Тема 63. Виправні роботи як вид покарання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 63. Виправні роботи як вид покарання



План

Вступ.

1. Поняття виправних робіт без позбавлення волі та їх місце в системі покарання за кримінальним кодексом України.

2. Зміст виправних робіт як виду покарання, його строки.

3. Наслідки ухилення від відбування виправних робіт. Умови заміни виправних робіт іншими видами покарання.

4. Проблема вдосконалення кримінального законодавства, що регламентує виправні роботи як вид покарання.

Висновки.

 

Література

1. Багрий-Шахматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право. − М.: Высшая школа МВД, 1969.

2. Багрий-Шахматов Л.В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний. − Воронеж, 1971.

3. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. − М., 1983.

4. Дрьомин В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. - 2000. -№6. - С.27–31.

5. Журавель М.П. Наказания не связанные с мерами исправительно-трудового воздействия на осужденных, и их исполнение: Учеб. пособие. - М.: МВШМ МВД СССР, 1986. - 58 с.

6. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. − М., 1973.

7. Комарицкий С.И. Рецидивная преступность осужденных к наказаниям, не связанным с лишением свободы (вопросы методики): Учебное пособие. - М., 1990. - 72 с.

8. Наказания, не связанные с лишением свободы - М.: Юрид. лит., 1972. - 152 с.

9. Проблемы применения наказаний, не связанных с лишением свободы: Сборник научных трудов. - М.,1988. - 104 с.

10. Бушуев И.А. Исправительные работы. – М., 1968.

11. Рябоконь Л. Альтернативное перевоспитание.: Сегодня в колониях Украины находится почти три тысячи несовершеннолетних заключённых. // День. - 2003. - №103. - С.5.

12. Содействие становлению механизма реализации альтернативных мер наказания в Российской Федерации: Материалы междунар. семинара, Самара, 24-27 марта 2002 г. - М.: Penal Reform International, 2002. – 86 с.

13. Филимонов О. Токийские правида и российская практика применения наказаний, не связанных с лишением свободы // Российская юстиция. -2003. - №2. - с.48-50.

 

При відповіді на перше питання теми слід розглянути виправні роботи без позбавлення волі в історії кримінального законодавства, а також проаналізувати історико-соціальні аспекти даного інституту. Необхідно дати поняття виправних робіт без позбавлення волі й показати їх місце у системі покарань чинного законодавства України. Особливо слід зосередити увагу на тому, що виправні роботи призначаються, як правило за злочини невеликої та середньої тяжкості особам, які не становлять великої суспільної небезпеки, й тому не потребують ізоляції від суспільства.

Висвітлюючи друге питання теми необхідно дати аналіз виправних робіт й розкрити їх соціальне призначення. Тут слід провести відокремлення цього виду покарання від інших покарань, що передбачені чинним КК. Аналіз виправних робіт передбачає перед усім розуміння сутності (змісту) цього виду покарання, а також визначення його ефективності й тих можливостей, якими він володіє по досягненню цілей, що перед ним стоять. Тут необхідно вказати на притаманні цьому виду покарання особливості (наявність ознаки кари, встановлення обмежень, які він тягне для засудженого, тривалість його відбування й ін.). Особливу увагу слід приділити строкам призначення виправних робіт й розмірам утримань з заробітку засудженого.

У третьому питання слід зосередити увагу на закріпленій у ч.3 ст.57 КК України можливості суду, особам, визнаним непрацездатними, а також особам, що стали непрацездатними після вироку суду, заміни виправних робіт штрафом. Необхідно проаналізувати умови такої заміни.

Відповідаючи на четверте питання теми слід звернутися до ст.30 КК України, де визначено наслідки ухилення від відбування виправних робіт без позбавлення волі. Також необхідно розкрити умови заміни виправних робіт покараннями в виді позбавлення волі в випадку злісного ухилення особи від їх відбування.

