Поняття, класифікація і оцінка основних фондів (ОФ)

Основні фонди – це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі більше 1 року (від дати введення в експлуатацію), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні.

У промисловості ОФ складають приблизно 80 %, у національному багатстві країни – приблизно 60 %.

За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі.

Основні виробничі фонди – це фонди, що приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції – машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва – будівлі, споруди). Проте віднесення об’єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання – активна частина. В нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини).

Основні невиробничі фонди – це фонди, що знаходяться на балансі підприємства і призначені для обслуговування працівників.

Облік і оцінка необоротних активів здійснюється в натуральній і вартісній грошовій формі. Оцінка матеріальних необоротних активів у натуральних показниках використовується для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів обладнання, для визначення рівня його використання та ін.

Вихідним документом при цьому є паспорти робочих місць, устаткування і підприємств у цілому. Вартісна оцінка необоротних засобів здійснюється за первісною або переоціненою вартістю.

Види доходів підприємства:

1. За характером отримання:

а) доходи від звичайної діяльності;

б) надзвичайні доходи.

2. За видом діяльності:

а) доходи від виробничої діяльності;

б) доходи від посередницької та торговельної діяльності;

в) доходи від інвестиційної діяльності;

г) доходи від фінансової діяльності;

д) доходи від іншої діяльності.

3. За повнотою та місцем відображення:

а) бухгалтерські доходи;

б) приховані доходи.

Валовий доход - це загальна сума доходу, що отримує підприємство від всіх видів діяльності в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території України, так і за її межами за певний проміжок часу.

Чистий доход - є різницею між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входять до ціни товару.

Необхідний доход - доход, що дозволяє підприємству фінансувати всі заплановані поточні витрати, обов’язкові платежі та отримати цільовий прибуток.

Можливий доход - це доход, що може отримати підприємство при наявних виробничих потужностях, можливому обсязі реалізації продукції при наявній кон’юнктурі ринку.

СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ВИДИ

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства. Він є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази та продукції.

Прибуток підприємства являє собою основний результативний показник діяльності підприємства.

Види прибутку: 1. За видом діяльності:

- прибуток від звичайної (операційної фінансової та інвестиційної діяльності);

- прибуток від надзвичайних подій;

- валовий прибуток, що визначається за формулою:

П_в = ВР - ПДВ × АЗ - В_в, де ВР - виручка від реалізації продукції підприємства;

 

Економіка підприємства

Тема 18

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ

РЕЗУЛЬТАТИ СУБ’ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ

Економічна сутність доходу підприємства

Сутність прибутку підприємства, його види

Рентабельність підприємства