БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ



ЗМІСТ


 


Гриф надано

Міністерством освіти і науки України (Лист№ 14/18.2-2941від 20.12.2005 р.)

Рецензент

О. П. Орлюк — доктор юридичних наук, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності;

А.А. Нечай — доктор юридичних наук, доцент Українського інституту розвитку фондового ринку;

Т.Т. Кудлай — доктор юридичних наук, директор Інституту повітряно­го ікосмічного праваНаціонального авіаційного університету.

Ващенко Ю.В.

В 23 Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчаль­ної літератури, 2006. — 344 с.

I8ВN 966-364-217-3

У навчальному посібнику автор висвітлює питання банківського права як ком­плексного правового інституту, розкриває зміст окремих складових педінститутів. Головну увагу приділено фінансово-правовим аспектам банківської діяльності. У за­гальній частині розкрито поняття банківського права, банківської діяльності, право­вий статус банку, предмет, методи, систему банківського права, банківської таємниці, банківського регулювання та банківського нагляду, правові засади фінансового моні­торингу. В особливій частині досліджено правові засади здійснення окремих банків­ських операцій, зокрема, кредитних, розрахункових, валютних.

Навчальний посібник підготовлено у відповідності з основними темами спецкур­су «Банківське законодавство», а також темою «Правове регулювання банківської ді­яльності» нормативного курсу «Фінансове право», що викладаються на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. При його підготовці автор спиралася на власний досвід, отриманий у процесі читання лекцій на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевче­нка, а також досвід практичної роботи у банківському секторі України. У зв'язку з цим у посібнику гармонійно поєднані теоретичні та практичні аспекти правового ре­гулювання банківської діяльності.

Для студентів, аспірантів, викладачів юридичних та економічних навчальних за­кладів, працівників банківського сектора та читачів, які цікавляться питаннями пра­вового регулювання банківських відносин.

© Ю. В. Ващенко, 2006

ІЗВИ 966-364-217-3

© Центр навчальної літератури, 2006


ВСТУП

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ГЛАВА 1. Банківська діяльність: поняттята особливості.........................9

§ 1. Банк як інститут фінансово-кредитної системи.......................... 9

§ 2. Поняття та особливості банківської діяльності........................ 14

§ 3. Банківські операції, банківські угоди та банківські по­
слуги ............................................................................................................ 15

ГЛАВА 2. Банківське право України як міжгалузевий комплекс­
ний правовий інститут.........................................................................................
21

§ 1.Поняття банківського права........................................................... 21

§ 2. Банківські правовідносини: поняття, склад, види та

особливості................................................................................................. 26

§ 3. Джерела банківського права......................................................... 33

§ 4. Місце нормативно-правових актів Національного банку
України у регулюванні банківських відносин................................... 38

ГЛАВА 3. Банківська система України..........................................................45

§ 1.Теоретичні основи банківської системи..................................... 45

§ 2. Історичні аспекти банківської системи України...................... 46

§ 3. Поняття та склад банківської системи України....................... 56

§ 4. Поняття та види банківських об'єднань...................................... 61

ЛАВА 4. Правовий статус Національного банку України....................67

§ 1.Правовий статус НБУ як центрального банку країни.

Подвійна правова природа НБУ........................................................... 67

§ 2. Функції НБУ за чинним законодавством.................................... 69


 

 

§ 3. Керівні органи НБУ.......................................................................... 70

§ 4. Організаційно-функціональна структура Національного
банку України............................................................................................ 77

ГЛАВА 5. Правовий статус комерційних банків.........................................82

§ 1. Особливості правового статусу комерційних банків в

Україні......................................................................................................... 82

§ 2. Організаційно-функціональна структура банку та особ­
ливості банківського менеджменту...................................................... 83

ГЛАВА 6. Правові засади банківського регулювання та банків­
ського нагляду.........................................................................................................
94

§ 1. Співвідношення банківського регулювання та банківсь­
кого нагляду............................................................................................... 94

§ 2. Методи банківського регулювання.............................................. 95

§ 3. Правові засади банківського нагляду......................................... 99

§ 4. Порядок створення комерційних банків, відкриття фі­
лій, представництв та відділень.......................................................... 105

§ 5. Надання дозволів та ліцензій на здійснення банківських

операцій.................................................................................................... 120

