Організаційно-функціональна структура Національного банку України.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організаційно-функціональна структура Національного банку України.



§ 7. Правовий статус НБУ як центрального банку держави. Подвійна правова природа


Центральні банки створені та функціонують у бага­тьох країнах. Вони відрізняються за назвами, порядком утво­рення, обсягом повноважень. Проте, незважаючи на певні об'єктивні відмінності, центральним банкам притаманні спіль­ні риси. Центральний банк характеризується подвійною право­вою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері бан­ківської діяльності, а з іншого, — банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.

Правовий статус центральних банків характеризується такими основними чинниками:

• рівнем нормативно-правового закріплення;

• ступенем самостійності (незалежності) в системі органів
державної влади;

• характером взаємовідносин з іншими банками та фінансово-
кредитними установами.

Центральні банки — це юридичні особи, що мають особливий статус, відмітна ознака якого — відособленість майна банку від майна держави. Хоч формально це майно перебуває у державній власності, центральний банк наділений правом розпоряджатися


Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



ним як власник. Цим центральний банк відрізняється від держав­ного банку, майно якого повністю контролюється державою .

Дослідження свідчать, що за своїм правовим статусом центра­льний банк має бути незалежною і впливовою установою, яка здійснює грошово-кредитне регулювання на основі закріплених за ним законом повноважень та забезпечує надійність і стабільне функціонування кредитно-банківської системи. Однак у реальних умовах незалежність багатьох центральних банків виявляється обмеженою, зокрема у результаті конфліктів, що виникають че­рез протиріччя між задекларованими урядом завданнями еконо­мічної політики і необхідністю підтримки стабільності націона­льної грошової одиниці74.

Правовий статус Національного банку України визначений, в першу чергу, Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України».

Згідно зі статтею 99 Конституції України Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним бан­ком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повнова­ження і принципи організації якого визначаються Конституці­єю України, цим Законом та іншими законами України. У цьо­му визначенні закріплена подвійна правова природа Національ­ного банку України: з однієї сторони, він є центральним бан­ком, тобто, банківською установою, яка має право здійснювати певні банківські операції у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої сторони — особливим органом дер­жавного управління.

Звертаємо увагу на те, що Національний банк України є орга­ном зі спеціальним статусом. Це означає, що він не відноситься до жодної гілки влади. Така особливість правового статусу НБУ зумовлена, в першу чергу, його основною функцією — забезпе­ченням стабільності гривні. Для виконання цієї функції Націона­льний банк повинен бути наділений певною самостійністю та не­залежністю від інших органів державної влади.

Міщенко В. /., Кротюк В. Л. Центральні банки: організаційно-правові засади. — К.: Знання, КВО. — 2004. — С. 17.

Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади — К : Т-во «Знання», КВО. — 2004. —-С.21:


§ 2. Функції НБУ за чинним законодавством

Функції, які здійснюються всіма без винятку централь­ними банками, поділяють на регулюючі, контрольні й обслуго­вуючі. До регулюючих функцій відносять:

• управління сукупним грошовим обігом;

• регулювання грошово-кредитної сфери;

• регулювання попиту та пропозиції на кредит.
Контрольні функції включають:

• здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківсь­
кої системи;

• проведення валютного контролю.
Обслуговуючі функції полягають:

• в організації платіжно-розрахункових відносин комерційних
банків;

• у кредитуванні банківських установ і уряду;

• у виконанні центральним банком ролі фінансового агента
уряду75.

Функції Національного банку закріплені у Конституції Украї­ни та Законі України «Про Національний банк України». Вихо­дячи із норм зазначених законодавчих актів, функції Національ­ного банку можна поділити на такі дві групи:

1. Основна функція НБУ.

2. Інші (допоміжні) функції НБУ.

