Перевірка й регулювання привода агрегату управління машиною на плаву

Для перевірки регулювання:

· встановити колеса в положення, що відповідає прямолінійному руху;

· підняти заслінку водомета (див. розд. 14.2), кермо 30 (мал. 11.1) і 31 при цьому повинні перебувати в площинах, паралельним осі машини;

· повернути колесо рульового механізму 45 вправо й уліво на той самий кут, при цьому кермо 30 і 31 також повинні повертатися вправо й уліво на рівні кути.

· Якщо ж ці вимоги не дотримані, то необхідно провести регулювання привода, для цього:

· підняти праве багатомісне сидіння й зняти полик перед ним, підняти праву кришку надмоторного люка й праву кришку над агрегатами охолодження;

· перевірити положення важелів 11 і 23, а також важелів-качалок 13 і 16. Вони повинні бути перпендикулярні борту машини. При необхідності відрегулювати їхнє положення зміною довжини тяг 8, 12, 14 і 24;

· перевірити правильність регулювання зазначеним вище способом.

 

 

12. ГІДРОСИСТЕМА

 

Гідросистема машини призначена для забезпечення роботи гідропідсилювача рульового приводу і гідроприводів управління водометним рушієм, заслінкою водомета, волновідбивним щитком і клапанами водовідливної си­стемы.

Принципова схема гідросистеми машини показана на мал. 12.1.

Мал. 12.1. Принципова схема гідросистеми машини:

1 — магістраль опускання щитка; 2 — магістраль підйому щитка; 3 —магістраль включення рушія; 4 — магістраль виключення рушія; 5 — магістраль за­криття переднього клапана; 6 — магістраль відкриття переднього клапана; 7 — магіст­раль відкриття заднього клапана; 8 — магістраль закриття заднього клапана; 9 — магістраль відкриття заслінки; 10 — магістраль закриття заслінки; А1 — насос гід­росистеми; Р1 — розподільник гідропідсилювача керма; Р2 — розподільник гідро­системи; ЦІ і Ц2 — гідроциліндри приводу щитка; ЦЗ і Ц4 — гідроциліндри гідропідсилювача керма; Ц6 — гідроциліндр включення рушія; Ц6 і Ц7 — гідро­циліндри клапанів відкачування; Ц8 — гідроциліндр приводу заслінки; ЗМ1 — гідрозамок привода щитка; ЗМ2 — гідрозамок привода включення рушія; ЗМ3 і ЗМ5 — гідрозамки приводу клапанів відкачування; ЗМ4 — гідрозамок привода заслінки; КП1 — клапани гідропідсилювача керма

 

12.1. НАСОС ГІДРОСИСТЕМИ

 

Насос встановлений в розвалі блоку циліндрів двигуна. Привід насоса шестеренчастий, від блоку розподільних шестерень.

На насосі встановлений бачок 11 (мал. 12.2) для оливи, за­критий кришкою 9, яка закріплена болтом 4. Під ним

Мал. 12.2. Насос гідросистеми:

1 — заливний фільтр; 2 —пробка; 3, 15 і 33 — шайби; 4 — болт; 5, 23 і 24 - ущільнювальні кільця; 6 — трубка фільтру; 7 — запобіжний клапан; 8 —фільтр; 9 — кришка бачка; 10 і 16 — ущільнювальні прокладки; 11 — бачок; 12 — колектор; 13 — трубка бачка; 14 — штуцер; 17 — кришка насоса; 18 — пружина перепускного клапана; 19 — сідло запобіжного клапа­на; 20 — регулювальні прокладки; 21 — перепускний клапан в зборі з запобіжним клапаном; 22 — розподільний диск; 25 — ротор; 26 — манжета; 27 — кулька; 28 — масловідгінне кільце; 29 — шарикопідшипник; 30 — шестерня приводу; 31 — гайка кріплення шестерні; 32 — шплінт; 34 — вал насоса; 35 — сегментна шпонка; 36 і 38 — упорні кільця; 37 — корпус насоса; 39 — голчатий підшипник; 40 — прокладка; 41 — лопать насоса; 42 — стартер; а — дроселю вальний отвір; б — канал підведення робочої рідини до запобіжного клапана

