Тема 56. Сукупність злочинів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 56. Сукупність злочинів



План

Вступ.

1. Поняття та ознаки сукупності злочинів.

2. Види сукупності злочинів.

3. Особливості кваліфікації злочинів при ідеальній та реальній сукупності.

4. Відмінність сукупності злочинів від одиничного злочину та від конкуренції норм Особливої частини кримінального права.

5. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

Висновки.

 

Література

1. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков, 2000.

2. Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.

3. Малков В.П. Множественность преступлений и её формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.

4. Малков В.П. Совокупность преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания). – Казань, 1974

5. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.

6. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 1972.

7. Никифоров А.С. Совокупность преступлений. – М., 1965.

8. Портнов И. Особенности квалификации идеальной совокупности преступлений // Советская юстиция. – 1983. – № 16.

9. Куринов Б.А. Квалификация при совокупности преступлений и конкуренции уголовно-правовых норм. // Вестник МГУ. – Серия 11., Право. – 1983. – № 2. – с. 20-28.

 

Необхідною умовою правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння та призначення покарання за нього є з`ясування того, чи здійснено особою одиничний злочин, чи ж у вчиненому нею мають місце ознаки кількох самостійних злочинів. Тому дослідження в рамках курсової роботи теми “Сукупність злочинів” має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.

Перше питання плану передбачає проведення детальної характеристики соціальної й юридичної сутності сукупності злочинів. Роботу над ним слід розпочати з аналізу поняття сукупності злочинів. Далі необхідно визначити юридичні ознаки цього виду множинності, виходячи при цьому передусім з приписів, що містяться у ст. 33 КК. Визначаючи поняття, зміст та значення кожної з ознак сукупності, необхідно дійти до висновку про те, що означає “передбачення злочинів різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК” (при цьому обов’язково проілюструвавши це положення прикладами з чинного КК України), яке значення має словосполучення “за жоден з яких її не було засуджено”, чим визначається правове становище особи, злочини якої утворюють сукупність. Розкриваючи ознаки сукупності, необхідно обов’язково з’ясувати (і відобразити це в роботі), чому у сукупності злочинів не можна враховувати злочини, за які особа була звільнена від кримінальної відповідальності.

Приступаючи до роботи над другим питанням, необхідно мати на увазі, що чинний КК України не містить жодних спеціальних вказівок про види сукупності, а відомі сьогодні науці й практиці її види було виділено, виходячи з особливостей поведінки особи при скоєнні нею кількох злочинних діянь. Розглядаючи види сукупності, слід порівняти характер і ступінь суспільної небезпечності реальної і ідеальної сукупності. Необхідно підкреслити практичне значення поділу сукупності на види, висловити думку з питання про можливість виділення інших видів сукупності злочинів. Потрібно також проаналізувати характер зв’язку між діяннями, скоєними в ідеальній та реальній сукупності.

Розкриваючи ознаки, властиві ідеальній сукупності, необхідно, зокрема, дійти висновку про притаманність їй такої ознаки як одночасність вчинення діянь. Аналізуючи реальну сукупність необхідно виявити риси, що об’єднують її з ідеальною сукупністю та риси, за якими вона відрізняється він неї, а також відобразити, які саме самостійні злочинні дії можуть утворити цей різновид сукупності злочинів, обов’язково навівши приклади цього. Після вивчення рекомендованої літератури рекомендується сформулювати загальні правила, які полегшують виявлення та аналіз того чи іншого виду сукупності.

При роботі над третім питанням слід пам’ятати, що в ідеальну сукупність можуть увійти лише різні склади злочинів, а реальну сукупність здатні утворити також і різновиди одного і того ж складу. Торкаючись питання про кваліфікацію злочинів при сукупності слід оцінити ті випадки, коли вчинене, фактично являючи собою реальну сукупність злочинів, кваліфікується все ж за однією статтею КК в силу малозначності одного злочину порівняно з іншим. Бажано виявити правила кваліфікації злочинів за ідеальною та реальною сукупністю.

Оскільки у деяких злочинах діяння, що входять до їх об’єктивної сторони, законодавцем об’єднано у один склад, то в рамках даної теми необхідно розглянути відмінності, які існують між сукупністю злочинів і одиничними злочинами (передусім складеними одиничними злочинами: так званою врахованою законом реальною сукупністю й врахованою законом ідеальною сукупністю). Виявивши випадки, коли при застосуванні кримінального закону можливе виникнення ускладнень при відмежуванні сукупності злочинів від одиничних злочинів, необхідно відобразити, які рекомендації вироблено наукою кримінального права щодо критеріїв та принципів проведення такого відмежування.

