Cклад і розміщення системи на машині

 

Система 902В складається із шести пускових установок, пульта керування, комплекту ЗИП і експлуатаційних документів.

Пускові установки розміщені на спеціальному кронштейні, привареному на башні. На кронштейні нанесені порядкові номери пускових установок.

Рис. 19.1. Пульт керування системи 902В:

1 — панель; 2 — кришка; 3 — амортизатор; 4 — втулка; 5 — ручка;

6 — гвинт; 7 — прокладка; Ш1 — качана; B1, В2 і ВЗ — мікротумблери; КнП — кнопка пуску; Л — сигнальна лампа

 

Пульт керування розміщений у башні ліворуч від навідника.

У системі є три групи по дві пускові установки в кожнії, тобто установки № 1 і 6 (перша група) підключені до мікротумблера В1 (мал. 19.1), установки № 2 і5 (друга група) -до мікротумблеру В2, а установки № 3 і 4 — до мікротумблера ВЗ. Ручка 5 підключає до електричної мережі башні кожну із двох пускових установок у будь-якій групі.

Крім цього, реле блокування в пульті керування не підключено до системи.

З метою виключення можливості пуску гранат при відкритих люках електроустаткування башні обладнане блокуванням. Роль блокування виконують кінцеві вимикачі, розміщені у верхніх люках корпуса машини.

Комплект ЗИП системи в складі двох гумових заглушок, банника, спеціального ключа й сполучного сухаря з головками 19 і 24 мм розміщений у сумці, що двома ременями кріпиться у башні праворуч від навідника.

Комплект експлуатаційних документів у складі Технічного опису й інструкції для експлуатації й паспорта системи знаходяться у сумці механіка-водія.

Взаємодія частин і механізмів системи 902В в машині

Електрична схема пульта керування дозволяє пускати гранати з однієї із груп пускових установок як по черзі, так і чергами.

Включаються групи мікротумблерами В1 (мал. 19.1), В2 або ВЗ, які з'єднані послідовно так, що при включеному одному з мікротумблерів спрацьовування відповідної групи пускових установок (ПУ) можливо тільки при відключених двох інших.

При наявності гранати в ПУ почергове включення мікротумблерів B1, B2 або ВЗ і переведення ручки 5 у положення 1 і 2, забезпечують функціонування ланцюга контролю й сигналізації першої, другої й третьої груп ПУ відповідно. Натискання кнопки ПУСК при зазначених положеннях мікротумблерів і ручки 5 забезпечує функціонування ланцюгів пуску відповідних груп ПУ й пуск гранат з їх ПУ.

 

ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНІ ЗАСОБИ

Водовідкачувальні засоби служать для видалення води з корпуса машини.

До водовідкачувальних засобів належать: водовідливна система, водовідкачувальний електронасос, пропускний клапан і клапан для зливу води на суші. Водовідливна система й водовідкачувальний електронасос працюють незалежно друг від друга.

Для сигналізації про наявність у машині води є два сигналізатори: один у бойовому відділенні й один у відділенні силової установки. Кожний сигналізатор складається з підсилювача, датчика й сигнальної лампи. При заповненні корпуса машини водою до рівня датчиків 5 (мал. 20.1) або 14 вода заповнює зазор між контактом датчика 18 і корпусом 19 і включає через підсилювач сигнальні лампи 47 (мал. 15.20) або 49 на щитку приладів, попереджаючи механіка-водія про наявність води в корпусі машини.

 

ВОДОВІДЛИВНА СИСТЕМА

 

Водовідливна система є основним відкачующим засобом під час подолання водної перешкоди. Вона діє за рахунок розрідження, що створюється у водометному рушії при його роботі. При цьому водометний рушій відсмоктує воду з корпуса машини по трубопроводах, що з'єднує внутрішню частину корпуса машини з водометним рушієм.

У водовідливну систему входять: передній 8 (мал. 20.1) і задній 13 клапани відкачки з гідравлічними приводами, ринва 9, пропускна труба 10 і зворотні клапани 12.

Гідравлічні приводи клапанів відкачки містятьі: гідророзподільний апарат 1, трубопроводи 2, гідрозамки 4 і 15 і гідроциліндри 1 (мал. 20.2), змонтовані разом із клапанами відкачки.

Будова клапана відкачки показана на мал. 20.2.