 

встановлені шайба 3 і гумове кільце 5, яке разом з гумовою прокладкою 10 ущільнює внутрішню порожнину бачка. У його кришку вкручений запобіжний клапан 7, що обмежує тиск усередині бачка. Вся олива, що вертається з гідропідсилювача в насос, проходить через розміщений всередині бачка розбірний сітчастий фільтр 8. Насос має комбінований клапан, розташований в кришці 17 насоса. Цей клапан складається з двох клапанів: запобіжного і перепускного. Перший, розташований

всередині другого, обмежує тиск оливи в системі в межах 8,3—8,8 МПа (85—90 кгс/см²), а другий обмежує кількість оливи, що подається насосом до гідропідсилювача при підвищенні частоти обертання колінчастого вала двигуна.

Із збільшенням подачі оливи в систему (в результаті підвищення частоти обертання колінчастого валу двигуна) різниця тисків в порожнині нагнітання насоса і лінії нагнітання системи за рахунок опору отвору а зростає, а отже, і збільшується різниця тисків на торцях перепускного клапана. При визначеній різниці тисків зусилля, що намагається зрушити клапан, підвищується настільки, що пружина стискається, і клапан, переміщується вправо, з`єднуючи порожнину нагнітання з бачком. Таким чином, подальше збільшення надходження оливи в си­стему майже припиняється.

Для запобігання шуму при роботі і зменшенню спрацювання деталей насоса при великій частоті обертання колін­частого валу двигуна олива, яка перепускається клапа­ном 21, примусово прямує назад в порожнину кор­пуса насоса і канали всмоктування. Для цієї мети служить колектор 12, в якого внутрішній канал, що сполучається з порожниною перепускного клапана, має малий прохідний перетин, який далі розширюється. Це призводить до різ­кого збільшення швидкості потоку оливи, що перепускається у всмоктуючу порожнину корпусу, і створює деяке підвищення тиски на всмоктуванні.

 

12.2. ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН

 

Запобіжний клапан 42 (мал. 11.1) гідросистеми встановлений на передній поперечці основи корпусу ма­шины. При тиску в системі 7,4—7,8 МПа (75—80 кгс/см²) клапан, перепускаючи робочу рідину в зливну магістраль, оберігає насос від перегріву.

Пристрій клапана показаний на мал. 12.3.

 

12.3. ГІДРОРОЗПОДІЛЬЧИЙ АПАРАТ

 

Гідророзподільчий апарат призначений для підведення рідини під тиском до магістралі гіропідсилювача керма, до гідроциліндрів приводів волновідбивного щит­ка, включення водометного рушія, заслінки водомет­ного рушія, клапанів водовідливної системи і відведення від них рідини на злив.

Гідророзподільчий апарат відноситься до типа апаратів гідравлічних систем і представляє собою є тринадцятилінійний десятипозиційний розподільник.

Управління апаратом здійснюється рукояткою 7 (мал. 12.4). При відпущеній рукоятці золотник 26 утримується пружиною 24 у висунутому положенні, тому натиск рідини від штуцера 11 передається до штуцера 13, тобто в ма­гістраль гідропідсилювача керма.

Попередження. При відтягуванні рукоятки на себе відключається по­дача рідині в гідропідсилювач, що значно збільшує зусилля, не­обхідне для повороту і утримання рульового колеса.

Мал. 12.3. Запобіжний клапан:

1 — трійник корпусу клапана; 2 — прокладка; 3 — поршень клапана; 4— пружини; 5 — регулювальний гвинт; 6 — кришка корпусу клапана; 7 _ ущільнювальне кільце; 8 — шплинт-про­волока; 9— пломби; 10— корпусу клапана; 11— втулки поршня; 12 — кулька поршня; а — до гідророзподільчому апара­ту; б — від гідронасоса; в — на злив в бачок

 

