Нотаріальний захист земельних прав

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року (зі змінами та доповненнями станом на 15 грудня 2005 року) но­таріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на но­таріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, держав­них нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються

Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів

приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Доку­менти, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну cwiy. Водночас існують обмеження щодо вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, які можуть здійснювати тільки державні нотаріуси.

Приватний нотаріус не може вчиняти такі дії із захисту прав на

земельну ділянку:

1) накладати і знімати заборону на відчуження земельної ділянки;

2) видавати свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку;

3) вживати заходів до охорони спадкового майна;

4) посвідчувати договори довічного утримання у обмін на земельну

ділянку.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчи­няються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів стьських, селищних, міських Рад. Компетенція цих ор­ганів щодо нотаріального посвідчення документів у сфері земельних правовідносин обмежується такими випадками:

1) вживанням заходів до охорони земельної ділянки, що належить до спадкового майна;

2) накладенням та зняттям заборони відчуження земельної

ділянки;

3) посвідченням заповітів щодо земельної власності;

4) посвідченням доручень на представництво інтересів власників земельних ділянок;

5) засвідченням вірності копій документів, що засвідчують право власності на земельні ділянки та операцій з їх відчуження і виписок з

них;

6) засвідченням справжності підпису на документах, що опосеред­
ковують земельний оборот.

Вчинення нотаріального надпису є гарантією дотримання прав влас­ника земельної ділянки. Так, відповідно до ч. З ст. 33 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року (із змінами станом на 22 грудня 2005 року) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель земельної ділянки вправі за­довольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі виконав­чого напису нотаріуса. При цьому абсолютно не виникає потреба для звернення за захистом права власності на земельну ділянку до суду.

Земелыю-праповий процес

Питання для самоконтролю

1. Що таке земельний спір?

2. Які бувають спори?

3. Хто вирішує земельні спори?

4. Який порядок розгляду спорів?

5. В які терміни розглядаються земельні спори, чи стягується за це плата?

6. Які є стадії вирішення земельного спору?

7. Що таке порушення земельного спору, які документи при цьому представляються?

8. Що включає в себе підготовка спору до розгляду?

9. Які права та обов 'язки сторін при розгляді спорів?

 

10. Який повинен бути зміст рішення за результатами вирішення земельного спору?

11. Який порядок оскарження рішень щодо земельного спору?

12. Які особливості розгляду спору в судовому порядку?

13. Яку інформацію повинна містити позовна заява до суду?

14. Який порядок виконання рішень щодо земельних спорів?

15. Які дії із захисту прав на земельну ділянку може здійснювати нотаріус?

16. Які нотаріальні дії можуть вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад у населених пунктах, де немає нотаріусів?

Тема 12

Процесуальний порядок

здійснення державного

контролю за використанням та

охороною земель

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу

1. Загальні положення

2. Поняття адміністративного правопорушення та адміністративної відповідальності

3. Організація перевірок земельного законодавства.

4. Провадження в справах про адміністративні правопорушення

5. Оформлення матеріалів при проведенні перевірок та виявленні фактів порушень земельного законодавства

6. Накладення адміністративних стягнень

Загальні положення

Всі власники землі та землекористувачі мають широкі права щодо використання землі та господарювання на ній. Проте відповідно до статті 41 Конституції України така діяльність не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршу­вати екологічну ситуацію і природні якості землі. Виконання таких обов'язків потребує уваги держави, що здійснюється за допомогою контролю за використанням та охороною земель. Це одна з важливих функцій управління земельним фондом.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпе­ченні додержання органами державної влади, органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Законодавство передбачає такі види контролю за використанням т охороною земель:

> державний,

> самоврядний,

> громадський.

Земелыю-пра повні] процес

Відповідно до статей 188-190 Земельного кодексу України дер­жавний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та облас­ними радами.

Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.

Зауважимо, що самоврядний та громадський контроль за викори­станням та охороною земель належним чином юридично не опрацьо­вані на сьогоднішній день.

Відповідно до Закону України "Про державний контроль за викори­станням та охороною земель" основними завданнями державного кон­тролю за використанням та охороною земель є:

• забезпечешія додержання органами державної влади, органами.місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

• забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

 

* запобігання порушенням законодавства України у сфері викори­стання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

* забезпечення додержання власниками землі та землекористува­чами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості грунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, вод­них та інших природних ресурсів.

Основшши принципами здійснення державного контролю за вико­ристанням та охороною земель є:

^> забезпечення раціонального використання та охорони земель як

основного національного багатства, що перебуває під особливою

охороною держави;

Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...

0> пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних

ресурсів над економічними інтересами; % повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок пору­шення земельного законодавства України; ^> поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності

у сфері використання та охорони земель. Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів: Державна інспекція з контролю за використан­ням та охороною земель і її територіальні органи.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів: Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Моніторинг родючості грунтів проводить спеціально уповнова­жений орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Державна служба охорони родючості грунтів та її територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотри­манням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюються шляхом:

> проведення перевірок;

> розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

У участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліора­тивних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасад­жень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об 'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості грунтів та забезпечення охорони земель; V розгляду документації із землеустрою, пов 'язаної з використан­ням та охороною земель; > проведення моніторингу грунтів та агрохімічної паспортизації

земель сільськогосподарського призначення. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Держава гарантує захист честі, гідності, здоров 'я,.шиття, майна посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна поса­дової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, ком­пенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі загибелі посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у зв'язку з виконанням службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою поса­дою, яку він займав, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України з наступним стягнен­ням цієї суми з винних осіб.

У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених ор­ганів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися про­фесійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з вин­них осіб і призначається пенсія по інвалідності.

У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених ор­ганів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі заііматися про­фесійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань України з наступ­ним стягненням цієї суми з винних осіб.

Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...

