ТОП 10:

Еволюція — це «інтеграція речовини і розсіювання руху». Вона



Завжди спрямована на перехід від невизначеного і простого до

Визначеного і складного.

Таким чином, і соціальна еволюція виступає в Спенсера як ав-

Томатичний, нездоланний, в загальному і в цілому визначений про-

Цес чергування розвитку і розкладу певних суспільств.

Згідно з цим Г. Спенсер класифікував суспільства за ступенем їх

Складності, а соціальний прогрес бачив у послідовному підйомі на

Усе більш ускладнені ступені організації суспільства, що відбивають

Все більш високі ступені їхньої внутрішньої згуртованості. Він поді-

ляв у цьому зв'язку суспільства на:

• прості,

• складні,

• подвійно і

• потрійно складні.

Вчення Г.Спенсера про соціальні інститути.

Характеризуючи структуру суспільства, Г. Спенсер розрізняв,

наприклад, три підсистеми — підтримуючу (економіка), розподіль-

чу (розподіл праці) і регулюючу (держава), а також шість типів соці-

Альних інститутів (родинні, освітні, політичні, церковні, професійні і

Промислові).

Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.

Платон висунув завершену систему політичного устрою

Суспільства. Він вважав, що душі кожної людини притаманні три

Компоненти: розум, афекти і прагнення, але їх співвідношення в

Кожній людині різні. Перемога розуму над пристрастями

Досягається через навчання і виховання. А що не кожна людина

Може побороти свої пристрасті, то необхідними стають держава та

Закони. Держава має на основі закону забезпечити природжені

Потреби людей, наділити громадян матеріальними благами,

Організувати виховання та розвиток душі й тіла, згуртувати людей і

Захищати їх своїми засобами. Головне зло суспільства - людський

Егоїзм, що породжується комерціалізацією людських відносин. У

Побудові ідеального типу держави Платон виходив з учення про

Душу й етику. Він виділяє в етиці три чесноти - мудрість,

Мужність,самовладання, а за їх інтегративний вираз визнає

Доброчесність, що їх урівноважує. Ідеальна держава має узгодити

Особисту доброчесність із суспільною справедливістю, а це

Можливо тоді, коли соц. структура відповідає типам душ.

Найвищий щабель - філософи-правителі. Другий щабель займають

Воїни-охоронці. Третій щабель - це люди, які повинні

Забезпечувати потреби суспільства і жити в послуху і покорі

Сенс життя людини, за Арістотелем полягає в досягненні

Вищого блага через діяльність.

Арістотель вивчав проблеми дозвілля і вільного часу, розгляда-

Ючи їх як невід'ємну складову життя людини. Дозвілля - це не

Просто вільний час, а час, заповнений різноманітними заняттями —

Філ умоспогляданням, іграми та вправами, забавами, мистецтвом,

Музикою, бесідами та спілкуваннями, що породжують відчуття

Приємності та задоволення.

Розглядаючи цінності, Арістотель людське життя характеризує

Як вищу цінність, а доброчинність розміщає на найвищому місці

Шкали цінностей. Цінність державних діячів він визначає за їхніми

Інтелектуальними та фізичними можливостями.

Вищою формою суспільного життя, за Арістотелем, є поліс

(місто-держава), оскільки в ньому права та обов'язки громадян

Юридичне оформлені й підпорядковані спільному інтересу, а сама

Людина е «істотою політичною», тобто такою, яка не може існувати

Поза полісом, поза межами суспільства. Арістотель класифікував

Громадян полісу за майновим станом на клас «надто заможних»,

Клас «украй нужденних» та проміжний, або «серединний» клас.

Сорокін, як найвидатніший соціолог ХХ ст..

Пітирим Сорокін - російсько-американський учений, внесок

Якого в соціологію був надзвичайно великим. він не тільки став

Засновником американської школи соціології, але й здобув широке

Визнання як учений в усіх країнах світу. Його перу належить багато

Фундаментальних праць із різних галузей соціологічної науки.

