Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку



Історія розвитку міжнародного та національного кримінального законодавства щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Характеристика злочинів проти миру.

Характеристика злочинів проти безпеки людства.

Характеристика злочинів проти міжнародного правопорядку.

 

У Кримінальному кодексі України 2001р вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виокремленні в окремий розділ ХХ, в якому в більшості статей вперше встановлена відповідальність за такі суспільно небезпечні діяння. Криміналізація цих діянь зумовлена тим, що світова спільнота визнає їх дуже небезпечними для всього людства, тому що вони підривають засади міжнародних відносин та здатні знищити саме людство.

Особливістю цих злочинів також є їх зв’язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинними, що при кваліфікації потребує звернення до відповідних міжнародних актів.

Злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку є діяння, які завдають істотну шкоду миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку або загрожують завданням такої шкоди та відповідальність за які передбачена міжнародно-правовими актами та розділом ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України.

Злочини, які розташовані у розділі ХХ, можна класифікувати за безпосереднім об’єктом на наступні групи:

1) злочини проти миру (ст.ст.436-438, 447 КК);

2) злочини проти безпеки людства (ст.ст.439-442 КК);

3) злочини проти міжнародного правопорядку (ст.ст.443-446 КК).

До злочинів проти миру належать пропаганда війни (ст.436), планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни (ст.437), порушення законів та звичаїв війни (ст.438), найманство (ст.447).

Безпосереднім об’єктом даної групи злочинів є мир як складова частина міжнародного правопорядку. За конструкцією склади злочинів є формальними. Суб’єктом зазначених злочинів є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб’єктивна сторона всіх злочинів цієї групи характеризуються прямим умислом, в деяких випадках має місце спеціальна мета.

Пропаганда війни (ст.436 КК). Об’єктивна сторона цього злочину характеризується наступними альтернативними діями:

- публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту;

- виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій;

- розповсюдження таких матеріалів.

Під агресією слід розуміти застосування озброєної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави чи будь-яким іншим способом, що є несумісним зі Статутом ООН.

Суб’єктивна сторона злочину у вигляді виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту характеризується обов’язковою метою – розповсюдження таких матеріалів.

Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни (ст.437 КК). Об’єктивна сторона даного злочину характеризується наступними можливими формами:

- планування агресивної війни чи воєнного конфлікту;

- підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту;

- розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту;

- участь у змові, що спрямована на планування, підготовку або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту;

- ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту.

Суб’єктом злочину можуть бути посадові особи, які виконують відповідні функції в системі державної влади чи збройних сил держави, які уповноважені вирішувати питання військового планування та керування або ініціювання ведення агресивної війни.

Порушення законів та звичаїв війни (ст.438 КК). Об’єктивну сторону цього злочину характеризують наступні діяння:

- жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням;

- вигнання цивільного населення для примусових робіт;

- розграбування національних цінностей на окупованій території;

- застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом;

- інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

- віддання наказу про вчинення таких дій.

Суб’єктом віддання наказу про вчинення будь-яких із зазначених дій може бути лише службова особа.

Найманство (ст.447 КК). Ця стаття передбачає декілька самостійних складів злочинів, при цьому у ч.1 мова йде про злочинні дії відносно найманців, а в ч.2 – про відповідальність безпосередньо найманців.

З об’єктивної сторони злочин може виявлятися в наступних формах:

- вербування найманців;

- фінансування найманців;

- матеріальне забезпечення найманців;

- навчання найманців;

- використання найманців у військових конфліктах чи діях;

- участь без дозволу відповідних органів державної влади у збройних конфліктах інших держав.

Суб’єкт злочину за ч.1 загальний, а за ч.2 – найманець.

Суб’єктивна сторона при вербуванні, фінансуванні, матеріальному забезпеченні, навчанні найманців характеризуєте спеціальною метою – використання найманців у збройних конфліктах інших держав або насильницьких діях, спрямованих на повалення державної влади чи порушення територіальної цілісності, а при участі у збройних конфліктах інших держав – одержання матеріальної винагороди.

До злочинів проти безпеки людства належать застосування зброї масового знищення (ст.439), розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (ст.440), екоцид (ст.441), геноцид (ст.442).

Безпосереднім об’єктом даної групи злочинів є безпека людства як складова частина міжнародного правопорядку. Суб’єктом зазначених злочинів є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб’єктивна сторона всіх злочинів цієї групи характеризуються прямим умислом, спеціальна мета має місце при вчиненні геноциду.

Застосування зброї масового знищення (ст.439 КК). Зброєю масового знищення є ті види зброї масового знищення, які заборонені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. До зброї масового знищення належить хімічна, біологічна, ядерна, лазерна, інфразвукова, радіологічна, променева та деякі інші види зброї. Але відповідними міжнародними договорами заборонено застосування лише хімічної, біологічної та ядерної зброї.

