Поняття та основні ознаки оперативно-розшукової діяльності

ОРД

Поняття та основні ознаки оперативно-розшукової діяльності

 

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Такі заходи і засоби можуть використовувати тільки ті підрозділи, які наділені правом здійснення ОРД. Через зміст, характер та призначення таких оперативних прийомів, заходів і засобів розкривається поняття ОРД.

Оперативно-розшукова діяльність представляє собою діяльність спеціально уповноважених державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади та оперативних підрозділів у межах їхньої компетенції по виконанню покладених на них обов’язків та пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, з метою отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність – це різновид соціально корисної людської діяльності, тобто частина регламентованої нормативними актами державно-владної діяльності компетентних державних органів, спрямована на виконання вищезазначених завдань і функцій. Виходячи зі змісту сказаного, можна виділити дві групи ознак ОРД. Перша витікає з наукового визначення даної діяльності, і друга – ознаки, передбачені законодавством.

До першої групи відносяться такі:

– вид державної діяльності, основаної на законі;

– діяльність уповноважених законом суб’єктів;

– діяльність, яка здійснюється як гласним, так і негласним шляхом;

– мета діяльності – захист людини і суспільства;

– ОРД застосовується у випадках неможливості використання інших гласних засобів.

Друга група – це ті ознаки, що витікають із даної статті:

– система гласних і негласних заходів;

– заходи можуть бути пошукові, розвідувальні і контррозвідувальні;

– оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватися тільки визначеними в Законі суб’єктами;

– оперативно-розшукові заходи застосовуються з допомогою оперативних та оперативно-технічних засобів.

Аналіз перерахованих груп ознак свідчить про те, що в цілому вони співпадають за своїм змістом і доповнюють одна одну. Все це ще раз підкреслює, що оперативно-розшукова діяльність має не тільки правовий, але й науково-теоретичний і практично-прикладний характер.

 

 

Завдання та принципи ОРД

 

Під «завданням» взагалі розуміють обсяг роботи, який необхідно виконати для досягнення поставленої мети, цілі, замислу. В ст.1 ЗУ «Про ОРД» зазначено, що завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Отже, основними завданнями ОРД є:

- пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК;

- пошук і фіксація фактичних даних про розвідувально-підривну діяльність спец.служб іноземних держав та організацій;

- діяльність з метою припинення правопорушень;

- діяльність в інтересах кримінального судочинства;

- отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Щодо принципів ОРД, то в ст. 4 ЗУ «Про ОРД» визначено, що оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини.

Принцип законності в діяльності правоохоронних органів полягає, насамперед, у чіткому, неухильному дотриманні та виконанні приписів закону. До того ж, він передбачає необхідність використання правоохоронними суб'єктами всіх наданих їм прав для виконання завдань, що на них покладені чинним законодавством, але таким чином, щоб заходи, що будуть за цього застосовані, не виходили за межі, встановлені законом.

Принцип дотримання прав та свобод людини і громадянина полягає в:

- забезпеченні захисту життя, здоров'я, прав та свобод людини і громадянина;

- законодавчій регламентації проведення ОРЗ по обмеженню прав і свобод громадян;

- законодавчій регламентації процедури поновлення порушених прав.

Особа, яка вважає, що дії органів, які здійснюють ОРД, призвели до порушення її прав і свобод, вправі оскаржити ці дії у вищий орган, що здійснює ОРД, прокурору чи в суд. Не допускається здійснення ОРД для досягнення мети та вирішення завдань, що не передбачені чинним законодавством України.

Важливо зазначити, що ст. 4 ЗУ «Про ОРД» дещо змінилась після прийняття Кримінального процесуального кодексу 2012 року і принцип взаємодії з органами управління і населенням було замінено на принцип верховенства права. В Україні принцип верховенства права є конституційним і означає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом. Хоча варто зазначити, що єдиного підходу до розуміння змісту верховенства права немає, що підтверджується постійними дослідженнями в цьому напрямку, зокрема цікавою є Доповідь Венеціанської комісії «Про верховенство права», яка була прийнята Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 р. Метою цієї доповіді є виявлення консенсусного визначення поняття верховенства права, а також викладення його основних елементів. Це має сприяти практичному застосуванню цього важливого принципу.

