Скорочування слів та словосполучень

Скорочення слів і словосполучень досить часто використовують у науково-технічній літературі, зокрема в довідниках, словниках, енциклопедіях. Скорочуються найменування держав, пдприємств, установ, організацій, марок машин, одиниці виміру тощо.

Наприклад: Сполучені Штати Америки (США), Організація Об’єднаних Націй (ООН), Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), кілометр (км), гривня (грн).

До реєстру словників включають за алфавітом широковживані термінологічні та номенклатурні складні слова, в тому числі й абревіатури різних типів: ОЦ (обчислювальний центр), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) та ін. Абревіатури, крім того, подаються в круглих дужках після словосполучень, що вживаються при головному (основному, ключовому) слові.

Наприклад: МАШИНА... машина;... ЦИФРОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (ЦОМ).

Не рекомендується використовувати скорочення в науково-популярній літературі, не допускається їх вживання в художньому стилі; обмежене – в публіцистичному і діловому. Але, оскільки документ має бути максимально стислим, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом профком, ніж повним словосполученням профспілковий комітет.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для зорового сприйняття).

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст, підготуйтесь до співбесіди за питаннями:

1. Що таке складноскорочене слово?

2. Як утворюють складноскорочені слова?

3. Як записують складноскорочені слова?

 

Утворення і правопис лексичних скорочень

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер).

У діловому мовленні широко використовують п’ять типів утворення складноскорочених слів:

1) сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

2) сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

3) сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4) сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти);

5) сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міноносець), військкомат (військовий комісаріат).

Абревіатура – це іменник, утворений з усічених слів вихідного складного слова.

За стуктурою абревіатури розподіляють на три типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АГХ (адміністративно-господарська частина), АТС (автоматична телефонна станція);

2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія), лавсан (лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук);

3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: КРУ (контрольно-ревізійне управління), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), АЕС (атомна електростанція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство).