Обгрунтування попереднього проекту

Рішення попереднього проекту спрямовані на допомогу селянам у виборі обґрунтованого шляху подальшого розпорядження належною їм власністю у їх власних інтересах в узгодженні з необхідністю одер­жання максимальних обсягів продукції з мінімальними затратами та без шкоди для довкілля.

Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підпрнєств

Обґрунтування рішень попереднього проекту здійснюється на підставі вивчення матеріалів підготовчих робіт.

Розробляються варіанти формування землеволодінь і землекори­стувань, які максимально узгоджуються з намірами власників земель­них часток, які виявились на підготовчому етапі.

При цьому за укрупненими показниками повинні обґрунтовуватись попередні програми виробничої діяльності новостворених господарств, як правило, максимально спеціалізованих.

Обгрунтування рішень попереднього проекту полягає у визначенні економічної доцільності:

"і> збереження існуючих землекористувань господарств та заміни лише правового і організаційно-господарського їх статусу в за­конодавчо встановлених формах;

^ створення на базі існуючих господарств кількох нових госпо­дарських структур в поєднанні окремих сімейних та суто вироб­ничих, де їх члени не мають родинних зв 'язків.

При необхідності, зокрема, в крупних господарствах обґрунтову­ються найбільш доцільні форми кооперації новостворених виробничих структур між собою та з постачальницько-збутовими, переробними і іншими сервісними структурами, що створюються на базі господар­ства, яке розкрупнюється, а також з іншими існуючими підприємствами і організаціями.

Обов'язковою умовою формування землеволодінь і землекористу­вань є необхідність обгрунтування заходів, пов'язаних з охороною земель від дії несприятливих природних і антропогенних процесів, за­безпечення функціонування екологічно сталого навколишнього середо­вища, умов виробництва незабруднених продуктів харчування.

При обґрунтуванні проектних рішень щодо формування тери­торій землеволодінь і землекористувань майбутніх господарських структур необхідно враховувати, що до їх складу будуть входити землі, які знаходитимуться у їх членів у власності, у постійному чи тимчасо­вому користуванні. Потребує обґрунтування розподіл земель, які знахо­дяться у спільній сумісній власності членів недержавних сільськогос­подарських підприємств.

При цьому доцільно обґрунтувати, при необхідності, розміщення і площі резервного фонду земель ти фонду земель запасу з урахуванням поселенської мережі, людності населених пунктів, кількості працівників соціальної сфери в них та умов і обсягів виробництва.

Земелыю-правовий процес

Формування землеволодінь і землекористувань повинно здійсню­ватись з урахуванням територіального розміщення інших суб'єктів землекористування, розташованих в межах території сільради, а також можливого розвитку кооперації з ними у виробничих цілях.

Необхідно передбачити заходи щодо ліквідації черезсмужжя, інших недоліків землекористування, здійснення яких провадиться у встанов­леному порядку.

У варіанті збереження землекористування існуючого господарства опрацьовуються заходи щодо удосконалення його внутрішньої ор­ганізаційної структури, поглиблення спеціалізації виробництва, дифе­ренціації використання земель, охорони природного середовища.

Оптимальним повинно вважатись формування нових товарних господарств на базі окремих населених пунктів з метою максимально можливого наближення місць роботи до місць проживання населення з урахуванням трудових ресурсів, виробничих потужностей майно­вих комплексів, суміжних площ земельних паїв, достатніх для сталого функціонування товарних господарств певних спеціалізацій.

У випадках, коли в господарстві, яке поділяється на кілька нових, на­селення розміщено в одному селі, території землекористувань розміщу­ються по відношенню до них таким чином, щоб максимально при­близите їх до тієї частини села, працездатне населення якої буде мати можливість самостійно господарювати на агроекологічно споріднених угіддях.

Сучасні тенденції реформування земельних відносин зумовлюють необхідність формування нових землеволодінь за розмірами, узгодже­ними з можливостями виконання основних технологічних операцій в рослинництві і тваринництві працездатним населенням окремого насе­леного пункту або його частини.

В умовах специфічного прояву негативних природних і антропоген­них процесів в агроекосистемах питання формування територій нових господарських структур вирішуються в кожному випадку окремо.

Особливостями організації нових виробничих структур в умовах тех­ногенного забруднення території є необхідність забезпечення найбільш повної агроекологічної однорідності сільськогосподарських угідь, в першу чергу ріллі, а також спільності виконання контрзаходів, спрямо­ваних на зниження негативного впливу техногенного забруднення до допустимих норм.

______________ Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподар ських підприєств

Площі землекористувань окремих господарських структур доцільно визначати кратними розміру земельної частки. При цьому враховуються територіальні особливості розміщення та площі меліоро­ваних земель, садів, виноградників, природних кормових угідь. Не доцільний розподіл компактно і відокремлено розташованих переліче­них угідь між окремими господарствами.

Мінімальні розміри території нових господарських структур певної спеціалізації не повинні бути меншими, ніж розміри раціональних фер­мерських господарств.

Межі територій нових господарських структур встановлюються з урахуванням недопущення географічного і фізичного черезсмужжя, в тому числі викликаного відчуженням техногенно забруднених земель. Як правило, межі територій повинні узгоджуватись з межами природ­них елементів ландшафтів (лісосмугами, каналами, шляхами з твердим покриттям, межами ділянок певної щільності техногенного забруднення території") тощо.

Не рекомендується розділяти між декількома господарствами пер­винні водозбірні площі, де вимагається створення закінченого протие­розійного комплексу.

Формування нових господарських структур повинно здійснюва­тись з урахуванням існуючих майнових виробничих комплексів:

• підприємств і ферм для утримання худоби і птиці,

• підприємств і дворів із зберігання і переробки сільськогоспо­дарської продукції, ремонту, технічному обслуговуванню сільсь­когосподарських машин і знарядь та автомобілів;

• по виготовленню будівельних конструкцій, виробів і деталей з місцевих матеріалів; філій і цехів переробних та інших проми­слових підприємств;

• ветеринарних закладів;

• теплиць і парників;

• матеріальних складів;

• транспортних, енергетичних та ініиих об'єктів, пов'язаних з ви­робничою сільськогосподарською діяіьністю; комунікацій, які за­безпечують внутрішні і зовнішні зв'язки виробничих комплексів.

При плануванні використання виробничих комплексів повинні вра­ховуватись організаційно-господарські, санітарно-гігієнічні, зоовете­ринарні, будівельні, протипожежні і архітектурно-планувальні вимоги і умови, територіальне розташування техногенно забруднених земель.'

<>-.

Земелыю-правовий процес

При плануванні використання виробничих комплексів новоство-реними господарствами необхідно надавати перевагу розвитку існую­чих потужностей, сумісному використанню окремими господарствами існуючих інженерних комунікацій.

Доцільно опрацювати варіанти використання існуючих вироб­ничих комплексів на договірних засадах спільно з іншими господар­ствами, включаючи селянські (фермерські) та особисті підсобні госпо­дарства, які мають переважно товарне спрямування діяльності.

Розташування об'єктів виробничих комплексів новостворених сільськогосподарських підприємств не допускається на радіоактивно забруднених землях, де додаткове опромінювання працюючих може перевищити 1,0 мЗв (0,1 Бер) в рік понад дозу, яку отримували вони на цих об'єктах в доаварійний період. Розташування об'єктів вироб­ничих комплексів на територіях іншого техногенного забруднення уз­годжується з органами Міністерства охорони здоров'я України в кож­ному конкретному випадку окремо.

Необхідна площа ділянок для розміщення виробничих об'єктів при опрацюванні рішень попереднього проекту реструктуризації ви­значається за діючими укрупненими показниками на розрахункову оди­ницю (голову худоби, тону продукції тощо).

Одночасно з обґрунтуванням виробничих комплексів необхідно пе­редбачати розташування поза межами населених пунктів санітарно- технічних споруд комунального призначення (водозабірних та каналізаційних споруд, сміттєсховищ, зооветеринарних об'єктів, кла­довищ тощо) При цьому доцільно передбачати передачу цих земельних ділянок у відання сільрад.

