Економічний зміст поняття «інтелектуальний капітал»

Нині активно розвиваються такі наукомісткі галузі, як біотехнологія, генна інженерія, комп’ютерне програмування тощо. Інтелектуальна економіка стимулює отримання достатньо високих прибутків на малій базі капіталу та кількості працюючих.

Слід зазначити, що ринок є «вимірювальним пристроєм» людської праці. Енергія людської праці в кінцевому підсумку знаходить свій вираз у формі числа (вартості товару, ціни товару) в ринковому середовищі. Елементами товарності є не лише матеріальні речі, предмети і послуги, а й результати інтелектуальної праці – ідеї, управлінські рішення, винаходи, сорти рослин тощо. Ось чому в динамічному ринковому середовищі по відношенню до результатів інтелектуальної праці використовують терміни «інтелектуальна власність», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал», «комерціалізація інтелектуальної власності» тощо.

Зосередемо увагу на розкритті економічного змісту поняття «інтелектуальний капітал», який охоплює всі інші означені терміни в інтелектуальній економіці. Проблема визначення поняття «інте-лектуальний капітал» цікавила багатьох вчених, серед них Е. Брукінг, В. Л. Іноземцев, Б. Б. Леонтьєв, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. На думку Е. Брукінга, «інтелектуальний капітал» – це термін для позначення нематеріальних активів, без яких компанія не може існувати, посилюючи конкурентні переваги. Складовими частинами інтелектуального капіталу є: людські активи, інтелектуальна власність, інфраструктурні й ринкові активи. Під людськими активами мається на увазі сукупність колективних знань співробітників підприємства, їхніх творчих здібностей, уміння вирішувати проблеми, лідерських якостей, підприємницьких і управлінських навичок» [16]. Наведена оцінка

2. Можливість підприємства конкурувати на певному товарному
ринку залежить від:

а) факторів впливу на формування конкурентоспроможності;

б) конкурентоспроможності продукції підприємств;

в) ціни продукції;

г) певних маркетингових заходів.

3. Конкурентоспроможність продукції – це:

а) економічна категорія; б) економічна потреба;
в) економічні поняття; г) економічна забезпеченість.

4. Ефективним інструментом маркетингової діяльності є:

а) наявність конкурентів;

б) приваблива торгова марка;

в) узгодження виробничої та збутової політики;

г) формування оптимальної цінової політики.

5. Геронтологічно цінна продукція сприяє:

а) збереженню здоров’я, життя, подовженню працездатного віку
споживача;

б) забезпеченню конкурентоспроможності різних об’єктів;

в) вибору конкретної стратегії розвитку певної промисловості;

г) підвищення конкурентоспроможності продукції.

6. До організаційних методів системи забезпечення конкуренто-
спроможності підприємств м’ясної промисловості належать:

а) планування, прогнозування, моделювання;

б) соціальні дослідження і мотивація;

в) бенчмаркінг, інтеграція, кооперування, сертифікація;

г) кредитування.

7. Які з перелічених підсистем є складовими ефективної системи
забезпечення конкурентоспроможності підприємств промисловості:

а) галузева, інноваційна;

б) соціально-трудова, техніко-технологічна, фінансово-інвестиційна;

в) посередницька, конкурентна;

г) технологічна, підприємницька.

8. Теорію об’єктивних економічних законів, закономірностей і
законів організації, наукові підходи та принципи їх побудови,
дослідження інструменту ринкових відносин включає наступний
рівень системи забезпечення конкурентоспроможності:

а) практичний; б) методологічний;

в) геронтологічний; г) корпоративний.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

схемами та режимами роботи працівників. До «витягуючої» виробничої системи відносяться ковбасно-кулінарне та консервне виробництва, продукція яких зорієнтована на виконання замовлень споживачів.

Формування галузевого кластеру підприємств у промисловості на рівні регіону реалізує наступні стратегічні пріоритети: регіонально-галузевий підхід до управління галузі; реструктуризацію підприємств; впровадження ресурсозберігаючих технологій; комплексне перероблення сировини та збільшення обсягів виробництва продукції; підвищення конкурентоздатності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.