Продовжуючи роботу над четвертим питанням плану, слід визначити поняття конкуренції кримінально-правових норм з метою виявлення випадків подібності з нею ідеальної сукупності злочинів (коли при кваліфікації діяння з’ясовується, що для застосування до нього претендують дві або більше кримінально-правові норми, хоча насправді вчинено лише один (одиничний) злочин). Необхідно виявити відмінність сукупності від конкуренції й з’ясувати, яким чином слід вирішувати такі проблеми.

Висвітлюючи останнє питання плану слід, враховуючи соціальну і правову природу сукупності злочинів, оцінити її суспільну небезпечність, відобразивши це в роботі. Потрібно відобразити значення сукупності для кримінально-правової оцінки (кваліфікації) злочинів, для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, від покарання, а також коротко висвітлити передбачений законом порядок призначення покарання за сукупністю злочинів.

 

 

Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності

План

Вступ.

1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності і його правові наслідки.

2. Види звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності:

3.1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

3.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

3.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

3.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Висновки.

Література

1. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.

2. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания. – К., 1987.

3. Кривоченко Л. Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия: Учебное пособие. – Харьков, 1981.

4. Виттенберг Г.Б. Вопросы освобождения от уголовной ответственности и наказания с применением мер общественного воздействия: Учебное пособие. – Ч. 1 – Иркутск, 1970.; – Ч. 2. – Иркутск, 1971.

5. Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Загородникова. – М., 1985.

6. Тенчов Э.С. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности: Текст лекции. – Иваново, 1982.

7. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М., 1997.

8. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.

9. Смольников В.Е. Давность в уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1973.

10. Магомедов А. А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

11. Аликперов Х.Д. Преступность и компромис. – Баку, 1992.

12. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14.

13. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -152 с.

 

 

Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Після цього потрібно з’ясувати, на яких етапах розвитку кримінально-правових відносин можливе настання цього правового наслідку вчиненого злочину, визначити, які державні органи мають право його застосовувати, чим він відрізняється від випадків, коли кримінальна відповідальність виключається, а також провести розмежування між звільненням від кримінальної відповідальності й звільненням від покарання. Окрім того, потрібно охарактеризувати кримінально-правові наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності (його вплив на розвиток кримінально-правових відносин, можливість врахування у множинності злочинів тих діянь, за які особу було звільнено від відповідальності тощо). При цьому слід враховувати положення чинного КК (зокрема, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 89 КК тощо).

Наступне питання вимагає проведення класифікації тих різноманітних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться у вітчизняному законодавстві. Слід вказати, який критерій кладеться в основу тієї чи іншої класифікації. При проведенні класифікації потрібно приділяти увагу практичному значенню класифікації звільнення від кримінальної відповідальності.

Робота над третім розділом роботи потребує визначення змісту підстав та умов тих видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачено у розділі ІХ Загальної частини КК України (статтями 45-49). При цьому рекомендується дійти висновків з питання, що слід визнати підставами, а що – умовами того чи іншого виду звільнення.

Аналіз більшості з конкретних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених розділом ІХ Загальної частини КК потребує визначення того, який злочин у кримінальному праві слід вважати вчиненим вперше, а також звернення до класифікації злочинів, що міститься у ст. 12 КК. Слід звернути увагу, що при з'ясуванні змісту окремих умов звільнення від кримінальної відповідальності (таких, як “відшкодування збитків”, “усунення шкоди”, “активне сприяння розкриттю злочину”) потребує в окремих випадках звернутися до приписів не лише кримінального, але й кримінально-процесуального, цивільного законодавства. Потрібно визначити також, чи вимагається для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності того чи іншого виду усієї сукупності зазначених у відповідній статті обставин, чи достатньо кількох із них.

Розглядаючи зміст умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 47 КК, потрібно звернути увагу на умовність (тимчасовість, відкладеність) цього виду звільнення, у зв'язку із чим визначити зміст вимог до посткримінальної поведінки особи, переданої на поруки, кримінально-правове значення порушення цих вимог.

При аналізі змісту звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК, необхідно окремо зупинитися на обставинах, що припиняють і переривають перебіг строків давності, а також на випадках незастосування судом давності.

У висновках роботи рекомендується, зокрема, висловити власну точку зору з питання щодо того, чи є підстави вважати звільнення від кримінальної відповідальності порушенням презумпції невинуватості, а також дати оцінку цьому інституту як засобу втілення гуманізму, економії кримінальної репресії, розвантаження системи кримінальної юстиції.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.006 с.)