Як ми вже з'ясували, основною функцією Національного бан­ку України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні. Для здійснення основної функції На­ціональний банк здійснює, зокрема, такі функції:

• відповідно до розроблених Радою Національного банку
України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та
проводить грошово-кредитну політику;

• монопольно здійснює емісію національної валюти України
та організує її обіг;

• виступає кредитором останньої інстанції для банків і органі­
зує систему рефінансування;

• встановлює для банків правила проведення банківських опе­
рацій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації,
коштів та майна;

75 Міщенко В. І., Кротюк В. Л. Вказана праця. — С. 73—74.


 



Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



організовує створення та методологічно забезпечує систему
грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та ста­
тистики платіжного балансу;

• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі
між банками;

• визначає напрями розвитку сучасних електронних банківсь­
ких технологій, створює, координує та контролює створення еле­
ктронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації ба­
нківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

• здійснює банківське регулювання та нагляд;

• веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банків­
ської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогно­
зування;

• здійснює відповідно до визначених спеціальним законом пов­
новажень валютне регулювання, визначає порядок здійснення опе­
рацій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль
за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцен­
зію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

• забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резе­
рвів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

• представляє інтереси України в центральних банках інших
держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де
співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

3. Керівні органи НБУ

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Націона­льний банк України» керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

Склад, порядок формування та повноваження Ради Національного банку України

Слід зазначити, що органи, аналогічні за своїми повноважен­нями Раді Національного банку, існують у багатьох інших дер­жавах. Зокрема, у Німеччині існує відповідна їй за функціями Ра-


да центральних банків, в Японії — Комітет визначення монетар­ної політики, в Австрії — Рада директорів, у США — Рада керу­ючих76. Є подібні органи в центральних банках інших країн. Від­різняються вони між собою складом та порядком формування, обсягом функцій та повноважень, проте характерними для усіх є принципи функціонування, згідно з якими зазначені утворення визначають лише основні, глобальні питання діяльності центра­льних банків, не втручаючись у їхню оперативну діяльність77.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради На­ціонального банку, призначені Президентом України та Верхов­ною Радою України. Голова Національного банку, який призна­чається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного бан­ку за посадою.

Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або нау­ковий ступінь у галузі економіки та фінансів і при цьому має до­свід постійної роботи в органах законодавчої влади, або на керів­них посадах центральної виконавчої влади, або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною те­матикою.

Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку.

Рада Національного банку має, зокрема, такі повноваження:

• Відповідно до загальнодержавної програми економічного
розвитку та основних параметрів економічного та соціального
розвитку України розробляє Основні засади грошово-кредитної
політики та вносить їх Верховній Раді України для інформуван­
ня, здійснює контроль за їх виконанням.

• Здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики Украї­
ни на стан соціально-економічного розвитку України та розроб­
ляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї.

• Затверджує Регламент Ради Національного банку України.

• Затверджує кошторис доходів та витрат Національного бан­
ку України і подає Верховній Раді України й Кабінету Міністрів
України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про
сальдо кошторису для включення до проекту Державного бю­
джету України на наступний рік.

76 Поляков В. П., Москоекина Л. А. Структура и функции центральних банков. Зару-
бежньш опит. — М.: Инфра, 1996. — С. 15—36.

77 Кротюк В. Л. Національний банк — центр банківської системи України. Органі­
заційно-правовий аналіз. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре». — С. 49.


 



Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



Приймає рішення про збільшення розміру статутного капі­
талу Національного банку.

• Визначає аудиторську компанію для проведення аудиторсь­
кої перевірки Національного банку, розглядає аудиторський ви­
сновок та затверджує бухгалтерський баланс Національного бан­
ку, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації
щорічний баланс Національного банку.

• Затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошто­
рису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бю­
джетний рік.

• Затверджує рішення Правління Національного банку про
участь у міжнародних фінансових організаціях.

• Вносить рекомендації Правлінню Національного банку в ме­
жах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики сто­
совно: методів та форм прогнозування макропоказників економіч­
ного й соціального розвитку України, а також грошово-кредитної
політики; окремих заходів монетарного й регулятивного характеру
та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України; політи­
ки курсоутворення та валютного регулювання; розвитку банківської
системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяль­
ності; вдосконалення платіжної системи; інших питань, віднесених
законом до компетенції Ради Національного банку.

• Вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно
впливу політики державних запозичень та податкової політики на
стан грошово-кредитної сфери України.

• 3 метою забезпечення виконання Основних засад грошово-
кредитної політики має право застосувати відкладальне вето що­
до рішень Правління Національного банку з питань: диверсифі­
кації активів Національного банку та їх ліквідності; лімітів поза­
балансових зобов'язань; формування резервів, покриття фінан­
сових ризиків; порядку відрахувань доходів до Державного бю­
джету України; мінімального розміру золотовалютних резервів; з
інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації що­до доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Го­лови Національного банку, членів Правління Національного бан­ку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.

Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку.


У разі неодноразового невиконання або неналежного вико­нання Правлінням Національного банку рішень Ради Національ­ного банку, які є обов'язковими згідно з Законом, Рада Націона­льного банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

Порядку реалізації Радою Національного банку України права відкладального вето присвячена окрема стаття Закону України «Про Національний банк України — стаття 13. Згідно з цією статтею рішення Ради Національного банку України щодо Осно­вних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4—8, 11 статті 9 цього Закону, є обов'язковими для ви­конання Правлінням Національного банку. Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого роз­гляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь. У разі, коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішень Правління, таке рішення набирає чинності лише при його підтве­рдженні двома третинами від загальної кількості членів Правлін­ня Національного банку не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління Націо­нального банку, воно вважається таким, що не набрало чинності. У разі, коли рішення Правління Національного банку набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія зупиняється на період розгляду Правлінням Наці­онального банку відкладального вето. Рішення Ради Національ­ного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємни­цю відповідно до закону. Членам Ради Національного банку за­бороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.

Склад, порядок формування та повноваження Правління Національного банку України

Правління Національного банку очолює Голова Національно­го банку. Кількісний та персональний склад Правління Націона­льного банку затверджується Радою Національного банку. Засту-


 



Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



пники Голови Національного банку входять до складу Правління за посадою.

Правління Національного банку:

1) приймає рішення:

• щодо економічних засобів та монетарних методів, необхід­
них для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики
відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих
питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної
спроможності національної валюти;

• про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і
монет;

• про зміну процентних ставок Національного банку;

• про диверсифікацію активів Національного банку та їх лік­
відності;

• щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного
банку;

• щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до
Державного бюджету;

• щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Націо­
нального банку;

• про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які
здійснює Національний банк;

• про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних
для забезпечення кредитів Національного банку;

• про умови допуску іноземного капіталу до банківської сис­
теми України;

• про встановлення економічних нормативів для банків;

• про розмір та порядок формування обов'язкових резервів
для банків;

• про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, ді­
яльність яких перевіряється Національним банком відповідно до
Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

• про створення та ліквідацію підприємств, установ Націона­
льного банку;

• про участь у міжнародних фінансових організаціях;

• про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності
Національного банку;

• щодо встановлення плати за надані відповідно до закону по­
слуги (здійснені операції);

20) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік й інші документи і рішення відповідно до статті 9


Закону України «Про банки і банківську діяльність»; на вимогу Ради Національного банку надає для інформування бухгалтерсь­кі, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її ■завдань;

21) визначає організаційні основи та структуру Національного
банку, затверджує положення про структурні підрозділи та уста­
нови Національного банку, статути його підприємств, порядок
призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

22) затверджує штатний розпис Національного банку та фор­
ми оплати праці;

23) установлює порядок надання банківських ліцензій банкам,
інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих бан­
ківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках,
передбачених законом;

24) видає нормативно-правові акти Національного банку;

25) затверджує Регламент Правління Національного банку;

26) виконує інші функції, що випливають із основної мети ді­
яльності Національного банку.