Для того, щоб подати рідину до гідроциліндрів гідроприводу, наприклад до гідроциліндра перед­нього клапана відкачування водовідливної системи для закриття клапана, необхідно рукоятку 7 повернути до встановлення стрілки 2 в зоні таблички КЛАПАН ПЕРЕДН. напроти напису ЗАКР. При цьому напірний отвір в розподільчій пробці 1 встановиться напроти штуцера 22. Після цього рукоятку 7 необхідно відтягнути на себе до упору, аби стрілка 2 увійшла до поглиблення панелі 32. При цьому ексцентрик 4, закріплений на рукоятці, тиснутиме на штовхач 3, який перемістить золотник 26 в нижнє положе­ння, стискуючи пружину 24. Магістраль до гідропідсилювача керма виявиться перекритою золотником, і потік рідини піде по каналу до напірного отвору розподільної проб­ки 1 і далі до гідроциліндра переднього клапана відкачування. При опусканні рукоятки 7 пружина 24 поверне золотник 26 і штовхач 3 у верхнє положення. Потік рідини від шту­цера 11 піде до штуцера 13, тобто в магістраль гідро підсилювача керма.

Рис. 12.4. Гідророзподільчий апарат:

1 — розподільна пробка; 2 — стрілка рукоятки; 3 — штовхач; 4 — ексцентрик 5—чохол рукоятки; 6 —сигнальная лампа; 7 — рукоятка; 8 — штуцер закриття заднього клапана відкачування; 9 — чохол; 10 — штуцер зливу; 11 — штуцер натиску; 12 — штуцер відкриття заднього клапана відкачування; 13 — штуцер гідропідсилювача керма 14 — роз'єм джгута дротів; 15 — штуцер закриття заслінки; 16 — штуцер відкриття за­слінки; 17 — штуцер виключення водометного рушія; 18 — штуцер включення водометного рушія; 19 — штуцер піднімання волновідбивного щитка; 20 — штуцер опускання щитка; 21 — штуцер відкриття переднього клапана відкачування; 22 — штуцер закриття переднього клапана відкачування; 23 — кронштейн; 24 — пружина золот­ника; 25 — кришка золотника; 26 — золотник; 27 — корпус золотника; 18 — заглушка; 29 — корпус пробки; 30 — регулювальний болт; 31 — контргайка; 32 — панель; 33 — кришка пробки

 

На панелі 32 встановлені сигнальні лампи, що повідомляють про відкриття заслінки і включення водометного рушія.

Трубки кожної гідролінії від гідророзподільчого апарату до гідроциліндра приводу в місцях з`єднань забарвлені в один колір.

 

12.4. ГІДРОЦИЛІНДРИ

 

Гідроциліндри приводів управління водометним рушієм, заслінкою водомета, волновідбивним щитком і клапанами водовідливної системи мають однакові кон­струкції і відрізняються довжиною циліндрів і ходом штоків.

При підводі рідини під тиском до нижнього штуце­ра циліндра поршень 5 (мал. 12.5) з штоком 7 переміститься і дійде до упорного кільця 8, кульки 6 відіжмуть поршень з пружиною 4, пройдуть через упорне кільце і будуть зафіксовані між упорним кільцем і штоком. Шток циліндра встане на кульковий замок. При підводі рідини до верх­нього штуцера рідина відіжме поршень і стискуватиме пружи­ну 4, даючи кулькам можливість пройти через упорне кільце. Шток всунеться в корпус до упору в кришку 3.

 

12.5. ГІДРОЗАМКИ

 

За відсутності тиску в магістралях А (рис. 12.6), Б, В і Г кулька 10 клапана, що притискається пружиною 9 до сід­ла 5, «замикає» рідину в магістралі В, тобто не допускає перетікання рідини з магістралі В в магістраль Г. При підводі рідини по магістралі А—Б під тиском, який створює на поршень 2 зусилля, що перевищує силу пружи­ны 4, поршень 2 переміститься і, натиснувши через шток 3 на кла­пан 10, відкриє отвір в сідлі 5, з'єднавши магістраль В з магістраллю Г.

При підводі рідини по магістралі Г під тиском вона, проходячи через отвір а сідла 5, відіжме кульку 10 і відкриє отвір в сідлі, з'єднавши магістралі Г і В.

 

12.6. ДОГЛЯД ЗА ГІДРОСИСТЕМОЮ

 

Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні гідросистеми, викладений в п. 27.2.5.