Тема 18. Поняття та правові наслідки судимості

(ЦГЮ, САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Поняття судимості.

2. Правові наслідки судимості

3. Погашення судимості

4. Зняття судимості

Задача № 1

Б., засудженому до 4 років позбавлення волі, у зв’язку з його виправленням невідбута частина покарання – 1,5 роки позбавлення роки – була замінена більш м’яким покаранням – обмеженням волі на 1,5 роки.

Яка тривалість строку погашення судимості у даному випадку?

Задача № 2

Проти П. була порушена кримінальна справа за ч.5 ст.27 і ч.3 ст.191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку П. у привласненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч.1 ст.367 КК із застосуванням ч.2 ст.69 КК до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на підставі ч.5 ст.72 КК повністю звільнив від відбування покарання.

Чи буде П. визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили?

Задача № 3

Г. був засуджений за ч.3 ст.368 КК до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Через 7 років 8 місяців він був умовно-достроково звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Через 4 роки після звільнення Г. звернувся до суду з клопотанням про зняття з нього судимості.

Чи може суд зняти з Г. судимість, якщо він довів своє виправлення?

Варіант. Г. був умовно-достроково звільнений лише від основного покарання.

Задача №4

Вироком суду від 21 липня 2004 р. Г. засуджено: за ч.2 ст.190 КК на 1 рік обмеження волі; за ч.2 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки позбавлення волі. Згідно з вироком Г. визнано винним і засуджено за те, що він 28 січня 2004 р. шляхом зловживання довірою В. заволодів його мобільним телефоном вартістю 680 грн. 22 березня 2004 р. відкрито заволодів належним Л. мобільним телефоном, загальною вартістю 580 грн.

Кваліфікуючи дії Г. за ч.2 ст.190 КК суд врахував той факт, що Г. раніше було засуджено вироком суду від 12 жовтня 2000 р. за ч.2 ст.140 (крадіжка), ч.2 ст.206 (хуліганство) КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна та звільнено від покарання на підставі ст.5 Закону України „Про амністію” від 11.05.2000 р.

Чи правильно суд кваліфікував дії Г. за ч.2 ст.190 КК?

Тема 19. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Поняття та підстави застосування примусових заходів медичного характеру. Мета примусових заходів медичного характеру

2. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

3. Види примусових заходів медичного характеру.

4. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру.

5. Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

Задача № 1

За незакінчений замах на умисне вбивство Г. щодо М. була порушена кримінальна справа за ч.3 ст.15 і ч.1 ст.115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи М. потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності й застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирішив справу М.?

Задача № 2

Ч. був засуджений за ч.3 ст.133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Ч. на підставі п.1 ч.3 ст.81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Ч. не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

Задача № 3

З. звинувачувався в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що спричинило значні збитки. Згідно судово-психіатричній експертизі, проведеної на стадії досудового слідства З. страждає органічним ураженням головного мозку. Даний психічний розлад не виключає осудності, але у момент вчинення суспільно небезпечного діяння З. не міг повною мірою усвідомити фактичний характер своїх дій і керувати ними.

Чи повинен даний психічний розлад враховуватися судом при призначенні покарання?

 

Тема 20. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України

2. Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості їх призначення.

3. Особливості призначення покарання неповнолітнім.

4. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

5. Поняття та види примусових заходів виховного характеру.

Задача № 1

15-річний Б., який ніде не вчився і не працював, а також не мав самостійного доходу, власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України.

Які види покарань можуть бути призначені Б. за кожний з учинених ним злочинів без застосування ст.69 КК? В яких межах йому може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів?

Задача № 2

16-річний П. визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Яка максимальна міра покарання може бути призначена П. за кожний з учинених ним злочинів?

Задача № 3

З. в 17-річному віці з ревнощів убив свою однокласницю П.. Труп потерпілої розчленував, загорнув в поліетилен і викинув в річку. Через 8 років дане суспільне небезпечне діяння було розкрите.

Чи можливе притягання З. до кримінальної відповідальності? Як вирішується питання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх у зв'язку із закінченням строків давності?

Задача №4

За вчинені у 17-річному віці злочини Р. був засуджений: за ч.1 ст.308 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч.3 ст.307 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за ч.2 ст.309 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Р. може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Р. визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

 

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 21. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів

(САФ, ЦГЮ, СПФ, ФА, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Поняття і система Особливої частини кримінального права.

2. Поняття, стадії та техніка кваліфікації злочинів.

3. Кваліфікація злочинів за об’єктивними ознаками.

4. Кваліфікація злочинів за суб’єктивними ознаками.

5. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, та незакінчених злочинів.

6. Кваліфікація за сукупністю злочинів та конкуренцією кримінально-правових норм.

Завдання:

Назвіть загальні та спеціальні кримінально-правові норми, які містяться в чинному КК.

 

Тема 22. Злочини проти основ національної безпеки України

(ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ, САФ – 2 години)

1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України та їх види.

2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

3. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

4. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.

5. Посягання на життя державного чи громадського діяча.

6. Диверсія.

Задача №1

Представник однієї із західних туристичних компаній М. займався фотографуванням різних промислових об’єктів України, в тому числі військових. Дані фотографії він збирався передати за винагороду Д., завдання якого виконував. Про те, що Д. був співробітником розвідувальних органів М. не знав.

Чи мають дії М. склад злочину?

Задача №2

Агент іноземної спецслужби громадянин США, С., отримав завдання здобути документ, який переправляється дипломатичною поштою. З цією метою йому вдалось таємно заволодіти портфелем кур’єра, в якому, як він вважав, повинен бути цей документ. Проте його в портфелі не виявилось. Не знайшовши можливості викрасти документ, агент почав стежити за співробітником МІС Т. Обманним шляхом він примусив Т. сісти в автомобіль та вивіз його з міста. Поселивши Т. на дачі свого знайомого, агент намагався примусити його розказати місцезнаходження документа, погрожуючи вбити дитину. Т. повідомив, що документ знаходиться у його колеги Р. Під час нападу на Р. агента було затримано та викрито.

Кваліфікуйте дії винних.

Задача №3

За ініціативою Б. та Л. була створена група осіб, яка виготовляла листівки, що містили заклики до насильницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контролю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив державну установу. При цьому загинуло троє громадян. У погромах брали участь Б. і Л., а також Ф. і З.

Кваліфікуйте дії винних.

Задача №4

С., який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався з службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співпрацювати з французькими розвідувальними службами. К., Р., Г., І. та Д. підписали угоди, згідно яких кожен із них одержує щомісячно 1000 доларів США за надання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.

Кваліфікуйте дії винних.

Варіанти: а) діями С. керував громадянин Франції Т.; б) К. та Г. передали С. обумовлені відомості.