Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Банківська діяльність: поняття та особливостіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
ЗМІСТ
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист№ 14/18.2-2941від 20.12.2005 р.) Рецензент О. П. Орлюк — доктор юридичних наук, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності; А.А. Нечай — доктор юридичних наук, доцент Українського інституту розвитку фондового ринку; Т.Т. Кудлай — доктор юридичних наук, директор Інституту повітряного і космічного права Національного авіаційного університету. Ващенко Ю.В. В 23 Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с. I8ВN 966-364-217-3 У навчальному посібнику автор висвітлює питання банківського права як комплексного правового інституту, розкриває зміст окремих складових педінститутів. Головну увагу приділено фінансово-правовим аспектам банківської діяльності. У загальній частині розкрито поняття банківського права, банківської діяльності, правовий статус банку, предмет, методи, систему банківського права, банківської таємниці, банківського регулювання та банківського нагляду, правові засади фінансового моніторингу. В особливій частині досліджено правові засади здійснення окремих банківських операцій, зокрема, кредитних, розрахункових, валютних. Навчальний посібник підготовлено у відповідності з основними темами спецкурсу «Банківське законодавство», а також темою «Правове регулювання банківської діяльності» нормативного курсу «Фінансове право», що викладаються на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. При його підготовці автор спиралася на власний досвід, отриманий у процесі читання лекцій на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також досвід практичної роботи у банківському секторі України. У зв'язку з цим у посібнику гармонійно поєднані теоретичні та практичні аспекти правового регулювання банківської діяльності. Для студентів, аспірантів, викладачів юридичних та економічних навчальних закладів, працівників банківського сектора та читачів, які цікавляться питаннями правового регулювання банківських відносин. © Ю. В. Ващенко, 2006
© Центр навчальної літератури, 2006 ВСТУП ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ГЛАВА 1. Банківська діяльність: поняття та особливості......................... 9 § 1. Банк як інститут фінансово-кредитної системи.......................... 9 § 2. Поняття та особливості банківської діяльності........................ 14 § 3. Банківські операції, банківські угоди та банківські по ГЛАВА 2. Банківське право України як міжгалузевий комплекс § 1. Поняття банківського права........................................................... 21 § 2. Банківські правовідносини: поняття, склад, види та особливості................................................................................................. 26 § 3. Джерела банківського права......................................................... 33 § 4. Місце нормативно-правових актів Національного банку ГЛАВА 3. Банківська система України.......................................................... 45 § 1. Теоретичні основи банківської системи..................................... 45 § 2. Історичні аспекти банківської системи України...................... 46 § 3. Поняття та склад банківської системи України....................... 56 § 4. Поняття та види банківських об'єднань...................................... 61 ЛАВА 4. Правовий статус Національного банку України.................... 67 § 1. Правовий статус НБУ як центрального банку країни. Подвійна правова природа НБУ........................................................... 67 § 2. Функції НБУ за чинним законодавством.................................... 69
§ 4. Організаційно-функціональна структура Національного ГЛАВА 5. Правовий статус комерційних банків......................................... 82 § 1. Особливості правового статусу комерційних банків в Україні......................................................................................................... 82 § 2. Організаційно-функціональна структура банку та особ ГЛАВА 6. Правові засади банківського регулювання та банків § 1. Співвідношення банківського регулювання та банківсь § 2. Методи банківського регулювання.............................................. 95 § 3. Правові засади банківського нагляду......................................... 99 § 4. Порядок створення комерційних банків, відкриття фі § 5. Надання дозволів та ліцензій на здійснення банківських операцій.................................................................................................... 120 § 6. Проведення дистанційного контролю та інспектування комерційних банків в Україні.............................................................. 125 § 7. Правові засади застосування санкцій впливу за пору § 8. Порядок реорганізації та ліквідації комерційних банків... 129 ГЛАВА 7. Правове регулювання банківської таємниці......................... 144 § 1. Поняття банківської таємниці..................................................... 144 § 2. Порядок розкриття банківської таємниці................................. 146 § 3. Співвідношення понять «банківська таємниця» та «ко ГЛАВА 8. Правові засади фінансового моніторингу............................... 152 § 1. Поняття та система фінансового моніторингу....................... 152 § 2. Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фі § 3. Права та обов'язки банків як суб'єктів первинного мо § 4. Відповідальність за порушення вимог Закону України 4 /О. В. ВАЩЕНКО ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ГЛАВА 9. Правове регулювання безготівкових розрахунків............... 176 § 1. Поняття безготівкових розрахунків. Співвідношення § 2. Форми та способи безготівкових розрахунків........................ 181 § 3. Види банківських рахунків. Порядок їх відкриття................ 