Наприкінці слід розглянути проблему вдосконалення кримінального законодавства, яке регламентує виправні роботи як вид покарання. Необхідно виказати свою думку з приводу питання про доцільність виконання виправних робіт у інших місцях (не по місцю роботи засудженого), які визначаються органами що відають застосуванням виправних робіт, але у районі проживання засудженого. Слід розглянути проблему збільшення нижнього розміру утримання з заробітку засудженого, заборони засудженим особам без дозволу відповідних органів залишати кордони України під час перебігу строку виправних робіт, а також встановлення для нього обов`язку з’являтися у ці органи для реєстрації один раз у квартал. Необхідно також виказати свою думку по проблемам надання засудженому чергової відпустки під час перебігу строку відбування виправних робіт й включення часу відбування виправних робіт у трудовий стаж, а також про проблему включення до Особливої частини КК спеціальної статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від відбування виправних робіт.

 

Тема 64. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України

План

Вступ.

1. Загальні засади і принципи призначення покарання за кримінальним правом України.

2. Призначення покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за скоєний злочин.

3. Значення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання.

4. Врахування при призначенні покарання характеру та ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину.

5. Врахування при призначенні покарання особи винного.

6. Обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання та їх значення для призначення покарання.

Висновки.

 

Література

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

2. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях: Пер. с итал. - М.: Фирма "СТЕЛС", 1995. - 304 с.

3. Валиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. Правоведение (г.Санкт-Петербург). - 2002. - №4. - С. 153-165.

4. Виттенберг Г.Б. Назначение наказания, его эффективность и освобождение от уголовной ответственности и наказания: Учеб. пособие.- Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 1978. - 90 с.

5. Гаверов Г.С. Проблемы наказания несовершеннолетних преступников - Иркутск: Изд-во Иркут.ун-та,1986. - 232 с.

6. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. − М.: Юрид. лит.,1961. - 152 с.

7. Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовном праве - М.: Юрид. лит.,1959. - 120 с.

8. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. − Воронеж., 1985.

9. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. - М.: Юрид. лит., 1958. - 220 с.

10.Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. - Красноярск, 1991.

11.Соловьёв А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. – М., 1958.

12.Мясников О. Индивидуализация наказания с учетом смягчающих обстоятельств // Российский экономический журнал. - 2002. - №8. - с.61-62.

13.Непомнящая Т. Мера наказания: понятие и критерии ее определения судом // Уголовное право. - 2003. - №1. - с.41-42.

14.Новоселов Г.П. Критерий определения судом меры наказания: Учеб. пособие - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1984. - 72 с.

15.Российское уголовное право. Общая часть: Учебник / Под ред. А.В.Наумова - М.: МВШМ МВД России,1994. - 458 с.

16.Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 125 с.

17.Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. − М., 1958.

18.Уголовное наказание: (Моногр. Исслед). - К.; Донецк, 1997. - 314 с.

19.Флоря К.Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления. Под ред. Г.А. Кригера - Кишинев: Штиинца, 1980. – 135 с.

20.Чернова Т. Назначение наказания по совокупности приговоров // Российская юстиция. - 1999. - №10. - С.46-48.

21.Чернова Т. Назначение наказания по совокупности приговоров // Российская юстиция. - 2001. - №8. - С.68-69.

 

При викладенні першого питання теми слід розглянути історію розвитку інституту загальних засад призначення покарання. Особливу увагу слід приділити характеристиці статті 65 КК України , що визначає загальні засади призначення покарання. Слід розглянути питанні про відмежування загальних засад призначення покарання від принципів призначення покарання. Слід враховувати, що загальні засади призначення покарання, як їх закріплено в законі, складаються в своїй сукупності з наступних трьох критеріїв:

а) суд визначає покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за цей злочин;

б) суд визначає покарання у відповідності до положень Загальної частини КК України;

в) суд визначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При характеристиці першого критерію слід розкрити значення призначення судом покарання лише в межах (рамках) санкції статті Особливої частини КК України, за якою кваліфіковано діяння винного. Необхідно показати вияв цієї тенденції в структурі санкцій. Слід мати на увазі, що в чинному кримінальному законодавстві існують відносно-визначені санкції, альтернативні санкції та кумулятивні санкції статей Особливої частини КК. В роботі слід коротко їх проаналізувати та особливу увагу необхідно приділити характеристиці мінімумів та максимумів санкцій.

