Перевірка рівня, дозаправлення й заміна оливи у водометному рушії

 

Олива в корпус 4 (мал. 14.1) рушія й редуктор 2 заливається через отвір у кришці 1 (мал. 14.2) корпуса редуктора, що закривається пробкою 6. Рівень оливи контролюється за допомогою щупа на пробці 6.

Для перевірки рівня оливи:

— встановити машину на рівній горизонтальній площадці;

— відкрити праву кришку надмоторного люка;

— вивернути трубку 6 оливозаливного отвору;

— вийняти й витерти насухо щуп пробки й вставити його знову в оливооналивний отвір до упору в картер, не завертаючи пробку;

— вийняти щуп з оливозаливного отвору. Рівень оливи повинен перебувати між ризиками П и О на щупі. Дозаправити оливу при необхідності до рівня мітки П з допомогою шприца;

— після контролю рівня оливи закрутити пробку 6 і закрити праву кришку надмоторного люка.

Для заміни оливи:

— вивернути пробку 6 оливозаливного отвору;

— вивернути пробку 16 (мал. 14.1) оливозливного отвору й злити оливу в попередньо підставлену ємність;

— закрутити пробку 16 із прокладкою оливозливного отвору;

— заправити свіжу оливу за допомогою шприца до рівня
мітки П на щупі пробки оливозаливного отвору й закрутити пробку.

Регулювання привода включення водомета

Привод включення водометного рушія в процесі експлуатації регулювання не вимагає.

У випадку якщо гідроциліндр включення рушія знімався з роздавальної коробки або замінений новим, необхідно встановити розмір Б (23±1) мм (мал. 14.3) між площиною В кронштейна й віссю болта штока 24 циліндра.

Для установки розміру Б:

— гідроприводом висунути шток циліндра до його встановлення на кульковий замок;

— обертанням болта 25 при нерухомому штоку 24 встановити розмір Б.

Після установки розміру Б болт законтрити гайкою. Гідроциліндр із кронштейном закріпити на роздавальну коробку. Висунути шток 2 з роздавальної коробки до сполучення отворів під палець у штока 2 і болта штока 24, установити й зашплінтувати палець.

 

Регулювання положення заслінки водометного рушія

 

У відкритому положенні заслінка не повинна перекривати вихідний отвір водометного рушія, на панелі гідророзподільного апарата повинна горіти сигнальна лампа ЗАСЛІНКА. Ступінь відкриття заслінки визначається ходом штока 3 (мал. 14.4) гідроциліндра й регулюється підбором регулювальних шайб 2. Для збільшення ходу штока зайві прокладки забрати.

У закритому положенні заслінка своєю кромкою повинна торкатись лабіринту 32, привареного до кормового листа корпуса.

Регулювання закритого положення заслінки виконувати в наступному порядку:

— запустити двигун;

— опустити заслінку;

— заглушити двигун;

— перевірити постановку штока гідроциліндра заслінки на кульковий замок; заслінка не повинна повертатися при підйомі її руками.

У випадку якщо шток 3 не встане на кульковий замок, то:

— відвернути контргайку 4 болти штока гідроциліндра;

— закрутити болт штока 3 гідроциліндри 1, обертаючи шток за лиски й притискаючи заслінку до лабіринту 32 до установки штока на кульковий замок.

У випадку якщо шток циліндра зафіксований кульковим замком, а заслінка не торкається лабіринту 32, то;

— вивернути болт штока, обертаючи його за лиски доти, поки заслінка не торкнеться лабіринту 32;

— затягти контргайку 4.

При установці заслінки на валик 22 регулюється зазор Г між упорним кільцем 12 і заслінкою за допомогою регулювальних шайб 10, що повинен бути не більше 1 мм.

У закритому положенні заслінки повинен забезпечуватися зазор У між заслінкою й регулювальним болтом 27 упору 29 у межах 2—4 мм.

У випадку мимовільного опускання заслінки водометного рушія з піднятого положення прокачати гідропривід заслінки. Для цього в нижньому лівому куті перегородки відділення силової установки з боку бойового відділення послабити 1-2 нитки гайки кріплення трубок до штуцерів гідросистеми циліндра привода заслінки. Кінці трубок у зоні гайок пофарбовані в зелений і чорний кольори.

При працюючому двигуні за допомогою важеля гідророзподільного апарата 30 кілька разів підняти й опустити заслінки до повного зникнення пухирців повітря й робочої рідини, що витікає з-під гайок. Під час проведення прокачування стежити за рівнем робочої рідини в бачку 11 (мал. 12.2) гідросистеми по сітці заливної горловини, не допускаючи «осушення» сітки. Після кожного підняття й опускання заслінки доливати рідину.