 

 

 

Рис. 20.1. Водовідливна система:

1 — гідророзподільний апарат; 2 — трубопроводи; 3 — зливальний клапан; 4 — гідрозамок переднього клапана; 5 — датчик сигналізатора наявності води в бойовому відділення; 6 — пропускний клапан; 7 — ринва пропускного клапана; 8 — передній клапан відкачки; 9 — ринва клапана відкачки: 10 — пропускна труба; 11 — сполучні шланги; 12 — зворотній клапан; 13 — задній клапан відкачки; 14 — датчик сигналізатора наявності води в силовому відділенні; 15 — гідрозамок заднього клапана; 16 — електропривод; 17 — захисний чохол: 18 — контакт датчика; 19 — корпус датчика

 

При підйомі штока 3 тарілка 6 клапана відкриє зливальний отвір.

У піднятому положенні штоки 3 фіксуються гідрозамками 4 (мал. 20.1) і 15.

При опусканні шток 3 (мал. 20.2) через пружину 5 щільно притисне тарілку 6 клапана до опорного кільця 7 і закриє зливальний отвір. При висунутому штоку 3, застопореному кульковим замком, клапан закритий.

Рис. 20.2. Клапан відкачки:

1 — гідроциліндр; 2 — кулька замка; 3 — шток гідроциліндра; 4 — кронштейн; 5 -пружина; 6 — тарілка клапана; 7 — опорне кільце; 8 — сферична шайба; 9 — втулка; 10 — отвір для зливу води з ринви; 11 — захисний ковпак; 12 — ринва; 13 — болт

 

Час, необхідний для відкривання й закривання клапана відкачки, залежить від частоти обертання колінчатого вала двигуна. Чим вище частота обертання, тим швидше відкриється або закриється клапан відкачки. При частоті обертання 1300 об/хв час для відкриття або закриття клапана становить 5-10 с.

Для відкачки води з бойового відділення необхідно при працюючому водометному рушії відкрити передній клапан 8 (мал. 20.1) відкачки.

Для цього:

— повернути рукоятку гідророзподільного апарата до встановлення стрілки рукоятки в зоні таблички КЛАПАН ПЕРЕДН. проти напису ОТКР.;

— відтягнути рукоятку на себе до упору так, щоб стрілка ввійшла в поглиблення панелі, збільшити подачу палива.

Через 5-10 с відпустити рукоятку.

Після закінчення відкачки води негайно закрити клапан 8, для чого:

— повернути рукоятку гідророзподільного апарата до встановлення стрілки рукоятки в зоні таблички КЛАПАН ПЕРЕДН. напроти напису ЗАКР.;

— відтягнути рукоятку на себе до упору так, щоб стрілка ввійшла в поглиблення панелі, збільшити подачу палива.

 

Рис. 20.3. Зворотній клапан:

1 - важіль; 2 - захлопка 3 – патрубок

 

Через 5-10 з відпустити рукоятку.

Для відкачки води з відділення силової установки необхідно за допомогою гідророзподільного апарата відкрити при працюючому водометному рушії клапан 13 відкачки. Рукоятка гідророзподільного апарата повинна бути в зоні таблички КЛАПАН ЗАДН.

Дії механіка-водія при відкриванні й закриванні клапана 13 відкачки аналогічні діям при відкриванні й закриванні клапана 8.

Для одночасної відкачки води з відділення силової установки й з бойового відділення необхідно послідовно відкрити клапани 13 і 8.

Ринва 9 і труба 10 призначені для відкачки води з бойового відділення, минаючи відділення силової установки. Отвір 10 (мал. 20.2) у ринві призначено для зливу води, що залишилася в ринві.

Зворотні клапани 12 (мал. 20.1) призначені для запобігання потрапляння води в корпус машини, коли клапани 8 і 13 виявилися відкритими при непрацюючому водометному рушії.

При роботі водовідливної системи захлопка 2 (мал. 20.3) зворотного клапана потоком відкачуваної з корпуса машини води підтримується у відкритому (піднятому) положенні. Із припиненням роботи водометного рушія припиниться й відкачка води з корпуса машини. Захлопка 2 зворотного клапана під власною вагою й під тиском забортної води опуститься й перекриє клапан, запобігши тим самим потраплянню забортної води в корпус машини через відкриті клапани відкачки.

 

21. ЛЕБІДКА