§ 6. Проведення дистанційного контролю та інспектування

комерційних банків в Україні.............................................................. 125

§ 7. Правові засади застосування санкцій впливу за пору­
шення банківського законодавства................................................... 126

§ 8. Порядок реорганізації та ліквідації комерційних банків. . . 129

ГЛАВА 7. Правове регулювання банківської таємниці.........................144

§ 1. Поняття банківської таємниці..................................................... 144

§ 2. Порядок розкриття банківської таємниці................................. 146

§ 3. Співвідношення понять «банківська таємниця» та «ко­
мерційна таємниця банку»................................................................... 149

ГЛАВА 8. Правові засади фінансового моніторингу...............................152

§ 1. Поняття та система фінансового моніторингу....................... 152

§ 2. Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фі­
нансовому моніторингу........................................................................ 155

§ 3. Права та обов'язки банків як суб'єктів первинного мо­
ніторингу .................................................................................................. 159

§ 4. Відповідальність за порушення вимог Закону України
«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) до­
ходів, одержаних злочинним шляхом»............................................. 172

4 /О. В. ВАЩЕНКО


ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ГЛАВА 9. Правове регулювання безготівкових розрахунків...............176

§ 1. Поняття безготівкових розрахунків. Співвідношення
понять «розрахунки», «безготівкові розрахунки» та «розра­
хункові правовідносини»...................................................................... 176

§ 2. Форми та способи безготівкових розрахунків........................ 181

§ 3. Види банківських рахунків. Порядок їх відкриття................ 192

§ 4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків у націо­
нальній валюті......................................................................................... 196

ГЛАВА 10. Правове регулювання готівкових розрахунків...................203

§ 1.Правове регулювання касових операцій в установах ба­
нків ............................................................................................................. 203

§ 2. Правила ведення касових операцій клієнтів банків. Лі­
міт касової готівки.................................................................................. 209

§ 3. Фінансова відповідальність за правопорушення в сфері
готівкових розрахунків......................................................................... 218

ГЛАВА 11. Правові засади міжбанківських розрахунків......................225

§ 1. Поняття та види платіжних систем............................................ 225

§ 2. Принципи функціонування системно важливих платіж­
них систем................................................................................................ 229

§ 3. Понятгя та порядок відкриття кореспондентських раху­
нків комерційними банками в інших банках................................... 231

§ 4. Порядок здійснення контролю за кореспондентськими

рахунками комерційних банків.......................................................... 237

§ 5. Організація міжбанківських розрахунків в Україні .... 239

ГЛАВА 12. Правове регулювання кредитних відносин банків.... 243

§ 1. Поняття та особливості правового регулювання банків­
ських кредитних відносин.................................................................... 243

§ 2. Кредитування комерційних банків Національним бан­
ком України.............................................................................................. 248

§ 3. Іпотечне кредитування в Україні............................................... 254

§ 4. Кредитування молодіжних житлових програм..................... 259

ГЛАВА 13. Правове регулювання депозитних (вкладних) операцій. 270

§ 1.Поняття депозитних (вкладних) операцій за законодав­
ством України.......................................................................................... 270

§ 2. Види депозитних (вкладних) операцій..................................... 273

Банківське право 5


§ 3. Порядок здійснення банками депозитних (вкладних)

операцій.................................................................................................... 274

§ 4. Система гарантування вкладів в Україні................................ 278

§ 5. Депозитні операції Національного банку України з ко­
мерційними банками.............................................................................. 286

ГЛАВА 14. Правові засади здійснення валютнихоперацій................... 290

§ 1.Правові засади валютного регулювання та валютного

контролю в Україні................................................................................ 290

§ 2. Валютні цінності та валютні операції...................................... 297

§ 3. Правовий статус резидентів та нерезидентів в Україні. . 298 § 4. Ліцензування Національним банком України учасників

валютних відносин................................................................................. 300

§ 5. Особливості розрахунків в іноземній валюті.......................... 304

§ 6. Відповідальність за порушення валютного законодав­
ства ............................................................................................................ 308

ГЛАВА 15. Банки як учасники податкових правовідносин................315

§ 1. Правовий статус банків як осіб, які сприяють виконан­
ню платниками податків їх податкових обов'язків....................... 315 \

§ 2. Банки як платники податків, зборів (обов'язкових пла­
тежів) ......................................................................................................... 320

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ........................................................... 332

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.......................................................................... 338

ТЕМИ ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ...................................... 342

 

 


 


ВСТУП

Банківський сектор є кровоносною судиною еконо­міки будь-якої держави. Саме через банківські устано­ви проходить переважний обсяг фінансових ресурсів. За станом банківського сектора судять про стан еконо­міки держави в цілому.

