Перевірка рівня й заміна оливи у двигуні

При перевірці рівня оливи машина повинна перебувати на горизонтальній площадці. Рівень оливи перевіряти через 4 — 5 хв після зупинки двигуна по мітках покажчика рівня оливи. Рівень повинен бути між мітками В и Н на покажчику рівня (щупі). Якщо рівень оливи доходить тільки

до мітки Н або нижче її, долити оливу до мітки В. Для дозаправлення оливи від мітки Н до мітки В потрібно 3,5 л оливи.

Заміняти оливу у двигуні після прогріву двигуна, поки олива не охолонула.

Для заміни оливи:

· вивернути пробку у днищі машини під картером двигуна й установити під цей отвір ємність для зливу­
оливи;

· через отвір у днищі відкрити оливозливну пробку в піддоні картера двигуна й за допомогою пристосування злити олива в ємність;

· відкрити кришки люків над відділенням силової установки;

· відкрити зливний краник і злити залишок оливи з масляного теплообмінника в підставлену ємність, після

· чого закрити краник;

· закрити оливозливну пробку й пробку отвору в днищі

· корпуса;

· відкрити кришку оливозаливної горловини;

· установити в оливозаливну горловину пристосування (патрубок) із ЗИП машини й залити свіжу олива в картер двигуна до норми;

· закрити кришку оливозаливної горловини;

· пустити двигун на 2-3 хв, після чого зупинити його;

· перевірити рівень оливи через 4-5 хв після зупинки двигуна й при необхідності дозаправити до норми, після чого закрити кришки над відділенням силової установки.

Промивання фільтра відцентрового очищення оливи

Для промивання:

· відвернути гайку 9 (мал. 7.48) ковпака фільтра й зняти ковпак 4;

· повернути ковпак 2 ротора навколо осі так, щоб пальці 14 увійшли в отвори ротора;

· відвернути гайку 5 кріплення ковпака ротора й зняти ковпак;

· видалити осад з ковпака фільтра й промити його в дизельному паливі;

· перевірити затягування гайки 8 кріплення ротора на осі, і при необхідності підтягти її моментом 79—88 Н-м (8—9 кгс*м). Не знімати ротор при обслуговуванні фільтра;

· надягти ковпак на ротор, сполучивши мітки на ковпаку й роторі;

· навернути гайку 5 ковпака й затягти моментом 20—29 Н-м (2—3 кгс*м);

· віджати планку стопорного пристрою й перевірити обертання ротора на осі. Ротор повинен обертатися легко, без заїдань;

· перевірити стан ущільнювальної прокладки 1 зовнішнього ковпака фільтра. При необхідності, замінити прокладку;

· надягти зовнішній ковпак 4, установити гайку 9 і затягти її моментом 20—29 Н*м (2—3 кгс*м);

· пустити двигун і перевіритипідтікання.

СИСТЕМА ОХОЛОДЖЕННЯ

Система охолодження (мал. 7.52) призначена для відводу надлишкового тепла від деталей двигуна, що стикаються з гарячими газами, і підтримки температури цих деталей у необхідних межах.

Система охолодження - рідинна, закритого типу, із примусовою циркуляцією охолодної рідини.

Радіатори, розширювальний бачок, вентилятор і його кожух об'єднані в окремий агрегат, що кріпиться в кормовій частині машини за двигуном на чотирьох гумових опорах.

РАДІАТОР

На машині встановлений трубчасто-стрічковий, шестирядний радіатор з алюмінієвих сплавів.

Радіатор служить для розсіювання в навколишнє середовище тепла, що відводиться охолоджувальною рідиною від деталей двигуна.

Рис. 7.52. Система охолодження двигуна:

1 -кожух вентилятора; 2 — захват кожуха; 3 — заливна горловина радіатора; 4 — заливна горловина розширювального бачка; 5 —­
розширювальний бачок; 6 — гідромуфта; 7 — ведений вал гідромуфти; 8 — підвіднийшланг радіатора; 9 - муфта привода вентилятора; 10 - масляний радіатор; 11 - радіатор; 12 - напрямна кожуха вентилятора; 13 - хомут кріплення радіатора; 14 - вентилятор; 15 і
16 — опори радіатора з вентилятором; 17 — відвіднийшланг радіатора; 18 - хомут кріплення розширювального бачка; 19 - тяга­
керування зливним краником; 20 - рукоятка вмикача гідромуфти; 21 - патрубок відводу рідини до водяного насоса; 22 - водяний­
теплообмінник; 23 – підвідний патрубок теплообмінника; 24 - шланг зливу рідини з теплообмінника; 25 – відвідний патрубок теплообмінника; 26 - масляний теплообмінник; 27 - підвідний шланг до верхнього лівого масляного радіатора

Радіатор складається із правої 6 (мал. 7.53) і лівої 3 серцевин, верхнього 4 і нижнього 9 бачків. Кожна серцевина складається з охолодних трубок, гофрованих стрічок і бічних пластин 1, 10 і 11, що збільшують твердість радіатора.