Обґрунтовуються заходи щодо екологічного облаштування агро- ландшафтів в цілому в межах господарства, яке підлягає реструкту­ризації.

При цьому передбачаються заходи по відтворенню водності малих річок, струмків, відновленню замулених джерел. Крім захисних насад­жень, обґрунтовується розвиток і системне розташування "плям" при­родної рослинності в агроландшафтах в тісному поєднанні "коридо­рами безпеки" з існуючими природними ландшафтами, територіями і об'єктами природно-заповідного фонду. Площа природних територій в агроландшафтах повинна складати не менше 3 - 5% їх загальної площі. За рахунок малопродуктивних еродованих і ерозійно-небезпечних угідь

Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств

намічається розвиток суцільних лісових насаджень з метою отримання товарної деревини, палива для місцевого населення, вирощування но­ворічних ялинок, заготівлі лікарської сировини, розвитку народних промислів тощо.

Обґрунтовуються заходи щодо розвитку раціональної мережі шляхів місцевого значення. При цьому враховується необхідність за­безпечення транзитних перевезень шляхами з твердим покриттям від існуючих фермерських господарств, колективних садів і городів, а та­кож тих господарських структур, що передбачається створити на землях запасу та ділянках першочергової приватизації, а також внаслідок ре­структуризації. Напрями основних шляхів встановлюються, виходячи з необхідності забезпечення найкоротших відстаней між кінцевими пунктами при проходженні їх по території з мінімальною кількістю пе­репон, що вимагають будівництва містків, складних водовідвідних та інших інженерних споруд.

На підставі аналізу існуючого складу і площ сільськогосподарсь­ких угідь, можливостей поліпшення їх стану шляхом здійснення меліорацій, в тому числі в зв'язку з необхідністю зниження негативного впливу техногенного забруднення, встановлюються агроекологічна од­норідність угідь, найбільш доцільне їх використання в землеробстві.

Попередньо визначається необхідність внесення змін в склад і співвідношення угідь.

Склад, площі і розміщення сільськогосподарських угідь ново­створюваних господарств повинні забезпечувати необхідні тери­торіальні умови для інтенсивного використання земель при певній спеціалізації виробничої діяльності, а також відтворення їх корисних властивостей та мінімальне забруднення сільськогосподарської про­дукції шкідливими речовинами, попередження міграції забруднюючих речовин в ландшафтах.

Склад сільськогосподарських угідь для кожного з новостворених господарств визначаються з урахуванням:

> передбачуваної спеціалізації виробничої діяльності; фактич­ного стану угідь, щільності їх техногенного забруднення; мор­фологічних і генетичних ознак ґрунтового покриву, механічного складу, вмісту гумусу і поживних речовин, агрофізичних і фізико-хімічних властивостей грунтів;

> інтенсивності переходу забруднюючих речовин з грунту в куль­тивовану рослинність;

У можливості застосування ефективних екологічних контрзаходів, спрямованих на зниження техногенного забруднення сільськогос­подарської продукції. При організації сільськогосподарських угідь новостворених госпо­дарств необхідно передбачати вільний зв'язок тваринницьких ферм, в першу чергу, великої рогатої худоби, з масивами пасовищ та орних зе­мель з метою запобігання переміщення худоби через землеволодіння і землекористування суміжних господарств.

Для кожного з новостворених господарств повинна здійснюватись диференціація використання земель з урахуванням екологічних ви­мог - виділені землі різної інтенсивності використання: без обмежень; з обмеженнями, які зумовлюються агроекологічними властивостями грунтів та забрудненістю території; з обмеженнями, зумовленими ланд­шафтними особливостями.