В умовах побудови в Україні незалежної, демокра­тичної, правової держави з економікою, заснованою на ринкових засадах, надзвичайно важливу роль відігра­ють саме банківські установи. Від їх стабільного та ефективного функціонування залежить ефективність ринкових реформ у нашій державі. У зв'язку з цим надзвичайно важливо на законодавчому рівні закріпи­ти основні принципи та порядок здійснення банківсь­кої діяльності.

У нових економічних умовах характер державного регулювання банківської діяльності безумовно зміню­ється. Ми поступово відходимо від адміністративно-командних важелів управління економікою, вчимося застосовувати ринкові інструменти. Однак у перехід­ний період надзвичайно важливо розробити ефектив­ний і дієвий механізм державного регулювання та кон­тролю у зазначеному секторі економіки. І у цьому контексті значної ваги набувають питання банківсько­го регулювання та банківського нагляду як функцій Національного банку України.

Науково-технічний прогрес обумовлює стрімкий розвиток технічних можливостей банківської системи. В результаті цього з'являються нові банківські опера­ції, які вимагають адекватного правового регулювання.

Україною проголошено курс на європейську інтег­рацію. Однією з умов вступу України до Європейсько­го співтовариства є досягнення приблизної відповідності


 


Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право

нодавства України законодавству ЄС. Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодав­ства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 бе­резня 2004 р. № 1629-ІУ однією з пріоритетних сфер законодав­ства України є банківське право. У зв'язку з цим ще одним з найважливіших напрямків удосконалення банківського законо­давства України є його адаптація до законодавства Європейсько­го Союзу.

Враховуючи вищевикладене, питання банківського права є надзвичайно актуальними та заслуговують на увагу фахівців. Са­ме цим пояснюється значна кількість наукових досліджень з пи­тань банківського права, публікації практикуючих юристів у сфері банківської діяльності. Правове регулювання окремих бан­ківських операцій, в першу чергу кредитування, безготівкових розрахунків, питання правового статусу Національного банку України та інших банківських установ кожного року цікавлять все більше студентів, які обирають дослідження зазначених пи­тань в межах дипломних та магістерських робіт.

На сьогодні у вітчизняній правовій науці спірним є питання про існування окремої галузі банківського права. На думку одних фахівців, банківське право має право на існування у контексті так званої вторинної структури права як комплексна галузь права. Інші говорять про існування комплексного правового інституту. Цивільно-правові та господарсько-правові аспекти банківської і діяльності вивчаються в межах курсів відповідно цивільного та господарського права. Викладання фінансово-правових аспектів банківської діяльності передбачено програмою курсу фінансово- І го права. У деяких вищих навчальних закладах викладається окремий спецкурс, який має назву «Банківське право» або «Бан- І ківське законодавство», який в залежності від кафедри зосере­джений головним чином або на цивільно-правових, або на фінан­сово-правових аспектах. Однак, незважаючи на неоднозначність позицій щодо визначення місця правових норм, які регламенту­ють відносини в сфері банківської діяльності, в системі права України, всі фахівці одностайні у тому, що питання правового | регулювання банківської діяльності є надзвичайно важливими і актуальними й потребують серйозного вивчення.


 

БАНКІВСЬКЕ ПРАВО УКРАЇНИ

ЯК МІЖГАЛУЗЕВИЙ КОМПЛЕКСНИЙ

ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ

Поняття банківського права.

Джерела банківського права.

§ 4. Місце нормативно-правових актів Національного ба­нку України у регулюванні банківських відносин.

§ 1. Поняття банківського права


На сьогодні словосполучення «банківське законодавст­во» та «банківське право» стають все більш звичними не тільки се­ред практиків, а й у наукових колах. У вищих навчальних закладах почали викладати спецкурс «Банківське право» або «Банківське за­конодавство». У той же час, коли мова йде про визначення місця норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері банківської діяльності, у системі права, позиції науковців розходяться.

