Стилі взаємодії організації із зовнішнім середовищем (ЗС)

 

Стиль	Характер поведінки організації	Степінь залежності від зовнішнього середовища	Ступінь невизначеності
Оборонний	Організація націлена на забез-печення своєї стабільності в довгому періоді. Прагне до мінімізації взаємодії	Мінімальна	Низька
Реактивний	Реагування на зміни зовнінього середовища в реальному часі, проходження за ними	Висока	Низька і помірно низька
Аналітичний	Наслідування на основі аналізу, перетворення і адаптації еле-ментів зовнішнього середовища до своєї діяльності. Спроби пом’якшення або посилення дії різноманітних чинників	Середня	Помірно низька
Пошуковий	Концентрація на інноваціях і орієнтація на зміни в зов-нішньому середовищі	Середня	Помірно висока
Проективний	Організація прагне сама впли-вати на зовнішнє середовище і змінювати його, пристосовувати для реалізації своїх цілей	Ситуативна	Висока

Стиль взаємодії організації із зовнішнім середовищем визначається місією, стратегією і цілями підприємства. З одного боку, місія і цілі визначаються менеджерами, з іншого – цілі відображають об’єктивний смисл його існування. І тут важлива максимальна відповідність тих цілей, що визначені менеджерами, і тих, які задані зовнішнім середо-вищем – у першу чергу споживачами. Іншими словами, правильно

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

вибраний стиль взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем забез-печує його успішний розвиток, а неправильно – повільне його згасання.

Стратегічний аналіз не може достовірно передбачити майбутнє, оскільки неможливо врахувати всі зміни факторів зовнішнього середовища функціонування підприємства. Тому необхідними є розробка та реалізація механізму стратегічної адаптації підприємства до зовнішнього середовища як сукупності елементів, що забезпечують здатність підприємств вчасно виявити зміни в середовищі, іденти-фікувати тенденції їхнього розвитку, розробити й реалізувати систему заходів щодо ліквідації або зменшення негативних наслідків впливу його факторів та використання сприятливих умов. В основі такого механізму лежатиме принцип адаптивності, згідно з яким підприємство розглядається як адаптивна система, тобто така, що зберігає життє-здатність за непередбачуваних змін його цілей та характеристик чи оточуючого середовища шляхом зміни алгоритму функціонування або пошуку оптимального стану. Адаптивність, тобто постійне пристосування, системи до зовнішніх факторів досягається за рахунок інформації зворотного зв’язку та негайної адекватної реакції на зміни, що відбуваються. Структурований зміст запропонованого механізму стратегічної адаптації підприємства подано на рис. 6.

Внутрішні можливості підприємства

 

Стратегічні цілі та напрямки діяльності підприємства. Стратегія забез- печення конкурен- тоспроможності підприємства

+

І

Конкретизація стратегічних цілей та напрямків діяльності підприємства

адаптивний зв’язок

Рис. 6.Механізм стратегічної адаптації підприємства до зовнішнього середовища

- І Ресурси підприємства

 

 

 

	Продовж. табл. 21
Забезпечення сприятли-вого зовнішнього середовища бізнесу	Превентивні дії для запобігання загрозам. Робота з громадськістю та пресою. Політика лобіювання	Вище керівництво фірми. Служба зі зв’язків із громадськістю. Служба безпеки

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РІВНЯ ЕБП

Аналітичну оцінку рівня ЕБП зручно оцінювати на основі сукупного критерію шляхом зважування та сумування окремих функціональних критеріїв, що визначаються з допомогою порівняння з можливою величиною збитків, які можуть бути завдані підприємству, та ефективності заходів щодо запобігання цих збитків. Сукупний критерій економічної безпеки будь-якого суб’єкта господарювання (K_себ) розраховується за допомогою формули:

К_себ = ∑ ⁿ k_id_i,

i =1

де k_і – величина одиничного критерію по і -й функціональній складовій ЕБП;

d_і – питома вага значимості і -ї функціональної складової ЕБП;

n – кількість функціональних складових ЕБП, за якими роз-раховуються одиничні критерії.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнянням значення К_себ з реальними величинами цього показника по конкретному підприємству, а також з аналогічними суб’єктами господарювання відповідних галузей економіки країни. Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну К_себ здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня ЕБП за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму за такою схемою:

1. Визначення структури негативних впливів по функціональним складовим ЕБП, розподіл об’єктивних та суб’єктивних негативних впливів.

2. Фіксація здійснених превентивних заходів з попередження негативних впливів за всіма складовими ЕБП.

3. Оцінка ефективності прийнятих заходів з точки зору нейтралізації негативних впливів по кожній складовій ЕБП.

4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, здійснених для подолання вже наявних та можливих негативних впливів на ЕБП.

5. Виявлення неусунених та очікуваних впливів на рівень ЕБП і тих, що можуть з’явитися в майбутньому.

6. Опрацювання рекомендацій щодо усунення існуючих негативних впливів на ЕБП та запобігання можливим таким впливам.

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

- Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою відповідно до причин виникнення.

- Аналіз рівня організації силової складової ЕБП за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю витрат.

- Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної шкоди від них.

- Розробка комплексу заходів для запобігання можливим негативним впливам.

- Планування бюджету на виконання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації.

- Планування підбору і спеціального навчання відповідного персоналу.

- Оперативне планування реалізації пропонованих заходів.

- Практична робота з організації силової складової економічної безпеки.

Явища, що негативно впливають на рівень силової складової економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основними з них є:

- нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг корект­ними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво тощо;

- кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;

- некомерційні мотиви посягань на життя та здоров’я керівників і працівників підприємства, а також на його майно фірми.

Основні види діяльності служб підприємства з метою організації силової складової його безпеки представлені у табл. 22.

Таблиця 22