При розгляді другого критерію важливо вказати, які принципові положення, що відносяться як до злочину, до умов відповідальності за нього, так і до призначення покарання, видів покарання та звільненню від покарання, необхідно враховувати в якості передумови застосування покарання. Слід також детально проаналізувати ці передумови застосування покарання.

При висвітленні третього критерію загальних засад призначення покарання особливу увагу слід приділити тяжкості злочину (характер та ступінь суспільної небезпеки). Необхідно розкрити зміст понять «характер» (якісна характеристика) та «ступінь» (кількісна характеристика) суспільної небезпеки діяння, а також назвати об’єктивні та суб’єктивні обставини, що впливають на характер та ступінь суспільної небезпеки злочину.

Далі слід розглянути обставини, які характеризують особу винного. Необхідно звернути увагу на те, що в ст.65 КК України говориться про врахування особи винного, а не її суспільної небезпеки. Подібна термінологічна розбіжність не є випадковою, а відображає той стан, коли при призначенні покарання враховується більш широке коло обставин, що характеризують особу винного, ніж дані про його суспільну небезпеку. В роботі слід проаналізувати дані про особу винного, які враховуються судовою практикою при призначенні покарання у відповідності до загальних засад призначення покарання.

При відповіді на шосте питання теми необхідно виходити з того, що ст.65 КК України, окреслюючи загальні засади призначення покарання, включає до них в якості складового елементу обов’язкове врахування судом обставин справи, що пом’якшують та обтяжують покарання. Слід мати на увазі, що в літературі пропонувались різні найменування цих обставин. Враховуючи, що закон пов’язує з пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами серйозні правові наслідки потрібно дати визначення таких обставин та з’ясувати їх кримінально-правове значення. Необхідно також перерахувати пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, що враховуються судом при призначенні покарання. При вивченні даного питання слід зупинитися на двох моментах: про вичерпний та невичерпний перелік обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, та про врахування цих обставин у випадку, коли їх включено законодавцем в якості ознаки складу злочину. Розглядаючи питання про врахування судом пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання, необхідно показати сам «механізм» такого врахування. При цьому особливу увагу слід приділити мотивуванню покарання у вироку. На завершення, необхідно обгрунтувати положення про те, що обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання повинні розглядатись не ізольовано, а в єдиній сукупності, де одні з них підкріплюються взаємно, другі - нейтралізуються, треті - виступають як більш значні і т.д. Слід також розглянути проблему доповнення переліків пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин деякими іншими найбільш типовими обставинами, що зустрічаються в судовій практиці та проблему надання права суду з урахуванням характеру скоєного злочину не визнавати деякі обставини, зазначені в законі, в якості обтяжуючих відповідальність.

 

 

Тема 65. Призначення більш м¢якого покарання, ніж це передбачено законом

План

Вступ.

1. Підстави призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом.

2. Порядок призначення покарання у порядку статті 69 КК:

а) призначення покарання нижче нижньої межі передбаченої законом за цей злочин;

б) перехід до іншого більш м’якого виду покарань.

3. Питання про застосування норми про призначення більш м’якого покарання до додаткових покарань.

Висновки.

Література

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

2. Валиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. Правоведение (г.Санкт-Петербург). - 2002. - №4. - С. 153-165.

3. Виттенберг Г.Б. Назначение наказания, его эффективность и освобождение от уголовной ответственности и наказания: Учеб. пособие. - Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 1978. - 90 с.

4. Гаверов Г.С. Проблемы наказания несовершеннолетних преступников/ Гаверов Г.С. - Иркутск: Изд-во Иркут.ун-та,1986. - 232 с.

5. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. - М.: Юрид. лит.,1961.-152 с.

6. Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовном праве.-М.: Юрид. лит.,1959. -120 с.

7. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. − Воронеж., 1985.

8. Мясников О. Индивидуализация наказания с учетом смягчающих обстоятельств // Российский экономический журнал. - 2002. - №8. - с.61-62.

9. Непомнящая Т. Мера наказания: понятие и критерии ее определения судом // Уголовное право. - 2003. - №1. - с.41-42.

10.Новоселов Г.П. Критерий определения судом меры наказания: Учеб. пособие. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1984.-72 с.

11.Российское уголовное право. Общая часть: Учебник / Под ред. А.В.Наумова. - М.: МВШМ МВД России, 1994. - 458 с.

12.Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. − Казань: Изд-во Казан. ун-та,1988. - 125 с.

13.Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. − М ., 1958.

14.Уголовное наказание: (Моногр. исслед. - К.; Донецк, 1997. -314 с.

15.Флоря К.Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления. − Кишинев: Штиинца, 1980. - 135 с.

16.Юровский Л. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом // Радянське право. − 1972. − №5.

 

Аналізуючи перше питання, слід враховувати, що ст. 69 КК України - це особлива, виключна норма, яка вносить визначені корективи у загальні засади призначення покарань. Розглядаючи ст. 69 КК під такою точкою зору, необхідно детально проаналізувати підстави застосування цієї норми. Визначити кількісний і якісний ступінь обставин, що помякшують покарання, які приймаються судом до уваги при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. При цьому слід враховувати, що у юридичній літературі спеціалісти обговорюють різні погляди по цьому питанню. На конкретних прикладах необхідно показати, як ці питання вирішуються у судовій практиці. Необхідно проаналізувати й другу підставу призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом "особу винного" й показати які обставини повинні враховуватись при її оцінці. Слід також розглянути проблему врахування при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, негативних факторів, що впливають на особу винного (наприклад, зміни соціального оточення та ін.) Необхідно розкрити проблему єдиного урахування двох підстав застосування ст. 69 КК.

Далі слід детально проаналізувати порядок застосування ст. 69 КК, коли суд призначає покарання нижче нижньої межі і коли він приймає рішення про перехід до іншого, більш м’якого покарання.

При цьому необхідно мати на увазі, що у першому випадку суд призначає той же вид покарання, який фігурує у санкції, але у нижчих межах. Важливо вказати, до якої межі суд може знизити таке покарання, як застосовується така норма при наявності альтернативних санкцій.

Аналізуючи перехід до іншого більш м’якого покарання, слід вказати коли цей варіант доцільно використовувати суду; які види покарань тут можуть бути призначені; при яких санкціях можливе використовування цього варіанту застосування ст. 69 КК.

Необхідно розглянути проблему про доцільність встановлення у законі варіантів більш м’якого покарання, ніж це передбачено в законі, в залежності від тяжкості вчинених винним злочинів, тобто за особливо тяжкі або тяжкі злочини при наявності обставин, пом’якшуючих покарання, та даних про особу винного, призначати покарання нижче нижньої межі, а за злочини середньої тяжкості при наявності вказаних обставин переходити до іншого, більш м’якого виду покарання.

Особливу увагу слід зосередити на аналізі положень ст. 69 КК стосовно призначення додаткових покарань. Тут необхідно проаналізувати, яким чином додаткові покарання закріплені у санкціях статей Особливої частини КК і як це впливає на специфіку застосування ст. 69 КК. Слід також розглянути проблему звільнення винного від обов’язкового додаткового покарання і пом’якшення такого покарання у порядку ст. 69 КК. Далі необхідно визначити скільки усього є варіантів застосування ст. 69 КК і показати особливості її використання при вчиненні тяжких злочинів; розглянути питання про мотивування у вироку суду застосування такої виключної норми; розглянути питання про місце ст.69 КК по відношенню до статей Загальної частини КК; особливості використання статті 69 КК при вчиненні особою не одного, а двох чи більше злочинів.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.253.106 (0.012 с.)