Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо

Р раціонального використання та охорони земель,

5* підвищення родючості ґрунтів,

> відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов 'язаних з господарюванням на землях гіршої якості,

> ведення земельного кадастру,

^ здійснення землеустрою та моніторингу земель,

Р проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури на­селених пунктів.

Розмір земельного податку не залежить від результатів госпо­дарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Розмір земельного податку для конкретного року визначається з врахуванням індексів інфляції, які офіційно встановлюються Законом України який визначає бюджет країни на наступний рік.

Земелыю-правовий процес

2. Нормативно-правова база для визначення розмірів плати за землю.

Плата за землю справляється у виді земельного податку та орендної плати.

Земельний податок — це обов 'язковий платіж:, що справляється із юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Опо­даткуванню підлягають не всі землі, а ті, які дають прибуток. Слід зауважити, що в певних умовах всі землі почнуть давати прибуток, тому законодавство чітко розрізняє землі, які оподатковуються, а розмір по­датку диференціюється в залежності від місця розміщення, способу ви­користання та цільового призначення земельної ділянки.

Орендна плата - це платіж, який орендар (той хто бере землю) вносить орендодавцеві (тому хто здає землю в оренду) за користу­вання певною земельною ділянкою. Розмір і форма орендної плати вста­новлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки. Типо­вий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" розмір земель­ного податку залежить від місця розміщення, функціонального вико­ристання і площі земельної ділянки. Звичайно розраховують ставку податку.

Ставка податку - це законодавчо визначений розмір плати за оди­ницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

Закон передбачає окремі підходи до визначення розміру земельного податку для земель:

^> сільськогосподарського призначення;

% в межах населених пунктів;

Ъ інші землі за межами населених пунктів.

В основу розрахунку ставок земельного податку покладена гро­шова оцінка земель, яка визначається відповідно до методик розроб­лених Держкомземом України (наказ від 27. 11. 1995 р.) на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, із змінами від 31.10.1995 р. №864, від 30.05.1997 р. № 525 та 08.08.2001 р. № 951. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах.

Тема 7. Правове регулювання плати за землю

3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку

Розглянемо більш детально систему розрахунку ставок плати за землю.

Так для земель сільськогосподарського призначення ставки зе­мельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються для ріллі, сіножатей та пасовищ в розмірі 0,1 відсотка їх грошової оцінки, а для багаторічних насаджень - 0,03 відсотка. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і ви­користовуються за цільовим призначенням, незалежно від того до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється як за землі сільськогосподарського призначення.

За землі в населених пунктах ставки земельного податку встанов­люються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винят­ком сільськогосподарських угідь про які було вже сказано та окремих випадків, які обумовлені в Законі України „Про плату за землю".

Зокрема, податок за земельні ділянки, зайняті

житловим фондом,

кооперативними автостоянками для зберігання особистих транс­портних засобів громадян,

гаражно-будівельними і дачно-будівельними кооперативами,

індивідуальними гаражами і дачами громадян,

а також: за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарсь­кого виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті ви­робничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спо­рудами, земельний податок справляється у розмірі трьох відсотків суми обчисленої в загальному за землі в населених пунктах.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господар­ства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побуто­вими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами справляється як складова плати за використання лісових ресурсів що визначається лісовим законодавством.

Податки за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохо­ронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті вироб­ ничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спору­дами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного по­датку, встановленого в загальному за землі в населених пунктах.

Земелыю-правовий процес

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті вироб­ничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спору­дами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культур-ного призначення, що не пов'язані з функціональніш призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земель­ного податку, встановленого за землі в населених пунктах:

• міжнародного значення-7,5;

• загальнодержавного значення - З,75;

• місцевого значення - 1,5.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утво­рених відповідно до законів України, крім Збройних Сип Україна та Прикордонних військ України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водоііпи, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку за землі в населених пунктах.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок в населених пунктах не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються за­лежно від чисельності населення та спеціального коефіцієнту для міст Києва, Сімферополя, Севастополя та міст обласного підпорядкування (табл. 1). Ставки коливаються від 1,5 до 21,0 коп. за квадратний метр.

В цьому випадку у населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, засто­совуються наступні коефіцієнти:

> на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - З,0;

> на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим -2,5;

> на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

> на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Хер­сонської областей - 2,0;

> у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської,

> Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населе­них пунктів, які Законом України "Про статус гірських населе­них пунктів України" віднесені до категорії гірських;

_____________________________________ Тема 7. Правове регулювання плати за землю

>*• на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцево­стях 1,5.

Таблиця 1. Середні ставки податку за земельні ділянки в межах населених пунктів

 

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (коп. за 1 кв. м)	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
До 0,2	1,5
Від 0,2 до 1	2,1
Від 1 до 3	2,7
Від 3 до 10	3,0
Від 10 до 20	4,8
Від 20 до 50	7,5	1,2
Від 50 до 100	9,0	1,4
Від 100 до 250	10,5	1,6
Від 250 до 500	12,0	2,0
Від 500 до 1000	15,0	2,5
Від 1000 і більше	21,0	3,0

Ставки земельного податку для земельних ділянок (за винят­ком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з ураху­ванням наведених вище коефіцієнтів.

Плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів) має свої особливості.

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв 'язку та іншого призначення, за винятком сільськогос­подарських угідь, земельних ділянок залізничного транспорту, військо­вих формувань утворених відповідно до законів України справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

Земельно-правовий процес

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, військових формувань, створених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Прикордонних військ України справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі об­ласті, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється як за землі сільськогосподарсь­кого призначення.

У разі використання залізничним транспортом, військовими форму­ваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними Силами України та Прикордонними військами України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірі 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком сільськогосподарських угідь справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодав­ством. Причому податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побуто­вими, жилими будинками та господарськими будівлями і спору­дами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки оди­ниці площі ріллі області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком сільськогосподарських угідь, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі об­ласті.