Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки

План

Вступ.

1. Місце суспільно небезпечних наслідків у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину.

2. Поняття та ознаки суспільно небезпечних наслідків.

3. Поділ суспільно небезпечних наслідків на види за різними критеріями.

4. Можливість безнаслідкових злочинів та законодавча конструкція складу злочину.

5. Роль суспільно небезпечних наслідків у кваліфікації вчиненого злочину та призначення покарання.

Висновки.

 

Література

1. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. - М., 1958.

2. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

3. Мальцев В.В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов: Издат-во Саратовского университета, 1989.

4. Михлин А.С. Последствия преступления. - М.: Госюриздат, 1961.

5. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.

6. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. - К.: Вища школа, 1992.

 

 

Перш ніж приступити до виконання курсової роботи за цією темою рекомендується ознайомитись та дати самостійний аналіз поняття об’єктивної сторони, як елементу складу злочину. Крім того рекомендується дати перелік та стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Викладення міркувань стосовно співвідношення ознак об’єктивної сторони складу злочину, їх поділу на обов’язкові та факультативні, слід аргументувати посиланням на правила та умови поділу, наведенням прикладів.

Характеристику злочинних наслідків, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину, слід розпочати із з'ясування змісту поняття “наслідки”. Далі не буде зайвим навести кілька варіантів наукового визначення суспільно небезпечних наслідків злочину. У подальшій роботі над цією темою необхідно врахувати, що наслідки діяння нерозривно пов'язані із об'єктом діяння - матеріальним носієм наслідків, що деякі найбільш характерні ознаки об'єкту визначають ознаки вказаного елементу об'єктивної сторони складу злочину.

Із врахуванням вищевикладених міркувань та визнанням того, що об'єкт злочину класифікується за різноманітними підставами пропонується встановити всі можливі підстави класифікації злочинних наслідків та охарактеризувати ці підстави. В такому порядку будуть найбільш повно виявлені суттєві ознаки та властивості наслідків.

Крім цього слід відмітити, що наслідки, як елемент об'єктивної сторони складу злочину, відіграють і самостійну роль. Так, в залежності від того, передбачені наслідки у диспозиції норми Кримінального закону, чи ні, склад злочину теоретично поділяється на три групи. При цьому непередбачені у нормі наслідки злочинної дії все ж таки настають. Виникає запитання, чим керується законодавець вказуючи чи не вказуючи наслідки у нормі? Необхідно дослідити наукову думку з цього приводу та коротко викласти її у роботі.

В останньому розділі роботи рекомендується показати, що в більшості випадків злочинні наслідки відіграють роль кваліфікуючих ознак злочину, або є обставинами, які обтяжують кримінальну відповідальність. Теоретичні викладки з цього приводу доцільно підтвердити прикладами із статей Особливої частини КК України.

Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві

План

Вступ.

1. Філософське обґрунтування поняття причинності явищ у навколишньому середовищі.

2. Місце причинного зв’язку у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину.

3. Види причинного зв’язку: необхідний та випадковий, безпосередній та опосередкований, їх характеристика та значення.

4. Причинний зв’язок, труднощі його фактичного встановлення як відображення труднощів доказування у кримінальному судочинстві.

Висновки.

 

Література

1. Ковалев М.И., Васьков П.Т. Причинная связь в советском уголовном праве. - М., 1958.

2. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

3. Купцов В.И. Детерминизм и вероятность. - М., 1976.

4. Маковка Н.М. Категории возможность и действительность. - Краснодар, 1972.

5. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.

6. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. - М.: Госюриздат, 1963.

7. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). - Х.: Право. - 2003.

 

Перш ніж приступити до виконання курсової роботи за цією темою рекомендується ознайомитись та провести самостійний аналіз поняття об’єктивної сторони, як елементу складу злочину. Крім того рекомендується дати перелік та стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Викладення міркувань стосовно співвідношення ознак об’єктивної сторони складу злочину, їх поділу на обов’язкові та факультативні, слід аргументувати посиланням на правила та умови поділу, наведенням прикладів.

Аналіз причинного зв’язку, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину можна продовжувати визначенням загального поняття причини, як філософської категорії. Для цього рекомендується додатково використовувати наукову літературу з філософії. З метою якомога повнішого визначення поняття причинного зв’язку рекомендується дослідити співвідношення понять «причина» та поняття «умова».