Після прокачування затягти гайки кріплення трубок і видалити тряпкою рідину на днищі машині. Долити рідину до необхідного рівня в бачок гідросистеми.

 

Регулювання положення хвилевідбивного щитка

 

Рівномірність прилягання буферів 9 (мал. 14.5) щитка до аркуша корпуса машини регулюється за допомогою шайб 8. Величина зусилля, з яким щиток притискається до аркуша корпуса, регулюється болтами 20 штоків гідроциліндрів. При вигвинчуванні болта зусилля збільшується, при вгвинчуванні - зменшується.

Зусилля притиснення повинне бути таким, щоб гумові буфери 9 стискувалися не більше однієї третьої частини своєї товщини.

Рівномірність прилягання щитка до аркуша корпуса регулювати в такий спосіб:

послабити контргайку 19 болта гідроциліндра;

закрутити або вивернути болт 20 штока на необхідну величину, обертаючи шток гідроциліндра за лиски;

затягти гайку.

При піднятому щитку хвилевідбивача обмежувачі 1, приварені до щитка й веденого важеля, повинні торкатись один одного.

При піднятому щитку хвилевідбивача штоки гідроциліндрів повинні бути всунуті до відмови, контргайки 19 повинні впиратися в регулювальні шайби 22, ведений 3 і ведучий 10 важелі можуть мати невелике відхилення в крапці їхнього з'єднання від розташування їх в одну лінію. Для установки гідроциліндрів з необхідної в цьому випадку довжиною штоків передбачені регулювальні втулки 21 і шайби 22.

 

14.6. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ВОДОМЕТНОГО РУШІЯ, ЗАСЛІНКИ І ХВИЛЕВІДБИВНОГО ЩИТКА

Несправність	Причина несправності	Спосіб усунення несправності
Мала швидкість руху машини на плаву при нормальній експлуатаційній частоті обертання двигуна	Засмічення знімних ґрат водометного рушія сторонніми предметами     Нещільне закриття клапанів відкачки води	Очистити ґрати включенням у коробці передач заднього ходу. Якщо таким способом очистити не вдається, то вийти на берег і очистити ґрати Усунути нещільність закриття клапанів

 

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

Електрообладнання машини забезпечує електроживлення всіх споживачів електричної енергії, керування електричними системами й агрегатами, а також контроль за роботою основних систем і агрегатів машини.

Електрообладнання машини поділяється на наступні основні групи:

— джерела електричної енергії;

— споживачі електричної енергії;

— комутаційну й допоміжну апаратури;

— бортову електричну мережу;

— контрольно-вимірювальні прилади.

Розміщення електрорадіообладнання й спецобладнання в машині (крім баштової установки).

З'єднання елементів електроустаткування машини виконано за однопровідною схемою, крім розеток переносного світильника й котушки електромагніта вимикача акумуляторних батарей, які виконані по двопровідній схемі. З корпусом машини з'єднані мінусові виводи джерел і споживачів енергії.

Номінальна напруга бортової мережі машини при роботі від акумуляторних батарей 24 В, при роботі від генераторів - 27-28 В.

Для придушення радіоперешкод до складу електроустаткування машини включені захисні пристрої (фільтри, конденсатори, екранні оболонки проводів і ін.), а електродвигуни виконані в перешкодозахисному варіанті.

До джерел електричної енергії відносяться дві акумуляторні батареї й дві генераторні установки.

До споживачів електроенергії відносяться: стартер, обладнання й апаратури для освітлення й світлової сигналізації, звуковий сигнал, прилади спостереження, прилади радіоустаткування й електродвигуни (фільтровентиляційної установки, склоочисника, водовідкачуючого насоса, системи охолодження оливи РК, нагрівачів, обдува, передпускового підігрівача).

До допоміжного електроустаткування відносяться обладнання й апаратури, необхідні для керування роботою систем і агрегатів (ППО, ЕФУ та ін.).

До комутаційної апаратури відносяться: вимикачі, перемикачі, реле, контакти, запобіжники, автомати захисту мережі.

 

До контрольно-вимірювальних приладів відносяться: покажчики температури, тиску, рівня палива в баках і їхні датчики, спидометр, тахометр і його датчик, вольтамперметр, лічильник мотогодин.

