Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки



План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану уявної оборони.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані необхідної оборони.

3. Відмежування від необхідної оборони.

Висновки.

Література.

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х., 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М. - 1994.

4. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. - М., 1962.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

 

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Уявна оборона, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення уявної оборони як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані уявної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Основну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “уявна оборона”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому стані (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “уявної оборони” є необхідність негайного відвернення чи припинення суспільно небезпечного посягання, яке помилково припускається; визначити її ознаки, і розкрити їх зміст.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “уявній обороні”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “уявна оборона”. При цьому особливу увагу необхідно приділити особливостям усвідомлення особою, що вчинює захисні дії, реальності суспільно небезпечного посягання. Потім слід перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “уявної оборони” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “уявної оборони” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і визначити можливі шляхи для їх усунення.

 

Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки

План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану затримання особи, що вчинила злочин.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин.

3. Відмежування затримання особи від необхідної оборони.

Висновки.

 

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х., 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М., 1994.

4. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. - М., 1962.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

7. Закон України “Про міліцію”.

8. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника.- Х.- 1986.

9. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. - 1999. - №8. - с. 65-67.

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення затримання особи, що вчинила злочин як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Затримання особи, що вчинила злочин”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “Затримання особи, що вчинила злочин” є необхідність доставляння особи, що вчинила злочин у відповідні органи влади, визначити ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність” як властивостей суспільно небезпечного посягання, що виступає підставою виникнення стану “Затримання особи, що вчинила злочин”.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “Затриманні особи, що вчинила злочин”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність відповідних дій. Потім перейти до характеристики мети (проміжної і кінцевої) і мотиву заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Затримання особи, що вчинила злочин” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу слід звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Затримання особи, що вчинила злочин” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.

 

Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки

План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану крайньої необхідності.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності.

3. Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони.

Висновки.

 

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. – Х., 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. – С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М. - 1994.

4. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. - М., 1962.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

7. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. − М., 1985.

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Крайня необхідність, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124, 367), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення крайньої необхідності як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Крайня необхідність”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “Крайньої необхідності” є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність”.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як "Крайня необхідність“, а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Крайньої необхідності” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Крайньої необхідності” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і з'ясувати можливі шляхи для їх усунення.

 

Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки

 

План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану виконання наказу або розпорядження.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди при виконанні наказу або розпорядження.

3. Відмежування від необхідної оборони.

Висновки.

 

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х., 1991.

2. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М., 1994.

3. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

5. Про Дисциплінарний статут органів внутрішних справ УРСР: Указ Президії Верховної Ради УСРСР від 29.07.1991 № 1368-ХІІ // ВВР. − 1999. − № 45. – Ст. 599.

6. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // ВВР. - 1999. - № 24. – Ст.208.

7. Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства). – К.: Атіка, 2001. – 176 с.

8. Климов І., Бєлоконєв В. Кримінальна відповідальність військовослужбовців за виконання незаконного наказу в сучасних умовах // Юридичний вісник України. - 1997. - № 35 (113). - С. 30-32.

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124, 127, 342, 353, 356, 365, 367), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення виконання наказу або розпорядження як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди при виконанні наказу або розпорядження. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “виконання наказу або розпорядження”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “виконання наказу або розпорядження” є необхідність виконання законного наказу або розпорядження. При цьому необхідно з’ясувати зміст термінів “наказ”, “розпорядження”, та розглянути умови визнання їх законними. Далі, потрібно визначити ознаки необхідності виконання законного наказу або розпорядження, розкрити зміст таких ознак, як властивостей підстави заподіяння шкоди при виконанні законного наказу або розпорядження.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “виконанні наказу або розпорядження”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “виконання наказу або розпорядження”. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “виконання наказу або розпорядження” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “виконання наказу або розпорядження” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.

 

Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки

 

План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

3. Відмежування від необхідної оборони..

Висновки.

 

Література.

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. - Х., 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. - 2000. - Спецвипуск. – С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М. - 1994.

4. Российское законодательство Х-ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 3(31).

6. Про міліцію: Закон України № 565-ХІІ від 20.12.1990 // ВВР. - 1991. - №4. - Ст. 20.

7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України № 2135-ХІІ від 18.02.1992 // ВВР. - 1999. - №22. - Ст.303.

8. Наказ МВС України № 703 від 14.07.2002 р.

9. Бандурка О.М. “Оперативно-розшукова діяльність” підручник. - Х.: Вид-во НУВС. - 2002.

10. Кузніченко О.В. Організаційно-правові питання притягнення працівників органів внутрішніх справ до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну ними // Вісник УніВС. - 2000. - Спецвипуск. – С. 262 – 266.

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124, 127, 342, 353, 356, 365, 367), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації” є необхідність попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. При цьому необхідно визначити зміст термінів “злочинна діяльність”, “організована група”, “злочинна організація”, “спеціальне завдання”. Крім цього, необхідно визначити ознаки підстави виникнення стану, що розглядається, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність” як властивостей “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації”.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “Виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “виконання спеціального завдання...”. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.170.171 (0.012 с.)