Характеристика стадій розвитку підприємства (за Л. Грейнером)

 

Стадія Характеристика	Криза, що завершує стадію
Підприємницька стадія	Основне завдання – розробка власної продукції і виживання. Засновники підприємці направляють енергію на технології і вивчення ринку. Неформальність і небюрократія. Контроль через пряме спостереження. Зростання – завдяки створенню нових продуктів.	Криза лідерства. Засновник перестає справлятися із зростанням. Підприємець повинен або перебудувати структуру, або запросити професійних менеджерів.
Колективістська стадія	Початок вироблення чітких цілей і напрямів розвитку. Розбиття на підрозділи, встановлення ієрархії, більш чіткий розподіл праці. Кожен відчуває себе частиною колективу. Комунікації і контроль поєднують у собі неформальні і формальні аспекти.	Криза автономії. При успішному розвитку поділа нижчі рівні ієрархії можуть відчути себе обмеженими рамками вертикальної ієрархії. Жорсткий стиль управління і контролю вступає в суперечність з бажанням більшої свободи дій «внизу». Виникає необхідність у делегуванні.
Стадія делегування	Відбувається децентралізація управління. Виникають відносно самостійні центри прибутку. Системи мотивації базуються на результатах роботи.	Криза контролю. Успіх у децентралізації може призвести до часткової або повної втрати контролю.
Стадія формалізації	Підприємство продовжує рости і диференціюватися, додаються нові і складніші системи контролю. Посилюється роль формальних процедур планування і обліку, збільшується формалізація комунікацій і звітності.	Бюрократична криза. Момент, коли на перший план виходить не результат, а процедура.

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

рахунок зниження оцінки ролі маркетингової, інноваційної і дослідницької підсистем.

Керівництво зосереджується на минулих досягненнях і починає з підозрою ставитися до змін. Росте рутинізація і консерватизм.

VII. Аристократизм

Все більше уваги приділяється традиції, формалізм у спілкуванні і навіть одязі стає звичайним.

Підприємство володіє достатньо великими грошовими коштами і запасами, але гроші витрачаються на зміцнення системи контролю, облаштування, страхування. Збереження грошових надходжень відбувається за рахунок підвищення цін при тому ж або гіршому рівні якості. Розвиток відбувається не за рахунок власних розробок і інновацій, а за рахунок покупки інших компаній, до власних же ініціатив і нововведень складається негативне ставлення.

Підприємство стає менш активним в плані довгострокових перспектив, нормою є короткострокові і гарантовані результати.

VIII. Рання бюрократизація

На цій стадії адміністративна підсистема думає перш за все про самозбереження. Організаційна культура рутинізується, правила і норми посилюються і гиперформалізуються. Зростає число непро-дуктивних ірраціональних конфліктів. У керівництві починається відкрита боротьба і пошук винуватих у появі несприятливих тенденцій, а не причин їх виникнення.

IX. Бюрократизація

На цій стадії поступово рвуться зв’язки із зовнішнім світом і втрачається орієнтація на результат, робота багато в чому здійснюється вхолосту (папери, папери).

Немає працюючої команди, порушені інформаційні зв’язки між підсистемами, цілі підрозділу (в ліпшому випадку) і особисті цілі явно переважають над корпоративними, організацію покидають ініціативні і активні співробітники.

Працюють чіткі і жорсткі правила, розпорядження, процедури. Контроль набуває рис безглуздя, в ньому немає чіткої цільової спрямованості, панує культ письмової вказівки, наказу, розпорядження.

Загибель відбувається тоді, коли підприємство нікому вже не потрібне.