За розмірами:великі (класи, соціальні прошарки, верстви

Населення, нації); середні (мешканці міста, робітники

підприємства-гіганта); малі (сім'я, екіпаж космічного корабля,

колектив малого підприємства) За змістом:соціально-класові

(класи, соціальні групи); соціально-етнічні (нації, народності та

Ін.);соціально-демографічні (жінки, чоловіки, діти, молодь,

Пенсіонери);соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі та

Ін.);соціально-територіальні (мешканці міста, села, району, області,

Країни)

Соціальні інститути - це стійкий комплекс формальних і

Неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери

Людської життєдіяльності й організовують їх у систему соціальних

статусів та ролей.Види (економічні (власність, ринок, гроші, з\п),

Політичні (держава, суд, армія, пп), духовно-культурні (наука,

Освіта, виховання), інститути у сфері сім’ї(сім’я, материнство, шлюб,

батьківство))Поняття "індивід" характеризує людину як відособ-

Леного, поодинокого, конкретного представника людської

спільності (конкретний учень, студент, викладач, бізнесмен).

Соціальний статус.Соціальна роль.

Соціальний статус — це становище індивіда (або групи людей) у

Системі соціальних зв'язків і відносин, що обумовлюється її

Приналежністю до певної соціальної спільноти та визначає

Сукупність її прав та обов'язків.

Статус людини формується різноманітними ознаками, серед

Яких є ті, які успадковуються — стать, етнічна приналежність,

Соціальне походження, а також ті, які людина здобуває завдяки

Власним зусиллям — освіта, професія, доходи тощо. Відповідно до

Цього розрізняють статус аскриптивний (приписаний) і статус

Здобутий.

Приписаний – одержаний незалежно від волі, бажання й зусиль

самого індивіда (стать, національність, раса, успадкований титул…).

Здобутий – одержаний завдяки волі й зусиллям самого індивіда

(освіта, кваліфікація, посада, почесне звання…)

Кожна людина має багато статусів у зв'язку з тим, що вона бере

Участь у багатьох групах і організаціях (мати, дочка, лікар, кандидат

Наук, людина похилого віку, член профспілки та ін.). Сукупність усіх

Статусів, які має людина, називається статусним набором.

Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має

Зазначений соціальний статус. Роль - це дія в межах сукупності

Прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом. Виконання

Соціальної ролі має відповідати усталеним у суспільстві нормам та

Очікуванням. Соціальним ролям людина навчається в процесі

соціалізації. Рольове навчання має дві мети: • навчитися

виконувати обов'язки й реалізовувати права відповідно до ролі;

• набувати настанов, почуттів і очікувань, які відповідають певній

Ролі. Людина є носієм різних соціальних ролей, що можуть бути

Постійними чи ситуативними.

Соціальна стратифікація та сутність основних моделей

Сучасного суспільства.

Соціальна стратифікація - це ієрархічно організована структура

Соціальної нерівності, що існує в певному суспільстві в певний

Історичний період. Вона є стійкою, регулюється та підтримується

Інституційними механізмами, постійно відтворюється й

модифікується. Соціальна стратифікація має такі особливості:

• стратифікація - це рангове розшарування населення, коли

Вищі верстви перебувають у більш привілейованому становищі

порівняно з нижчими; • кількість вищих верств значно менша, аніж

нижчих. Стратифікація має такі основні виміри (критерії): • дохід; •

освіта; • влада; • престиж. Перші три критерії стратифікації - дохід,

Освіта, влада - мають об'єктивні одиниці виміру (гроші, роки,

Люди). Престиж є суб'єктивним показником, який відтворює рівень

Поваги до якої-небудь професії, посади, до виду діяльності в

Суспільній думці. Пітирим Сорокін вважав, що стратифікація в

суспільстві має три основні види: • економічна • політична

• професійна Історичні типи стратифікації. • рабство - форма

Соціальних відносин, за якої одна людина має власність, а нижча

верства позбавлена всіх прав;• касти - суворий ієрархічний

Розподіл суспільства, в якому між різними верствами існують

бар'єри, котрі неможливо подолати);• стани — групи людей,

Нерівність між якими визначалася звичаями та юридичними

нормами;• класи - організація соціальної нерівності, за якої відсутні

Чіткі межі між різними групами. Американська модель: вищий-

Вищий клас – начальники, вищий клас – погані начальники, вищий-

Середній – клерки тощо, середній-середній, нижчий-середній,

Нижчий-нижчий.