Рис. 7.53. Радіатор: 1, 10 і 11 — бічні пластини; 2 — заправна горловина; 3 і 6 — серцевини; 4 — верхній бачок; 5 — паропровідна трубка; 7 — підвідний патрубок; 8 - відвідний патрубок; 9 - нижній бачок

На верхньому бачку радіатора є підвідний патрубок 7, заправна горловина 2 і пароподвідна трубка 5.

На нижньому бачку радіатора приварений відвідний патрубок 8. Внутрішня порожнина кожного бачка радіатора розділена перегородками на два відсіки. Тому охолодна рідина робить у радіаторі три ходи, що сприяє кращому розсіюванню тепла в навколишнє середовище. У середній частині радіатора є отвір для вала привода вентилятора.

Радиатор установлений на двох гумових подушках на рамі й кріпиться до кожуха вентилятора двома хомутами 13 (мал. 7.52).

ТЕПЛООБМІННИК

Теплообмінник служить для відводу тепла від охолодної рідини в забортну воду при русі машини на плаву.

Знизу до корпуса теплообмінника припаяний фланець 10 (мал. 7.54) зливного краника. Теплообмінник кріпиться двома стяжними хомутами до кронштейна, привареному із правої сторони до балки задньої підвіски двигуна. При русі машини на плаву забортна вода надходить через патрубок 11 усередину теплообмінника, проходить по трубках і прохолоджує рідину системи охолодження, що надходить у корпус 5 через патрубок 3.

ПАРОПОВІТРЯНИЙ КЛАПАН

Пароповітряний клапан служить для підтримки тиску в системі охолодження в оптимальних межах, що виключають кипіння рідини при температурі до 105° С. Пароповітряний клапан установлений на заливній горловині 6 (мал. 7.55) верхнього бачка 14 радіатора.

Впускний клапан (повітряний) складається із чашки 10, упорної шайби 13, прокладки 11 і сполучного пальця 12.

Рис. 7.55. Пароповітряний клапан: 1 — кришка; 2 — прокладка; 3 — тарілчаста пружина; 4 — пружина випускного клапана; 5 — стійка; 6 — заливна горловина радіатора; 7 — паровідвідна трубка; 8 — паровідвідний шланг; 9 — прокладка випускного клапана; 10 — чашка впускного клапана; 11 — прокладка впускного клапана; 12 — палець; 13 — упорна шайба впускного клапана; 14 — верхній бачок радіатора; 15 - чашка

Впускний клапан служить для впуску охолодної рідини при її недостатньому рівні з розширювального бачка в систему охолодження при розрідженні в системі 1 —10 кПа (0,01—0,1 кгс/см²).

Випускний клапан (паровий) складається із чашки 15, пружини 4, прокладки 9.

Випускний клапан служить для випуску надлишку охолодної рідини із системи охолодження, коли тиск у системі перевищить 64—78 кПа (0,65—0,8 кгс/см²).

З підвищенням температури охолодної рідини в системі підвищується тиск, що виникає через розширення охолодної рідини при нагріванні. Якщо сила тиску перевищить силу опору пружини 4, то клапан відкриється, надлишок охолодної рідини або пара вийде через трубку 7 у розширювальний бачок і тиск у системі зменшиться. Клапан закриється.

При остиганні охолодної рідини в системі охолодження створюється розрідження. Впускний клапан не має пружини, то під дією зовнішнього атмосферного тиску він переміщається вниз (відкривається) і охолодна рідина між чашкою й прокладкою впускного клапана вертається з розширювального бачка в систему охолодження.

Для відмінності пароповітряного клапана від клапанів інших марок машин на кришці вибите маркування «80».

РОЗШИРЮВАЛЬНИЙ БАЧОК

Розширювальний бачок служить резервуаром для охолодної рідини, що розширюється при нагріванні. Для з`єднання розширювального бачка з атмосферою в пробці 3 (мал. 7.56) є отвір.

Розширювальний бачок установлений на кронштейні, привареному до кожуха вентилятора, і кріпиться стяжною стрічкою.

ТЕРМОСТАТИ

Термостати призначені для автоматичного регулювання теплового режиму двигуна.