Таким чином, Правління, на відміну від Ради Національного банку, яка визначає основні засади грошово-кредитної політики України, безпосередньо забезпечує реалізацію зазначеного на­прямку фінансової політики держави.

Голова Національного банку призначається на посаду Верхо­вною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. У разі не затвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, питання ке­рівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України «Про тимчасове ви­конання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України». Одна кандида­тура може вноситись не більше двох разів.

Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

• закінчення строку повноважень;

• набрання законної сили обвинувальним вироком суду у ско­
єнні кримінального злочину;

• у зв'язку з заявою про відставку за політичними або особис­
тими причинами, поданою у письмовому вигляді та прийнятою
Президентом України;


 



Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи
померлою або визнання безвісно відсутньою;

• припинення громадянства або виїзду за межі України на по­
стійне місце проживання;

• за поданням Президента України в межах його конституцій­
них повноважень.

Голова Національного банку України має такі повноваження:

1. Керує діяльністю Національного банку.

2. Діє від імені Національного банку і представляє його інте­
реси без доручення у відносинах з органами державної влади, з
банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними
організаціями, іншими установами і організаціями.

3. Головує на засіданнях Правління Національного банку.

4. Підписує протоколи, постанови Правління Національного
банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються
Національним банком.

5. Розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національ­
ного банку.

6. Видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма
службовцями Національного банку, його підприємствами, уста­
новами;

7. Приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності
Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції
Ради Національного банку та Правління Національного банку
відповідно до цього Закону

8. Одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою
України та Президентом України за діяльність Національного
банку.

Слід звернути увагу на те, що в юридичній науці існує поле­міка щодо відповідальності Голови Національного банку Украї­ни. Зокрема, на думку одних фахівців, Голова Національного ба­нку повинен нести виключно політичну відповідальність, оскільки порядок прийняття керівними органами НБУ рішень свідчить про те, що Національний банк є колегіальним органом7 . Інші фахівці вважають, що Голова Національного банку, поряд з політичною, повинен нести також і юридичну відповідальність за наслідки проведення грошово-кредитної політики в державі79. На нашу думку, більш переконливою є перша позиція. Так, з нашої точки зору, В. Л. Кротюк робить цілком обґрунтований висновок

78 Кротюк В. Л, Вказана праця. — С. 46—47.

79 Порошенко П., Селіванов А. Національний банк і стратегія грошово-кредитної по­
літики // Голос України. — 1999. — 6 квітня.

Ю. В. ВАЩЕНКО


про те, що «одноосібна відповідальність можлива лише у разі, коли керівник (в даному випадку Голова Національного банку України) мав би виключне право прийняття рішень від імені органу, тобто юридично був би «органом», а Рада Національного банку та його Правління мали б виконувати лише дорадчі функції»80.

 

§ 4. Організаційно-функціональна структура Національного банку України

Структура Національного банку будується за принци­пом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банків­ські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необ­хідні для забезпечення діяльності Національного банку.

Національний банк в межах, визначених законодавством, са­мостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.

Для інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.

Важливими структурними елементами структури Національ­ного банку України є його філії. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не мо­жуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і фу­нкції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку. Таке положен­ня затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.2000 р. №495 та має назву «Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України». Згідно з цим Положенням до філій НБУ належать такі територіа­льні управління:

• Головне територіальне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим;

1 Кротюк В. Л. Вказана праця. — С. 46—47.

Банківське право


Головне управління Національного банку України по
м. Києву і Київській області;

• територіальні управління Національного банку України в
областях.

Таким чином, в основі створення філій НБУ лежить принцип адміністративно-територіального поділу.

Створення, реорганізація та ліквідація територіальних управ­лінь здійснюються за рішенням Правління Національного банку.

Філії НБУ не мають окремого балансу. Баланс територіальних управлінь є складовою консолідованого балансу Національного банку.

Основними завданнями територіальних управлінь є:

• Проведення грошово-кредитної політики, що спрямована на
підтримування внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової
одиниці України, зміцнення банківської системи та ефективне
управління грошово-кредитним ринком.

