Тема 16. Призначення покарання

(САФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 години)

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Обставини, що пом’якшують покарання.

3. Обставини, що обтяжують покарання.

4. Обставини, які враховуються при призначенні покарання

5. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, скоєний у співучасті.

Задача № 1

Б. здійснив закінчений замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч.2 ст.15 і ч.5 ст.185 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Призначаючи таке покарання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Б., а також його особу – Б. вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

На вирок суду прокурор подав апеляцію з проханням скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Б. вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проникненням у житло, був одним з двох його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК.

Дайте оцінку вироку суду та доводам, викладеним у апеляції.

Задача № 2

К. засуджений за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Чи має право суд при призначенні покарання визнати обтяжливою обставиною вчинення К. злочину відносно жінки, яка свідомо для нього знаходиться в стані вагітності?

Задача № 3

М., споживши наркотичну речовину, управляв особистим автомобілем "Жигулі" в стані сп'яніння і вчинив при цьому порушення правил дорожнього руху, що призвело до спричинення пішоходові С. тяжкої шкоди здоров'ю.

Чи має право суд при призначенні покарання М. визнати стан наркотичного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання?

 

Заняття №2

1. Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.

2. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

3. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Завдання:

1. Визначіть та запишіть у конспект спільні і відмінні риси призначення покарання за сукупністю злочинів і призначення покарання за сукупністю вироків.

Задача № 1

Працівник міліції Ш. під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тяжке тілесне ушкодження, а сусідці О., яка намагалась сховати дружину в своїй квартирі, – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. За ч.1 ст.121 КК його засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням Ш. спеціального звання – капітан міліції.

Дайте оцінку вироку суду.

Задача № 2

Г. визнано винним у вчиненні трьох злочинів і засуджено: за ч.1 ст.185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст.186 – до 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Який порядок призначення остаточного покарання за сукупністю трьох і більше злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Г.?

Задача № 3

М. було засуджено за ч.2 ст.187 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Відбуваючи покарання, він через 3 роки заподіяв іншому засудженому С. умисне тяжке тілесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч.2 ст.121 КК його засуджено до 10 років позбавлення волі. До цього покарання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і визначив остаточне покарання – 17 років позбавлення волі.

Чи правильно суд призначив М. остаточне покарання?

Варіант: Попереднім вироком М. був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за ч.3 ст.187 КК.

 

Тема 17. Звільнення від покарання та його відбування

(САФ, ЦГЮ, СПФ, МПВ та ЮЖ, ФА – 4 години)

Заняття № 1

1. Поняття звільнення від покарання та його відбування.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: його правові наслідки та види.

3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Задача № 1

Ш. за зараження венеричною хворобою завідомо неповнолітньої був засуджений до 2 років позбавлення волі. Враховуючи те, що Ш. щиро розкаявся та позитивно характеризується за місцем роботи, суд прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням протягом 3 років. Суд, призначив покарання з випробуванням, поклав на Ш. обов’язок пройти курс лікування від венеричної хвороби. Протягом випробного строку Ш. систематично ухилявся від призначеного курсу лікування та 2 рази протягом місяця притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та порушення правил дорожнього руху.

Яке рішення повинен прийняти суд? Чи зміниться воно, якщо припустити, що порушення правил дорожнього руху, що вчинив Ш. на особистому автомобілі призвело до загибелі людини за необережністю?

Задача № 2

Г., припиняючи спробу К. і М. незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст.124 КК. На досудовому слідстві й під час судового розгляду Г. давав правдиві показання стосовно фактичної сторони вчиненого ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаявся. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності з будь-яких підстав, вважаючи, що діяв у межах необхідної оборони. Матеріалами справи встановлено, що Г. позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, більше 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.

Чи може Г. у випадку його засудження за ст.124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч.4 ст.74 КК?

Задача № 3

Місцевим судом Х. засуджено за ч.5 ст.27, ч.5 ст.190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Х. уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом 2 групи, у вчиненому щиро розкаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Х. на підставі ст.75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

 

Заняття № 2

1. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

2. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

3. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

4. Звільнення від покарання за хворобою.

5. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

Задача № 1

Відмовивши в умовно-достроковому звільнені від відбування покарання Г., засудженому за ч.2 ст.121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Г. відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом секції внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив справу суд?

Задача № 2

К. за незаконне заняття медичною практикою, що призвело з необережності смерть людини, була засуджена до 3 років позбавлення волі. Через 1 рік 2 місяці вона звернулася до суду з проханням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Чи може бути задоволене прохання К.? Які підстави і порядок передбачає кримінальний закон для умовно-дострокового звільнення від покарання? Чи можливо в даному випадку заміна невідбутій частині покарання більш м'яким покаранням?

Задача № 3

Х. був засуджений за ч.3 ст.286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Перебуваючи у кримінально-виконавчій установі, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років.

Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Х., щоб бути умовно-достроково звільнений і від цього покарання?

Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Х. вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч.1 ст.115 КК до позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців.

Яке максимальне покарання може бути призначене Х. за сукупністю вироків?