Практичне заняття до теми 19 «теорії та моделі підприємства»

Питання для обговорення:

1. Ваш опонент стверджує, що менеджеру-практику не треба забивати голову теорією організації. Спробуйте довести навпаки.

2. Чим організація відрізняється від таких соціальних угрупувань як сім’я, етнос, натовп?

3. Назвіть основні «точки дотику» теорії організації та соціології, психології, загального менеджменту.

4. Поясніть, яким чином різні дисципліни розглядають загальні управлінські категорії і поняття (за таблицею 1)?

5. Які ідеї Адама Сміта, Карла Маркса, Еміля Дюркгейма можна назвати засновницькими для формування організаційної науки?

6. Чому Макса Вебера часто називають батьком сучасної теорії організації?

7. Який внесок зробив О. Богданов у формування та розвиток організаційної теорії?

8. Визначте основні лінії звязку між управлінськими концепціями Ф. Тейлора, А. Файоля і Ч. Барнарда та організаційною теорією.

9. У чому сутність «перевороту», який здійснила «школа людських відносин» в організаційно-управлінській науці і практиці?

 

10. Надайте характеристику та наведіть приклади ефективної та неефективної реалізації властивостей системи (відносно до якої-небудь організації).

11. Чи існують організації – закриті системи? Обґрунтуйте відповідь.

Тести 19

1. Вивчення теорії організації неможливе без знання:
а) політології; б) культурології;

в) мікроекономіки; г) правознавства.

2. Теорія організації в більшій мірі розглядає такі аспекти:
а) психолого-соціальні; б) технологічні;

в) структурні; г) технічні.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

створений на основі цінностей, традицій та звичаїв, а в основі відносин – конвенції. Усі люди на підприємстві – носії значень, трактувань, міфів та ін. Колеги в процесі спілкування трактують висловлене або зроблене іншими колегами по-своєму, роблячи з цього певні висновки і відповідно діючи.

На підприємстві існують певні правила, але діють вони в кожній конкретній ситуації в результаті інтерпретацій значень у контекстах ухвалюваних рішень. Реальна діяльність членів підприємства – це результат їх практичних дій, які інтерпретують правила, стимули, дії інших людей (в тому числі і керівництва) і визнають їх чи ні.

На підприємстві, таким чином, створюється конвенціональне поле, де одні члени підприємства чекають від інших дій відповідно до домовленостей і інтерпретацій, зумовлених цими домовленостями і ролями.

КОНФЛІКТНО-ІГРОВА МОДЕЛЬ

Конфліктно-ігрова модель підприємства може бути розглянута як різновид конвенціонального, але з низкою відмінностей, внесених постмодернізмом. Підприємство представляється як механізм спіл-кування, що регулює взаємодію між членами і підгрупами підприємство та обмін діяльностями на основі зіткнення різноманітних інтересів у процесі «організаційної гри». На підприємстві, побудованому на основі даної моделі, утворюється інтерактивне поле, що характеризується високою невизначеністю, невпевненістю, а також великою свободою учасників взаємодії. В основі конфліктно-ігрових відносин – боротьба за владу, доступ до інформації і, водночас, співробітництво і компроміси, зумовлені певними обмеженнями – сценаріями, якщо продовжувати ігрові аналогії.

Члени підприємства – це гравці (за термінологією М. Крозьє – «актори»), що діють за завданнями, але правила можуть змінюватись. У процесі організаційної гри формується «репертуар» учасників, окремих груп і всього підприємства. Гравці (члени підприємства) створюють коаліції, конфліктують, домовляються. Керівник такої організації нагадує режисера і, частково, сценариста. Результат гри – баланс впливів акторів, груп, коаліцій, виражений у фрагментарній структурі підприємства і особливостях його взаємодії із зовнішнім середовищем.

ПОЛІТИЧНА МОДЕЛЬ

Політична модель підприємства представляється як своєрідна міні-держава з у всіма її атрибутами. На такому підприємстві чітко дотримується принцип розділення влади, існує своя система «заборон і

3. Комплексна оптимізація транспорту, постачання, збуту,
складування і складської обробки відбувається на основі принципу:

а) логістичного планування;

б) логістичного управління;

в) логістичної організації;

г) всі відповіді вірні.