21. Соціальна ____________мобільність.

Соціальна мобільність - переміщення індивідів між різними

Рівнями соціальної ієрархії, яка визначається зазвичай з точки зору

Широких професійних і соціально-класових категорій. Ступінь

Соціальної мобільності часто використовується як показник рівня

Відкритості і рухомості суспільства і, навпаки, його

Консервативності, замкнутості. Існує два основних типи соціальної

мобільності: 1)вертикальна 2)горизонтальна;

Горизонтальна або переміщення - перехід індивіда або соціального

Об’єкта з однієї соціальної групи в іншу, яка розташована на одному

й тому ж рівні. "Переміщення" може відбуватися без будь-яких

Помітних змін соціального становища індивіда або соціального

Об’єкта у вертикальному напрямку.

Вертикальна соціальна мобільність - ті відносини, які виникають

При переміщенні індивіда або соціального об’єкта з однієї

Соціальної верстви в іншу. В залежності від напрямку переміщення

Існує два типи вертикальної мобільності: висхідна і низхідна, тобто

Соціальне піднесення і соціальний спуск. Є два види соціальної

Мобільності: 1)мобільність як добровільне переміщення або

Циркуляція індивіда в межах соціальної ієрархії; 2)мобільність, яка

Обумовлюється структурними змінами (наприклад,

Індустріалізацією і демографічними факторами).

Соціально-класова структура сучасного українського сус-ва.

Поступово складаються контури трьох основних рівнів, верств

Соціальної ієрархії: вищого, середнього і нижчого класів. Однак

Зазначені рівні соціальної ієрархії не становлять цілісного

Утворення і багато в чому є невизначеною, напіврозмитою

Структурою. Особливість розвитку соціально-класової ієрархії

Українського суспільства полягає в повільному збільшенні

Середнього класу за швидкого збільшення вищого та нижчого

Класів і поглиблення на цій основі соціальної поляризації. Основу

Вищого класу, становлять підприємці, комерсанти, банкіри, певна

Категорія управлінців, представники творчої інтелігенції та ін. Проте

Особливість соціального розвитку українського суспільства полягає

В тому, що вагоме місце серед вищого класу займають несистемні

Елементи структури, які швидко розбагатіли, стали таким класом на

Основі кримінальні, мафіозні структури, корумповані управлінці,

Чиновництво, керівники державних господарських підприємств, які

Зловживають своїм службовим становищем, використовуючи

Суспільне багатство для власного збагачення.

Бореться за виживання інший соціальний організм, що слабо

Розвивається і саморегулюється, становить основу легітимної

Організації суспільного буття і належить до нижчого класу.

Структурні елементи цього класу дуже слабкі, хоча мають у

Майбутньому стати основними системними чинниками

Саморегуляції як ринкових перетворень, так і соціального

Організму, становлення середнього класу, який здійснюватиме

Свою трудову діяльність на основі легітимної продукуючої праці,

Реалізації власних соціальних інтересів.

Соціалівзація особистості та її сутність.

Соціалізація особи — це загальний багатогранний процес

Впливу соціальних умов на життєдіяльність індивіда з метою

Включення його як дієздатного суб'єкта в систему суспільних

відносин. На цей процес впливають різноманітні чинники:

• Сукупність ролей і статусів, що їх пропонує

Суспільство людині

• Сукупність соціальних інститутів, суспільних

Організацій, соціальних

Спільностей, у межах яких індивід виконує свої ролі

• Сукупність соціальних цінностей, норм, знань, звичок,

Навиків, якостей,