Підготовка Німеччини до нападу на срср

18 грудня 1940 р. було затверджено план “Барбаросса” (ди

ректива № 21). За ним передбачався напад на СРСР у травні

1941 р. і розгром РСЧА впродовж 5 місяців (так звана блиска

вична війна, або blitzkrieg) та вихід на лінію Архангельськ–Вол

га–Астрахань (лінія двох “А”). Німецькі війська повинні були

наступати двома групами і їх мали підтримати війська Італії, Ру

мунії, Угорщини, Фінляндії та Словаччини. На початку 1941 р.

німецькі війська вторгнення були поділені на три групи (“Пів

ніч” — наступали через Прибалтику на Ленінград, “Центр” —

напрямок Мінськ–Смоленськ–Москва, “Південь” — Україна,

Поволжя, Північний Кавказ). План “Барбаросса” доповнював ге

неральний план “Ост”, за яким планувалося запровадження на

підкорених територіях “Нового порядку”. Це означало заселен

ня цих земель німецькими колоністами, а місцеве населення

визнавалося другосортним і підлягало використанню на найваж

чих роботах і позбавлялось всіх прав. 65 % українців мали бути

знищені (аби звільнити місце німецьким поселенцям).

З лютого 1941 р. у прикордонних районах Польщі почалося

зосередження німецьких військ. Напад на СРСР планувався на

середину травня 1941 р. Проте бойові дії на Балканах (проти

Югославії та Греції у квітні–травні 1941 р.) змусили перенести

початок війни із СРСР спочатку на кінець травня, потім на по

чаток червня. Нарешті 17 червня 1941 р. Гітлер видав наказ про

напад на СРСР 22 червня.

Стан обороноздатності СРСР

Напередодні війни

Робітничо селянська червона армія (РСЧА) була найбільшою

армією світу. З 1939 р. до 1941 р. в СРСР було сформовано 125

нових дивізій. Радянські війська значно переважали противни

ка за кількістю танків, артилерії та інших видів озброєнь. Вій

ськова доктрина СРСР передбачала швидку війну малою кров’ю

на чужій території. Ці та інші факти (зокрема СРСР зайняв пер

ше місце у світі за чисельністю десантних військ, які є війська

ми наступу) дали підставу деяким дослідникам твердити про те,

що СРСР сам готувався до нападу на Німеччину і остання лише

випередила його.

Особливо розбудовувався Київський особливий військовий

округ (КОВО). Тут було створено 8 механізованих корпусів, 8

стрілецьких та 10 авіаційних дивізій, 5 артилерійських проти

танкових бригад.

Але 80 % військової техніки РСЧА були застарілими. Зокре

ма, з літаків лише 9% були сучасними, з танків — 18 %. Техні

ка та основні військові бази зосереджувалися біля самого кордо

ну, що дало німцям змогу захопити їх або знищити у перші

ж дні боїв. Стару лінію укріплень (“лінію Сталіна”) демонтува

ли, а укріплення на новому кордоні (“лінія Молотова”) були за

вершені тільки на 50 %. Низьким був освітній, а відповідно, і

моральний дух солдатів. Не було досвіду бойових дій та сучасної

військової підготовки. Радянські солдати часто навіть не бачи

ли військової техніки, оскільки на навчаннях використовували

тільки макети.

Величезної шкоди РСЧА завдали репресії. За 1937–1940 рр.

було репресовано 44 тис. осіб командного складу (з них третина

у КОВО), зокрема 5 із 7 маршалів, 1800 генералів, 70 % коман

дирів дивізій та полків, 80 % командирів батальйонів, 60 % по

літпрацівників. Їх місця займали люди без досвіду та часто без

військової освіти.

Не були враховані повідомлення радянської агентури за кор

доном про підготовку Німеччини до нападу на СРСР, а тому не

було вжито жодних запобіжних заходів.

У перші дні війни Сталін перебував у стані повної апатії, і

країна опинилась фактично без керівництва. Лише 1 липня

сформували Державний комітет оборони, а Сталін виступив зі

зверненням до народу лише на 12 й день війни. Значної шкоди

було завдано прийнятим 16 серпня 1941 р. наказом № 270, за

яким усіх військовослужбовців РСЧА, які потрапили у полон,

вважати зрадниками і знищувати їх усіма засобами.

Початок війни. Бойові дії

Першої половини 1942 рр.

О 3 год. 15 хв. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР.

153 дивізії Німеччини та 37 дивізій її союзників (Румунія, Фін

ляндія, Словаччина, Угорщина та Італія) загальною чисельніс

тю 5,5 млн осіб перейшли радянський кордон. На їх озброєнні

було понад 47 тис. гармат і мінометів, близько 5 тис. літаків,

2800 танків. Із цих сил до групи армій “Південь” належало

57 дивізій (з них 44 німецькі і 13 румунських), 9 румунських та

4 угорські бригади; 4 й німецький повітряний флот (близько

800 літаків) і 500 румунських літаків. Їм протистояло 80 диві

зій КОВО та Одеського військового округу, перетворених на

Південно Західний і Південний фронти, які мали на своєму

озброєнні 9,2 тис. танків, 8,5 тис. літаків.

У перший день війни було знищено 1200 радянських літаків

(на аеродромах!) і лише близько 300 у повітрі (німці втратили

200 літаків). За перший місяць боїв РСЧА на території України

втратила 1/2 танків і 90 % літаків. До кінця 1941 р. у полон по

трапило 3,9 млн солдатів та офіцерів РСЧА.