4. Система OPT об’єднує ідеї, закладені в основу:

а) «штовхаючих» систем;

б) «коливаючих» систем;

в) «тягнучих» систем;

г) «ковзаючих» систем.

5. «Тягнучі» системи характерні для високоавтоматизованого:

а) безперервного виробництва;

б) непотокового виробництва;

в) одиничного виробництва;

г) всі відповіді вірні.

6. При виборі нових постачальників враховується:

а) виробнича потужність підприємства-постачальника, якість, ціна
ресурсів та обладнання;

б) репутація постачальника, його географічне положення, опе-
ративність поставок;

в) можливість надання кредиту;

г) усі відповіді вірні.

7. Завдання матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підприємства
полягає в тому, щоб:

а) за допомогою ринків збуту й прямих постачальників забезпечити
підприємство всім необхідним для виробництва продукції, виконання
робіт і надання послуг;

б) за допомогою посередників знайти ринки збуту для постачання
туди готової продукції підприємства;

в) знайти джерела для фінансування інновацій у матеріально-
технічній сфері;

г) немає вірної відповіді.

8. Для визначення потреби в сировині й матеріалах застосовуються
такі методи:

а) метод попередніх витрат; за фактичною собівартістю;

б) на основі виробничої програми; за фактичними витратами; за
об’єктивною оцінкою;

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

в) кореляційний метод; за можливими витратами;

г) метод майбутніх витрат.

9. Логістика – це:

а) метод обчислення необхідної кількості матеріально-технічних
ресурсів для підприємства;

б) галузь економічних знань, що вивчає способи прийняття логічних
рішень щодо виробничої діяльності підприємства;

в) концепція управління потоковими процесами на підприємстві;

г) немає вірної відповіді.

10. Основна ціль виробничої логістики:

а) визначити необхідну кількість виробничих запасів для без-
перебійного виробництва;

б) організація виробництва відповідно до замовлень безперервного
технологічного процесу;

в) мінімізація запасів товарів та витрат на виробництво;

г) зниження можливості виникнення браку у виробництві.

11. Функціональні завдання логістики:

а) безпомилкове виробництво з метою запобігання збільшення
часу виготовлення та витрат на виправлення браку;

б) інтеграція внутрішньовиробничих транспортних та вантажно-
пакувальних процесів і засобів виробництва;

в) мінімізація витрат на транспортно-складські та пакувальні
процеси всередині виробництва;

г) усі відповіді вірні.

12. Галузеві логістичні функції:

а) планування виробничої програми; планування виробничого
процесу; планування використання потужності;

б) планування матеріального потоку; внутрішньовиробниче
транспортування; виробничий контроль;

в) планування прибутку; внутрішньовиробниче транспортування;

г) немає правильної відповіді.

13. Організація управління матеріальними потоками в логістичних
системах може здійснюватися на основі таких моделей:

а) «ведучої» та «допоміжної»;

б) «штовхаючої системи» і «тягнучої системи»;

в) «основної» та «загальновиробничої»;

г) немає правильної відповіді.

що намагається пристосуватися до навколишнього середовища. Внутрішні відносини в такому підприємстві будуються на основі взаємозалежності і взаємовідповідності. Структури і механізми координації формуються і функціонують як самовиникаючі і стихійно (гомеостатичні) підтримувані підсистеми. Життєвий цикл органічного підприємства відповідає життєвому циклу живого організму: народження, юність, зрілість, смерть, тобто підпорядкований природним законо-мірностям і логіці розвитку.

На відміну від механістичної, органічна модель припускає, що раціональні цілі (продуктивність) – не головні для підприємства. Вони – різновиди організаційних потреб, задоволення яких забезпечує виживання підприємства в навколишньому середовищі. Незважаючи на певне зіставлення цих моделей, обидві вони відображають системний підхід у різних варіаціях. І для механістичної, і для органічної моделі характерне використання понять «закони» і «закономірності», рамки яких достатньо вузькі і рідко дозволяють вийти за свої межі; обидві моделі зводять в абсолют поняття цілісності та ієрархічності, обидві моделі розглядають відносини підприємства із зовнішнім середовищем як детерміністські, причому тільки з боку зовнішнього середовища.

ПАТЕРНАЛІСТСЬКА МОДЕЛЬ

Назва патерналістскої моделі походить від латинського слова pater – батько.

