Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.



Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів дер­жавної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор­ганізацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та братії участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті ор­ганом, який розглядає заяву чи скаргу;


Земелыю-правовий процес

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, офор­мивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони сталії результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання грома­дян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов 'язані:

У об 'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

> у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

> на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

У скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, пе­редбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати за­ходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати при­чини та умови, які сприяли порушенням;

> забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв 'язку з заявою чи скаргою рішень;

> письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

> вживати заходи щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішу­вати питання про відповідальність осіб, з віти яких було допу­щено порушення, а також; на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;


Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів

'>• у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою, роз 'яснити по­рядок оскарження прийнятого за нею рішення;

> не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

> особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх по­роджують, систематично аналізувати та інформувати насе­лення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей, розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, які спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше од­ного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додатко­вого вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, уста­нови, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у звер­ненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання грома­дян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місце­вого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зруч­ний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прий­ому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого са­моврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.


Земельно-праповий процес

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж по­рядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

При розгляді земельного спору можна виділити такі стадії (за бро­шурою: Розгляд і вирішення земельних спорів /Авт.-упоряд.: Артеменко В.П., Врублевський О.С. -К.: Ін-т громадян, сусп-ва: ТОВ "ІКЦ Леста", 2005,-28 с):

1) порушення земельного спору;

2) підготовка до його розгляду;

3) розгляд та розв 'язання земельного спору;

4) виконання рішення;

5) оскарження рішення щодо земельного спору

На статі порушення земельного спору орган, що вирішує земельний спір, зобов'язаний прийняти заяву про розв'язання земельного спору (перевіривши, чи відноситься вирішення такого спору до його компе­тенції). Якщо спір не відноситься до компетенції цього органу, останній вправі повернути заяву, відмовивши у вирішенні земельного спору та вказавши на уповноважений орган, якому підвідомче таке вирішення.

Глава 25 Земельного кодексу України деталізує систему звернень громадян відносно земельних спорів. Відповідно до цього земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.

Земельним кодексом України не визначено структуру заяви. Проте, виходячи із загальних вимог до подібних документів правового харак­теру, заява має бути достатньо мотивованою, містити чітко сформульо­вані вимоги.

Подана заява повинна містити повну інформацію стосовно того, між ким, з приводу чого, коли виник земельний спір, яке право було пору­шено, на яких документах це право ґрунтується тощо.

Вимога щодо вмотивованості заяви означає, що разом з нею мають бути подані документи, які підтверджують наявність у заявника пору­шеного або спірного права, а також факту його останнього порушення. Поруч з цим, у заяві може бути зазначено про відсутні у заявника доку­менти (які своїм змістом можуть підтверджувати ті чи інші юридичне


_________________ Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів

значимі обставини) та їх місцезнаходження, а також про осіб, які мо­жуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Після завершення стадії порушення земельного спору починається наступна стадія — підготовка земельного спору до розгляду, яка пере­дбачає підготовку матеріалів справи для вирішення спору по суті. Про­тягом цієї стадії орган, що вирішує земельний спір, зобов'язаний:

^ зареєструвати справу, дослідити подані документи, проаналізу­вати особисто викладені заявником аргументи посадовій особі, що перевіряє заяву, зокрема, висловлені підчас подання заяви; ^> дослідити документи та інші докази;

% прийняти та розглянути клопотання; прийняти усні та пись­мові пояснення зацікавлених сторін щодо предмета спору та суті справи; ^> повідомити іншу сторону спору про прийняття заяви та пору­шення провадження щодо вирішення земельного спору; ^> роз 'яснити сторонам їх права та обов 'язки при розгляді земель­ного спору; ^> надати можливість стороні (сторонам) ознайомитися з ма­теріалами справи (заявою, доданими документами, іншими доказами, клопотаннями та рішеннями по них, запереченнями тощо), самостійно подавати клопотання, пояснення та запере­чення щодо предмета спору та процедури його вирішення тощо. Земельний кодекс України не передбачає і не забороняє створення погоджувальних комісій. У разі виникнення складного спору можли­вим є дослідження в складі комісії певними посадовими особами си­туації на місцях з метою встановлення фактичних обставин порушення суб'єктивних прав заявника. За результатами такого дослідження скла­даються акти, що підписуються посадовими особами, які брали участь у їх проведенні, та сторонами спору.