Подальша характеристика причинного зв’язку полягає у поширенні змісту загального поняття на поняття причинного зв’язку злочинного діяння та наслідків. Рекомендується дослідити багатозначність причинного зв’язку, тобто здатності однієї дії тягнути декілька наслідків і, навпаки, спричинення одного наслідку декількома діями. При цьому слід звернути увагу на «нерівноцінність» причин в плані зв’язку із спільним наслідком.

Розвиваючи поняття «причини» та «умови» необхідно розкрити поняття «необхідноі» умови, з'ясувати різницю між зв’язком «необхідним» та «випадковим». Обов'язково слід розглянути види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення.

Характеризуючи причинний зв’язок як елемент об’єктивної сторони складу злочину варто обмовитись, що наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками встановлюється за певними правилами. Так, лише за певних умов дія або бездіяльність визнаються за причини наслідків, а причинний зв’язок - за конкретний прояв загальної закономірності, що закладена в основі формування складу злочину. Необхідно дослідити ці правила, навести приклади застосування.

Розглядаючи різноманітні варіанти причинного зв’язку необхідно визначити підстави відповідальності осіб, що створили можливість настання суспільно-небезпечних наслідків. Таку відповідальність необхідно розглянути стосовно двох випадків: подальшої реалізації можливості та, навпаки благополучного її знешкодження. Відповідно треба визначити підставу відповідальності особи, що своїми діями реалізувала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків (вказати на можливий характер дій особи: умисний, необережний, випадковий (казуальний), навести приклади). Крім того слід відмітити, що можливість настання наслідків може бути реалізована втручанням інших побічних сил (вказати ці сили та коротко охарактеризувати). Рекомендується ознайомитись з теоретичними розробками з цього приводу вчених криміналістів (роботи вказані у списку літератури).

У висновках по роботі необхідно відобразити складність процесу доказування вини особи, що являє собою не що інше, як встановлення причинного зв’язку між діями особи та його наслідками. У продовж характеристики причинного зв’язку можна відзначити суть обов’язку правоохоронних органів по виявленню та усуненню причин та умов вчинення злочину.

Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину

План

Вступ.

1. Загальна характеристика факультативних ознак об’єктивної сторони злочину.

2. Види та поняття факультативних ознак об’єктивної сторони злочину.

3. Кримінально-правове значення факультативних ознак об’єктивної сторони злочину.

Висновки.

Література

1. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.

2. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

3. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. - Харьков, 1982.

4. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.

 

При написанні курсової роботи за вказаною темою рекомендується дати визначення об’єктивної сторони злочину, назвати її обов’язкові та факультативні ознаки. При цьому необхідно вказати критерії такого поділу, звернути увагу на поділ злочинів на формальні та матеріальні. У плані загальної характеристики факультативних ознак об’єктивної сторони злочину слід визначити принципи застосування кримінального закону, його чинність у просторі та в часі.

Безпосередня характеристика місця, часу та обставин вчинення злочину потребує наведення наукового визначення вказаних ознак об’єктивної сторони злочину, для чого необхідно скористатися 2-3 науковими монографіями за темою. Характеризуючи місце вчинення злочину необхідно відмітити, що наука кримінального права виділяє одиничні злочини складні, серед яких такі, що тривають. У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на те, що один злочин може вчинюватись у різних місцях, однак, при цьому множинність злочинів не утворюється. Для детальної характеристики часу вчинення злочину необхідно стисло охарактеризувати порядок вступу кримінальних законів у законну силу, що пов’язати із часом вчинення злочину. В плані характеристики часу вчинення злочину також необхідно відмітити виділення стадій вчинення злочину і вказати на момент, коли злочин вважається розпочатим та закінченим.

Характеризуючи спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину необхідно звернутись до наукових монографій, в яких містяться загальні визначення цих ознак. В плані аналізу способу вчинення злочину бажано вказати його різновиди, а також розкрити зміст кожного із них.

Аналіз кримінально-правового значення факультативних ознак об’єктивної сторони злочину полягає у відмежуванні ознак, що є конструктивними у складі злочину від тих, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність. Для цього необхідно проаналізувати залежність злочинної дії від певного способу її вчинення чи неможливість її вчинення без використання певних знарядь. Крім того, слід вказати, що певні дії вважаються (стають) злочинними лише за певних обставин чи у визначений час. Необхідно навести приклади.