Підприємство представляється як приватний випадок людської спільності, група, об’єднана відносинами «спорідненості». В основі її побудови і функціонування – «сімейні» відносини і ієрархія. Цільова орієнтація патерналістського підприємства – робота на благо сім’ї та її старійшин. Внутрішня структура такої організації вибудовується під «голову сім’ї» і відображає характерні особливості «сімейних» відносин: достатньо жорстка ієрархія, суміщена з досить великою часткою неформальності у відносинах. Розподіл повноважень і обов’язків – прерогатива вищої ланки управління (старійшин). Така модель характерна не тільки для сімейних фірм у прямому розумінні слова, але і для невеликих творчих підприємств і підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях розвитку.

КОНВЕНЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ

В основі конвенціональної моделі лежать базові принципи символічного інтеракціонізма. Підприємство в ній уявляється як комплекс домовленостей (конвенцій), ролей, значень і тлумачень,

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

Заслуговує на увагу думка Н. Н. Моісєєва: «Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. На відміну від звичайного кодування, коли відома вся початкова інформація і ми лише перекладаємо її іншою мовою, моделлю, яку б мову вона не використала, кодує і ту інформацію, яку люди раніше не знали. Модель містить у собі потенційне знання, яке людина, досліджуючи її, може придбати, зробити наочним і використовувати в своїх практичних життєвих потребах. Саме цим і зумовлена здатність модельного опису» (Моисеев Н. Н. Математика в социальных науках // Математические методы в социологическом исследовании. – М.: Наука, 1981. – С. 166).

Моделі в теорії організації належать до категорії змістовно-концептуальних. З одного боку, вони описують типічні характеристики, властиві «чистим» підприємствам. З іншого боку, опис підприємства базується на визначеній концепції чи точки зору. Зазначимо, що модельний опис підприємств не є класифікаційним підходом, оскільки різні типи підприємств можуть базуватися на одній моделі і навпаки, організації, одного типу, можуть будуватися за різними моделями. Нижче описані основні організаційні моделі.

Механістична модель являє собою ідеальну бюрократію Макса Вебера. Термін «механістична організація» був введений в 60-х рр. XX ст. американськими вченими Т. Бернсом та Д. Сталкером (T. Burns, G. Stalker) для позначення системно-раціональної організаційної моделі на противагу «органічній організації». У загальному вигляді підприємство в механістичній моделі представляється як інструмент управління, а людина – як «гвинтик» великого механізму. Жорстка визначеність зв’язків (механічні приводи та передачі), взаємозалежність підсистем, відбудованість ліній управління, ієрархічність – головні характеристики цієї моделі. Роль кожного члена суворо обмежена його місцем на підприємстві. Механістична модель у класичному варіанті потребує від керівництва фірми, насамперед, максимального спрощення й стандартизації. Головними недоліками механістичної організації вважаються: громіздкість і неспроможність швидко пристосовуватися до зовнішніх змін, з якими безпосередньо стикається лише невелика частка членів підприємства.

ОРГАНІЧНА (ПРИРОДНА) МОДЕЛЬ

У межах теорій і концепцій соціальних і соціотехнічних систем велика увага приділялася зовнішньому середовищу, і підприємство представляється у вигляді органічної моделі. Підприємство в ній виступає як соціальний природний організм. Тобто, це жива система,

14. Спосіб організації виробництва, коли предмети праці, що
надходять на виробничу ділянку, нею у попередньої технологічної
ланки не замовляються – це:

а) основна модель організації управління матеріальними потоками
в логістичних системах;

б) «штовхаюча система» організації управління матеріальними
потоками в логістичних системах;

в) «тягнуча система» організації управління матеріальними потоками в
логістичних системах;

г) сукупність двох моделей «штовхаючої системи» та «тягнучої
системи».

15. «Штовхаючі» моделі управління потоками характерні для:

а) сучасних інноваційних методів організації виробництва;

б) автоматизованих методів організації виробництва;

в) авторитарних методів організації виробництва;

г) традиційних методів організації виробництва.

 

Економіка підприємства

Тема 8

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА

ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

8.1. Система планів підприємства

8.2. Етапи та методи планування

8.3. Поняття, зміст і структура бізнес-плану