Річна заробітна плата посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використан­ням та охороною земель, що береться для нарахування розміру однора­зової допомоги, включає всі види грошових виплат, які одержала поса­дова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охоро­ною земель у частині:

• додержання органами державної влади, органами місцевого са­моврядування, юридичними та фізичними особами вимог земель­ного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

• виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільо­вим призначенням;

• додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користу­вання, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних діля­нок;

• ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

• розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

 

• виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур янами, чагарниками та дрібноліссям;

• дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайня­тих земельних ділянок та обов язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначен­ням;

• виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару грунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвіду­вальних, будівельних та інших робіт, пов язаних з порушенням

Земельно-правовий процес

грунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації по­рушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

• дотримання правш, установленого режиму експлуатації про­тиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насад­жень і межових знаків;

• додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогоспо­дарського виробництва;

• додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування клопотань щодо:

• приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

• обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі роз­робки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геолого­розвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;

• припинення будівництва та експлуатації об 'єктів у разі пору­шення вимог земельного законодавства України до повного усу­нення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

• припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від ор­
ганів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і
користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів,
матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладе­
них на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунто­
вого покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в уста­
новленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань дер­жавного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення са­
мовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користува­
чам;

274

Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...

є) вирішення інших питань відповідно до закону.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель належать:

а) здійснення державного контролю за додержанням вимог зако­нодавства України про охорону земель у частині:

> додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог зако­нодавства України про охорону земель;

> консервації деградованих і мачопродуктивних земель;

> збереження водно-болотних угідь;

У виконання екологічних вимог при наданні у власність і користу­вання, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

> здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель
хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними
водами;

f додержання встановленого законодавством України режиму ви­користання земель природно-заповідного та іншого природоохо­ронного призначення, а також: територій, що підлягають особ­ливій охороні;

> додержання вимог екологічної безпеки під час транспорту­
вання, зберігання, використання, знешкодження та захоронения
хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних,
радіоактивних речовин та відходів;

*■ додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

г додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки грунтів, а також: під час проек­тування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об 'єктів;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель,
у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів
і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також: у разі ви­
никнення аварій та надзвичайних ситуацій;

в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони
земель;

Земельно-правовий процес

г) організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпоряд­кування та форм власності, а також громадян;

ґ) вирішення інших питань відповідно до закону.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань аграрної політики при проведенні моніторингу родю­чості грунтів належать:

% організація розроблення та впровадження загапьнодержавних і регіональних програм із збереження, відтворення та охорони ро­дючості грунтів;

% розроблення та впровадження грунтозахиспих та екологобезпеч-

них технологій виробництва сільськогосподарської продукції; % спостереження за зміною показників якісного стану грунтів у ре­зультаті проведення господарської діяльності на землях сільсь­когосподарського призначення; % проведення моніторингу родючості грунтів та агрохімічної пас­портизації земель сільськогосподарського призначення; % формування національного, регіонального та місцевих інфор­маційних банків даних про стан грунтів земель сільськогоспо­дарського призначення; ^ ведення балансу потреби і надходження пестицидів та аг-рохімікатів в Україну, погодження технічних умов та питань щодо їх ввезення; % розроблення і сприяння впровадженню механізму економічного стимулювання застосування грунтозахисних технологій та підвищення родючості грунтів; % подання органам виконавчої влади або органам місцевого само­врядування клопотань про обмеження чи припинення робіт, які ведуться з порушенням агротехнічних та грунтозахисних тех­нологій;

*Ь підготовка експертних висновків і участь у розгляді справ щодо порушень законодавства України про пестициди та агрохімікати у сфері охорони і відтворення родючості грунтів; *k> вирішення інших питань відповідно до закону. Державні інспектори у сфері державного контролю за використан­ням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...

• безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та кори­стуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

• давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодав­ства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;

• складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дот­римання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні право­порушення, а також: подавати в установленому законодавст­вом України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

• у разі неможливості встановлення особи правопорушника зе­мельного законодавства на місці вчинення правопорушення дос­тавляти його до органів внутрішніх справ чи місцевих органів державної влади для складання протоколу про адміністративне правопорушення;

• викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов 'язаних з по­рушенням земельного законодавства України;

• передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досу-дового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

 

• проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для за­побігання порушенням земельного законодавства України;

• звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарсь­кого і лісогосподарського виробництва, а також повернення са­мовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк кори­стування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використан­ням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охо­рону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону і зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів

Земельно-правовий процес

Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів. За невиконання або неналежне виконання обов'язків вони несуть відповідальність згідно із законом.

Під час виконання службових обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та ви­користовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним за­барвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використан­ням та охороною земель в своїй практичній діяльності керуються Ко­дексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)

2. Поняття адміністративного правопорушення та адміністра­тивної відповідальності

Відповідно до статті КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону (ст. 7 КУпАП).

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передба­чена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані:

крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за да­них обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, яіж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП);

необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаю-

Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...

чому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж не­обхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості по­сягання (ст. 19 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передба­чені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність (ст. 9 КУ­пАП).

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досяглії на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнад­цятирічного віку (ст. 12 КУпАП).

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, які пов'язані з недодержанням ус­тановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших пра­вил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків (ст. 14 КУпАП).

Іноземні громадяни і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на за­гальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іно­земцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішується дипломатичним шляхом (ст. 16 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчи­нення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зво­ротну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопо­рушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем роз­гляду справи про правопорушення (ст. 8 КУпАП). Тобто, застосовується законодавство, яке діяло на момент вчинення правопорушення, з вра­хуванням нових законодавчих актів, які пом'якшують або скасовують відповідальність

Земельно-правовий процес

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяль­ності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, що повинно бути підтверджено відповідними висновками органів Міністерства охорони здоров'я або інших органів згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 20 КУпАП).

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністра­тивного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП).