Гідромуфта привода вентилятора

Гідромуфта 17 (мал. 7.4) призначена для передачі крутного моменту від колінчатого вала до вентилятора й гасіння інерційних навантажень, які виникають при різкій зміні частоти обертання колінчатого вала. Гідромуфта встановлена в порожнині, утвореній корпусом 21 (мал. 7.62) підшипника й корпусом-кронштейном 9.

Рис. 7.62. Гідромуфта привода вентилятора: 1 — ведений вал; 2 — маточина привода вентилятора; 3 і 6 — манжети; 4, 7, 11 і 12 — шарикопідшипники; 5 — шків привода генератора; 8 — оливаотражатель; 9 — корпус-кронштейн гідромуфти; 10 — кожух; 13 — провідний вал; 14 — пружина ущільнювача; 15 — ущільнювач провідного вала гідромуфти; 16 — упорне пружинне кільце; 17 — кришка корпусу-кронштейна; 18, 20 і 24 — прокладки; 19 — ведене колесо; 21 — корпус підшипника; 22— ведуче колесо; 23 — маточина ведучого колеса; 25 — упорна втулка

Крутний момент на ведучу частину гідромуфти від колінчатого вала передається пасовою передачею через шків 5. Олива в гідромуфту підводиться через торцевий ущільнювач 15 по свердліннях у корпусі-кронштейні й кришці 17. В картер олива зливається через патрубок і кришку блоку.

Ведучий вал 13 у зборі з кожухом 10, ведуче колесо 22, маточина 23 і шків 5, з'єднані болтами, становлять ведучу частину гідромуфти, що обертається в кулькових підшипниках 7 і 12. Ведене колесо 19 у зборі з валом 1, на якому закріплена маточина 2 приводи вентилятора, становить ведену частину гідромуфти, що обертається в кулькових підшипниках 4 і 11. Гідромуфта ущільнена гумовими манжетами 3 і 6.

На внутрішніх тороідальних поверхнях провідного й веденого коліс відлиті радіальні лопатки. Міжлопаточний простір коліс утворює робочу порожнину гідромуфти. Передача крутного моменту з ведучого колеса 22 гідромуфти на ведене колесо 19 відбувається при заповненні робочої порожнини оливою. Частота обертання веденої частини залежить від кількості оливи, що надходить у гідромуфту. Олива в гідромуфту надходить через вмикач гідромуфти.

Вмикач гідромуфти

Вмикач гідромуфти (мал. 7.63) управляє роботою гідромуфти привода вентилятора. Він установлений на патрубку, що підводить охолодну рідину до лівого (по ходу машини) ряду

Рис. 7.63. Вмикач гідромуфти:

1 — важіль пробки; 2 — кришка; 3 — шарик; 4 —

пробка; 5 — корпус вмикача; 6 — термосиловий

клапан; 7 — датчик; 8 — клапан; 9 — ущільнювальні кільця; 10 — пружина

циліндрів. Вмикач має три фіксованих положення й забезпечує роботу вентилятора в одному із трьох режимів:

· автоматичний - стрілка важеля вмикача встановлена проти букви А (мал. 7.64), що відповідає крайньому правому положенню рукоятки перемикання режимів (мал. 7.65).

Рис. 7.64. Схема роботи вмикача гідромуфти:

А - автоматичний режим; П - постійне включення вентилятора; О -відключення вентилятора; I - подача оливи із системи двигуна; II-подача оливи в гідромуфту

Рис. 7.65. Схема перемикання режимів роботи гідромуфти:

А - автоматичний режим; П - постійне включення вентилятора; О - відключення вентилятора

При температурі охолодної рідини нижче 86° С клапан 8 під дією зворотної пружини перекриває масляний канал у корпусі термосилового клапана й подача оливи в гідромуфту припиняється; при цьому олива, що перебуває в гідромуфті, через

отвори в кожусі 10 (мал. 7.62) зливається в картер двигуна й вентилятор відключається;

· відключення вентилятора - стрілка важеля вмикача встановлена проти букви О, що відповідає крайньому лівому положенню рукоятки перемикання режимів. У цьому випадку олива в гідромуфту не подається; при цьому маточина привода вентилятора може обертатися з невеликою частотою, захоплюючись тертям у підшипниках і ущільненнях гідромуфти;

· постійне включення вентилятора - стрілка важеля вмикача встановлена проти букви П (середнє положення рукоятки перемикання режимів). При цьому в гідромуфту постійно подається олива незалежне від температури охолодної рідини, вентилятор обертається постійно із частотою, приблизно рівній частоті обертання колінчатого вала.

Основний режим роботи гідромуфти - автоматичний. При відмові вмикача гідромуфти в автоматичному режимі (характеризується перегрівом двигуна) включити гідромуфту в постійний режим (установити важіль у положення П) і з першою нагодою усунути несправність вмикача.

РОБОТА СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ

При працюючому двигуні насос 17 (мал. 7.66) створює циркуляцію охолодної рідини по магістралях системи охолодження.

Рідина з насоса нагнітається в порожнину правого ряду циліндрів (по ходу машини), а через патрубок 5 — у порожнину лівого ряду циліндрів. Обмиваючи зовнішні поверхні гільз циліндрів, охолодна рідина через отвори у верхніх привалочних площинах блоку циліндрів надходить у порожнини головок циліндрів.

З головок циліндрів гаряча рідина по трубах 8 і 13 надходить у коробку 11 термостатів. При повністю відкритих клапанах термостатів (температура охолодної рідини дорівнює 91—95°С) рідина направляється через випускний патрубок термостатів до радіатора 26.

З нижнього бачка радіатора рідина по трубопроводу 24 направляється в теплообмінник 20, а з нього — в усмоктувальну порожнину насоса, що знову нагнітає її в сорочки циліндрів.

При температурі охолодної рідини нижче 80° С клапани термостатів закриті. У цьому випадку рідина, не прохолоджуючись, із блоку двигуна надходить через пропускну трубу 14 у насос. Частина охолодної рідини при обох положеннях клапанів термостатів із сорочки двигуна надходить у сорочку компресора 10, прохолоджує його й по трубці 16 вертається в усмоктувальну порожнину насоса.

Рідина в радіаторі прохолоджується потоком повітря, створюваним відцентровим вентилятором 25. Вентилятор засмоктує

Рис. 7.66. Схема системи охолодження: 1 — котел передпускового підігрівача; 2 — насос передпускового підігрівача; 3 — головка циліндрів; 4 — вмикач гідромуфти привода вентилятора; 5 — патрубок підвідної труби; 6 – підвідна труба лівого напівблоку; 7 - паровідвідна трубка; 8 - ліва труба; 9 - патрубок відводу охолодної рідини в нагрівник; 10 - компресор; 11 -коробки термостатів; 12 - сполучна труба; 13 - права труба; 14 — пропускна труба термостатів; 15 — головка циліндрів; 16 — трубка зливу охолодної рідини з компресора; 17 — насос; 18 — розширювальний бачок; 19 — труба від теплообмінника до насоса; 20 — теплообмінник; 21 — паровідвідна трубка; 22 — зливний краник; 23 — заправна горловина радіатора з пароповітряним клапаном; 24 — труба від радіатора до теплообмінника; 25 — вентилятор; 26 — радіатор

через отвір повітрепритока атмосферне повітря, що проходячи по відділенню силової установки, обдуває двигун, радіатори й через отвори повітревідвода викидається назовні. Інтенсивність повітряного потоку регулюється вмикачем гідромуфти, що залежно від температури охолодної рідини підтримує необхідну частоту обертання вентилятора.

При русі машини на суші при плюсовій температурі зовнішнього повітря кришки повітрепритока й повітревідвода повинні бути завжди повністю відкриті.

При мінусовій температурі повітря, а також у випадку зниження температури охолодної рідини при постійно включеній гідромуфті тепловіддача радіатора регулюється зміною положення кришок повітрепритока й повітревідвода.

При русі машини на плаву, коли кришки повітрепритока й повітревідвода закритий і відсутній потік повітря через відділення силової установки, рідина прохолоджується в теплообміннику 20 забортною водою.