Синтаксичні особливості української мови

Розглянемо деякі особливості синтаксичної будови української літературної мови, до яких належать:

1) використання у складеному іменному присудку тільки повних форм дієприкметників та переважно повних форм прикметників, наприклад: У більшості випадків компілятор у цьому відношенні дуже консервативний.– В большинстве случаев компилятор в этом отношении очень консервативен.

2) використання речень з безособовими дієслівними формами на -но, -то. Наприклад: У договорі зазначено термін виконання замовлень. – В договоре определён срок выполнения заказов (в функции сказуемого – форма краткого страдательного причастия);

Ці кадри з фільму знято в Донецьку – Эти кадры фильма сняты в Донецке;

3) відмінність у вживанні відмінкових форм при слабкому керуванні, наприклад: писати про людей (знах. відм.), звертатися до друзів (род. відм.), турбуватися про працівників (знах. відм.) – рос. писать о людях (місц. відм.), обращаться к друзьям (дав. відм.), заботиться о работниках (місц. відм.).

 

· УВАГА! ОРФОЕПІЧНА ПРИМІТКА

 

Слід розрізняти звуки [ г ]і [ґ]. Приголосний звук ґ власний деякий власне українським, зокрема звуконаслідувальним і зукраїнізованим словам іншомовного походження: [ґанок], [ґатýнок], [ґрунт], [ґринджóли] тощо. Сплутування г і ґ може привести до зміни значення слова. Наприклад:

г рáти – виконувати що – небудь на музичному інструменті; гратися; забавлятися; виступати на сцені зі спектаклями;

ґрати – залізна решітка, штаби, прути, тюрма, неволя;

г ранат – плодове дерево або кущ, а також його круглі плоди з товстою шкірою, наповнені насінням, яке оточене соковитим червоним м’якушем;

ґранáт – напівдорогоцінний камінь червоного або бурого кольору, самоцвіт.

 

ЗАВДАННЯ 10. Спробуйте знайти за словником слова, значення яких залежить від вимови звуків [ г ] і [ґ].

ЗАВДАННЯ 11. Запишіть слова російською мовою та українською мовою, поставте в обох мовах наголоси в словах. Укажіть особливості наголошування слів української мови.

Рукопис – рукопись, одинадцять – одиннадцать, дрова – дрова, твердий – твёрдый, дочка – дочка, коромисло – коромисло, говорять – говорять, брати – братья.

 

ЗАВДАННЯ 12. Поставте наголос у наведених словах. Перевірте свій вибір за орфоепічним словником.

Алфавіт, ненавидіти, байдуже, виразний, кидання, оптово-роздрібний, зняли, допоміжний, одинадцять, правописний, близький, запитання.

 

ЗАВДАННЯ 13. Прочитайте і порівняйте наголошення однокореневих слів у двох мовах. Запам’ятайте їх.

Укр.мова Рос.мова

озиминá όзимь

засýха зáсуха

ім΄я úмя

ро΄звідка развéдка

перепис пéрепись

пóказ покáз

вербá вéрба

крéмінь кремéнь

серéдина середина

різкúй рéзкий

старúй стáрый

зáсув зáсов

урóдженець урождéнец

вúселення выселéние

щúпці щипцы

пéрчити перчить

шóстий шестóй

згáрячу сгорячá

 

!!! В українській мові наголос може змінювати значення слова. Наприклад, прошý (п р о х а ю: Прошý, щоб ви допомогли мені; прошý слова) і прóшу (з а п р о ш у ю – будь ласка: прóшу до стóлу).

!!! Наголос в українській мові виконує декілька функцій. Він допомагає розрізняти слова: • за смислом;

• за формою (відмінок, число тощо.);

• за частинами мови.

ЗАВДАННЯ 14. Спробуйте пояснити функцію наголосу у наведених словах:

Мукá – мýка, áтлас – атлáс, пóверх – повéрх, рýки – (Н.в. мн.) – рукú (Р.в. одн.), мúлувати – милувáти, тýга – тугá, сéстри – сестрú, ві΄кна – вікнá.

 

ЗАВДАННЯ 15. Подані слова запишіть українською мовою, поставте наголос. Порівняйте та запам΄ятайте наголос слів у двох мовах.

Широкó, простóр, высоко, узкий, живопись, загадка, колесо, восьмой, одиннадцать, шёлковый.

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] може вимовлятися з незначним наближенням до [у]: [ко^ужух], [го^улýбка], [зо^узýл΄а], [то^умý], [ро^узýмний], [мо^угýтн΄ій].