• Забезпечення надійної схоронності цінностей та дотримання
належних умов їх зберігання.

• Здійснення контролю за розвитком валютного ринку й робо­
тою банків на ринку цінних паперів.

• Аналіз грошово-кредитних відносин на відповідній терито­
рії та їх прогнозування.

• Здійснення валютного контролю за дотриманням уповнова­
женими банками вимог чинного валютного законодавства.

• Організація розрахунків у порядку, установленому Націона­
льним банком.

• Забезпечення контролю за дотриманням банками чинного
законодавства України, економічних нормативів і нормативно-
правових актів Національного банку.

• Проведення емісійно-касової роботи, спрямованої на безпере­
бійне і своєчасне забезпечення банків готівкою та здійснення касо­
вого обслуговування органів Державного казначейства України.

• Забезпечення належного рівня надійності внутрішнього бан­
ківського контролю, що відповідає характеру і масштабам бухга­
лтерських операцій.

• Підготовка та подання Національному банку фінансової і
статистичної звітності за результатами своєї діяльності.

• Здійснення контролю за поданням банками фінансової та
статистичної звітності Національному банку й аналіз економіч­
них показників за результатами їх діяльності.

• Розгляд запитів банків, суб'єктів підприємницької діяльнос­
ті, фізичних осіб і правоохоронних органів з питань грошово-

Ю. В. ВАЩЕНКО


кредитної та валютної політики, грошового обігу, банківського нагляду, валютного контролю та ліцензування, бухгалтерського обліку, відкриття рахунків і організації розрахунків та звітності, з інших питань банківської діяльності та надання на них відповідей.

• Здійснення всіх видів перевірок банків і банківських установ
(крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності).

• Упровадження засобів автоматизації та сучасних комп'ю­
терних технологій за усіма напрямами банківської діяльності.

• Забезпечення, у межах функціональних обов'язків, виконан­
ня вимог законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинніс­
тю, корупцією, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних
злочинним шляхом (у тому числі статей 12 та 18 Закону України
«Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю»), та взаємодії з правоохоронними органами.

З метою реалізації вказаних завдань у Положенні закріплені функції та права територіальних управлінь в залежності від сфе­ри банківської діяльності.

Для порівняння розглянемо, які функції покладаються на філії центральних банків у інших державах. В Італії в кожній провінції завданнями філій Банку Італії є: 1) рефінансування місцевих бан­ків та всіх банків, які мають операційні структури на місцях; 2) нагляд за місцевими банками (тобто, банками, що мають голо­вні контори в провінції); 3) вивчення та аналіз економічних та фінансових тенденцій на місцевому рівні, надання спеціальних звітів в Департамент досліджень в Римі або надання консульта­ційних послуг місцевому відділу нагляду; 4) діяльність в якості місцевого відділення Казначейства, прийняття грошових надхо­джень та здійснення виплат від імені держави. Ці операції прово­дяться через рахунок Казначейства, що знаходиться в Централь­ній Конторі в Римі; 5) емісія банкнот та їх вилучення; 6) прове­дення операцій з надання місцевих клірингових послуг; 7) функ­ціонування в якості представництва італійського Офісу інозем­них валют.

До компетенції Центрального Банку землі в Німеччині відно­сяться: 1) угоди із землею та із землями, а також з публічними адміністраціями землі або земель; 2) угоди з кредитними інститу­тами його регіону, якщо вони не підпадають під компетенцію Ра­ди директорів.

До функцій філій Банку Франції входить: випуск банкнот в обіг; обслуговування клієнтури, зокрема за операціями з цінними паперами; організація клірингових розрахунків через розрахун­кові палати; збір інформації про діяльність кредитних установ;

Банківське право



оцінка банківських ризиків; консультування підприємств з питань фінансового аналізу та експертизи; збір та аналіз економічної і фі­нансової інформації на регіональному рівні, зокрема, за допомогою кон'юнктурних обстежень в різних галузях економіки81.

