Робота системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах

 

Стиснене повітря від компресора 7 (мал. 10.1) надходить по повітропроводах через регулятор тиску 4 і запобіжник 5 від замерзання в повітряний балон 6. Повітряний балон з'єднаний трубопроводами з повітряним редуктором 15 через клапан 16 обмеження падіння тиску. З редуктора повітря через блок 14 шинних кранів, сальникові ущільнення в колісних редукторах і колісні крани 10 надходить до шин коліс.

При досягненні в повітряному балоні тиску вимикання— не більше 0,8 МПа (8 кгс/см²) регулятор тиску з'єднує нагнітальну магістраль із атмосферою, припиняючи подачу повітря в систему. Коли тиск повітря в балоні знизиться до тиску включення — не менш 0,65 МПа (6,5 кгс/см²), регулятор перекриває вихід повітря в атмосферу й компресор знову починає нагнітати повітря в систему.

При падінні тиску в балоні до 0,48—0,55 МПа (4,8—5,5 кгс/см²) клапан обмеження падіння тиску автоматично незалежно від дій механіка-водія перекриває доступ повітря з балона до редуктора й далі до шин, забезпечуючи тим самим необхідний запас повітря в балоні для збереження працездатності робочої гальмівної системи. Цей же клапан перешкоджає виходу повітря із шин через редуктор у систему при падінні тиску в повітряному балоні.

Тиск у повітряному балоні контролюється по манометру 18.

Необхідний тиск повітря вшинах встановлюється повітряним редуктором по шкалах НАКАЧУВАННЯ й СПУСК. Більш точна перевірка тиску в шинах виконується по манометру 19.

При ушкодженні шини, коли подача компресора забезпечує компенсацію витоку повітря, повітряний редуктор автоматично підтримує встановлений на його шкалі тиск.

При необхідності зниження тиску в шинах окрім повітряного редуктора можна використати кран екстреного випуску повітря.

При тривалих стоянках машини необхідно закривати крани блоку шинних кранів і колісні крани щоб уникнути витоку повітря із шин через можливу не герметичність у системі.

 

10.8. ДОГЛЯД ЗА ПНЕВМАТИЧНИМ УСТАТКУВАННЯМ

 

При тривалих стоянках машини в холодну пору року в результаті замерзання конденсату в трубопроводах можуть виникнути крижані пробки. Щоб уникнути їхнього утворення й для видалення конденсату перед постановкою машини на зберігання або перед тривалою стоянкою продути трубопроводи стисненим повітрям. Для цього накачати шини до 0,32— 0,34 МПа (3,2—3,4 кгс/см²), а потім через кран екстреного випуску й повітряний редуктор випустити повітря, довівши тиск у шинах до 0,3 МПа (3 кгс/см²).

Перелік робіт, виконуваних при технічному обслуговуванні пневматичного устаткування, наведений в п. 27.2.6.

Падіння тиску повітря в шинах коліс при відкритих колісних краниках і закритих вентилях блоку шинних кранів повинне бути не більше 25 кПа (0,25 кгс/див²) за 5 год.

При експлуатації машини особливу увагу звертати на герметичність з'єднань трубопроводів, штуцерів і гнучких шлангів, де найчастіше може мати місце ослаблення з'єднань. Сильний витік повітря може бути визначений на слух, а слабкий витік - за допомогою мильної піни, який варто змочувати місця передбачуваного витоку.

За допомогою блоку шинних кранів можна визначити з місця механіка-водія тиск у шинах коліс будь-якого моста й, таким чином, місце витоку повітря, наприклад, у випадку ушкодження шини. Для цього потрібно перекрити всі крани блоку й, по черзі відкриваючи їх, визначити по манометру 19 (мал. 10.1), у шині якого моста є витік повітря. При необхідності можна відповідним краном блоку відключити від системи міст із ушкодженою шиною.

РУЛЬОВЕ КЕРУВАННЯ

Рульове керування призначене для забезпечення руху машини по заданому напрямку.

Керування машиною при русі на суходолі здійснюється поворотом коліс двох передніх мостів, а на плаву - одночасним поворотом коліс, водяного керма і заслінок кермового агрегату.

Рульове керування складається з кермового механізму й кермового привода з гідравлічним підсилювачем, кермового агрегату керування машиною на плаву і його привода.

 

11.1. РУЛЬОВИЙ МЕХАНІЗМ

 

Рульовий механізм призначений для передачі зусиль від механіка-водія до рульового привода.

