Правове регулювання оперативно-розшукової діяльності

 

Правова основа оперативно-розшукової діяльності в Україні складається із сукупності правових актів, які проголошують правові норми, що регламентують групи однорідних суспільних відносин між державою і особою в процесі діяльності по забезпеченню безпеки людини і суспільства, шляхом застосування спеціальних методів, сил і засобів, і виконання оперативно-розшукових дій, якщо іншими заходами неможливо попередити чи усунути загрозу життєво важливим інтересам людини і суспільства. В такій діяльності через застосування правових норм регламентуються відносини між державою чи її представниками, та особами (перш за все, особами які посягають на об'єкти, які охороняються кримінальним законодавством), і в зв'язку з необхідністю захисту життєво-важливих інтересів особистості, суспільства і держави від злочинних посягань.

Таке регулювання відбувається відповідно до ст.3 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»: Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять

Конституція України, цей Закон, Кримінальний, Кримінальний процесуальний, Податковий та Митний кодекси України, закони України про прокуратуру, міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, Державну кримінально-виконавчу службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна. Після аналізу даної статті можна прийти до висновку, що нормативно-правові акти, які регламентують оперативно-розшукову діяльність, можна поділити на три групи:

а) Конституція України і відповідні закони України;

б) нормативно-правові акти міністерств, відомств та судових органів;

в) міжнародно-правові акти, учасником яких є Україна.

Конституція України - основна правова база оперативно-розшукової діяльності. Конституція має найвищу юридичну силу, це закон прямої дії, який застосовується на всій території України. Всі інші закони і відомчі акти повинні відповідати нормам Конституції, а в разі протиріччя їй вони вважаються не дійсними. Пряма дія конституційних норм має безпосереднє відношення до здійснення оперативно-розшукової діяльності. Конституція впливає на ОРД через норми, які регламентують права, свободи та обов’язки людини і громадянина, так як ОРД в певних випадках може їх порушувати, що прямо передбачено в статтях Конституції, зокрема в ст. 30 зазначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. А в ст. 32 зазначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, що знову ж прямо стосується ОРД. Також Конституція регламентує ОРД через визначення повноважень та загальної структури відповідних органів, основи їх взаємовідносин, порядок їх утворення, а також поставлені основні завдання, які вони мають виконувати. В цих розділах Конституції сформульовані принципи побудови правоохоронних органів і відправлення правосуддя в державі.

Законодавство, що регламентує чи прямо стосується ОРД досить об’ємне. Основу звісно складає ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» 18.02.1992 року з відповідними змінами. В ньому визначено основні принципи, завдання ОРД, повноваження органів, що проводять ОРД, і що важливо для нас – в ст. 14 даного Закону визначена компетенція прокурора щодо нагляду за додержанням законності при здійсненні ОРД.

До інших важливих законів, що регламентують оперативно-розшукову діяльність відносяться ЗУ «Про прокуратуру», Кримінальний процесуальний кодекс, Кримінальний кодекс, ЗУ «Про контррозвідувальну діяльність», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів…», «Про міліцію», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та багато інших.

Щодо другої групи нормативних актів – то до них можна віднести Наказ Генерального прокурора України № 4\1 гн від 03.12.2012 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД», ППВСУ від 28.03.2008 року №2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення ОРД, дізнання і досудового слідства», Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання здійснення слідчим суддею суду апеляційної інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні» від 29.01.2013 року та багато інших.

Серед міжнародних нормативних актів, що діють на території України важливе місце займає Європейська конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» 04.11.1950 року.

 

 

Завдання та принципи ОРД

 

Під «завданням» взагалі розуміють обсяг роботи, який необхідно виконати для досягнення поставленої мети, цілі, замислу. В ст.1 ЗУ «Про ОРД» зазначено, що завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Отже, основними завданнями ОРД є:

- пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК;

- пошук і фіксація фактичних даних про розвідувально-підривну діяльність спец.служб іноземних держав та організацій;

- діяльність з метою припинення правопорушень;

- діяльність в інтересах кримінального судочинства;

- отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Щодо принципів ОРД, то в ст. 4 ЗУ «Про ОРД» визначено, що оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини.