Незважаючи на загальну паніку та раптовість німецького на

паду, бійці РСЧА на території України одразу ж почали чинити

запеклий опір загарбникам. Героїчно оборонявся Любомль

ський прикордонний загін на Волині під командуванням під

полковника Сурженка. Прикордонники Володимир Волинсько

го прикордонного загону оборонялися близько 2 тижнів і прак

тично всі загинули. Так само тривалою була оборона захисників

Рава Руського, Перемишльського та інших укріпрайонів. Час

тини 17 ї німецької армії (яка використовувала танки та авіа

цію) були затримані тут до початку липня 6 тис. захисників 100

недобудованих дотів. На радянсько румунському кордоні 95 та

і 176 та стрілецькі дивізії під командуванням Пастеровича та

Марцинкевича знехтували вказівками вищого керівництва і

в ніч на 22 червня зайняли першу лінію оборони на кордоні. Зав

дяки цьому вони не лише відбили атаки німецько румунських

військ, а й перенесли бойові дії на ворожу територію. Тут ворог

був затриманий до середини липня. Подвиг білоруса Гастелло

у перші ж дні війни повторив українець Бринько, удостоєний

звання Героя СРСР.

Проте героїчний опір не міг істотно вплинути на зміну стра

тегічної ситуації, і німецькі війська швидко просувались углиб

СРСР. 30 червня захоплено Львів. 23 червня–1 липня в районі

Луцьк–Броди–Рівне знищено основні танкові сили РСЧА в Ук

раїні, і таким чином німцям був відкритий шлях углиб Украї

ни. На початку липня німецькі війська вийшли на підступи до

Києва, а в серпні–вересні форсували Дніпро.

5 липня–26 вересня 1941 р. — оборона Києва (в оточення пот

рапило 665 тис. воїнів, загинув керівник оборони генерал Кир

понос).

5 серпня–16 жовтня 1941 р. — оборона Одеси (більшість

військ вдалось евакуювати).

25 жовтня 1941 р. — захоплено Харків.

30 жовтня 1941 р.– 4 липня 1942 р. — оборона Севастополя

(95 тис. бійців не вдалось евакуювати).

До кінця 1941 р. неокупованими залишились тільки невели

ка частина Східної та Південно Східної України, Керченський

півострів і Севастополь.

Уже з перших днів війни важливим завданням було вивезен

ня матеріальних цінностей вглиб СРСР. До кінця 1941 р. з Ук

раїни було евакуйовано понад 550 великих підприємств, 30 тис.

тракторів, 6 млн голів худоби, 125 млн пудів продовольства.

Евакуювали також 70 вищих навчальних закладів, 50 театрів,

наукові установи, 4,5 млн населення. Все, що не могли вивезти,

знищували. Так, були знищені всі мости через Дніпро, інші ко

мунікації, важливі підприємства (наприклад, 54 домни в Донба

сі). Не забували і про інакомислячих. З 22 до 29 червня 1941 р.

у в’язницях НКВС у Львові, Самборі, Станіславі, Луцьку та Рів

ному були знищені 15 тис. політв’язнів. У концтаборах в тилу

також вдавались до масових розстрілів.

10 грудня 1941 р.–10 січня 1942 р. було розгромлено німців

під Москвою. Ця перемога дала Сталіну підставу вважати про

перехід ініціативи до РСЧА. Тому він наказав військам навесні

1942 р. перейти у наступ на різних ділянках фронту, аби всюди

досягти стратегічної переваги та розбити німців.

В Україні відбулось два наступи РСЧА. Перший — на Кер

ченському півострові (8–19 травня 1942 р.). Мета — допомога

захисникам Севастополя та звільнення Криму. Спочатку наступ

був успішним. Але 14 травня 1942 р. танки 11 ї армії Манштей

на прорвали розтягнуті комунікації радянських військ, вий

шли на підступи до Керчі і знищили наступальне угруповання

радянських військ. Втрати останніх становили: 200 тис. полоне

них, 176 тис. загиблих, 400 літаків, 347 танків. 10 тис. бійців

РСЧА зайняли Аджимушкайські каменоломні під Керчю і обо

ронялись там до жовтня 1942 р., очікуючи на допомогу, яку ра

дянське командування так і не надало. До червня 1942 р. німці

зайняли весь Кримський півострів, а 4 липня — Севастополь.

Аналогічно розвивались події і під час наступу радянських

військ під Барвінковим на Харківщині. Погано підготований нас

туп військ Південно Західного фронту почався 12 травня 1942 р.

Спочатку радянським військам вдалось прорвати оборону німців

і просунутись на 90 км. У результаті на лінії радянського фронту

утворився так званий Барвенківський виступ, по флангах якого

німці і завдали потужних танкових ударів у другій половині трав

ня. 29 травня було завершене оточення радянських військ — у по

лон потрапили 240 тис. бійців, 171 тис. загинула, було втрачено

200 танків. Після цього з 28 червня 1942 р. почався генеральний

наступ німців на Півдні України (операція “Блау”). До кінця лип

ня 1942 р. німці просунулись на 200–400 км у глиб радянської те

риторії на фронті протяжністю 650 км і вийшли до Волги та Пів

нічного Кавказу. Із взяттям 22 липня м. Свердловська Вороши

ловградської (нині Луганської) області вся територія УРСР

опинилась під окупацією німців та їх союзників.