Необхідні відомості про електричну апаратуру, прилади й пристрої, що входять до складу інших систем і агрегатів машини, дані у відповідних розділах дійсного Технічного опису й інструкції для експлуатації, а також в експлуатаційних документах, що входять до складу експлуатаційної документації машини.

 

ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Акумуляторні батареї

Акумуляторні батареї служать для живлення стартера при пуску двигуна й забезпечення електроенергією всього електроустаткування машини при непрацюючих генераторах, тобто при непрацюючому двигуні або роботі двигуна на частоті обертання менш 900 об/хв.

На машині встановлені дві паралельно з'єднані між собою акумуляторні батареї 12СТ-85Р. Підключення батарей до бортмережі здійснюється через блок захисту акумуляторів (БЗА).

Опис пристрою, порядок експлуатації й технічного обслуговування акумуляторної батареї викладені в посібнику «Технічний опис і інструкція для експлуатації. Батарея акумуляторна свинцева стартерна 12СТ-85Р», що входить у комплект експлуатаційних документів машини.

Акумуляторні батареї розміщені в спеціальній ніші відділення силової установки із правої сторони машини. Доступ до батарей здійснюється через люк, що закривається кришкою 1 (мал. 15.2). Батареї кріпляться на спеціальній підставці 5 двома стяжками 2, які за допомогою гайок-баранчиків 3 через металеву накладку 4 притискають батареї до підставки. Для запобігання зіткнення акумуляторних батарей служить гумова прокладка 8, що установлена на накладці 4 кріплення батарей до підставки. Від теплового випромінювання двигуна батареї захищені екраном 10.

Замість акумуляторних батарей 12СТ-85Р допускається використання акумуляторних батарей 6СТ-190ТР. У випадку їх

Рис. 15.2. Встановлення акумуляторних батарей:

1 — кришка люка; 2 -стяжка; 3 — гайка-баранчик; 4 — накладка; 5 — підставка; 6 — дріт; 7, 13 і 15 -шини (перемички); 8 — гумова прокладка; 9 -захисна кришка; 10 — екран; 11 — блок захисту акумуляторних батарей; 12 — ручка; 14 —акумуляторні батареї

 

застосування з'єднання батарей між собою повинне бути послідовним. З'єднання здійснюється спеціальним дротом 5903-3724190 перетином 70 мм², що входить в експлуатаційний комплект ЗИП на 10 машин (5903-3906234). Схема підключення батарей до бортової мережі машини наведена на табличці, розміщенній в машині на внутрішній стороні кришки люка ніші акумуляторних батарей.

Мінусовий вивід батарей приєднується до корпуса машини через дистанційний електромагнітний вимикач ВК860Б. Вимикач розташований на перегородці відділення силової установки з боку відсіку акумуляторних батарей. Кнопка ручного привода вмикача виведена через перегородку в бойове відділення, а дистанційно він включається кнопковим вимикачем 11.3704, розташованим на щитку приладів. При натисканні на кнопку батареї включаються в бортмережу, що підтверджується загорянням контрольних ламп на щитку приладів. При повторному натисканні кнопки акумуляторні батареї відключаються від бортмережі.

При вимиканні ВК860Б ланцюг живлення розеток, а також електромагніт вимикача ВК.860Б не відключаються від батарей.

Вимикач батарей можна включати й виключати безпосереднім натисканням на кнопку 5 вимикача, закриту гумовим ковпаком. Натискати в центр гумового ковпака. Кнопка 5 розташована на перегородці відділення силової установки праворуч із боку бойового відділення.

Попередження. Забороняється відключати батареї при працюючому двигуні й включених споживачах. При необхідності (акумуляторні батареї несправні й вимагають ремонту) допускається тимчасова робота двигуна при знятих батареях. У цьому випадку пуск двигуна виконується від зовнішнього джерела живлення, попередньо вживши заходів по виключенню замикання наконечника плюсового дроту (шини) на корпус машини.

 

Генераторні установки

Генераторні установки служать для живлення всього електроустаткування й заряду акумуляторних батарей при роботі двигуна на частоті обертання більше 900 об/хв. У машині встановлені дві однакові генераторні установки, що працюють паралельно (на загальне навантаження).

Кожна генераторна установка складається з генератора з його приводом і реле-регулятора. Включення генераторних установок у роботу і їхнє вимикання виконуються вимикачами ЛЕВ. і ПРАВ. ГЕНЕРАТОР на щитку приладів.

Генератори. У відділенні силової установки на кронштейнах, закріплених жорстко на двигуні, установлені два Генератори.