Зокрема, деякі фахівці вважають, що банківське право є окре­мою комплексною галуззю права. Наприклад Г. А. Тосунян, А. Ю. Вікулін, А. М. Екмалян у підручнику з банківського права роблять висновок про те, що у банківському праві містяться нор­ми та використовуються методи правового регулювання різних галузей права, у зв'язку з чим воно є комплексною галуззю пра­ва1 . Аналогічної точки зору дотримуються Є. В. Карманов17 та О. О. Качан18 Іноземні дослідники розглядають банківське право в якості самостійної галузі права. К. Гавальда, Ж. Стуфле зазна-


Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Зкмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общ^ая часть: Учебник/ Под общ. ред. акад. Б. Н. Топорнина. — М.: Юристь, 1999. — С. 22.

Карманов Єй Банківське право України: Навчальний посібник. — Харків: Кон­сул, 2000. — С.22.

Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. — К.: Школа, 2004. — С. 8.


 


Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



чають, що об'єктом банківського права є визначення правового становища банків, тобто організацій, які професійно, на постійній основі здійснюють банківські операції, і правове становище са­мих банківських операцій. Останні, по суті, є комерційними уго­дами19. У подальшому ці автори дещо змінили свою точку зору, сформулювавши поняття кредитного права. До предмета кредит­ного права вони віднесли не тільки визначені вище відносини за участю банків, а й інших кредитних установ, які виконують окремі банківські операції. В іншій частині висловлене ними ра­ніше визначення залишилося без змін20. Таким чином, банківське право вони розглядають як частину кредитного права21.

Інші фахівці, заперечуючи існування банківського права як галузі права, вважають, що сукупність правових норм, які регла­ментують відносини в сфері банківської діяльності, як комплекс­ний правовий інститут. Зокрема, такої позиції дотримується О. П. Орлюк22, І. Б. Заверуха23, Л. Г. Єфимова24. На думку О. П. Орлюк, банківське право являє собою сукупність різнорід­них норм, що регулюють організацію кредитної системи й діяль­ність банків. Банківське право, з її точки зору, не є ні підгалуззю, ні основною галуззю права. Це комплексне утворення, що має свій специфічний правовий режим (однак не видовий)25.

На думку О. А. Костюченка, банківське право нині можна ви­значити як підгалузь фінансового права України, яка спрямована на мобілізацію, розподіл і використання централізованих фондів з метою забезпечення виконання завдань держави . Необхідно зазначити, що така точка зору була викладена ще у радянській юридичній літературі27. В умовах адміністративно-командної економіки така позиція була цілком обгрунтованою, оскільки всі відносини у банківському секторі чітко регламентувалися держа­вою, однією із сторін завжди був уповноважений державою ор-

19 ОтаШа С. ЗюиДіеи. Огоіі сіє 1а Ьапяие. Рагіз, 1974. Р.6.

20 СауаШа С, Зіоиуіеи. Ою'й сій сгесШ:1-іеге ііугє. — Рагіз, 1990. Р. 2.

21 Ефимова Л. Г. Банковское право. Учебноо и практическое пособие. — М.: Изд-во
БЕК 1994, —С.З.

2 Орлюк О. П. Банківська система України. Правові засади організації. — К.: Юрін-ком Інтер, 2003. —С. 10.

23 Заверуха І. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. заклад. — Я.: Астролябія, 2002. — 222 с. 2 Ефимова Л. Г. Вказана праця.

Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 104 с.

26 Костюченко О. А. Банківське право: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. —
К.: МАУП, 2000. — С. 7.

27 Гуревич И. С. Очерки советского банковского права. — Л., 1952. — С. 16, 26.

22 Ю. В. ВАЩЕНКО


ган, та ні про яку свободу волі сторін мова не йшла. Тобто, бан­ківські правовідносини дійсно були різновидом фінансових. Про­те на сьогоднішній день кредитна система України має тенден­цію до функціонування на ринкових засадах, а отже, змінюється і характер державного регулювання зазначених відносин.

