Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту за законодавством України.

Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту.

Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту.

Характеристика інших злочинів, які посягають на безпечну роботу транспорту.

Вивчення цієї теми слід розпочати з з’ясування наступних питань та визначень.

1. Всі положення Кримінального кодексу України, які передбачають склади злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, є бланкетними, а саме: обов’язковою умовою реалізації цих положень є їх тлумачення шляхом використання нормативно-правових актів, відмінних від Кримінального кодексу України;

2. Велика кількість складів цих злочинів є складом, який полягає у створенні небезпеки настання певних наслідків, що відрізняє цей вид складу злочину від формального і матеріального видів складу злочину.

3. Транспорт – галузь суспільного виробництва, яка покликана задовольняти потреби населення та суспільного виробництва у перевезеннях

(з урахуванням ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР і Рекомендацій щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів, затверджених Наказ Міністерства транспорту України від 03.06.2004 № 464);

4. Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів

(ст. 1 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 № 2681-III і п. 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306);

5. Залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо

(ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР);

До складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні й постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток

(ст. 22 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР);

5. До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

(ст. 24 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР);

6. До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту

(ст. 27 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР);

7. До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

(ст. 32 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР);

8. Міський електричний транспорт – складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів

(ст. 1 Закону України "Про міський електричний транспорт" від 29.06.2004 № 1914-IV)

До складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту

(ст. 34 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР);

9. Магістральний трубопровідний транспорт нафти і газу – технологічний комплекс - окремий трубопровід (або сукупність трубопроводів) та пов'язані з ним єдиним технологічним процесом об'єкти, за допомогою яких здійснюється постачання нафти і газу споживачам, включаючи транзитне постачання через територію України

(ст. 1 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 № 2665-III);

10. Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів

(ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 № 192/96-ВР);

11. Рухомий склад – локомотиви, вагони і моторвагонний рухомий склад

(Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. № 411)

12. Повітряне судно – це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі

(ст. 15 Повітряного кодексу України і П. 1.6. Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 квітня 2003 р. № 293);

повітряне судно – апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.

(ст. 3 Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20.02.2003 № 545-IV);

повітряне судно – судно, зареєстроване у Державному реєстрі цивільних повітряних суден

(П. 4 Тимчасових правил контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації, затверджених Постановою КМУ від 02.08.1995 № 592);

13. Морське судно – будь-яке судно, крім тих, що плавають тільки у внутрішніх водах, в межах захищених вод або в районах дії портових правил

(П. 2.2. Положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден рибного господарства, затверджено наказом Державного комітету рибного господарства від 5 травня 1999 р. № 68)

14. Вокзал – комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призначений для тимчасового перебування пасажирів та їх обслуговування, надання пасажирам платних та безплатних послуг, у тому числі реалізації продуктів харчування, промислових та супутніх товарів, друкованої продукції та розміщення обслуговувального персоналу. До складу цього комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення пасажирів вокзали бувають позакласні, I, II, III класів

(П. 17. Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 27.12.2006 № 1196)

15. Аеродром – визначена ділянка земної поверхні, включаючи будь-які будівлі, споруди і обладнання, призначена повністю чи частково для прибуття, відправлення, руху, стоянки та обслуговування повітряних суден

(ст. 3 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20.02.2003 N 545-IV);

Аеродром – ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху повітряних суден. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами

(П. 2 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ від 29.03.2002 № 401);

16. Порт – транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведеній порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту

(П. 2 Положення „Про прикордонний режим", затвердженого Постановою КМУ від 27.07.1998 № 1147);

Порт – державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту

(П. 1.3. Інструкції про заходи щодо недопущення незаконного проникнення сторонніх осіб у портах України та іноземних портах на судна закордонного плавання, що плавають під Державним прапором України, затвердженої Наказом Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерством транспорту України, Державним комітетом рибного господарства України від 29.11.1999 № 502/568/156);

Морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту

(ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України);

17. Незаконне заволодінням транспортним засобом – вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі (примітка до ст. 289 Кримінального кодексу України);

Незаконне заволодіння транспортним – умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз

(П. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року № 14);

18. Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправного транспортного засобу – усні або письмові згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, на (про) використання у сфері дорожнього руху якогось із них з такими технічними несправностями, за яких його експлуатація відповідно до розділу 31 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, заборонена

(П. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року № 14);

19. Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп'яніння або не має права ним керувати – усні чи письмові згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма під час руху, невідсторонення водія від керування тощо

(П. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року № 14);

20. Інші грубі порушеннями правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух – грубе порушення режиму роботи водіїв; відсутність контролю за технічним станом транспортних засобів; надання дозволу на використання вантажного транспортного засобу, не обладнаного належним чином для перевезення пасажирів, а також перевантаженого чи завантаженого з порушенням вимог правил дорожнього руху; допуск до керування особи, яка перебуває під впливом лікарських препаратів, у стомленому або хворобливому стані, тощо.