У системі охолодження двигуна встановлені два термостати із твердим наповнювачем і прямим ходом клапана. Вони розміщені в коробці 11 (мал. 7.66), закріпленої на корпусі-кронштейні гідромуфти. На холодному двигуні вхід рідини в радіатор перекритий клапаном 9 (мал. 7.57), а вхід у пропускну трубу до водяного насосу відкритий клапаном 11. Охолодна рідина циркулює, минаючи радіатор, що прискорює прогрів двигуна. При досягненні температури охолодної рідини 78—82° С активна маса 3 (суміш церезину й алюмінієвого порошку), укладена в балоні 2, плавиться, збільшуючись в обсязі. При цьому балон 2 переміщається вниз, відкриваючи клапан 9, а клапан 11

Рис. 7.57. Термостат:

1 і 5 — стійки; 2 — балон; 3 -активна маса; 4 й 10 — пружини; 6 — шток; 7 і 12 — регулювальні гайки; 8 — гумова вставка із шайбою; 9 і 11 — клапани

закриває вхід у пропускну трубу до водяного нососу. Охолодна рідина починає циркулювати через радіатор.

Схема роботи термостатів покотела на мал. 7.58.

У діапазоні температур від 80 до 93° С клапани 9 (мал. 7.57) і 11 відкриті частково й охолодна рідина циркулює через радіатор і пропускну трубу на вхід насоса. При температурі 91—95° С відбувається повне відкриття клапана 9 і закриття клапана 11, при цьому вся рідина циркулює через радіатор. При

зниженні температури охолодної рідини до 80° С и нижче обсяг активної маси зменшується, і клапани 9 і 11 під дією пружини 4 і 10 займають початкове положення.

Рис. 7.58. Схема роботи термостатів: I — термостати закриті; II — термостати відкриті

НАСОС

Насос призначений для створення безперервного примусового руху охолодної рідини в системі охолодження.

Насос відцентрового типу встановлений на задній (по ходу машини) частині блоку циліндрів. На шків 4 (мал. 7.59) насоса крутний момент передається ременями від шківа носка колінчатого вала через шків гідромуфти. Змазувати підшипники насоса через масльонку 6 до виходу мащення з контрольного отвору в корпусі насоса.

Сальник 8, щоперешкоджає витіканню охолодної рідини з порожнини насоса, складається з корпуса 4 (мал. 7.60), гумової ущільнювальної манжети 3, розтискної пружини 2 і графітового кільця 1 ковзання.

Сальник запресований у корпусі 10 (мал. 7.59) насоса, графітове кільце постійно притиснуте до упорного сталевого кільця 9; між упорним кільцем і крильчаткою встановлене ущільнювальне гумове кільце 12, вставлене в латунну обойму 15. Для контролю справності торцевого ущільнення в корпусі насоса є дренажний отвір. Помітне підтікання рідини через цей отвір свідчить про несправності ущільнення насоса. Необхідно пам'ятати, що його закупорка приводить до виходу з ладу підшипників.

Рис. 7.60. Сальник насоса:

1 — графітове кільце; 2 -пружина; 3 — гумова
манжета; 4 — корпус

ВЕНТИЛЯТОР І ЙОГО ПРИВОД

У системі охолодження встановлений відцентровий вентилятор. Вентилятор служить для створення потоку охолодного повітря через радіатори. Він виготовлений з алюмінієвого сплаву й розміщений у кормовій частині машини, у спіральному корпусі повітревода.

Вентилятор 8 (мал. 7.61) кріпиться болтами до фланця вала 14, установленого на двох шарикопідшипниках 10 і 16 у литій алюмінієвій опорі 19. Опора в зборі з вентилятором через

Рис. 7.61. Вентилятор і його привод: 1 — шків; 2 — маточина привода вентилятора; 3 — фланець; 4 -муфта привода вентилятора; 5 — коротка вилка; 6 — вал привода вентилятора; 7 — довга вилка; 8 - вентилятор; 9 — прес-масльонка; 10 і 16 — шарикопідшипники; 11 — шайба; 12 — гайка; 13 — кришка; 14 — вал вентилятора; 15 — кронштейн опори вентилятора; 17 — стопорне кільце; 18— сальник; 19 — опора вентилятора; 20 — шплінт; 21 — центрувальний палець; 22 -манжета; 23 - стопорна шайба; 24 - ремені; 25 - напрямне кільце; 26 -лопатка; 27 – диск вентилятора

гумову прокладку кріпиться до кожуха повітревода. Змазувати підшипники вентилятора через прес-масльонку 29.

Привод вентилятора здійснюється від маточини 2, закріпленої на веденому валу гідромуфти двигуна. Він складається із двох гумових муфт 4, короткої 5 і довгої 7 вилок і шлицьового валика 6. Для фіксації валика в шлицьових отворах вилок установлений шплінт 20. Наявність у приводі гумових муфт із кульовими елементами центрувальних пальців 21 компенсує неспіввісність вала вентилятора й веденого вала гідромуфти двигуна. Крутний момент на ведучу частину гідромуфти від колінчатого вала передається ременями 24.