На нашу думку, банківське право в Україні на цьому етапі розвитку є комплексним правовим інститутом, а не галуззю пра­ва, виходячи з таких міркувань. У сфері банківської діяльності виникають різні види відносин. Зокрема, це відносини між Наці­ональним банком України та іншими банками, банків між собою, між банками та їхніми клієнтами. Зазначені відносини різні за своєю природою, а отже, відрізняються ступенем державного ре­гулювання. У зв'язку з цим вони регламентуються правовими нормами, різними за своєю правовою природою. Зокрема, відно­сини між Національним банком України та іншими банками є одним із видів фінансово-правових відносин. Вони регулюються нормами фінансового права, для них характерні імперативний метод правового регулювання. Натомість відносини, які виника­ють між банками та їх клієнтами у процесі здійснення банківсь­кої діяльності, мають цивільно-правовий характер. В залежності від суб'єктного складу вони регулюються нормами або цивільно­го права, або господарського права.

Таким чином, банківські відносини, маючи таку спільну озна­ку, як виникнення у сфері банківської діяльності, є неоднорідни­ми за своєю правовою природою, регламентуються нормами різ­них галузей права шляхом поєднання диспозитивного та імперативного методів.

Визначаючи місце правових норм, які регламентують відно­сини в сфері банківської діяльності, в системі права України, ми виходимо з класичної позиції щодо поділу права на галузі — за предметом та методом правового регулювання. Як відомо, пред­метом будь-якої галузі права є певна група однорідних відносин, на регулювання яких і спрямовані відповідні правові норми. Для банківських відносин, як ми вже з'ясували, спільною є така озна­ка, як сфера їх виникнення — сфера банківської діяльності. Обов'язковим суб'єктом банківських відносин є банк — центра­льний банк або інші банки. У той же час зазначені відносини за своєю правовою природою неоднорідні. У зв'язку з цим ми мо­жемо констатувати відсутність однорідних відносин, відмінних від відносин, які регулюються іншими галузями права, зокрема фінансового, цивільного, господарського. Допоміжним критерієм поділу права на галузі є метод правового регулювання. Як ми вже

право

Банківське


з'ясували, враховуючи неоднорідність відносин, які виникають у сфері банківської діяльності, для їх регулювання застосовуються обидва методи: і метод владних приписів (імперативний метод), і диспозитивний метод. Застосування обох методів якраз і підтвер­джує неможливість виділення окремої галузі права — банківсь­кого права.

Отже, автор цього посібника є прихильником саме класичного поділу права на галузі, у якому заперечується наявність комплек­сних галузей права. У той же час при такому підході визнається можливість існування так званих комплексних правових інститу­тів. Необхідно також зазначити, що в юридичній науці немає єдиного підходу до класифікації видів правового інституту як структурного елемента системи права. Зокрема, Н. І. Матузов ви­діляє такі види правових інститутів, як галузеві та міжгалузеві (або змішані), прості та складні (або комплексні), регулятивні, охоронні та установчі (закріплюючі)28. Внутрішньогалузевий ін­ститут, на його думку, складається із норм однієї галузі права, а міжгалузевий — з норм двох та більше галузей. Простий інсти­тут, як він вважає, є невеликим та не містить у собі ніяких інших підрозділів. Складний або комплексний інститут, на думку Н. І. Матузова, є відносно великим, має у своєму складі більш дрібні самостійні утворення, які називає субінститутами. Таким чином, він ототожнює поняття «складний інститут» та «комплек­сний інститут» (аналогічну позицію займають деякі інші фахів­ці2 . Крім того, на його думку, необхідно ставити знак рівності між поняттями «міжгалузевий інститут» та «змішаний інститут». В. О. Перевалов, аналізуючи систему права та систему зако­нодавства, виділяє «галузеві та міжгалузеві (комплексні) правові інститути»30, тим самим ототожнюючи поняття «міжгалузевий інститут» та «комплексний інститут».

Д. А. Дмитрієв, І. Ф. Кузьмін, В. В. Лазарєв та інші автори, розглядаючи цей структурний елемент системи права, зазнача­ють, що «звичайно правовий інститут — це порівняно невелика спільність норм, специфіка та автономність якої не виходять за межі однієї галузі права. В той же час окремі так звані змішані інститути можуть містити норми, характерні для різних галузей

Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова иА. В. Мальто. — М.: Юристь, 1997. — С. 352.