Пітирим Сорокін подав власне тлумачення предмета соціології як

Генералізуючої науки, увага якої фокусується на вивченні

Соціально-типових, повторюваних, родових явищ, властивостей,

Притаманних людській взаємодії. Соціологію він визначив як науку,

Що вивчає поведінку людини в середовищі собі подібних,-це

Надорганічна наука, оскільки вивчає світ надорганіки, світ

Суспільності, що пов'язаний із мовою, наукою, релігією, політикою,

Соціальною організацією тощо. Структуруючи соціологічне знання,

П. Сорокін дійшов висновку, що воно поділяється на чотири

розділи: • соціальна аналітика, що вивчає власне суспільну

взаємодію, закони та методи соціології тощо; • соціальна

Механіка, котра вивчає перебіг соціальних процесів, їхні

закономірності й тенденції; • соціальна генетика, увага якої

сконцентрована на вивченні еволюційних процесів у суспільстві; •

Соціальна політика як суто прикладне знання сфокусоване на

Вирішенні практичних завдань. Саме до соціальної політики він

Відносив соціальну медицину та вчення про щастя. Пітирим

Сорокін написав низку робіт із соціології екстремальних ситуацій:

Війни, революції, бідності, голоду. Аналізуючи соціальну сутність

Революції, П. Сорокін підкреслював небезпеку та ризики, що вона

Несе суспільству.Наприкінці власного життя П. Сорокін зацікавився

Проблемами конвергенції двох різних соціальних систем -

Капіталізму та соціалізму в єдиний соціокультурний тип. На думку

Вченого, майбутнє людства не за капіталізмом або соціалізмом, а

За специфічним, проміжним, змішаним, або інтегральним типом,

Який поєднає більшість позитивних цінностей та звільниться від

Серйозних дефектів кожного типу.

Правова культура сучасного українського суспільства.

Правова культура є однією із форм прояву правосвідомості та

Стержневою частиною водночас. Вона охоплює матеріальну і духовну

Сторони буття суспільства і, як явище соціальне, відображає якісний стан

Правового життя суспільства на кожному етапі його розвитку. На жаль,

На сьогоднішній день, якщо говорити про нашу державу, то високий

Рівень правової культури не спостерігається не лише у пересічного

Громадянина, часто його не вистачає навіть законодавцям, політичним

Лідерам, керівникам суспільних організацій. І справа не в тому, що вони

Не знають закону, а в тому, що вони не рахуються з ним. А це вже

Зневажання правом. Низький рівень правової культури, нерозвиненість у

Населення юридичних традицій, що переходять у відкритий правовий

Нігілізм, заперечення необхідності і цінності права мають глибокі

Історичні корні. З покоління в покоління в Україні проявляється зневага

До закону та суду, терпимість до свавілля. Сьогодні правова культура

Суспільства потребує систематичного раціонального формування,

Стимулювання та позитивного соціального розвитку.

Система міроприємств, спрямованих на формування політико-правових

Ідей, норм, принципів, що представляють цінності світової та

Національної правової культури, виступає як правове виховання. Змістом

Правового виховання є прилучення людей до знань про державу і право,

Законність, права та свободи особистості, розуміння сутності правових

Учень, доктрин, формування у громадян стійкої орієнтації на

Законослухняну поведінку.

Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в

Україні.

Буддизм — найстаріша світова релігія — виник як реакція

Небрахманських шарів давньоіндійського населення на

Брахманізм.

Найбільш розробленою і впливовою системою став буддизм,

Виникнення якого зв'язане з ім'ям Сіддхартхи Гаутами (Будди).

Християнство — найбільш поширена і одна з найбільш розвинених

Релігійних систем сучасного світу. Християнство багатьма своїми

Коренями сягає в культуру стародавнього Сходу, звідки черпало

Свій багатий догматичний і ритуальний потенціал. Однак це саме та

Єдина релігія (якщо не враховувати її поділу на численні церкви,

Віросповідання, секти), яка характерна саме для західного світу на

Противагу східному з йо го дуже різними релігійними системами.

Християнська релігія виникла в першому сторіччі нашої ери в

Умовах розвинутого суспільства з гострими політичними,







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.26.182.28 (0.01 с.)