Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.



8. Фефелов П.А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные методологические проблемы. - М., 1992.

9. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

 

При роботі над першим питанням слід звернути увагу на наступні моменти: розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано із вчиненням злочину. Особливу увагу слід приділити співвідношенню кримінально-правових відносин та кримінальної відповідальності.

Для визначення поняття кримінальної відповідальності перш за все необхідно з’ясувати в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Далі слід з’ясувати з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та які точки зору існують в науці кримінального права з цього приводу, ким та в яких формах реалізується кримінальна відповідальність, які етапи її реалізації, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено.

Розкриваючи третє питання, потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Акцентувати увагу саме на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2 КК України. Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК) підстави кримінальної відповідальності.

Переходячи до останнього питання теми слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.

Тема 8. Склад злочину

План

Вступ.

1. Поняття та кримінально-правове значення складу злочину.

2. Елементи й ознаки складу злочину, їх органічна єдність.

3. Види складу злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Висновки.

 

Література

1. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.

2. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. - Казань, 1979.

3. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

4. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7-11.

5. Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – № 2. – С. 148-154.

6. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

7. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1997.

8. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений.-2-е изд. перераб. и дополн. - М., Юрист, 1999.

9. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

10. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. Казань, 1975.

11. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.

12. ТрубниковВ.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 80-88.

 

Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття складу злочину, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

Розкриваючи поняття складу злочину, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину та теоретичного узагальнення ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів злочинів у чинному законодавстві є вичерпним. Далі необхідно ґрунтовно проаналізувати ознаки складу злочину, а також його кримінально-правове значення, розкрити зміст його функцій. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять злочину та складу злочину. Слід зауважити, що злочин співвідноситься зі складом конкретного злочину як явище реальної дійсності та юридичне поняття про нього (логічна модель, юридична категорія чи конструкція, що закріплює типові ознаки будь-якого діяння, відбиваючи його злочинну сутність). Тому встановлення ознак складу злочину у суспільно небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинений злочин. Юридична конструкція, що розглядається складається з чотирьох обов’язкових елементів.

Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад злочину. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу злочину, ознаки, що характеризують кожен із цих елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.

Розглядаючи третє питання необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів злочину на види, значення класифікації складів злочинів, які види складів злочину існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділення складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.

Відповідаючи на останнє питання теми спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації злочинів, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів та її передумови.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою у тому числі – наскільки відповідає сучасним вимогам така юридична конструкція як склад злочину, яке його значення та перспективи розвитку.

Тема 9. Кваліфікація злочинів

План

Вступ.

1. Поняття кваліфікації злочинів.

2. Склад злочину та кваліфікація злочинів.

3. Етапи кваліфікації злочинів.

4. Особливості кваліфікації за сукупністю злочинів та при конкуренції кримінально-правових норм.

5. Значення правильної кваліфікації злочинів.

Висновки.

Література

1. Брайнін Я.М. Уголовная ответственность и основания её в советском уголовном праве. - М., 1969.

2. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО «Центр Юр Инфор», 2001.

3. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності. – К.: Юрінком, 1996.

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К: Атіка, 2002.

6. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.,1972.

7. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

8. Тарарухін С.А. Кваліфікація злочинів в судовій і слідчій практиці. - К.: Юрінком, 1996.

 

Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення та аналізу завдання Кримінального кодексу України (ст. 1 КК), поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК) та класифікації злочинів (ст. 12 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття кваліфікації злочинів, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

Розкриваючи поняття кваліфікації злочинів, слід звернути увагу на те, що вона (кваліфікація) розглядається і як процес встановлення ознак того чи іншого злочину в діях особи і як результат цієї діяльності слідчих та судових органів, а також звернути особливу увагу на невід’ємний зв’язок та єдність цих аспектів.

При розгляді другого питання теми необхідно з’ясувати, що вчинення злочину є фактичною підставою притягнення до кримінальної відповідальності та кваліфікації вчиненого винним діяння, а склад злочину являє собою законодавчу (правову) модель та юридичну основу кваліфікації злочинів. Виходячи з цього треба зробити висновок про сутність кваліфікації. Далі необхідно розглянути поняття, ознаки та класифікацію складу злочину, а також його функції.

Розглядаючи етапи кваліфікації злочинів слід проаналізувати поняття етапів кваліфікації злочинів, їх послідовність та органічну єдність.

