Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі

План

Вступ.

1. Поняття часу вчинення злочину.

2. Набрання та втрата чинності кримінальним законом.

3. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

Висновки.

 

Література

1. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. - М., 1967.

2. Блум М.И. Тилле А.А. Обратная сила закона. - М., 1969.

3. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. - СПб. - 1995.

4. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. - М.,1967.

5. Ковалев М.И. Советское уголовное право: Курс лекций. - Вып. 2. - Советский уголовный закон. - Свердловск, 1974.

6. Тилле А.А. Время, пространство, закон. М.: Юридическая литература, 1965.

 

Перш ніж приступити до розгляду цієї теми рекомендується ознайомитись зі ст. ст. 57, 58 Конституції України та ст.ст. 4-5 КК України. Після вступу, в курсовій роботі слід перейти до розгляду першого питання, в якому необхідно розкрити поняття часу вчинення злочину. Треба виходити з того, що давня наукова суперечка з приводу того діяння чи наслідки мають вирішальне значення для з'ясування моменту вчинення злочину, була вирішена у чинному КК України на користь діяння (дії або бездіяльності). Слід звернути увагу на питання визначення часу вчинення триваючих, продовжуваних, та незакінчених злочинів та злочинів, що вчинюються у співучасті.

У другому питанні слід з'ясувати, як кримінальний закон набирає чинності, що означає поняття «оприлюднення закону», яким чином воно здійснюється. Треба розкрити всі можливі строки набрання новим законом чинності. При розкритті цього питання слід звернути увагу на проблему кримінальної відповідальності осіб, які не знали і з об’єктивних умов не мали можливості знати про прийняття нового кримінального закону. Слід розглянути обставини внаслідок яких закон про кримінальну відповідальність втрачає чинність.

Останнє питання слід починати з роз'яснення такого поняття, як зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Рекомендується розглянути випадки коли закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію. Слід детально зупинитись на правилах, що дозволяють при порівнянні законів дійти висновку про більш м'який закон. Рекомендується висвітлити проблему «проміжного закону» висловити своє ставлення до неї.

Наприкінці роботи слід зробити висновки.

 

Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі

План

Вступ.

1. Поняття місця вчинення злочину та його значення для вирішення питання про чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.

2. Зміст територіального принципу.

3. Зміст принципу громадянства.

4. Зміст космополітичного (універсального) принципу.

5. Зміст реального принципу.

6. Екстрадиція.

Висновки.

 

Література

1. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. - М., 1967.

2. Блум М.И. Действие советского уголовного закона в пространстве. - Рига, 1974.

3. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. - СПб., 1995.

4. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. - М., 1967.

5. Тилле А.А. Время, пространство, закон. - М.: Юридическая литература, 1965.

 

Приступаючи до розкриття цієї теми, рекомендується дати поняття місця вчинення злочину, визначивши при цьому його значення для вирішення питання про дію кримінального закону в просторі. Необхідно розглянути випадки, в яких злочин може вважатись вчиненим на території України. Слід вивчити і уважно проаналізувати ст. 6-8 КК України.

Далі рекомендується дати визначення територіального принципу, закріпленого у ч. 1 ст. 6 КК України. Потім слід відповісти на запитання, що саме відноситься до території України. Для цього необхідно звернутися зокрема до Закону України від 4 листопада 1991 р. „Про державний кордон України”. Крім цього необхідно розглянути коло осіб, виключених з-під юрисдикції судових властей України.

У наступному питанні пропонується висвітлити зміст принципу громадянства, звернувши увагу на категорії осіб, що підпадають під його дію.

Далі рекомендується розкрити зміст універсального принципу, який розглядає питання відповідальності іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно не проживають в України і які вчинили злочини за її межами. При цьому слід вивчити проблему застосування в Україні міжнародного законодавства про боротьбу зі злочинністю.

Реальний принцип також закріплений у ст. 8 КК України. Він полягає в тому, що іноземці і особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні і вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо цей злочин є особливо тяжким та був спрямований проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Необхідно провести його відмежування від універсального принципу.

Далі необхідно розкрити поняття екстрадиції і розкрити основні положення, закріплені у ст. 10 КК України.

Завершуючи роботу потрібно зробити загальний висновок.

Тема 4. Поняття злочину

План

Вступ.

1. Соціальна природа злочину.

2. Формальне, матеріальне та формально-матеріальне визначення поняття злочину. Визначення поняття злочину, закріплене у чинному КК України.

3. Суспільна небезпечність, кримінальна протиправність, винність і караність як ознаки злочину.

4. Малозначна дія (бездіяльність), що формально містить ознаки злочину.

5. Співвідношення злочину з іншими правопорушеннями.

Висновки

Література

1. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1995.

2. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловськ, 1977.

3. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. – М., 1975.

4. Дурманов Н.Д. Понятие преступления. - М., 1948.

5. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. - Москва., 1969.

6. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.

7. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. - Ленинград., 1984.

8. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. - Киев., 1992.

9. Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – Киев, 1993.

10. Пинаев А.А. Курс лекций по общей части уголовного права. - Книга 1. - О преступлении. - Харьков, 2001.

 

Розгляд питань зазначеної теми слід розпочати із розкриття соціальної природи злочину. Автор повинен розібратися в тому, які діяння відносяться до числа злочинів, що є підставою для цього. При цьому необхідно звернути увагу на те, що поняття про злочинне відображає в першу чергу уявлення про необхідність кримінально-правового захисту невід’ємних загальнолюдських цінностей від злочинних посягань. Доцільно, також, визначити фактори, що впливають на криміналізацію та декриміналізацію діянь. В роботі необхідно показати, що поняття злочину тісно пов’язане із соціально-економічними відносинами, які існують в державі, та здатне змінюватись протягом історичного розвитку суспільства.

Розкриваючи зміст формального, матеріального та формально-матеріального визначень поняття злочину необхідно звернутися до історії розвитку поняття злочину, до теорій, що панували раніше. Розкрити закріплене у чинному КК України визначення поняття злочину.

Особливу увагу слід приділити з’ясуванню ознак злочину та їх закріпленню у кримінальному законі. Рекомендується дати детальне висвітлення кожної ознаки злочину. Суспільну небезпечність слід розглядати як матеріальну ознаку злочину, кримінальну протиправність як його формальну ознаку. Слід звернути увагу на неможливість застосування аналогії у кримінальному праві України, розкрити зміст та значення винності як ознаки злочину. Розкрити співвідношення понять винність та вина. Приділити увагу кримінально-правовій караності як ознаці злочину та її співвідношенню з фактичним призначенням покарання. Доцільним буде обгрунтування висновку про органічну єдності розглянутих ознак злочину. Не зайвим тут буде навести інші позиції науковців щодо кількості та змісту ознак злочину. Висловити своє ставлення до цих позицій.

Розглядаючи малозначну дію (бездіяльність), що формально містить ознаки злочину, слід звернути увагу на об’єктивні та суб’єктивні ознаки такої дії (бездіяльності), її відмінність від злочину невеликої тяжкості.

Під час розгляду останнього пункту плану звернути увагу на відмежування злочину від інших правопорушень. В юридичній літературі немає єдиної позиції з даного питання. Більшість авторів вважає, що злочин відрізняється від інших правопорушень більш високим ступенем суспільної небезпечності вчиненого. Деякі вчені вважають, що ознака суспільної небезпечності властива лише злочину. Пропонується критично проаналізувати висловлені точки зору та висловити своє ставлення до них, після чого зробити висновки.