Принцип законності в діяльності правоохоронних органів полягає, насамперед, у чіткому, неухильному дотриманні та виконанні приписів закону. До того ж, він передбачає необхідність використання правоохоронними суб'єктами всіх наданих їм прав для виконання завдань, що на них покладені чинним законодавством, але таким чином, щоб заходи, що будуть за цього застосовані, не виходили за межі, встановлені законом.

Принцип дотримання прав та свобод людини і громадянина полягає в:

- забезпеченні захисту життя, здоров'я, прав та свобод людини і громадянина;

- законодавчій регламентації проведення ОРЗ по обмеженню прав і свобод громадян;

- законодавчій регламентації процедури поновлення порушених прав.

Особа, яка вважає, що дії органів, які здійснюють ОРД, призвели до порушення її прав і свобод, вправі оскаржити ці дії у вищий орган, що здійснює ОРД, прокурору чи в суд. Не допускається здійснення ОРД для досягнення мети та вирішення завдань, що не передбачені чинним законодавством України.

Важливо зазначити, що ст. 4 ЗУ «Про ОРД» дещо змінилась після прийняття Кримінального процесуального кодексу 2012 року і принцип взаємодії з органами управління і населенням було замінено на принцип верховенства права. В Україні принцип верховенства права є конституційним і означає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом. Хоча варто зазначити, що єдиного підходу до розуміння змісту верховенства права немає, що підтверджується постійними дослідженнями в цьому напрямку, зокрема цікавою є Доповідь Венеціанської комісії «Про верховенство права», яка була прийнята Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 р. Метою цієї доповіді є виявлення консенсусного визначення поняття верховенства права, а також викладення його основних елементів. Це має сприяти практичному застосуванню цього важливого принципу.

Відповідно до підходів Венеціанської комісії виділяють такі складові верховенства права:

- доступ до закону (положення закону повинні бути зрозумілими, ясними та передбачуваними);

- вирішення питань про юридичні права повинно, як правило, здійснюватися на підставі закону, а не за розсудом;

- рівність перед законом;

- влада повинна реалізовуватися відповідно до закону, справедливо та розумно;

- права людини повинні бути захищені;

- повинні бути наявні засоби для врегулювання спорів без невиправданих витрат та відстрочок;

- наявність справедливого суду;

- держава повинна дотримуватися своїх зобов'язань у рамках як міжнародного, так і національного права.

Доповідь Венеціанської Комісії «Про верховенство права» використовується в Україні для поглиблення осмислення змісту поняття верховенства права. Зокрема, використовується для роз'яснення деяких статей, їх тлумачення, формування правових позицій, розвитку наукової діяльності. Так, правові позиції Венеціанської Комісії стосовно верховенства права відображені у практиці Конституційного Суду України.

Важливим є те, що принципи, передбачені в ст. 4 ЗУ «Про ОРД» не є вичерпними. В деяких інших НПА можна знайти і інші принципи, на яких базується ОРД. Зокрема, в ЗУ «Про міліцію», «Про розвідувальні органи України», «Про боротьбу з тероризмом» можна виділити такі принципи як принцип наступальності (це принцип ОРД, який характеризує та відображає несподіваність (раптовість) для злочинців оперативно-розшукових та процесуальних заходів. Він є фактором своєчасного попередження і припинення тяжкого злочину); принцип конспірації (цей принцип законодавчо закріплює право органів, що здійснюють ОРД використовувати негласні методи та забезпечує вживання адекватних заходів реагування при підготовці і здійсненні злочинів ); принцип поєднання гласних і негласних методів і засобів ОРД (це сукупність норм, що забезпечують оптимальне співвідношення гласних і негласних засобів і методів в оперативно-розшуковій та іншій правоохоронній діяльності).