Відповідно до підходів Венеціанської комісії виділяють такі складові верховенства права:

- доступ до закону (положення закону повинні бути зрозумілими, ясними та передбачуваними);

- вирішення питань про юридичні права повинно, як правило, здійснюватися на підставі закону, а не за розсудом;

- рівність перед законом;

- влада повинна реалізовуватися відповідно до закону, справедливо та розумно;

- права людини повинні бути захищені;

- повинні бути наявні засоби для врегулювання спорів без невиправданих витрат та відстрочок;

- наявність справедливого суду;

- держава повинна дотримуватися своїх зобов'язань у рамках як міжнародного, так і національного права.

Доповідь Венеціанської Комісії «Про верховенство права» використовується в Україні для поглиблення осмислення змісту поняття верховенства права. Зокрема, використовується для роз'яснення деяких статей, їх тлумачення, формування правових позицій, розвитку наукової діяльності. Так, правові позиції Венеціанської Комісії стосовно верховенства права відображені у практиці Конституційного Суду України.

Важливим є те, що принципи, передбачені в ст. 4 ЗУ «Про ОРД» не є вичерпними. В деяких інших НПА можна знайти і інші принципи, на яких базується ОРД. Зокрема, в ЗУ «Про міліцію», «Про розвідувальні органи України», «Про боротьбу з тероризмом» можна виділити такі принципи як принцип наступальності (це принцип ОРД, який характеризує та відображає несподіваність (раптовість) для злочинців оперативно-розшукових та процесуальних заходів. Він є фактором своєчасного попередження і припинення тяжкого злочину); принцип конспірації (цей принцип законодавчо закріплює право органів, що здійснюють ОРД використовувати негласні методи та забезпечує вживання адекватних заходів реагування при підготовці і здійсненні злочинів ); принцип поєднання гласних і негласних методів і засобів ОРД (це сукупність норм, що забезпечують оптимальне співвідношення гласних і негласних засобів і методів в оперативно-розшуковій та іншій правоохоронній діяльності).

 

 

Підстави для проведення ОРД

 

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про ОРД» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

 

 

ОРД

Поняття та основні ознаки оперативно-розшукової діяльності

 

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Такі заходи і засоби можуть використовувати тільки ті підрозділи, які наділені правом здійснення ОРД. Через зміст, характер та призначення таких оперативних прийомів, заходів і засобів розкривається поняття ОРД.

Оперативно-розшукова діяльність представляє собою діяльність спеціально уповноважених державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади та оперативних підрозділів у межах їхньої компетенції по виконанню покладених на них обов’язків та пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, з метою отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність – це різновид соціально корисної людської діяльності, тобто частина регламентованої нормативними актами державно-владної діяльності компетентних державних органів, спрямована на виконання вищезазначених завдань і функцій. Виходячи зі змісту сказаного, можна виділити дві групи ознак ОРД. Перша витікає з наукового визначення даної діяльності, і друга – ознаки, передбачені законодавством.

До першої групи відносяться такі:

– вид державної діяльності, основаної на законі;

– діяльність уповноважених законом суб’єктів;

– діяльність, яка здійснюється як гласним, так і негласним шляхом;

– мета діяльності – захист людини і суспільства;

– ОРД застосовується у випадках неможливості використання інших гласних засобів.

Друга група – це ті ознаки, що витікають із даної статті:

– система гласних і негласних заходів;

– заходи можуть бути пошукові, розвідувальні і контррозвідувальні;

– оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватися тільки визначеними в Законі суб’єктами;

– оперативно-розшукові заходи застосовуються з допомогою оперативних та оперативно-технічних засобів.

Аналіз перерахованих груп ознак свідчить про те, що в цілому вони співпадають за своїм змістом і доповнюють одна одну. Все це ще раз підкреслює, що оперативно-розшукова діяльність має не тільки правовий, але й науково-теоретичний і практично-прикладний характер.