192 § 4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків у націо ГЛАВА 10. Правове регулювання готівкових розрахунків................... 203 § 1. Правове регулювання касових операцій в установах ба § 2. Правила ведення касових операцій клієнтів банків. Лі § 3. Фінансова відповідальність за правопорушення в сфері ГЛАВА 11. Правові засади міжбанківських розрахунків...................... 225 § 1. Поняття та види платіжних систем............................................ 225 § 2. Принципи функціонування системно важливих платіж § 3. Понятгя та порядок відкриття кореспондентських раху § 4. Порядок здійснення контролю за кореспондентськими рахунками комерційних банків.......................................................... 237 § 5. Організація міжбанківських розрахунків в Україні.... 239 ГЛАВА 12. Правове регулювання кредитних відносин банків.... 243 § 1. Поняття та особливості правового регулювання банків § 2. Кредитування комерційних банків Національним бан § 3. Іпотечне кредитування в Україні............................................... 254 § 4. Кредитування молодіжних житлових програм..................... 259 ГЛАВА 13. Правове регулювання депозитних (вкладних) операцій. 270 § 1. Поняття депозитних (вкладних) операцій за законодав § 2. Види депозитних (вкладних) операцій..................................... 273 Банківське право 5 § 3. Порядок здійснення банками депозитних (вкладних) операцій.................................................................................................... 274 § 4. Система гарантування вкладів в Україні................................ 278 § 5. Депозитні операції Національного банку України з ко ГЛАВА 14. Правові засади здійснення валютних операцій................... 290 § 1. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю в Україні................................................................................ 290 § 2. Валютні цінності та валютні операції...................................... 297 § 3. Правовий статус резидентів та нерезидентів в Україні.. 298 § 4. Ліцензування Національним банком України учасників валютних відносин................................................................................. 300 § 5. Особливості розрахунків в іноземній валюті.......................... 304 § 6. Відповідальність за порушення валютного законодав ГЛАВА 15. Банки як учасники податкових правовідносин................ 315 § 1. Правовий статус банків як осіб, які сприяють виконан § 2. Банки як платники податків, зборів (обов'язкових пла ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ........................................................... 332 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.......................................................................... 338 ТЕМИ ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ...................................... 342
ВСТУП
В умовах побудови в Україні незалежної, демократичної, правової держави з економікою, заснованою на ринкових засадах, надзвичайно важливу роль відіграють саме банківські установи. Від їх стабільного та ефективного функціонування залежить ефективність ринкових реформ у нашій державі. У зв'язку з цим надзвичайно важливо на законодавчому рівні закріпити основні принципи та порядок здійснення банківської діяльності. У нових економічних умовах характер державного регулювання банківської діяльності безумовно змінюється. Ми поступово відходимо від адміністративно-командних важелів управління економікою, вчимося застосовувати ринкові інструменти. Однак у перехідний період надзвичайно важливо розробити ефективний і дієвий механізм державного регулювання та контролю у зазначеному секторі економіки. І у цьому контексті значної ваги набувають питання банківського регулювання та банківського нагляду як функцій Національного банку України. Науково-технічний прогрес обумовлює стрімкий розвиток технічних можливостей банківської системи. В результаті цього з'являються нові банківські операції, які вимагають адекватного правового регулювання. Україною проголошено курс на європейську інтеграцію. Однією з умов вступу України до Європейського співтовариства є досягнення приблизної відповідності
Банківське право
Враховуючи вищевикладене, питання банківського права є надзвичайно актуальними та заслуговують на увагу фахівців. Саме цим пояснюється значна кількість наукових досліджень з питань банківського права, публікації практикуючих юристів у сфері банківської діяльності. Правове регулювання окремих банківських операцій, в першу чергу кредитування, безготівкових розрахунків, питання правового статусу Національного банку України та інших банківських установ кожного року цікавлять все більше студентів, які обирають дослідження зазначених питань в межах дипломних та магістерських робіт. На сьогодні у вітчизняній правовій науці спірним є питання про існування окремої галузі банківського права. На думку одних фахівців, банківське право має право на існування у контексті так званої вторинної структури права як комплексна галузь права. Інші говорять про існування комплексного правового інституту. Цивільно-правові та господарсько-правові аспекти банківської і діяльності вивчаються в межах курсів відповідно цивільного та господарського права. Викладання фінансово-правових аспектів банківської діяльності передбачено програмою курсу фінансово- І го права. У деяких вищих навчальних закладах викладається окремий спецкурс, який має назву «Банківське право» або «Бан- І ківське законодавство», який в залежності від кафедри зосереджений головним чином або на цивільно-правових, або на фінансово-правових аспектах. Однак, незважаючи на неоднозначність позицій щодо визначення місця правових норм, які регламентують відносини в сфері банківської діяльності, в системі права України, всі фахівці одностайні у тому, що питання правового | регулювання банківської діяльності є надзвичайно важливими і актуальними й потребують серйозного вивчення.
БАНКІВСЬКЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК МІЖГАЛУЗЕВИЙ КОМПЛЕКСНИЙ ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ Поняття банківського права. Джерела банківського права. § 4. Місце нормативно-правових актів Національного банку України у регулюванні банківських відносин.
Зокрема, деякі фахівці вважають, що банківське право є окремою комплексною галуззю права. Наприклад Г. А. Тосунян, А. Ю. Вікулін, А. М. Екмалян у підручнику з банківського права роблять висновок про те, що у банківському праві містяться норми та використовуються методи правового регулювання різних галузей права, у зв'язку з чим воно є комплексною галуззю права1. Аналогічної точки зору дотримуються Є. В. Карманов17 та О. О. Качан18 Іноземні дослідники розглядають банківське право в якості самостійної галузі права. К. Гавальда, Ж. Стуфле зазна-
Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Зкмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общ^ая часть: Учебник/ Под общ. ред. акад. Б. Н. Топорнина. — М.: Юристь, 1999. — С. 22. Карманов Єй Банківське право України: Навчальний посібник. — Харків: Консул, 2000. — С.22. Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. — К.: Школа, 2004. — С. 8.
Ю. В. ВАЩЕНКО Банківське право
Інші фахівці, заперечуючи існування банківського права як галузі права, вважають, що сукупність правових норм, які регламентують відносини в сфері банківської діяльності, як комплексний правовий інститут. Зокрема, такої позиції дотримується О. П. Орлюк22, І. Б. Заверуха23, Л. Г. Єфимова24. На думку О. П. Орлюк, банківське право являє собою сукупність різнорідних норм, що регулюють організацію кредитної системи й діяльність банків. Банківське право, з її точки зору, не є ні підгалуззю, ні основною галуззю права. Це комплексне утворення, що має свій специфічний правовий режим (однак не видовий)25. На думку О. А. Костюченка, банківське право нині можна визначити як підгалузь фінансового права України, яка спрямована на мобілізацію, розподіл і використання централізованих фондів з метою забезпечення виконання завдань держави. Необхідно зазначити, що така точка зору була викладена ще у радянській юридичній літературі27. В умовах адміністративно-командної економіки така позиція була цілком обгрунтованою, оскільки всі відносини у банківському секторі чітко регламентувалися державою, однією із сторін завжди був уповноважений державою ор-
20 СауаШа С, Зіоиуіеи. Ою'й сій сгесШ: 1-іеге ііугє. — Рагіз, 1990. Р. 2. 21 Ефимова Л. Г. Банковское право. Учебноо и практическое пособие. — М.: Изд-во 2 Орлюк О. П. Банківська система України. Правові засади організації. — К.: Юрін-ком Інтер, 2003. —С. 10. 23 Заверуха І. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. заклад. — Я.: Астролябія, 2002. — 222 с. 2 Ефимова Л. Г. Вказана праця. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 104 с. 26 Костюченко О. А. Банківське право: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — 27 Гуревич И. С. Очерки советского банковского права. — Л., 1952. — С. 16, 26. 22 Ю. В. ВАЩЕНКО ган, та ні про яку свободу волі сторін мова не йшла. Тобто, банківські правовідносини дійсно були різновидом фінансових. Проте на сьогоднішній день кредитна система України має тенденцію до функціонування на ринкових засадах, а отже, змінюється і характер державного регулювання зазначених відносин. На нашу думку, банківське право в Україні на цьому етапі розвитку є комплексним правовим інститутом, а не галуззю права, виходячи з таких міркувань. У сфері банківської діяльності виникають різні види відносин. Зокрема, це відносини між Національним банком України та іншими банками, банків між собою, між банками та їхніми клієнтами. Зазначені відносини різні за своєю природою, а отже, відрізняються ступенем державного регулювання. У зв'язку з цим вони регламентуються правовими нормами, різними за своєю правовою природою. Зокрема, відносини між Національним банком України та іншими банками є одним із видів фінансово-правових відносин. Вони регулюються нормами фінансового права, для них характерні імперативний метод правового регулювання. Натомість відносини, які виникають між банками та їх клієнтами у процесі здійснення банківської діяльності, мають цивільно-правовий характер. В залежності від суб'єктного складу вони регулюються нормами або цивільного права, або господарського права. Таким чином, банківські відносини, маючи таку спільну ознаку, як виникнення у сфері банківської діяльності, є неоднорідними за своєю правовою природою, регламентуються нормами різних галузей права шляхом поєднання диспозитивного та імперативного методів. Визначаючи місце правових норм, які регламентують відносини в сфері банківської діяльності, в системі права України, ми виходимо з класичної позиції