На техногенно забруднених територіях при організації сільськогос­подарських угідь новоствореним господарствам пріоритетно необхідно вирішувати завдання виробництва "чистої"" сільськогосподарської продукції для харчування місцевих жителів. З цією метою визнача­ються можливості одержання в межах існуючих норм забрудненості радіонуклідами, важкими металами, пестицидами і нітратами овочів, ягід і фруктів на присадибних ділянках, ділянках для ведення особи­стого підсобного господарства, а також ступінь забрудненості кормів, що використовуються для годівлі домашньої худоби і птиці. При не­обхідності, виконуються розрахунки площ природних кормових угідь та ріллі, які необхідні для забезпечення угіддями особистої худоби і птиці населення з метою виробництва ним тваринницької продукції без перевищення нормативів граничних показників забруднення.

В процесі організації сільськогосподарських угідь вирішуються пи­тання щодо використання новоствореними господарствами земель, які знаходяться у державній власності. При необхідності обґрунтовується доцільність їх територіального перерозподілу.

В порядку обґрунтування організації сільськогосподарських угідь обраховуються умови забезпечення кормами худоби тваринницьких ферм, які на етапі підготовчих робіт визначені як такі, що повинні функціонувати в майбутньому. Розрахунки виконуються за укрупне­ними показниками, за якими необхідно передбачити повне забезпе­чення такими кормами власного виробництва, які потребують великих витрат на транспортування.

Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосиодарських підцриєств

При формуванні в процесі реструктуризації масивів зелілекори-стувань фермерських господарств необхідно виходити з наступних вимог:

^ створення територіальних умов досягнення високої ефектив­ності виробництва; \ масиви цих землекористувань повинні мати зручний вихід на

шляхи з твердим покриттям; "Ь площі окремих.масивів земель та їх взаємне розміщення повинні забезпечувати можливості узгодженого розміщення груп садиб фермерських господарств; ^ окремі земельні ділянки розташовуються в місщх, сприятливих в інжегіерно-будівельному, санітарному, естетичному відноиіеи-нях для розташування садиб фермерських господарств; % не повинні утруднюватись умови діяльності інших господарств; ^ відокремлені земельні ділянки повинні бути достатніми для організації не менше одного товарного господарства певної спеціалізації; \ масиви земель для організації фермерських господарств повинні

розташовуватись узгоджено з масивами земель запасу. Для кожного з новостворених господарств визначаються ділянки першочергового виходу з них членів, якщо в цьому буде необхідність. Ділянки першочергового виходу повинні визначатись площею не менш 10% площі сільськогосподарських угідь господарства.

Розгляд проектних рішень попереднього проекту формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарсь­ких підприємств та їх затвердження полягає у ознайомленні членів господарств з усіма аспектами формування по кожному із опрацьо­ваних варіантів.

З цією метою варіанти ймовірного формування землеволодінь і землекористувань визначаються на кресленні, до якого додаються ор­ганізаційно-виробничі показники, зокрема:

• площі земель, в тому числі сільськогосподарських угідь (приват­них, спільної сумісної власності, які знаходяться у постійному користуванні і тимчасово використовуються на правах оренди);

• кількість зайнятих, у тому числі з належними їм землями та майновими паями, а також тих, хто буде залучений до роботи за контрактом;

Земелмю-правовий процес

спеціалізація виробництва, обсяги виробництва, в тому числі тваринницької і рослинницької продукції;

• потреба в засобах механізації і собівартість продукції, імовірна прибутковість.

Розробники попереднього проекту доповідають його на засіданні відповідної комісії господарства, приймають участь у роз'ясненні його положень членам господарства, надають консультації щодо найбільш доцільних організаційно-правових форм сільськогосподарського ви­робництва та сервісного обслуговування, можливих варіантів вироб­ничої та іншої кооперації.

При розгляді проектних рішень узгоджуються спірні питання щодо меж, площ та складу земельних угідь майбутніх господарств.

В результаті обговорення в господарстві варіантів проектних рішень опрацьовується узгоджений варіант, який виноситься на затвердження загальних зборів. У разі, коли при обговоренні проектних рішень зали­шаються спірні питання щодо розподілу землі, вони розглядаються на

загальних зборах.

Загальні збори затверджують узгоджений варіант формування зем­леволодінь і землекористувань.