Сиролімус станом на 01. 05. 2016 Р. В україні не зареєстрований як лікарський засіб.

Згідно з правками до рекомендацій по веденню хворих з ФП та ГКС:

1. У разі розвитку ГКС у пацієнта, що приймає НПАК з приводу ФП, негайно тимчасово припинити прийом НПАК.

2. Негайно розпочати подвійну антитромбоцитарну терапію (ДАТТ) та призначити парентеральні антикоагулянти.

3. Якщо показані НПАК, то інгібіторам Ха фактора (таким як ривароксабан) може бути надана перевага.

4. Оскільки переваги НПАК порівняно з АВК найімовірніше зберігаються у хворих із стабільною ІХС (через рік після ГКС) НПАК можуть бути безпечною та ефективною альтернативою АВК.

Таблиця 11.1. Стратегії антитромботичної терапії після стентування коронарних артерій у пацієнтів з ФП та помірним або високим ризиком тромбоемболічних подій (тих, кому показана терапія ПАК)(Згідно з правками 2013 р.)

 

Ризик геморагічних ускладнень	Клінічна ситуація	Імплантований стент	Режим антикоагулянтної терапії
Низький або помірний (наприклад, 0-2 бали за шкалою HAS-BLED)	Планове ЧКВ	Стент без покриття	1 місяць: потрійна антитромботична терапія – АВК (МНВ 2,0-2,5) + АСК ≤100 мг/добу + клопідогрель 75 мг/добу Пожиттєво: монотерапія АВК (МНВ 2,0-3,0) або НПАК
Планове ЧКВ	Стент з покриттям	Від 3 (для стентів з покриттям засобами групи «-олімус»^a) до 6 (для стентів з покриттям паклітакселом) місяців: потрійна антитромботична терапія – АВК (МНВ 2,0-2,5) + АСК 100 мг/добу + клопідогрель 75 мг/добу До 12 місяців: комбінація АВК (МНВ 2,0-2,5) або НПАК + клопідогрель 75 мг/добу^b (або АСК 100 мг/добу) Пожиттєво: монотерапія АВК (МНВ 2,0-3,0) або НПАК
ГКС	Стент без покриття/Стент з покриттям	6 місяців: потрійна антитромботична терапія – АВК (МНВ 2,0-2,5) + АСК 100 мг/добу + клопідогрель 75 мг/добу До 12 місяців: комбінація АВК (МНВ 2,0-2,5) або НПАК + клопідогрель 75 мг/добу^b (або АСК 100 мг/добу) Пожиттєво: монотерапія АВК (МНВ 2,0-3,0) або НПАК
Високий (наприклад, ≥3 балів за шкалою HAS-BLED)	Планове ЧКВ	Стент без покриття^c	2-4 тижні: потрійна антитромботична терапія – АВК (МНВ 2,0-2,5) + АСК 100 мг/добу + клопідогрель 75 мг/добу Пожиттєво: монотерапія АВК (МНВ 2,0-3,0) або НПАК
ГКС	Стент без покриття^c	4 тижні: потрійна антитромботична терапія – АВК (МНВ 2,0-2,5) + АСК 100 мг/добу + клопідогрель 75 мг/добу До 12 місяців: комбінація АВК (МНВ 2,0-2,5) або НПАК + клопідогрель 75 мг/добу^b (або АСК 100 мг/добу) Пожиттєво: монотерапія АВК (МНВ 2,0-3,0) або НПАК

За необхідності слід зважити доцільність захисту слизової оболонки шлунку ІПП.

^aСіролімус, еверолімус та такролімус.

^bУ якості альтернативи може застосовуватися комбінація АВК (МНВ 2,0-3,0) + АСК ≤100 мг/добу (з ІПП за необхідності).

^cПо можливості слід уникати застосування стентів з лікарським покриттям, але, якщо вони все ж застосовуються, показана більш тривала (3-6 місяців) потрійна антитромботична терапія.

Адаптовано за даними Lip et al.⁶¹

Планове черезшкірне втручання на коронарних артеріях

При плановому черезшкірному втручанні на коронарних артеріях стенти з лікарським покриттям слід застосовувати тільки в певних клінічних та/або анатомічних ситуаціях (протяжний стеноз, ураження дрібних судин, ЦД та ін.), коли вони мають достовірні переваги перед металевими стентами. Після імплантації стента з покриттям лікарським препаратом протягом 4 тижнів проводять потрійну терапію антагоністом вітаміну К, АСК і клопідогрелем. Після імплантації металевого стента без покриття пацієнтам з ФП і стабільною коронарною хворобою серця показана тривала терапія (12 міс) ПАК у поєднанні з клопідогрелем 75 мг/добу або АСК 75-100 мг/добу. Одночасно з АСК призначають ІПП, блокатори Н₂-рецепторів або антациди. Потрійну терапію слід продовжувати мінімум протягом 1 місяця після імплантації стента без покриття і значно довше після установки стента з лікарським покриттям (≥3 міс після імплантації стента, покритого сиролімусом, еверолімусом або такролімусом, і протягом ≥6 міс після установки стента з паклітакселом). Надалі продовжують лікування ПАК у поєднанні з клопідогрелем 75 мг/добу або АСК 75-100 мг/добу, а також ІПП, блокаторами Н₂-рецепторами або антацидами.

Якщо у пацієнтів з ФП, які отримують антикоагулянтну терапію, є середній або високий ризик тромбоемболій, то при черезшкірному втручанні на коронарній артерії може виявитися бажаним не переривати антикоагуляцію. У таких випадках слід використовувати доступ через променеву артерію навіть на тлі терапевтичної антикоагуляції (МНВ 2-3).