При роботі над четвертим питанням теми рекомендується вказати особливості кваліфікації не тільки за сукупністю злочинів та при конкуренції кримінально-правових норм, а також і в наступних випадках:

- при наявності помилки;

- при незакінчених злочинах;

- при наявності співучасті;

- при триваючих та продовжуваних злочинах.

При розкритті останнього питання необхідно звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів для особи, поведінка якої кваліфікується, для особи, яка здійснює процес кваліфікації, для кримінально-правових відносин. У цьому питанні також слід звернути увагу на особливе значення застосування прийомів тлумачення кримінальних законів для правильної та точної кваліфікації злочинів, а також розглянути передумови вірної кваліфікації, розроблені наукою кримінального права.

У заключній частині треба зробити самостійні висновки за даною темою.

Тема 10. Об’єкт злочину

План

Вступ.

1. Поняття об’єкта злочину, його значення.

2. Проблема визначення об’єкта злочину в науці кримінального права

3. Класифікація об’єктів злочину. Кримінально-правове значення загального, родового та безпосереднього об’єкта злочину.

Висновки.

 

Література

1. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). - Л., 1979.

2. Коржанкий Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. - М., 1980.

3. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М., 1960.

4. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.

5. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Х., 1988.

6. Кривуля О.М., Куц В.М. Чи можуть суспільні відносини бути об’єктом злочину? // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1997. – Вип. 2. – С.70-75.

7. Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

8. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001.

9. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 81–87

 

Аналізуючи поняття та юридичну природу об’єкта злочину слід мати на увазі, що проблема визначення змісту об’єкта злочину розглядається в теорії кримінального права досить давно і характеризується великим розмаїттям точок зору. Серед них дуже непросто виділити одну, яка б не містила в собі певних суперечностей. В.М. Куц пише, що “спроба визначити об’єкт є вдалою лише на формальному рівні. Практично ніхто не заперечує проти тези, що об’єктом злочину є те, що потерпає від злочинної дії чи бездіяльності або опиняється внаслідок їх вчинення у загрозливому стані. Намагання наповнити формальне визначення об’єкта змістом, тобто показати, що саме потерпає від злочину, поки що не досягло успіху”.[1] Отже виходити слід із загальновизнаного розуміння, відповідно до якого об’єктом злочину є те, що поставлено під охорону кримінального закону і потерпає від злочинної дії чи бездіяльності або опиняється внаслідок їх вчинення у загрозливому стані. Для всебічного розкриття даної проблеми обов’язково слід приділити увагу теорії визнання об’єктом злочину суспільних відносин. Для цього можна проаналізувати роботи Б.С. Нікіфорова, А.Н. Трайніна, В.К. Глістіна, М.Й. Коржанського, В.Я.Тація та інших науковців. Слід зрозуміти спільні риси та розбіжності, висловлювані вченими з приводу об’єкта злочину. Розкрити співвідношення понять об’єкта злочину та об’єкта кримінально-правової охорони. Обов’язково слід приділити увагу значенню об’єкта злочину для кваліфікації злочину.

При відповіді на друге запитання необхідно звернутись до останніх за часом робіт з кримінального права, в яких приділяється увага об’єкту злочину. Це роботи Г.П. Новосёлова, С.Б. Гавриша, В.М. Трубнікова, Є. Фесенко та інших науковців, які не погоджуються із теорією суспільних відносин та висувають власні пропозиції з приводу визначення об’єкта злочину. Треба звернути увагу на те, що об’єктом злочину пропонують визнавати блага, цінності, соціальну оболонку, людину тощо. Слід висловити власну точку зору з приводу цієї наукової дискусії та підкріпити її власними або наведеними в літературі аргументами.

Розглядаючи третє питання про класифікацію об’єктів злочину необхідно звернутися до структури Особливої частини Кримінального кодексу України. Також слід проаналізувати на підставі чого побудована Особлива частина КК України. Далі слід зупинитись на градації об’єктів як за вертикальною, так і за горизонтальною класифікацією. Необхідно викласти свою точку зору з цього питання. На завершення слід звернути увагу на кримінально-правове значення загального, родового та безпосереднього об’єктів злочинів. Потім на підставі вище викладеного, зробити самостійний висновок з даного питання.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.170.171 (0.011 с.)