Економічна сутність доходу підприємства

Доход є виручкою підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.

свідчить про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціо-нальними характеристиками та властивостями

Отримання доходів

І

створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з виробництва та реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку

Доходність підприємства є одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан. Такий показник відображає мету підприємницької діяльності.

 

 

 

	Доходи підприємства – джерело розвитку його діяльності, що забезпечує:
формування прибутку як дже-рела розширеного відтворення діяльності підприємства			фінансування усіх поточних ви-трат, що пов’язані зі здійснен-ням господарської діяльності
		^	г
	сплату податкових платежів, що пов’язані зі здійсненням діяльності

Первісна вартість - це фактична сума коштів, витрачених на придбання (або створення) та введення в дію необоротних активів. До первісної вартості необоротних активів включають такі витрати:

- ціна придбання ОФ;

- витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

- реєстраційні збори, державне мито та інші платежі, пов’язані з придбанням прав на об’єкт ОФ;

- витрати на доставку основних засобів;

- інші (ввізне мито, непрямі податки, страхування ризиків тощо).
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не

включаються до первісної вартості необоротних активів, придбаних або створених повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Справедливою вартістю необоротних активів є їх ринкова вартість, визначена експертами або фахівцями підприємства. Первісною вартістю необоротних активів, що віднесені до статутного капіталу підприємства, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Наприклад: підприємство А отримало від підприємства Б патент на винахід в обмін на акції підприємства А. Вартість патенту -

10 000 грн, номінальна вартість 1 акції - 0,25 грн, ринкова 1 грн. за
акцію. Виходячи з цього, первісна вартість придбаного патенту -
40 000 грн.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює справедливій вартості на дату отримання.

Наприклад, підприємство безоплатно отримало тару, залишкова вартість становить 32 000 грн.

Ринкова вартість тари з урахуванням зносу оцінюється в сумою

11 300 грн. Витрати підприємства на перевезення цієї тари 600 грн.
Справедлива вартість тари дорівнює:

11 300 грн + 600 грн = 11 900 грн.

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати, пов’язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану.

Балансова вартість являє собою на початок розрахункового року, за якою ОФ обліковуються на балансі підприємства вона містить витрати, пов’язані з поліпшенням стану основних засобів, за рахунок:

1) впровадження більш ефективного технологічного процесу;

2) ремонту, реконструкції тощо.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об’єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією).

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

Амортизована вартість - це вартість спрацювання ОФ, яка визначається за формулою:

де В_перв - вартість початкова;

В_лікв - вартість ліквідаційна.

Залишкова вартість - це вартість ОФ, ще не перенесена на вартість виготовленої продукції.

Відновлена вартість являє = собою – Взн творення в сучасних умовах точної копії ОФ з використанням аналогічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів.

Розрізняють галузеву, вікову і технологічну структуру ОФ. Галузева структура характеризується співвідношенням питомої ваги ОФ різних галузей до загальної вартості ОФ в промисловості. Вікова структура -це співвідношення різних вікових груп ОФ в їх загальній вартості. Технологічна структура показує співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів.

ЗНОС ОСНОВНИХ ФОНДІВ

У процесі використання ОФ зношуються. В економіці розрізняють фізичний (матеріальний) і моральний (економічний) знос. Фізичний знос - це втрата основними фондами технічних властивостей та характеристик, в результаті експлуатації, атмосферних впливів, умов збереження.

Моральний знос - знецінення вартості ОФ до настання повного фізичного спрацювання під впливом НТП. Є 2 види морального зношення:

- 1-го роду - спричиняє НТП, що проявляється в підвищенні продуктивності праці в галузях, що виготовляють основні засоби.

- 2-го роду - це втрата ОФ частини їх вартості в результаті появи сучасніших, більш продуктивних ОФ, ліпшої організації виробництва. Моральний знос можна усунути шляхом модернізації.

Економічним мірилом морального зносу служить коефіцієнт морального зношення:

к_м= (S_п - S_в)/S_п, де к_м - коефіцієнт морального зносу;

S_п, S_в - відповідно первісна та відновлена вартість основних фондів; Коефіцієнт загального зношення:

к_з= 1 - (1 - к_ф)·(1 - к_м), де к_з - коефіцієнт загального зносу.

12. До виробничої ціни підприємства відносять:
а) прибуток; б) витрати;

в) акцизний збір; г) ПДВ.

13. Суть витратних методів ціноутворення полягає у:

а) виконані державних замовлень;

б) розрахунку ціни, виходячи із суми власних витрат підприємства;

в) мінімізації витрат на власну питому вагу;

г) немає вірної відповіді.

14. Групування по економічних елементах застосовується до:

а) об’єму готової продукції;

б) затрат за певний часовий період;

в) об’єкту витрат;

г) немає вірної відповіді.

15. Виробничими накладними називаються витрати, які:

а) не належать до прямих матеріальних витрат;

б) включають заробітну плату робітників;

в) не можуть бути віднесені прямо до певного виду виробу;

г) стали частиною готової продукції і можуть бути прямо віднесені
до певного виду виробу.

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

в) можуть зменшитися внаслідок прийняття певних рішень;

г) не залежать від прийняття того чи іншого рішення.

5. До одноелементних витрат відносять:

а) витрати сировини; б) витрати на ремонт;

в) витрати на амортизацію; г) немає вірної відповіді.

6. З метою планування, аналізу операційні витрати поділяються на
а) маргінальні; б) релевантні;

в) одноелементні; г) накладні.

7. Собівартість – це:

а) витрати, пов’язані з вирішенням стратегічних задач та затрат
на будівництво;

б) витрати, пов’язані з обслуговуванням;

в) витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

г) усі відповіді вірні.

8. Накладні витрати характеризують:

а) ресурси, використані в основних виробничих процесах;

б) ресурси, використані в процесах безпосереднього обслуговування
і управлінні основними процесами;

в) склад використаних ресурсів у залежності від напрямів і місця
їх використання;

г) ресурси, використані в процесах виробництва продукції.

9. До складу адміністративних витрат відносять:

а) податки і збори;

б) перевезення і страхування готової продукції;

в) ремонт;

г) експлуатація.

10. Обліково-вимірювальна функція ціни призначена для:

а) вдосконалення організації виробництва і праці;

б) визначення затрат суспільної праці і затрат виробничих процесів;

в) балансу між попитом і пропозицію;

г) здійснення операцій по розподілу доходу підприємства на
витрати і прибуток.

11. До функції ціни входить:

а) вимірювальна; б) стимулююча;

в) розподільча; г) усі відповіді вірні.