Генератор (мал. 15.5) являє собою трифазну синхронну електричну машину з електромагнітним збудженням і вбудованими випрямлячами.

Технічні дані генератора:

номінальна напруга (на стороні постійного струму) 28 В;

випрямлений струм (обмежений реле-регулятором) 11-128 А.

Для підключення генератора до бортмережі на екрані генератора є вивід підключення плюсового дроту з

 

Рис.. 15.5. Генератор:

1 — вузол кріплення силового дрота; 2 — контактне кільце; 3 -кільцева гайка; 4 — колпачкова гайка; 5 — П-образна скоба; 6 — ізоляційна шайба; 7 — щітка; 8 — щіткотримач; 9 — вал ротора; 10 — шарикопідшипник; 11 — екран; 12 — кришка з боку контактних кілець; 13 — стяжний болт; 14 — статор; 15 — котушка збудження; 16 — кришка з боку привода; Р — вентилятор; 78 — шків; 19 — діод; 20 — електрична схема генератора; 21 — полюсний наконечник; 22 — втулка; ОЗ — обиотка збудження

 

маркуванням «+» і роз`єм типу ШР. При монтажі силового дрота «+» до генератора:

— відвернути й зняти колпачкову гайку 4;

— відвернути гайку кріплення П-образної скоби 5, що перебуває під колпачковой гайкою;

— вставити оголений кінець жили дроту «+» під П-образну скобу до упору в ізоляційну шайбу 6. П-образна скоба повинна обжимати тільки оголену жилу дроту й не торкатися ізоляції дроту;

— затягти гайку кріплення П-образної скоби зусиллям, що забезпечує щільне обтиснення жили дроту П-образної скобою;

— загорнути колпачкову 4 і кільцеву 3 гайки. При цьому екрануюча обмотка дроту повинна бути закріплена між двома втулками у гайці 3;

— зашплінтувати гайку 3 і 4;

— закріпити силовий дріт «+» у вузлі 1 кріплення.

Попередження. Забороняється:

перевіряти справність генератора на машині при працюючому двигуні замиканням виводу «+» генератора на корпус;

пускати двигун при відключеному від генератора плюсовому дроті;

змінювати полярність приєднання акумуляторних батарей.

Привод до кожного генератора здійснюється двома ременями від шківа колінчатого вала двигуна.

Натяг ременів привода генератора регулюється поворотом генератора щодо нижніх точок його кріплення за допомогою гвинтового механізму з попереднім ослабленням і наступним затягуванням гайок стрижня генератора й нижніх болтів кріплення генератора.

Реле-регулятори. У відділенні силової установки на нішах 4-х коліс встановлені два реле-регулятори.

При включених вимикачах ЛЕВ. і ПРАВ. ГЕНЕРАТОР реле-регулятори забезпечують:

— автоматична підтримка напруги генераторів у заданих межах;

— автоматичне блокування стартера, тобто відключення стартера після пуску двигуна й неможливість включення стартера при працюючому двигуні;

— захист генераторів від перевантажень;

— відключення обмоток збудження генераторів при еприпустимому підвищенні напруги в бортмережі.

При виході з ладу будь-якого реле-регулятора справний реле-регулятор забезпечує роботу тільки одного («свого») генератора.

Технічні дані реле-регулятора, необхідні для його перевірки в майстернях ремонту електро- і радіоустаткування:

— регульована напруга між виводом 2 роз`єма ШР48П2ЭШ9 і «мінусом» реле-регулятора 27—28,2 В при зміні частоти обертання ротора генератора від 3000 до 6500 об/хв і при зміні струму навантаження від 20 до 110 А (при температурі навколишнього середовища 15—35°С);

— регульована напруга 26,5—28,5 В (при температурі плюс 70°С и режимі роботи, зазначеній вище);

— регульована напруга 27—29 В (при температурі навколишнього середовища мінус 55°С у режимі роботи, зазначеній вище);

— напруга спрацьовування реле-включення 11-15 В;

— напруга спрацьовування реле стартера 11-15 В;

— напруга спрацьовування реле блокування стартера 18-20,5 В;

— напруга опускання реле блокування стартера не більше 5 В;

— величина струму обмеження при роботі одного комплекту генераторної установки 115-128 А;

— припустима різниця струмів генераторів при роботі в режимі, зазначеному вище, 40 А;

 

— напруга спрацьовування реле захисту (відключення обмотки збудження генератора) 30-33 В;

— напруга відпускання реле захисту не більше 17,5 В.