Тема 35. Готування до вчинення злочину

План

Вступ.

1. Поняття та види стадій вчинення злочину.

2. Поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

3. Кримінальна відповідальність за готування до злочину.

4. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

Висновки.

 

Література

1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.

2. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.

3. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.

4. Пионковський А.А. Учение о преступлении. - М., 1961.

5. Проблемы и виды дифференциации уголовной ответственности. - Екатеринбург, 1992.

6. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.

7. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 1. − с. 69-73.

8. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.

9. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. - Караганда, 1974.

 

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій вчинення злочину, законодавче поняття та види незакінченого злочину (поняття готування до злочину, поняття замаху на злочин) та поняття закінченого злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Розкриваючи друге питання, перш за все необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека готування до злочину. Потім слід викласти поняття готування до злочину, що закріплене в чинному законодавстві, а також які точки зору з цього приводу висловлені в науці кримінального права. Далі слід розглянути об’єктивні ознаки готування до вчинення злочину, які виділяються наукою кримінального права, їх сутність. Визначитись, чи можна готуватися до вчинення злочину шляхом бездіяльності та обґрунтувати свої погляди. З’ясувати, в яких діях може проявлятись готування з об’єктивної сторони, тобто розглянути види приготувальних дій, які передбачені законом про кримінальну відповідальність: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину, пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, підшукування співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод, інше умисне створення умов для вчинення злочину. Потім потрібно визначити суб`єктивні ознаки готування до злочину, які виділяються в науці кримінального права, вирішити питання про можливість кримінальної відповідальності за готування до злочину за умови невизначеного або альтернативного умислу. В завершенні розгляду цього основного питання теми необхідно провести відмежування готування до злочину від замаху на злочин.

При роботі над третім пунктом плану необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за готування до злочину, а також особливості кваліфікації при готуванні до вчинення злочину. Дати кримінально-правову оцінку готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК).

Далі потрібно звернути увагу на поняття виявлення умислу та його ознаки, а також зазначити, за якими ознаками готування до злочину відрізняється від виявлення умислу.

Завершуючи роботу потрібно зробити самостійні висновки про значення такої стадії вчинення злочину як готування до злочину, а також визначити, які шляхи автор бачить для вдосконалення такого інституту кримінального права як стадії вчинення злочину.

 

Тема 36. Замах на вчинення злочину

 

План

Вступ.

1. Поняття та види стадій вчинення злочину.

2. Поняття замаху на злочин. Види замахів.

3. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки замаху на злочин.

4. Кримінальна відповідальність за замах на злочин.

5. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину та закінченого злочину.

Висновки.

 

Література

1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.

2. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.

3. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.

4. Пионковський А.А. Учение о преступлении. - М., 1961.

5. Проблемы и виды дифференциации уголовной ответственности. - Екатеринбург, 1992.

6. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.

7. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 1. − С. 69-73.

8. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.

9. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. - Караганда, 1974.

 

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій вчинення злочину, законодавче поняття та види незакінченого злочину (поняття готування до злочину, поняття замаху на злочин) та поняття закінченого злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Далі потрібно звернути увагу на викладення поняття замаху на злочин, яке міститься в ч. 1 ст. 15 КК України, розкрити його ознаки, а також розглянути точки зору, які мають місце серед вчених щодо цього питання. Потім необхідно приділити особливу увагу поділу замаху на види, який проводиться законодавцем (ч. 2 та ч. 3 ст. 15 КК) та наукою кримінального права (непридатний замах), охарактеризувати кожний з цих видів, а також вказати, за якими ознаками вони відрізняються та з’ясувати значення такого поділу замаху на види. Також необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека замаху на злочин.

При роботі над третім пунктом плану потрібно звернути увагу на розкриття об’єктивних ознак замаху на злочин, при цьому розглянути питання про можливість вчинення замаху на злочин шляхом бездіяльності, а також визначити, у чому повинні мати вираз діяння особи, спрямовані на вчинення злочину. Для цього рекомендується з’ясувати наступні питання: 1) що є діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину; 2) що розуміється під недоведенням злочину до кінця та які причини цього; 3) що розуміється під обставинами незалежними від волі винного; 4) чи завдається шкода об’єкту злочину при замаху на злочин; 5) чи можливий замах на злочин з формальним складом та обґрунтувати свої погляди.

У цьому ж питанні потрібно визначити суб`єктивні ознаки замаху на злочин, з’ясувати яка форма вини повинна бути при замаху на злочин, вирішити питання про можливість замаху з невизначеним або альтернативним умислом.

При роботі над четвертим пунктом плану необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за замах на злочин, а також необхідно визначити особливості кваліфікації замаху на злочин.

Розкриваючи останнє питання теми, необхідно розглянути ознаки, за якими замах на злочин відмежовується від готування до злочину та закінченого злочину.

Завершуючи роботу, потрібно зробити самостійні висновки про значення такої стадії вчинення злочину як замах на злочин, а також визначити, які шляхи автор бачить для вдосконалення такого інституту кримінального права як стадії вчинення злочину.

 

Тема 37. Закінчений злочин

План

Вступ.

1. Поняття та види стадій вчинення злочину.

2. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів із матеріальним, формальним та усіченим складом.

3. Відмінність закінченого злочину від попередньої злочинної діяльності.

Висновки.

 

Література

1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.

2. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.

3. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.

4. Пионковський А.А. Учение о преступлении. - М., 1961.

5. Проблемы и виды дифференциации уголовной ответственности. - Екатеринбург, 1992.

6. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.

7. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.

8. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. - Караганда, 1974.

9. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 1. − С. 69-73.

 

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій вчинення злочину, законодавче поняття та види незакінченого злочину (поняття готування до злочину, поняття замаху на злочин) та поняття закінченого злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

При розкритті другого питання теми необхідно визначити законодавче поняття закінченого злочину (ч. 1 ст. 13 КК), розглянути питання, які існують у науці кримінального права з цього приводу, особливо зауважити на єдності об’єктивної та суб’єктивної сторін у закінченому злочині. Потім слід приділити увагу класифікаціям закінчених злочинів, що існують у науці кримінального права, а також з’ясувати, від яких обставин залежить визнання злочину закінченим. Далі необхідно охарактеризувати, а також розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки закінчених злочинів із матеріальним, формальним та усіченим складом.

При роботі над третім пунктом плану потрібно звернути увагу на відмінність закінченого злочину від замаху на злочин (особливо від закінченого замаху), визначити, у чому полягає підвищена суспільна небезпека закінченого злочину порівняно з попередньою злочинною діяльністю, а також з’ясувати, які правові наслідки має визнання чи невизнання злочину закінченим.

Завершуючи роботу, потрібно зробити самостійні висновки про значення стадій вчинення злочину, а також визначити, які шляхи автор бачить для вдосконалення цього інституту кримінального права.