Рульовий механізм 45 (мал. 11.1) встановлений у відділенні керування перед механіком-водієм.

Картер 9 (мал. 11.2) рульового механізму кріпиться болтами до кронштейна, привареному до днища корпуса машини.

Рульова колонка 24 кріпиться до щитка приладів стремянкою 32.

 

11.2. РУЛЬОВИЙ ПРИВОД

 

Рульовий привод призначений для передачі зусиль від рульового механізму до керованих коліс і агрегату керування машиною на плаву.

Рульовий привод містить у собі рульовий привод до керованих коліс, рульовий привод агрегату керування машиною на плаву й гідропідсилювач.

Привод до керованих коліс здійснюється від сошки 44 (мал. 11.1) рульового механізму за допомогою тяг і важелів кермової трапеції.

Пристрій передньої поздовжньої рульової тяги 46 показано на мал. 11.3.

 

Рис. 11.1. Рульове керування:

 

1 — циліндри гідравлічного підсилювача керма; 2 — передній правий важіль; 3 — кронштейн із валиком маятникового важеля; 4 — колісна тяга; 5, 39 і 40 — тяги; 6 — задній правий важіль; 7 — маятниковий важіль; 8, 12, 14, 24 і 25 — тяги; 9, 11, 21, 23 — важелі; 10 — передній валик; 13 і 16 — важеля-качалки; 15 — ущільнювач; П — наконечник заднього вала; 18 — уплотни-тельное кільце; 19 — обойма; 20 — кульова опора; 22 — задній валик; 26 — важіль заслінки; 27 — тяга заслінки; 28 — важіль керма; 29 — водило; 30 — праве кермо; 31 — ліве кермо; 32 — вісь заслінки; 33 — лівий канал заднього ходу; 34 — заслінка права й ліва; 35 — бачок гідронасоса; 36 — гідронасос; 37 — стяжний болт; 38 — задній лівий важіль; 41 — перехідник зливальної магістралі гідросистеми; 42 — запобіжний клапан; 43 — передній лівий важіль; 44 — сошка; 45 — кермовий механізм; 46 — передня поздовжня тяга із клапаном управління підсилювача; 47 — наконечник тяги; А — регулювальний розмір від борта машини до осі різьбового кінця кульового пальця наконечника; Б — регулювальний розмір від борта машини до осі різьбового кінця кульового пальця наконечника

 

Рис. 11.2. Рульовий механізм:

 

1 — підшипник; 2 — прокладка; 3 — стопорна шайба; 4 — регулювальний гвинт; 5 - ковпачковая гайка; 6 — штифт; 7 — бічна кришка; 8 — прокладка; 9 — картер; 10 — ролик; 11 — замок; 12 — внутрішнє кільце підшипника; 13 — вісь ролика; 14 — болт; 15 і 20 — підшипники; 16 — кришка; 17 і 21 — регулювальні прокладки; 18 — черв'як; 19 — пробка; 22 — рульовий вал; 23 — сальник; 24 — рульова колонка; 25 — підшипник рульового вала; 26 — провід сигналу; 27 — рульове колесо; 28 — вилка включення сигналу; 29 — кнопка сигналу; 30 — пружина; 31 — втулка колонки; 32 — стремянка; 33 — муфта; 34 — сошка; 35--шпилька; 36 — сальник; 37 — вал сошки; 38 — втулка; 39 — болт бічної кришки

 

Внутрішні тяги 5 (мал. 11.1), 39 і 40 однакові по своїй конструкції й мають по два різьбові наконечника 5 (мал. 11.4), закріплених стяжними болтами 7 від провертання. У наконечниках виконані шарнірні з'єднання тяги з важелями. Наконечники відрізняються друг від друга

 

Рис. 11.3. Поздовжня тяга з клапаном управління підсилювача рульового привода:

 

1 — кришка; 2 — прокладка; 3 — болт; 4 — корпус; 5 — золотник; 6 і 36 — сальники; 7 -шайба; 8 — сошка; 9 і 19 — пальці; 10 — захисна муфта; 11 -пружина; 12 — обмежувач стиску пружини; 13 — наконечник; 14 — тяга; 15 — масльонка; 16 — накладка; 17 — обойма; 18 — важіль; 20 — пробка; 21 — шплінт; 22 — сухарі; 23 - сідло; 24 — канал зливальної магістралі; 25 — корпус зворотного клапана; 26 — кулька; 27 — канал нагнітальної магістралі; 28 — стакан; 29 — гайка; 30 — штифт; 31 — фланець гайки; 32 — перехідник; 33 і 35 — штуцера відводу рідини від клапана керування до гідроциліндрів підсилювача; 34 — штуцер підведення рідини від насоса; 37 - шайба опорна

 

напрямком різьби для з'єднання з тягою й протилежним розташуванням прес-масльонок.