29 Обшая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лачарева. — 2-е изд.. перераб. и доп. — М.: Юристь, 1996. — С. 169.

' Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под 1 ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. — М.: Издательская группа ИНФРА — М — І НОРМА, 1997, —С. 317.

Ю. В. ВАЩЕНКО


права. Наявність змішаних інститутів пояснюється тим, що одно­рідність відносин, що регулюються галуззю права, не є стериль­ною. В ній завжди (в деяких випадках більше, в деяких — мен­ше) присутня певна кількість інших відносин, відмінних за формою, але тісно пов'язаних з іншими за своїм призначен­ням»3 .

В. В. Копєйчиков, А. М. Колодій, С. Л. Лисенков звертають увагу на те, що «іноді деякі відносини регулюються нормами різ­них галузей права, тому ці норми утворюють комплексний інсти­тут права»32.

На наш погляд, правильною є позиція С. С. Алексєєва, який зазначав, що «не можна ототожнювати поняття «міжгалузевий (комплексний) правовий інститут» та «змішаний інститут», а та­кож «складний інститут» та «комплексний інститут». Поняття «комплексний інститут» С. С. Алексеєв розглядає в контексті «подвоєння» системи права. Крім того, він виділяє об'єднання інститутів, а також галузеві комплексні інститути та міжгалузеві комплексні інститути33. Змішаний інститут, звертає він увагу, «є не збірним утворенням, не конгломератом із шматочків різних галузей, а галузевим інститутом, до якого просочилися (виявили­ся «підмішаними») елементи інших галузей»34. В якості прикладу він наводить змішані інститути в галузях цивільного та сімейного права. Виходячи з такої позиції, норми, які регламентують відно­сини у сфері банківської діяльності, складають комплексний між­галузевий інститут.

Ще одним спірним питанням є місце норм, які регламентують діяльність небанківських фінансових установ, у системі права України. На думку І. Б. Заверухи, предмет банківського права складають суспільні відносини, що виникають з приводу здійс­нення банківських операцій та надання банківських послуг упов­новаженими юридичними особами: банками та фінансовими установами, а також — Національним банком України, як орга­ном, наділеним Конституцією та чинним законодавством виклю­чними функціями в сферах грошового обігу, кредитної політики, а відтак — забезпеченням функціонування і розвитку банківської

Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Дмитриев Д.А., Кузьмин И.Ф., Лазарєв В.В. и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина.— 2-е изд.,испр. и доп. — М.: Изд-во МГТУ им. Н.З.Баумана, 1995. — С. 171.

Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та інші / За ред. В. В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К.: Юрінком Інтер, 1999. _С. 171.

м Алексеєв С.С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 151.

Алексеєв С.С. Вказана праця. — С. 132.

Банківське право


системи35. Із наведеного визначення випливає, що шановний нау­ковець відносить до обов'язкового суб'єкта банківських право­відносин не лише банки, а й інші фінансові установи. Ми поділя­ємо позицію І. Б. Заверухи щодо неможливості обмеження кола банківських відносин відносинами за участю лише банків, і вва­жаємо, що суб'єктами зазначених відносин є також і інші фінан­сові установи при здійсненні ними банківських операцій.

Підсумовуючи вищевикладене, можна сформулювати: бан­ківське право— це міжгалузевий комплексний правовий інсти­тут, що об'єднує норми адміністративного, фінансового, цивіль­ного та господарського права, які регулюють відносини між банками (небанківськими фінансовими установами) та іншими юридичними і фізичними особами в сфері банківської діяльності. На відміну від поняття «банківське право», що, як ми з'ясували, є досить дискусійним у вітчизняній юридичній літературі, з понят- і тям «банківське законодавство» все набагато простіше. Навіть запе- іречуючи існування такої галузі права, як банківське право, не мож-1на не погодитись з існуванням галузі банківського законодавства. ] Банківське законодавство ми можемо визначити як комплексну га­лузь законодавства, яка є сукупністю нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності.

§ 2. Банківські правовідносини:

поняття, структура види та особливості

Банківські правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення та­ких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зараху­вання коштів на них, розміщення залучених коштів від свого іме­ні, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком Украї­ни ліцензії або окремого дозволу.