щодо поділу права на галузі — за предметом та методом правового регулювання. Як відомо, предметом будь-якої галузі права є певна група однорідних відносин, на регулювання яких і спрямовані відповідні правові норми. Для банківських відносин, як ми вже з'ясували, спільною є така ознака, як сфера їх виникнення — сфера банківської діяльності. Обов'язковим суб'єктом банківських відносин є банк — центральний банк або інші банки. У той же час зазначені відносини за своєю правовою природою неоднорідні. У зв'язку з цим ми можемо констатувати відсутність однорідних відносин, відмінних від відносин, які регулюються іншими галузями права, зокрема фінансового, цивільного, господарського. Допоміжним критерієм поділу права на галузі є метод правового регулювання. Як ми вже
Банківське
Отже, автор цього посібника є прихильником саме класичного поділу права на галузі, у якому заперечується наявність комплексних галузей права. У той же час при такому підході визнається можливість існування так званих комплексних правових інститутів. Необхідно також зазначити, що в юридичній науці немає єдиного підходу до класифікації видів правового інституту як структурного елемента системи права. Зокрема, Н. І. Матузов виділяє такі види правових інститутів, як галузеві та міжгалузеві (або змішані), прості та складні (або комплексні), регулятивні, охоронні та установчі (закріплюючі)28. Внутрішньогалузевий інститут, на його думку, складається із норм однієї галузі права, а міжгалузевий — з норм двох та більше галузей. Простий інститут, як він вважає, є невеликим та не містить у собі ніяких інших підрозділів. Складний або комплексний інститут, на думку Н. І. Матузова, є відносно великим, має у своєму складі більш дрібні самостійні утворення, які називає субінститутами. Таким чином, він ототожнює поняття «складний інститут» та «комплексний інститут» (аналогічну позицію займають деякі інші фахівці2. Крім того, на його думку, необхідно ставити знак рівності між поняттями «міжгалузевий інститут» та «змішаний інститут». В. О. Перевалов, аналізуючи систему права та систему законодавства, виділяє «галузеві та міжгалузеві (комплексні) правові інститути»30, тим самим ототожнюючи поняття «міжгалузевий інститут» та «комплексний інститут». Д. А. Дмитрієв, І. Ф. Кузьмін, В. В. Лазарєв та інші автори, розглядаючи цей структурний елемент системи права, зазначають, що «звичайно правовий інститут — це порівняно невелика спільність норм, специфіка та автономність якої не виходять за межі однієї галузі права. В той же час окремі так звані змішані інститути можуть містити норми, характерні для різних галузей
29 Обшая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лачарева. — 2-е изд.. перераб. и доп. — М.: Юристь, 1996. — С. 169. ' Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под 1 ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. — М.: Издательская группа ИНФРА — М — І НОРМА, 1997, —С. 317. Ю. В. ВАЩЕНКО права. Наявність змішаних інститутів пояснюється тим, що однорідність відносин, що регулюються галуззю права, не є стерильною. В ній завжди (в деяких випадках більше, в деяких — менше) присутня певна кількість інших відносин, відмінних за формою, але тісно пов'язаних з іншими за своїм призначенням»3. В. В. Копєйчиков, А. М. Колодій, С. Л. Лисенков звертають увагу на те, що «іноді деякі відносини регулюються нормами різних галузей права, тому ці норми утворюють комплексний інститут права»32. На наш погляд, правильною є позиція С. С. Алексєєва, який зазначав, що «не можна ототожнювати поняття «міжгалузевий (комплексний) правовий інститут» та «змішаний інститут», а також «складний інститут» та «комплексний інститут». Поняття «комплексний інститут» С. С. Алексеєв розглядає в контексті «подвоєння» системи права. Крім того, він виділяє об'єднання інститутів, а також галузеві комплексні інститути та міжгалузеві комплексні інститути33. Змішаний інститут, звертає він увагу, «є не збірним утворенням, не конгломератом із шматочків різних галузей, а галузевим інститутом, до якого просочилися (виявилися «підмішаними») елементи інших галузей»34. В якості прикладу він наводить змішані інститути в галузях цивільного та сімейного права. Виходячи з такої позиції, норми, які регламентують відносини у сфері банківської діяльності, складають комплексний міжгалузевий інститут. Ще одним спірним питанням є місце норм, які регламентують діяльність небанківських фінансових установ, у системі права України. На думку І. Б. Заверухи, предмет банківського права складають суспільні відносини, що виникають з приводу здійснення банківських операцій та надання банківських послуг уповноваженими юридичними особами: банками та фінансовими установами, а також — Національним банком України, як органом, наділеним Конституцією та чинним законодавством виключними функціями в сферах грошового обігу, кредитної політики, а відтак — забезпеченням функціонування і розвитку банківської
Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та інші / За ред. В. В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К.: Юрінком Інтер, 1999. _С. 171. м Алексеєв С.С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 151. Алексеєв С.С. Вказана праця. — С. 132.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сформулювати: банківське право — це міжгалузевий комплексний правовий інститут, що об'єднує норми адміністративного, фінансового, цивільного та господарського права, які регулюють відносини між банками (небанківськими фінансовими установами) та іншими юридичними і фізичними особами в сфері банківської діяльності. На відміну від поняття «банківське право», що, як ми з'ясували, є досить дискусійним у вітчизняній юридичній літературі, з понят- і тям «банківське законодавство» все набагато простіше. Навіть запе- і речуючи існування такої галузі права, як банківське право, не мож-1 на не погодитись з існуванням галузі банківського законодавства. ] Банківське законодавство ми можемо визначити як комплексну галузь законодавства, яка є сукупністю нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності.
поняття, структура види та особливості
/О. В. ВАЩЕНКО Як ми вже з'ясували, банківські правовідносини за своєю правовою природою можуть бути адміністративними, фінансовими, цивільними або господарськими. Враховуючи неоднорідність банківських правовідносин, вони мають як певні спільні ознаки, так і відмінні ознаки. Так, до спільних ознак банківських правовідносин можна віднести: 1) виникнення їх у сфері банківської діяльності; 2) однією стороною банківських правовідносин завжди є фі Щодо відмінних ознак фінансових, адміністративних, цивільних чи господарських відносин, необхідно враховувати, що для кожної групи таких правовідносин є характерними ознаки, які притаманні відповідним галузевим правовідносинам. Так, якщо це банківські відносини фінансово-правового характеру, для них характерні такі ознаки, як виникнення у сфері фінансової діяльності Національного банку України, владно-майновий характер. На відміну від зазначених відносин, банківські правовідносини цивільно-правового характеру характеризуються рівністю сторін (тобто є диспозитивними). Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини складаються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин. Необхідно зазначити, що визначення кола суб'єктів банківських правовідносин є дискусійним у юридичній науці. Зокрема, досить часто до обов'язкових суб'єктів зазначених правовідносин відносять лише банки. Наприклад, О. О. Качан в залежності від суб'єктного складу виділяє такі банківські правовідносини: 1) між банками та клієнтами; 2) між двома комерційними банками з приводу здійснення ба 3) між Національним банком та комерційними банками;
4) між комерційними банками з приводу створення союзів, 5) між Національним банком та урядом — відносини взаємно 6) між Національним банком та органами представницької та
Таким чином, зазначені фахівці відносять до обов'язкових суб'єктів банківського права лише банківські установи. З нашої точки зору, найбільш обґрунтованою є позиція І. Б. Заверухи. На її думку, предмет банківського права складають суспільні відносини, що виникають з приводу здійснення банківських операцій та надання банківських послуг уповноваженими юридичними особами: банками та фінансовими установами, а також — Національним банком України як органом, наділеним Конституцією та чинним законодавством виключними функціями в сферах грошового обігу, кредитної політики, а відтак — забезпечення функціонування і розвитку банківської системи38. На нашу думку, визначальне значення для відокремлення банківських правовідносин від інших правовідносин є сфера їх виникнення — сфера банківської діяльності. Виходячи з того, які особи мають право здійснювати банківські операції, обов'язковими суб'єктами банківських правовідносин є: • Національний банк України; • інші банки; • фінансові установи, які на підставі дозволу НБУ мають пра Банківські правовідносини можуть виникати як між вищеза- І значеними суб'єктами, так і між ними, а також юридичними та фізичними особами — клієнтами банків та небанківських фінан- ] сових установ. Як відомо, суб'єкти будь-яких правовідносин мають право-суб'єктність. Під правосуб'єктністю у теорії права розуміється здатність суб'єктів (фізичних та юридичних осіб) бути учасниками відповідних правовідносин. Правосуб'єктність включає такі обов'язкові складові елементи, як: • правоздатність; • дієздатність; • деліктоздатність. Правоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів мати суб'єктивні права та нести юридичні обов'язки.
Дієздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів своїми діями набувати суб'єктивних прав та їх реалізовувати, а також виконувати покладені на них обов'язки. Деліктоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єктів нести відповідальність за вчинені правопорушення. Момент виникнення правосуб'єктності юридичних та фізичних осіб відрізняється. Так, правоздатність фізичних осіб виникає з моменту народження та припиняється з моменту смерті. Фізичні особи є рівними у своїй правоздатності. У випадках, встановлених законом, охороняютьс
|
|||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 331; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.148.63 (0.015 с.) |
§ 3. Керівні органи НБУ.......................................................................... 70
Банківський сектор є кровоносною судиною економіки будь-якої держави. Саме через банківські установи проходить переважний обсяг фінансових ресурсів. За станом банківського сектора судять про стан економіки держави в цілому.
Ю. В. ВАЩЕНКО
нодавства України законодавству ЄС. Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629-ІУ однією з пріоритетних сфер законодавства України є банківське право. У зв'язку з цим ще одним з найважливіших напрямків удосконалення банківського законодавства України є його адаптація до законодавства Європейського Союзу.
§ 1. Поняття банківського права
На сьогодні словосполучення «банківське законодавство» та «банківське право» стають все більш звичними не тільки серед практиків, а й у наукових колах. У вищих навчальних закладах почали викладати спецкурс «Банківське право» або «Банківське законодавство». У той же час, коли мова йде про визначення місця норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері банківської діяльності, у системі права, позиції науковців розходяться.
чають, що об'єктом банківського права є визначення правового становища банків, тобто організацій, які професійно, на постійній основі здійснюють банківські операції, і правове становище самих банківських операцій. Останні, по суті, є комерційними угодами19. У подальшому ці автори дещо змінили свою точку зору, сформулювавши поняття кредитного права. До предмета кредитного права вони віднесли не тільки визначені вище відносини за участю банків, а й інших кредитних установ, які виконують окремі банківські операції. В іншій частині висловлене ними раніше визначення залишилося без змін20. Таким чином, банківське право вони розглядають як частину кредитного права21.
19 ОтаШа С. ЗюиДіеи. Огоіі сіє 1а Ьапяие. Рагіз, 1974. Р.6.
з'ясували, враховуючи неоднорідність відносин, які виникають у сфері банківської діяльності, для їх регулювання застосовуються обидва методи: і метод владних приписів (імперативний метод), і диспозитивний метод. Застосування обох методів якраз і підтверджує неможливість виділення окремої галузі права — банківського права.
Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Дмитриев Д.А., Кузьмин И.Ф., Лазарєв В.В. и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Изд-во МГТУ им. Н.З.Баумана, 1995. — С. 171.
Банківське право
системи35. Із наведеного визначення випливає, що шановний науковець відносить до обов'язкового суб'єкта банківських правовідносин не лише банки, а й інші фінансові установи. Ми поділяємо позицію І. Б. Заверухи щодо неможливості обмеження кола банківських відносин відносинами за участю лише банків, і вважаємо, що суб'єктами зазначених відносин є також і інші фінансові установи при здійсненні ними банківських операцій.
§ 2. Банківські правовідносини:
Банківські правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення таких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком України ліцензії або окремого дозволу.
Заверуха І. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. І заклад. — Л.: Астролябія, 2002. — СЛО.
' Качан О. О, Вказана праця. — С. 9.
Банківське право
О. А. Костюченко вважає, що суб'єктами банківських правовідносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці). Особливим суб'єктом є держава37.
Костюченко О. А. Вказана праця. — С. 17. Заверуха І. Б. Вказана праця. — С. 10.