Кронштейни 3 (мал. 11.1) валиків маятникових важелів установлені із правої й лівої сторони на днищі корпуса машини.

Всі чотири кронштейни однакові по своїй конструкції. Порожнина корпуса кронштейна заповнюється змазкою при зборці вузла.

Важелі 3 (мал. 11.5) і 11 закріплені болтами 1 на шліцах верхнього й нижнього кінців валика 10 кронштейна й служать для передачі зусиль від рульового механізму й гідропідсилювача до колісних тяг і до привода рульового агрегату керування машиною на плаву.

Колісні тяги 4 (мал. 11.1) служать для передачі зусиль від маятникових важелів 7 до керованих коліс. Колісні тяги на відміну від внутрішніх у середній частині мають

 

 

 

Рис, 11.4. Шарнірне з'єднання внутрішньої тяги рульової трапеції:

 

1 — шплінт; 2 і 6 — гайки; 3 — важіль; 4 — масльонка; 5 — наконечник; 7 — стяжний болт; 8 — тяга; 9 — палець; 10 — корпус; 11 — захисний ковпак; 12 і 19 — стяжні кільця; 13 — сухар; 14 — опорний палець; 15 — кришка; 16 — пружина; 17 — упорне кільце; 18 — ущільнювальне кільце

 

 

Рис. 11.5. Кронштейн із валиком маятникового важеля:

1, 9 і 14 — болти; 2 — шайба; 3 і 11 — важелі; 4 і 12 — ущільнювачі; 5 — кришка корпуса; 6 і 8 — прокладки; 7 — корпус кронштейна; 10 — валик; 13 — підшипник

шестигранний перетин, що полегшує їхнє обертання для зміни довжини при регулюванні сходження коліс. Крім того, захисні гумові ковпаки кульових наконечників

Рис. 11.6. Шарнірне з'єднання колісної тяги:

 

1 — масльонка; 2 і 4 — наконечники; 3 — тяга; 5 і 18 — гайки; 6 — шплінт; 7 — стяжний болт; 8 — палець; 9 — захисний ковпак; 10 — сухар; 11 — опорний палець; 12 — пружина; 13 — кришка; 14 — дротова захисна оболонка; 15 — ущільнювальне кільце; 16 — упорне кільце; 17 — корпус; 19 — важіль; 20 — шплінт

 

колісних тяг забезпечені від механічних ушкоджень дротовою оболонкою 14 (мал. 11.6).

Наконечники колісних тяг відрізняються друг від друга напрямком різьби для з'єднання з тягою й протилежним розташуванням прес-масльонок.

 

11.3. АГРЕГАТ КЕРУВАННЯ МАШИНОЮ НА ПЛАВУ

 

Рульовий агрегат керування машиною на плаву призначений для забезпечення повороту машини на плаву шляхом зміни напрямку викиду струменя води, створюваної водометним рушієм.

Рульовий агрегат установлений за водометним рушієм у ніші кормової частини корпуса й складається з кожуха 1 (мал. 11.7), на якому в кульових пластмасових опорах 3 і 8 установлені керма 9 і 10 керування на плаву й заслінки 2 і 14 заднього ходу. На рулях закріплені важелі 16,

котрі з'єднані з водилом 15. Водило за допомогою регульованих по довжині тяг 7 і 11 з'єднане з важелями 5 і 12, які можуть обертатися на осях заслінок 2 і 14. Важелі 5 і 12 мають виступи, які впираються у відповідні виступи повідців 4 і 13. Повідці закріплені нерухомо на осях заслінок. Пружини 6 притискають заслінки до упорів 17.

 

Рис. 11.7. Агрегат керування машиною на плаву:

 

1 — кожух; 2 і 14 — заслінки; 3 і 8 — кульові опори; 4 і 13 — повідці заслінок; 5 и 12 — важелі заслінок; 6 - пружина; 7 і 11 — тяги заслінок; 9 і 10 — керма керування на плаву; 15 — водило; 16 — важелі; 17 — упор; 18 — втулка