Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві



План

Вступ.

1. Поняття помилки в кримінальному праві та її значення.

2. Юридична помилка, її види та вплив на кваліфікацію злочину.

3. Фактична помилка, її види та вплив на кваліфікації злочину.

Висновки.

Література

1. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. - М., 1950.

2. Якушин В.А. Ошибка и её уголовно-правовое значение. – Казань, 1988.

3. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

4. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

 

Ця тема має тісний зв’язок з темою «Суб’єктивна сторона складу злочину». Сутність помилки полягає в тому, що особа має неправильне уявлення про обставини вчиненого. Передусім слід дати визначення помилки взагалі, а потім визначення помилки в кримінальному праві. Аналізуючи значення помилки в кримінальному праві слід мати на увазі, що помилка справляє істотний вплив на кваліфікацію злочину та призначення покарання.

Далі рекомендується сказати про види помилки. В кримінально-правовій літературі існує різна класифікація помилок в залежності від різних підстав. І це не тільки юридична або фактична помилка, але й помилки вибачлива та невибачлива і т.п. В літературі висловлюються різні точки зору з приводу підстав поділу помилок.

Потім слід дати визначення юридичної помилки, сказати про види та впливі її на кваліфікацію злочину, враховуючи при цьому, що в літературі існують різноманітні підходи до встановлення видів юридичної помилки, а також її впливу на кримінальну відповідальність.

При розгляді фактичної помилки треба дати її визначення та назвати її види. Слід звернути увагу на вплив фактичної помилки на кваліфікацію. Та вплив цей суттєвий (особливість полягає в тому, що злочинець досить часто посягає на два об’єкти одночасно. Існують розбіжності з приводу віднесення помилок в об’єкті та помилок в предметі, в причинному зв’язку та відхилення дії і т.п. Цю проблему слід уважно вивчити та проаналізувати, висловити свою точку зору.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння

План

Вступ.

1. Історія правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Загальна характеристика правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння.

3. Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.

Висновки.

 

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. - Х., 1991.

2. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М, 1994.

3. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

4. Сидоров Б.В. Уголовно-правовые гарантии правомерного, социально полезного поведения. - Казань, 1992.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 3(31).

 

Перед написанням курсової роботи за даною темою необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

Викладаючи історію обставин, що виключають злочинність діяння необхідно звернути увагу на те, що вони складають один з найстаріших інститутів кримінального права, і, мали своє відображення ще в першій пам’ятці національного писаного права – “Руський Правді”. В подальшому, автору необхідно простежити збільшення кількості обставин, що передбачалися безпосередньо в кримінальному законодавстві і виявити тенденції змін відповідних норм.

В наступному підрозділі необхідно висвітлити місце інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” в системі Загальної частини кримінального права і в системі національного права взагалі, його функції і значення.

В четвертому підрозділі автор має детально проаналізувати склад інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” і провести класифікацію окремих обставин за різними підставами, у тому числі за правовою природою. Доцільним є складання схем, що ілюструють позицію автора курсової роботи.

Висновок мають скласти результати синтезу з’ясованого матеріалу зокрема визначення правового інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” й окремих його складових; оцінка відповідності чинного законодавства потребам регуляції суспільних відносин у цій сфері; окреслення можливих шляхів удосконалення тексту відповідних кримінально-правових норм.

Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки

План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану необхідної оборони.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані необхідної оборони.

3. Ексцеси необхідної оборони.

Висновки.

 

Література.

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х, 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. - Т.1. - Учение о преступлении. – М. - 1994.

4. Российское законодательство Х – ХХ веков. - Т.1-9. - М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. - М., 1962.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

 

Перед написанням курсової роботи з теми “Необхідна оборона, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення необхідної оборони, як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані необхідної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “необхідної оборони” є необхідність негайного попередження чи припинення суспільно небезпечного посягання, визначити ознаки суспільно небезпечного посягання, як підстави необхідної оборони, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність” як властивостей цієї підстави.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “необхідній обороні”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “необхідна оборона”. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити дослідженню такого ексцесу необхідної оборони як перевищення меж необхідної оборони. Необхідно вказати які ознаки “необхідної оборони” мають бути встановленими для констатації перевищення меж необхідної оборони, і в чому полягає порушення ознаки “домірності”. Потребує дослідження питання яким чином суб’єктивні процеси впливають на визнання наявності перевищення меж необхідної оборони.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Необхідної оборони” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.009 с.)