Взаємозв’язок факторів зовнішнього середовища та тенденції, зумовлені їх дією

Усі згадувані фактори слід розглядати в комплексному взаємо­зв’язку і взаємозалежності. Так, дія чинників ділового середовища - це похідне від дії чинників загального середовища, дія чинників загального середовища - похідне від глобальної дії, і дія всіх їх - похідне від ноосферних процесів. Наприклад, ринок праці (економічний чинник загальної середовища) нині знаходиться під впливом глобалізації та інтернаціоналізації. Успіх у конкурентній боротьбі, особливо в сучасній Україні, неможливий без урахування політичних чинників (загальне середовище) і використання сучасних технологій (глобальне середовище).

Комплексна дія всіх чинників зовнішнього середовища вже призвела до суттєвих змін у теорії і практиці управління. До найбільш важливих зрушень відносять наступні:

- структури підприємств стають більш плоскими і децентра­лізованими, крупні компанії розпадаються на дрібніші;

- посилюється потреба в інтеграції, забезпечуваною єдиною корпоративною стратегією, культурою і фінансовим контролем;

- «горизонтальне» управління стає більш важливим, ніж «вер­тикальне», засноване на ієрархії, що підвищує роль ініціативи, ризику, незалежності і здатності до передбачення;

- інновації, творчість, ризик і довгострокові орієнтації стають необхідними компонентами управління;

- стиль управління, цінності і поведінкові моделі менеджерів зміщуються від бюрократичних до підприємницьких;

- управлінські цінності, методи і моделі управління стають екоорієнтованими: будь-яке рішення ухвалюється з урахуванням екологічного фактора зовнішнього середовища.

ВЗАЄМОДІЯ ПІДПРИЄМСТВА ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Міжорганізаційні відносини

Взаємодія будь-якого підприємства із зовнішнім середовищем відбувається не безпосередньо, а шляхом впливу інших підприємств.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

Наприклад, культурні фактори транслюються через релігійні організації або організації, що здійснюють гуманітарні дослідження; правові – через законодавчі і управлінські організації; міжнародні – через організації міждержавного характеру (ООН, МВФ, ВТО та ін.). Р. Холл (Richard Hall) виділяє наступні причини їх взаємодії:

1. Причина ad hoc. Відносини виникають у випадках, якщо їх раніше і не було. Вони пов’язані з якимись одиничними випадками – отримання консультації, рішення конкретного питання або завдання.

2. Обмінні причини. Підприємства вступають у відносини в основному для того, щоб отримувати один від одного різноманітні ресурси, послуги тощо. Це, як правило, відносини з постачальниками, кадровими і інформаційними агентствами та ін. Ці відносини частіше всього виражені у формі операцій, в яких кожне підприємство прагне отримати максимальну вигоду. Обмін може бути як рівноцінний, так і нерівноцінний.

3. Формалізовані угоди. Підприємства, усвідомлюючи свою взаємозалежність, можуть формалізувати свої відносини у формі угод з тим, щоб спростити їх та виключити елемент непередбаченості.

4. Підмандатність. Як причина знаходить своє відображення у випадках, коли виникає потреба в «надорганізаційному» регулюванні відносин, настановами регулятивних органів. Наприклад, відносини організації з податковими органами, Пенсійним фондом та ін.

Існує загальна закономірність – чим активніше втручання держави в економіку, тим більшою мірою виступає підмандатність.

Підприємства використовують різноманітні прийоми встановлення міжорганізаційних відносин, серед яких виділяються наступні:

1. Володіння – злиття чи купівля частини або контрольного пакету акцій іншої організації.

2. Стратегічні спілки – укладення угод, створення спільних підприємств). Такий прийом застосовують, коли орієнтація або технологічні можливості підприємства взаємно доповнюють один одного, але володіння або злиття з різних причин неприйнятне.

3. Кооперація. Члени підприємства включають осіб, що займають важливе положення в суттєвих для підприємства секторах. Наприклад, членом правління підприємства може стати банкір або представник постачальника.

4. Зв’язки з громадськістю (PR) і реклама. За допомогою цього прийому встановлюються зв’язки і відносини з організаціями споживачів, постачальників і навіть конкурентів.

5. Що не входить до корпоративних ресурсів підприємства?

а) права;

б) підприємницькі можливості;

в) інформація;

г) капітал.

6. Який із зазначених заходів є завершальним у алгоритмі
заходів щодо забезпечення необхідного рівня ЕБП?

а) оцінка ефективності прийнятих заходів з точки зору
нейтралізації негативних впливів по кожній складовій ЕБП;

б) опрацювання рекомендацій щодо усунення існуючих негативних
впливів на ЕБП та запобігання можливим таким впливам;

в) фіксація здійснених превентивних заходів з попередження
негативних впливів за всіма складовими ЕБП;

г) оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення
негативних впливів на рівень ЕБП та визначення відповідальних за
їх реалізацію.

7. Захист від промислового шпіонажу є одним з напрямків якого виду
діяльності служб підприємства, спрямованих на забезпечення ЕБП:

а) забезпечення фізичної та моральної безпеки співробітників
фірми;

б) забезпечення безпеки майна та капіталів підприємства;

в) безпечність інформаційного середовища фірми;

г) забезпечення сприятливого зовнішнього середовища.

8. За джерелом виникнення інформацію поділяють на:

а) відкрита офіційна;

б) вірогідна нетаємна інформація, одержана через неформальні
контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

в) конфіденційна інформація, одержана способом несанкціонованого
доступу до неї;

г) 2 відповіді правильні;

д) усі відповіді правильні.

9. Основні причини виникнення внутрішніх негативних впливів
на політико-правову складову (2 відповіді правильні):

а) недостатнє фінансування юридичного забезпечення бізнесу;

б) політичні кризи міжнародного характеру;

в) зміна положення діючого законодавства з питань власності,
оподаткування;

г) низька кваліфікація робітників юридичної служби підприємства.

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

7. Оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень ЕБП та визначення відповідальних за їх реалізацію.