На стадії підготовки матеріалів справи до розгляду, а також на всіх подальших стадіях (до моменту прийняття рішення) за сторонами зберігається право подати клопотання про припинення розгляду спору за примиренням сторін.

На сгадїірозгляду ma розв 'язання земельного спору відбувається роз­гляд та вирішення спору по суті, а також винесення рішення. Земельні спори, належним чином підготовлені до цієї стадії, розглядаються на


Земелыю-правовий процес

сесіях відповідних рад або засіданнях їх виконавчих коіиітєтів (органів), засіданнях органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Сто­рони спору, будучи належним чином повідомлені про час та місце його розгляду, зобов'язані взяти участь у його розгляді. Сторона спору може завчасно подати офіційну згоду на розгляд питання по земельному спору без її участі. У такому разі, компетентний орган, маючи достат­ньо матеріалів (відомостей) та інших доказів для вирішення спору по суті і за відсутності потреби в отриманні заперечень чи пояснень іншої сторони, приймає рішення про розгляд спору без участі однієї із сторін. В іншому випадку орган, що розглядає спір, повинен перенести розгляд спору по суті на інший день. Повторна неявка сторони на розгляд пи­тання щодо земельного спору може мати місце лише з поважних при­чин, про які має бути повідомлено органу, що вирішує земельний спір. Такими поважними причинами можуть бути хвороба сторони спору (її близького родича або члена сім'ї), перебування у відрядженні, тимча­совий виїзд з постійного місця проживання за умовами та характером роботи тощо.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повтор­ному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його вико­нання.

Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прий­няття.

Земельний кодекс України гарантує сторонам спору їх безпосе­редню участь в процесі його вирішення, передбачивши можливість перенесе'ння розгляд справи, якщо відсутня одна зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання без неї.

В ряді випадків розгляд і вирішення земельного спору може бути здійснено у відсутності однієї зі сторін, наприклад, коли сторонаухиляється від присутності під час розгляду спору або якщо вона пись­мово повідомляє про нез'явлення або небажання брати участь у розгляді спору. Під ухиленням від участі в розгляді спору треба також розуміти н"явку сторони без поважних причин при повторному виклику ор­гану, що розглядає земельний спір.


Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів

Відповідно до статті 160 Земельного кодексу України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право:

знайомитися з матеріалами щодо цього спору,

робити з них виписки,

брати участь у розгляді земельного спору,

подавати документи та інші докази,

порушувати клопотання,

давати усні і письмові пояснення,

заперечувати проти кчопотань та доказів іншої сторони,

одержувати копію рішення щодо земельного спору,

у разі незгоди з рішенням, оскаржувати його.

За результатами розгляду земельних спорів органи місцевого само­управління або органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів приймають рішення, які повинні містити посилання на фактичні об­ставини справи і норми земельного законодавства. В рішенні повинен бути також передбачений порядок його виконання, тобто заходи щодо відновлення порушених прав і законних інтересів власників землі, зем­лекористувачів або інших суб'єктів, що є стороною в спорі.

Рішення, що приймається за результатами розгляду земельного спору повинно складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мо­тивувальної та резолютивної.

У вступній частині викладається: де і коли винесено рішення; який орган прийняв рішення; сторони, що беруть участь в розгляді спору.

В описовій частині фіксуються: зміст заяви; документи і матеріали, представлені сторонами; встановлені фактичні обставини справи.

В мотивувальній частині вказуються обставини справи, встанов­лені органом, що розглядає земельний спір.

Резолютивна частина рішення повинна містити: викладення кінце­вих висновків про задоволення заявлених вимог або відмову в їх задо­воленні повністю або частково; строк і порядок оскарження прийнятого рішення.

Важливим положенням є те, що орган, який прийняв рішення, по­винен ознайомити сторони зі змістом останнього. Формою такого оз­найомлення є безпосередня передача прийнятого рішення сторонам. Термін передачі рішення - 5 днів з часу його прийняття.

Рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту


Земелыю-правовий процес

його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського вироб­ництва внаслідок порушення земельного законодавства.

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом.





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.250.158 (0.007 с.)