Заміна робочої рідини в гідросистемі

 

Заміну робочої рідини в гідросистемі виконувати послідовною прокачкою гідропідсилювача керма і гідропри­водів волновідбивача, заслінки водомета, клапанів відкачування і включення водомета (при прогрітому двигуні) із сли­вом відпрацьованої рідини в підставлену ємність і безперебійним доливанням свіжої рідини в бачок, не допускаючи підсосу повітря насосом.

Для заміни:

· приготувати 10—12 л свіжої робочої рідини і єм­ність для зливу оливи;

· від'єднати верхній кінець шланга від трубки бачка і злити з нього відпрацьовану робочу рідину в подстав­лену ємність;

· заглушити вільний кінець трубки бачка, а шланг направити в ємність для зливу рідини;

· відкрити пробку бачка і залити в нього свіжу робо­чу рідину;

· пустити двигун і при його роботі на мінімальній частоті обертання холостого ходу, підливаючи свіжу робо­чу рідину в бачок, прокачати гідропідсилювач двукрат­ним поворотом рульового колеса вправо і вліво до упору. При цьому відпрацьована рідина витікатиме в підстав­лену ємність.

Прокачування гідропідсилювача керма виконувати до витрачання приблизно 6—7 л свіжої робочої рідини.

Далі без перерви потрібно приступити до заміни робочої рідині в інших гідроприводах.

Для цього необхідно:

· перевести рукоятку гідророзподільчого апара­та в зону таблички ЩИТОК в положення ПОДН;

· відтягнути на себе рукоятку гідророзподільчого апарату і утримувати її в цьому положенні до піднімання щитка, після чого опустити рукоятку;

· перевести рукоятку гідророзподільчого апарату в зону таблички ЩИТОК в положення ОПУЩ;

· відтягнути на себе рукоятку і утримувати її в цьому по­ложенні до опускання щитка, після чого опустити рукоятку.

При підніманні і опусканні щитка відпрацьована рідина витікатиме в підставлену ємність, а в бачок необхідно доливати свіжу робочу рідину, не допускаючи підсосу повітря насосом.

Аналогічним чином виконати заміну робочої рідини в гідроприводах заслінки водомета, клапанів відкачування води з корпусу машини і включення водомета.

Після закінчення заміни робочої рідини у всіх гідро­приводах необхідно зняти заглушку з трубки бачка гідро­насоса, злити рідину з бачка в чисту ємність, під`єднати до трубки шланг і залити цю рідину назад в бачок і провести прокачування гідропідсилювача рульового приводу в порядку, викладеному в п. 12.6.3.

12.7. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ГІДРОСИСТЕМИ

 

Несправність	Причина несправності	Спосіб усунення несправності
Підвищений шум при роботі насоса	Недостатній рівень оливи в бачку на­соса Засмічення або пошкодження фільтру Наявність повітря в си­стемі (піна в бачку) Погнутий колектор Зруйнована прокладка під колектором	Долити оливу   Промити і перевірити фільтр Прокачати систему, усунути підсос повітря Усунути погнутість Замінити прокладку
Викидання оливи через сапун насоса	Надмірно високий рівень оливи Засмічений або пошкоджений фільтр Пошкоджена проклад­ка колектора Погнутий колектор	Довести рівень оливи до нормального Промити фільтр і перевірити його Замінити прокладку   Усунути погнутість

 

13. ГАЛЬМІВНІ СИСТЕМИ

 

Гальмівні системи призначені для зменшення швидкості руху й для повної зупинки машини, а також для втримання машини від скочування.

На машині є робоча гальмівна система, що діє на всі вісім коліс, стояночна гальмівна система, що діє на трансмісію, і протискочувальний пристрій, що стопорить трансмісію й запобігає скочуванню машини, зупиненої на підйомі.

 

13.1. РОБОЧА ГАЛЬМІВНА СИСТЕМА

 

Схема робочої гальмівної системи показана на мал. 13.1.

Рис. 13.1. Схема робочої гальмівної системи:

1 — головні циліндри із пневмопідсилювачами; 2 — колісний гальмівний механізм; 3 — педаль; 4 — гальмівний кран; 5 — клапан обмеження падіння тиску повітря; 6 -повітряний балон; 7 — лампа стоп-сигналу; 8 — лампа сигналізатора; 9 — зрівнювач гідравлічного приводу; 10 — манометр тиску в балоні; 11 — гідравлічні вмикачі стоп-сигналу; А — трубопровід випуску повітря в атмосферу; Б — трубопровід до повітряного редуктора

 

Гальмівні механізми

Гальмівні механізми двоколодкові, закритого типу, установлені на цапфах колісних редукторів. Деталі гальма змонтовані на кронштейні 7 (мал. 13.2).

Гальмівні колодки 6 і 12 притискаються пружинами 1 і 5 до опорного пальця 3. Нижні кінці колодок пружиною притискаються до регулювального механізму, що складає з корпуса 11, у який ввернутий регулювальний гвинт 8 з

Рис. 13.2. Гальмівний механізм правого колеса:

1, 5 і 9 — стяжні пружини; 2 — поршні циліндра; 3 — опорний палець; 4 — колісний циліндр; 6 — задня колодка; 7 — кронштейн; 8 — регулювальний гвинт; 10 — опорна втулка; 11 — корпус регулювального механізму; 12 — передня колодка; 13 — штовхачі

 

зірочкою й опорною втулкою 10. До опорного пальця 3 кріпиться колісний циліндр. Поршні колісного циліндра штовхачами 13 з'єднані з колодками. Ущільнення кожного поршня здійснюється двома кільцями.

Всі вісім гальмових механізмів зібрані з однакових деталей. Гальмівні механізми правих коліс відрізняються від гальмівних механізмів лівих коліс розташуванням гальмівних колодок.

Задні колодки 6 гальмівних механізмів мають накладки більшої довжини. Тому без зміни положення колодок не можна переставляти гальмівні механізми з коліс однієї сторони машини на колеса іншої сторони.

На мал. 13.2 показаний гальмівний механізм правого колеса.

При гальмуванні під дією тиску рідини поршні 2 розсовуються убік колодок. Штовхачі 13, діючи на колодки 6 і 12, притискають їх до гальмівного барабана й гальмують його обертання.

Для контролю за станом гальмівного механізму, його регулювання й прокачування гідравлічного гальмівного привода в кришці є лючок, що закривається кришкою з гумовою прокладкою.