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується застосуванням зброї масового знищення, під яким розуміється використання вражаючих властивостей зброї у відповідності з її цільовим призначенням саме як зброї масового знищення.

У ч.1 статті склад злочину є формальним, а у ч.2 – матеріальним, обов’язковими є наслідки у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення (ст.440 КК). З об’єктивної сторони злочин може виявлятися в наступних формах:

- розробка зброї масового знищення;

- виробництво зброї масового знищення;

- придбання зброї масового знищення;

- зберігання зброї масового знищення;

- збут зброї масового знищення;

- транспортування зброї масового знищення.

Екоцид (ст.441 КК). Предметом злочину є рослинний, тваринний світ, атмосфера, водні ресурси, а також можуть бути земля, надра, інші компоненти екосистеми та космічний простір.

З об’єктивної сторони цей злочин може виявлятися в таких формах:

- масове знищення рослинного або тваринного світу;

- отруєння атмосфери або водних ресурсів;

- вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Кожне з зазначених діянь характеризується саме тим, що воно може викликати екологічну катастрофу, у чому й полягає принципова відмінність цього злочину від злочинів проти довкілля (ст.ст.236-254 КК).

У випадку масового знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів склад злочину є матеріальним, а при вчиненні інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу – формальним.

Геноцид (ст.442 КК).Особливістю цього злочину є те, що потерпілими від нього можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової або релігійної групи, на знищення яких спрямоване діяння винних.

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується як діяння, спрямоване на повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи шляхом:

- позбавлення життя членів такої групи;

- заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;

- створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне або часткове її фізичне знищення;

- скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі;

- насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

Склад злочину є формальним, тобто кваліфікація за ст.442 КК не залежить від того, чи настали фактичні наслідки у вигляді знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ч.2 ст.442 КК передбачає відповідальність за:

- публічні заклики до геноциду;

- виготовлення матеріалів із закликами до геноциду;

- розповсюдження таких матеріалів.

Суб’єктивна сторона геноциду характеризується спеціальною метою – повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження.

До злочинів проти міжнародного правопорядку належать посягання на життя представника іноземної держави (ст.443), злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст.444), незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ст.445), піратство (ст.446).

Посягання на життя представника іноземної держави (ст.443 КК). Безпосереднім об’єктом цього злочину є нормальні міжнародні відносини, які є необхідними для співпраці між державами, а додатковим обов’язковим об’єктом є життя людини.

Об’єктивну сторону цього злочину характеризують вбивство або замах на вбивство представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом та альтернативною метою:

- вплив на характер діяльності особи, яка має міжнародний захист;

- вплив на діяльність держави або організації, які вона представляє;

- провокація війни;

- провокація міжнародних ускладнень.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст.444 КК). Безпосереднім об’єктом цього злочину є нормальні міжнародні відносини, які є необхідними для співпраці між державами, а додатковими обов’язковими об’єктами можуть бути власність, здоров’я, свобода або недоторканність людини.

З об’єктивної сторони злочин може виявлятися в таких формах:

- напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист;

- викрадення цих осіб;

- позбавлення волі цих осіб.

Частина2 ст.444 передбачає відповідальність за погрозу вчинення зазначених дій.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона цього злочину є аналогічною суб’єктивній стороні злочину, передбаченого ст.443 КК.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ст.445 КК). Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини в сфері використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Ця символіка використовується для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна, місць або територіальних зон та виконує захисну та розпізнавальну функцію.

Об’єктивну сторону злочину характеризує незаконне використання зазначеної символіки цивільною особою не в умовах воєнного стану та не під час збройного конфлікту. Саме цим цей злочин відрізняється від злочину, передбаченого ст.435 КК.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, не військовослужбовець.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Піратство(ст.446 КК). Безпосереднім об’єктом цього злочину є безпека міжнародного мореплавства. Додатковими об’єктами можуть бути відносини власності, а також життя, здоров’я, свобода, права та законні інтереси екіпажу або пасажирів морського чи річкового судна.

Об’єктивну сторону злочину характеризує використання озброєного чи неозброєного судна для:

- захоплення іншого морського або річкового судна;

- застосування насильства щодо екіпажу чи пасажирів іншого морського або річкового судна;

- пограбування екіпажу або пасажирів;

- вчинення інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна.

Обов’язковою ознакою піратства є місце його вчинення – відкрите море або інше місце поза юрисдикцією будь-якої держави.

Суб’єктом злочину може бути член екіпажу чи пасажир піратського судна, який досягнув 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою отримання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди.

Ч.2 ст.446 КК передбачає відповідальність за дії, які потягли за собою загибель людей або інші тяжкі наслідки.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.179.228 (0.015 с.)