Тектологія Олександра Богданова

Олександр Олександрович Богданов (справжнє прізвище – Малиновський, 1873-1928) – один із найяскравіших представників російської революційної інтелігенції початку XX ст. Він займався різними справами, поєднуючи в собі революційний порив та енци-клопедичність знань – філософією, економікою, медициною; будував з більшовиками пролетарську культуру і люто сперечався з Леніним і його вірними послідовниками про шляхи побудови пролетарської держави. Навіть його загибель у 1928 г. – свідоцтво характеру: О. Богданов помер, ставлячи на собі експерименти на створеній ним самим же станції переливання крові (на цю «ділянку» його фактично заслали більшовики, не знаючи, що, власне, робити з видатним пролетарським дисидентом).

О. Богданов увійшов в історію філософії та соціальної думки як творець емпіріомонізма – течії, близької до філософії Е. Маха, в

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

Соціологія Еміля Дюркгейма

Еміль Дюркгейм (Emil Durkheim, 1858-1917) – французький соціолог-позитивіст, один із творців сучасної соціологічної теорії.

У своїй праці «Суспільний поділ праці» (1893) Дюркгейм розглядав еволюцію суспільства як результат поглибленого поділу праці, що має моральний характер у силу органічної залежності індивідів один від одного. Поділ праці розглядався Дюркгеймом як один із найважливіших чинників переходу суспільства від аграрного до індустріального, в якому, власне, і зародилися сучасні промислові організації. Дюркгейм також досліджував поняття спеціалізації та ієрархії, пов’язані з поділом праці.

Дюркгейм запропонував також розділяти формальні і неформальні аспекти організації, і з цього підходу фактично виросло те, що пізніше назвали «школою людських відносин» і соціотехнічним підходом. Сучасна організаційна теорія також приділяє величезну увагу питанням організаційної культури, основні компоненти якої (у нинішньому розумінні) вивчав Дюркгейм. Він увів поняття «механічної» солідарності, характерної для менш розвинених суспільств і припускаючої поглинанням індивіда групою, і «органічної» солідарності, що виникає завдяки розподілу праці. Людина в процесі поділу праці усвідомлює свою залежність від суспільства і тому знаходить ряд моральних якостей, що дозволяють йому працювати не лише на своє благо, але і на благо інших людей. До цих якостей він відносив те, що зараз розглядається як найважливіші компоненти корпоративної культури: лояльність, ідеали, свідомість. Дюркгейм вважав, що професійні корпорації і організації покликані виконувати не лише виробничі, але і морально-культурні функції, виробляти та упроваджувати в життя нові форми, які регулювали б відносини між людьми і сприяли розвитку особистості.

Соціологія Еміля Дюркгейма є основою структурно-функціонального аналізу, який пізніше розвивали такі відомі дослідники соціальних організацій як Т. Парсонс і Р. Мертон.

Теорія бюрократії Макса Вебера

Макс Вебер (Max Weber, 1884-1920) – найбільша фігура в німецькій і світовій гуманітарно-соціальній думці XX ст. Впродовж тривалого часу концепції Вебера вважалися найбільш серйозною альтернативою марксизму. Саме Вебер вперше звернув увагу на організацію, як на оптимальний спосіб отримання дешевого і масового продукту, незалежно від існуючого в даному суспільстві характеру власності на засоби виробництва.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ДО ТЕМИ 8

«ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА»

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте систему планів підприємств.

2. Визначте принципи фінансового планування.

3. Зробіть класифікацію методів планування.

4. Які фактори впливають на вибір методу планування?

5. Визначте поняття, зміст і структуру бізнес-плану.

Тести 8

1. Яку назву має процес визначення цілей, які підприємство
передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та
умов їх досягнення?

а) планування;

б) контроль;

в) мотивація.

2. Що належить до принципів фінансового планування?

а) наукова обґрунтованість;

б) єдність фінансових планів;

в) усі відповідні є вірними.

3. Що належить до першого етапу планування?

а) аналіз стратегічних проблем;

б) прогноз майбутніх результатів діяльності;

в) визначення завдань.

4. Який метод планування базується на врахуванні ринкових умов
господарювання та наявних ресурсів, застосовується при монопольному
становищі підприємства?

а) метод планування;

б) ресурсний метод;

в) цільовий метод.

5. Який метод використовується для визначення фактичних
статистичних даних за попередні роки, середніх величин при
встановленні планових показників?

а) спробно-статистичний метод;

б) ресурсний метод;

в) цільовий метод.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

6. За яким методом планові показники розраховуються на основі
прогресивних норм використання ресурсів з урахуванням їх змін у
результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому
періоді?

а) спробно-статистичний метод;

б) нормативний метод;

в) цільовий метод.

7. Який метод являє собою побудову моделей взаємозв’язків між
виробничими підрозділами та показниками?

а) спробно-статистичний метод;

б) матричний метод;

в) цільовий метод.

8. За яким методом планові значення показників визначають на
основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють
зміни цих показників?

а) спробно-статистичний метод;

б) матричний метод;

в) чинниковий метод.

9. За яким критерієм методи планування поділяються на ресурсний
та цільовий?

а) вихідна позиція для розробки плану;

б) принципи визначення планових показників;

в) спосіб розрахунку планових показників.

 

- теорії та концепції менеджменту, підходи якх представлено Фредеріком Тейлором, Анрі Файолем і Честером Барнардом;

- загальнометодологічні наукові та керівні теорії (підходи), найважливіші з яких (в плані впливу на теорію організації) -системний підхід та організаційний гуманізм.

Політекономія Адама Сміта

Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790) - найвидніший представник англійської політекономічної школи, якого вважають поряд з Д. Рікардо та У. Петті засновником сучасної політекономії. На працях А. Сміта засновано багато сучасних соціально-економічних концепцій. Головним джерелом теорії організації вважається праця А. Сміта «Дослідження про природу та причини багатства народів», видана в 1776 р.

А. Сміт вперше зробив науково-теоретичне обґрунтування праці як економічного, а частково і соціального явища, увівши поняття « поділ праці » в систему інших економічних категорій. Описуючи з точки зору поділу праці організацію шпилькової фабрики, А. Сміт фактично сформулював основні принципи розвиненої промислової структури, які визначили розвиток індустрії на століття вперед.

Поняття «поділ праці» виступає в ролі одного з базисних принципів організації, і є ключовим при розгляді таких проблем організаційної теорії, як організаційна структура, організаційна динаміка, механізми координації та ін. У Сміта зустрічаються важливі думки про розумову та фізичну працю, а також про працю взагалі. В працях А. Сміта вперше з’являється поняття « економічної людини » - члена організаційної системи, який реалізує себе в процесі виробництва та розподілу продуктів цього виробництва.