Таким чином, незважаючи на певні відмінності, які існують у повноваженнях філій центральних банків різних держав, спіль­ним для них є реалізація завдань відповідного центрального бан­ку на регіональному рівні.

РЕЗЮМЕ


іЯЧІ'.'


Контрольні запитання

1. У чому полягає подвійна правова природа На­
ціонального банку України?

2. Які основні функції Національного банку України?

3. Які ви знаєте керівні органи Національного
банку України?

4. У чому полягає принципова відмінність у пов­
новаженнях Ради Національного банку України
та Правління Національного банку України?

5. Яке місце займає Національний банк України в
системі органів влади України?


 


1. Національний банк України є центральним банком України, осно­
вною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошо­
вої одиниці України — гривні.

2. Національний банк України характеризується подвійною право­
вою природою: з однієї сторони, він є центральним банком, тобто, бан­
ківською установою, яка має право здійснювати певні банківські опе­
рації у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої —
особливим органом державного управління. Національний банк є орга­
ном зі спеціальним статусом і не відноситься до жодної з гілок влади.

3. Функції Національного банку можна поділити на такі дві групи:

 

• Основна функція НБУ (забезпечення стабільності національної
грошової одиниці України);

• Інші (допоміжні) функції НБУ, спрямовані на забезпечення реалі­
зації основної функції НБУ.

 

4. Керівними органами НБУ є Рада Національного банку України та
Правління Національного банку України.

5. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім
членів Ради Національного банку.

6. Голова Національного банку призначається на посаду Верховною
Радою України за поданням Президента України більшістю від консти­
туційного складу терміном на п'ять років.

7. Правління Національного банку очолює Голова Національного
банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного ба­
нку затверджується Радою Національного банку.


Рекомендована література

КротюкВ. Л. Національний банк— центр банківської системи Украї­ни. Організаційно-правовий аналіз. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре». —

248 с.

Міщенко В. І., Кротюк В. Л. Центральні банки: організаційно-правові

засади. — К.: Т-во «Знання», КВО. — 2004. — 372 с.

Поляков В. П., Московкина Л. А. Структура и функции центральньїх банков. Зарубежньїй опьіт. — М.: ИНФРА-М, 1996. — С. 20.

Порошенко П., Селіванов А. Національний банк і стратегія грошово-кредитної політики // Голос України. — 1999. — 6 квітня.


' Поляков В. П., Московкина Л. А. Вказана праця. — С. 20.



ю. в. ващенко


Банківське право



       
   
 
 

 
 

правовий **, банків комерційний

ра^ового статусу комерційних банків в §1. Особливості П

Україні. о.^зункціональна структура банку та

§ 2. ОрганІзаЧІйИ С|укого менеджменту, особливості банків

 

* і правового статусу комер-§ 1. Особ/і^вос' у^раїні ційних баИ^в в ^■~~*'~^^

гій'"' банки складають другий рівень Як відомо, номері банківської системи Уфаїн^д^ чною особою, отже, на нього по-

Комерційний банк є ЮР^О?° Цивільного законодавства щодо
ширюються положеная чтіі\\і% осіб- т°бто, банк як юридична
правового статусу ю{>идичг правоздатністю та дієздатністю,
особа наділяється цивільн<?' ^ідачем в суді. Аналізуючи струк-
може бути позивачем та віД»сИ^, було з'ясовано, що банк, поряд
туру банківських прав°віднс7ію/здатністю, характеризується ще і
із загальною цивільне'0 пр0 Спеціальна правоздатність комер-
спеціальною правоздагн'сті<^йо го внесення до Державного реєст-
ційного банку виникає після ^я отримання відповідної ліцензії
ру комерційних банків та г'іку України на здійснення певних
(дозволу) Національне'"3 б£*
операцій. о^ УкРаїни юридичні особи, в за-



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.58.220 (0.037 с.)