Заверуха І. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. І заклад. — Л.: Астролябія, 2002. — СЛО.

/О. В. ВАЩЕНКО


Як ми вже з'ясували, банківські правовідносини за своєю пра­вовою природою можуть бути адміністративними, фінансовими, цивільними або господарськими. Враховуючи неоднорідність ба­нківських правовідносин, вони мають як певні спільні ознаки, так і відмінні ознаки.

Так, до спільних ознак банківських правовідносин можна від­нести:

1) виникнення їх у сфері банківської діяльності;

2) однією стороною банківських правовідносин завжди є фі­
нансовий посередник — центральний банк держави чи інший
банк, або небанківська фінансова установа.

Щодо відмінних ознак фінансових, адміністративних, цивіль­них чи господарських відносин, необхідно враховувати, що для кожної групи таких правовідносин є характерними ознаки, які притаманні відповідним галузевим правовідносинам. Так, якщо це банківські відносини фінансово-правового характеру, для них характерні такі ознаки, як виникнення у сфері фінансової діяль­ності Національного банку України, владно-майновий характер. На відміну від зазначених відносин, банківські правовідносини цивільно-правового характеру характеризуються рівністю сторін (тобто є диспозитивними).

Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини скла­даються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин.

Необхідно зазначити, що визначення кола суб'єктів банківсь­ких правовідносин є дискусійним у юридичній науці. Зокрема, досить часто до обов'язкових суб'єктів зазначених правовідносин відносять лише банки. Наприклад, О. О. Качан в залежності від суб'єктного складу виділяє такі банківські правовідносини:

1) між банками та клієнтами;

2) між двома комерційними банками з приводу здійснення ба­
нківських операцій;

3) між Національним банком та комерційними банками;

 

4) між комерційними банками з приводу створення союзів,
асоціацій та інших виробничих утворень — членські правовідно­
сини;

5) між Національним банком та урядом — відносини взаємно­
го представництва;

6) між Національним банком та органами представницької та
виконавчої влади — призначення та звіт36.

' Качан О. О, Вказана праця. — С. 9.

Банківське право


О. А. Костюченко вважає, що суб'єктами банківських право­відносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці). Особливим суб'єктом є держава37.

Таким чином, зазначені фахівці відносять до обов'язкових суб'єктів банківського права лише банківські установи. З нашої точки зору, найбільш обґрунтованою є позиція І. Б. Заверухи. На її думку, предмет банківського права складають суспільні відно­сини, що виникають з приводу здійснення банківських операцій та надання банківських послуг уповноваженими юридичними особами: банками та фінансовими установами, а також — Націо­нальним банком України як органом, наділеним Конституцією та чинним законодавством виключними функціями в сферах грошо­вого обігу, кредитної політики, а відтак — забезпечення функці­онування і розвитку банківської системи38.

На нашу думку, визначальне значення для відокремлення бан­ківських правовідносин від інших правовідносин є сфера їх ви­никнення — сфера банківської діяльності.

Виходячи з того, які особи мають право здійснювати банків­ські операції, обов'язковими суб'єктами банківських правовідно­син є:

• Національний банк України;

• інші банки;

• фінансові установи, які на підставі дозволу НБУ мають пра­
во здійснювати певні банківські операції.

Банківські правовідносини можуть виникати як між вищеза- І значеними суб'єктами, так і між ними, а також юридичними та фізичними особами — клієнтами банків та небанківських фінан- ] сових установ.

Як відомо, суб'єкти будь-яких правовідносин мають право-суб'єктність. Під правосуб'єктністю у теорії права розуміється здатність суб'єктів (фізичних та юридичних осіб) бути учасника­ми відповідних правовідносин. Правосуб'єктність включає такі обов'язкові складові елементи, як:

• правоздатність;

• дієздатність;

• деліктоздатність.

Правоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів мати суб'єктивні права та нести юридичні обов'язки.

Костюченко О. А. Вказана праця. — С. 17. Заверуха І. Б. Вказана праця. — С. 10.


Дієздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів своїми діями набувати суб'єктивних прав та їх реалізо­вувати, а також виконувати покладені на них обов'язки.

Деліктоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів нести відповідальність за вчинені правопорушення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.112.123 (0.027 с.)