Традиційні шляхи вирішення проблеми. Класифікація і характеристика концепцій змісту

 

Об'єктні теорії засновані на структурно-семантичному аналізі, а розуміння онтологізується, тобто прирівнюється до самого об'єкта. Зрозуміти означає встановити значення мовного знака.

Суб'єкт-об'єктні теорії синтактико-семантичний аналіз доповнюють прагмалінгвістичним чи описом реальних психологічних процесів при створенні і/чи аналізі мовного знака.

Суб'єктні теорії крім процедур розуміння акцентують увагу на оцінці реципієнтом результатів розуміння (за допомогою зворотного зв'язку в діалозі, рефлексії чи монолозі).

Суть концепції змісту Шенка-Абельсона: Факти розглядаються як причини і їхній зміст вважається відомим, якщо відомі наслідки даного факту.

Ідея вирішення проблеми:

• виявити основні моменти, які відіграють істотну роль при створенні природного інтелекту;
• спробувати реалізувати ці моменти на базі сучасних комп'ютерних технологій.

 

Спостереження за системами природного інтелекту дозволяють сформулювати наступну гіпотезу:

1. Природний інтелект реально існує.

2. Природний інтелект створюється не миттєво, а протягом досить тривалого часу за цілком визначеною складною технологєю, що включає три основних етапи:

o створення матеріальної системи підтримки природного інтелекту за складною технологією в ізольованих від середовища умовах;

o створення активної інформаційної структури, що базується на матеріальній системі підтримки, здатної до розвитку і саморозвитку в систему природного інтелекту, тобто створення системи потенційного природного інтелекту (оболонки, інструментальної системи);

o формування структури і функцій природного інтелекту у взаємодії системи його підтримки з іншими подібними системами і з навколишнім середовищем, як із природної, так і з "соціальної", тобто створеної іншими подібними системами, у результаті чого відбувається трансформація системи потенційного природного інтелекту в систему реального природного інтелекту.

3. Системи штучного інтелекту (СШІ) цілком функціонально еквівалентні природному інтелекту можуть бути створені на базі іншої матеріальної структури системи підтримки системи й іншої системи потенційного штучного інтелекту.

4. Створення СШІ повинне включати три етапи:

o створення матеріальної системи підтримки (ця проблема в основному вирішена, тому що СШІ можуть створюватися навіть на базі сучасних персональних комп'ютерів);

o створення системи потенційного штучного інтелекту, тобто програмної оболонки, інструментальної системи (таких систем у даний час існує поки ще дуже мало);

o навчання і самонавчання системи потенційного штучного інтелекту і перетворення її в реальну СШІ.

5. Основну роль у створенні системи потенційного штучного інтелекту відіграє розробка наукової концепції і теорії, що адекватно відображає способи реалізації функцій природного інтелекту і шляхи його трансформації з потенційного в реальний.

Обґрунтування принципової можливості реалізації ідеї. Відносна незалежність функцій від стуктур, які їх підтримують

Чи можуть інтелектуальні функції бути реалізовані на основі іншої матеріальної структури? Ті ж самі функції можуть підтримуватися найрізноманітнішими, тобто альтернативними структурами. Наприклад, генна теорія.

Діалектика: "Структура – властивість – відношення" Наприклад, два електрони. Властивість може існувати як деяка матеріальна структура окремо і незалежно від об'єкта, властивістю якого вона була і завдяки якій цей об'єкт вступав у визначені відносини з іншими об'єктами, що володіли тою ж властивістю.

 

 

1. Адекватне відображення в когнітивній концепції реальних процесів, реалізованих людиною в процесах пізнання.

2. Високий ступінь пристосованості когнітивної концепції для формалізації у вигляді досить простих математичних і алгоритмічних моделей, що допускають прозору програмну реалізацію в автоматизованій системі.

 

Поняття когнітивного конфігуратора і необхідність природничо-наукової когнітивної концепції:

 

Під когнітивним конфігуратором будемо розуміти мінімальний повний набір базових когнітивних операцій, достатній для представлення різних процесів пізнання.

Когнітивні концепції й операції.

 

Базова когнітивна концепція:

• виявити операції;
• знайти місце кожної з них у системі чи послідовності процесу пізнання.

 

Вимоги:

• адекватність, тобто точне відображення сутності процесів пізнання, характерних для людини, зокрема опис процесів вербалізації, семантичної адаптації і семантичного синтезу (уточнення змісту слів і понять і включення в словник нових слів і понять);
• високий ступінь деталізації і структурованості до рівня досить простих базових когнітивних операцій;
• можливість математичного опису, формалізації й автоматизації.

 

Дані, інформація, знання

 

Дані являють собою інформацію, розглянуту в суто синтаксичному аспекті, тобто безвідносно до її змісту і використання.

Інформація – це дані проінтерпретовані, тобто осмислені дані, розглянуті в єдності синтаксичного і семантичного аспектів.

Знання, є система інформації, що забезпечує збільшення імовірності досягнення якої-небудь мети, тобто по суті знання – це "Ноу-хау" чи технології.

знання = інформація + мета

інформація = дані + зміст

знання = дані + зміст + мета.

 

Моніторинг, аналіз, прогнозування, управління

 

Моніторинг – нагромадження даних по ряду показників про об'єкт керування з прив'язкою до часу.

Аналіз – виявлення змісту в даних, тобто виявлення в них причинно-наслідкових взаємозв'язків.

Прогнозування – використання змісту причинно-наслідкових залежностей у предметній області для передбачення поводження об'єкта керування в умовах дії визначених факторів.

Управління – використання знань для досягнення визначених цілей:

• збереження стабільного функціонування об'єкта управління;
• переведення об'єкта управління в заздалегідь заданий цільовий стан.

Управління – це вища форма обробки і використання інформації.

Факт, зміст, думка

 

Під фактом будемо розуміти відповідність дискретного й інтегрального елементів пізнання, тобто елементів різних рівнів інтеграції-ієрархії процесів пізнання.

Факт розглядається як квант змісту.

Зміст являє собою "різницю потенціалів" між суміжними рівнями інтеграції-ієрархії в системі обробки інформації в процесах пізнання.

Думка є операцією виявлення змісту з фактів.

Мислення є процес, що складається з ряду взаємозалежних за змістом думок.

 

Базова когнітивна концепція у формальному викладі:

1. Елементи сприйняття.

2. Процес синтезу.

3. Узагальнення. Абстрагування.

4. Процес генерації, удосконалювання і застосування конструктів.

 

Результати ідентифікації і прогнозування, здійснені за допомогою моделі, шляхом виконання когнітивної операції "верифікація" зіставляються з досвідом, після чого визначається доцільність виконання когнітивної операції "навчання". При цьому може виникнути три основних варіанти:

1. Об'єкт, входить у навчальну вибірку і вірогідно ідентифікується (внутрішня валідність, в адаптації немає необхідності).

2. Об'єкт, не входить у навчальну вибірку, але входить у вихідну генеральну сукупність, стосовно якої ця вибірка репрезентативна, і вірогідно ідентифікується (зовнішня валідність, додавання об'єкта до навчальної вибірки й адаптація моделі приводить до кількісного уточнення змісту ознак і образів класів).

3. Об'єкт не входить у вихідну генеральну сукупність і ідентифікується недостовірно (зовнішня валідність, додавання об'єкта до навчальної вибірки і синтез моделі призводить до якісного уточнення змісту ознак і образів класів, вихідна генеральна сукупність розширюється).