Лекція 6. Тактичні напрямки виявлення організованої злочинної діяльності та корумпованих зв’язків

Поняття слідчої та оперативно-розшукової тактики.

Класифікація первинних даних виявлення організованої злочинної діяльності та корумпованих зв’язків. Шляхи одержання інформації про діяльність організованих злочинних спільнот.

Тактичні напрямки виявлення організованої злочинної діяльності та корумпованих зв’язків.

Особливості проведення деяких тактичних операцій відносно кримінальних авторитетів, лідерів організованих злочинних спільнот та їх активних учасників.

Основні фактори, організаційні підстави та напрямки використання деяких технічних засобів.

 

Тактика виявлення організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, ґрунтується на багаторічному досвіді оперативних і слідчих апаратів, зберігаючи всі традиційні елементи оперативно-розшукової і слідчої діяльності, враховує комплекс факторів, яка обумовлюють ефективність організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками.

Якщо уточнити і доповнити положення, що містяться в літературі, то можна визначити, що в цілому в криміналістичному аспекті тактика боротьби з організованою злочинною діяльністю являє собою систему теоретичних положень і практичних рекомендацій з організації, планування і здійснення розкриття і розслідування такої діяльності і визначення оптимальної лінії поводження особи, що здійснює розслідування, з урахуванням їх відносин і взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів діючого законодавства.

На нашу думку, дана тактика містить у собі:

- оперативно-розшукову тактику;

- слідчу тактику.

Оперативно-розшукову тактику можна визначити як сукупність засобів і методів, які використовуються оперативно-розшуковими органами при виконанні оперативно-розшукової діяльності в процесі попередження, виявлення і послідуючого оперативного супроводжування попереднього розслідування організованої злочинної діяльності.

Оперативно-розшукова тактика виявлення організованої злочинної діяльності, здійснюваної з використанням корумпованих зв'язків, має певну специфіку.

Насамперед, специфічні первинна інформація і оцінка результатів оперативного і аналітичного пошуку, поєднання різних сфер знань (економічних, політичних, психологічних, історичних, етнічних, технічних і т.ін.).

Специфіка міститься також у тім, що в ході оперативної перевірки в більшості випадків виникають дуже складні ситуації, які полягають у тім, що з одного боку необхідна переробка великої кількості різнопланової інформації, з іншого боку – змушена екстреність проведення оперативно-розшукових заходів, а потім слідчих дій і операцій з метою попередження тяжких наслідків. Вони не можуть бути поставлені в один ряд із заходами, що здійснюються при боротьбі з ОЗГ загальнокримінальної спрямованості.

Фактично оперативні апарати по боротьбі з організованою злочинністю зустрічаються з мало пізнаними до теперішнього часу явищами (такими як специфічність діяльності злочинного угруповання, особливості збору інформації про цю діяльність і т.ін.) дослідження яких необхідне для розробки повноцінної методики розслідування. У більшості випадків ці явища не охоплюються розробленими типовими програмами підбору інформації, що роками складалися в професійній свідомості оперативних працівників і негласних співробітників та базуються на категоріях суспільної небезпеки діянь, знаннях елементів і характеристик складу окремих злочинів. Більшість же ознак організованої злочинної діяльності базується на її криміналістичній характеристиці (яка, як уже вказувалося, відрізняється від криміналістичної характеристики окремих видів злочинів), специфічних правилах поведінки в злочинному середовищі.

Спираючись на думку В.В. Мєшкова і В.Л. Попова, можна вважати, що об'єктивними факторами, які визначають необхідність розробки питань оперативно-розшукової тактики виявлення організованої злочинної діяльності, зв'язаної з використанням корумпованих зв'язків, є:

- наявність достатньо розвитого злочинного середовища, проникнення в яке ускладнюється в силу специфічності взаємин між особами, що входять до нього, поінформованості їх про негласні методи роботи органів внутрішніх справ, а також через наявність корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах державної і виконавчої влади;

- прагнення ЗО до легалізації і політизації своєї діяльності;

- прагнення лідерів формувань до насадження норм поводження і відносин, що збуджують і підтримують почуття страху в причетних до злочинів і повідомлених про них осіб, штовхають їх на приховування істини;

- забезпечення конфіденційності зведень, отриманих про особисте життя громадян, випадково втягнутих у сферу оперативно-розшукової діяльності;

- виключення фактів опублікування зведень про участь особи в злочинній діяльності до набуття законної сили вироку суду і т.ін.

Іншими словами, використання оперативно-розшукової тактики виявлення організованої злочинної діяльності і корумпованих зв'язків обумовлено не тільки існуванням даного злочинного середовища і спеціальних засобів протидії її розвитку, але і морально-етичними нормами поводження співробітників оперативних апаратів.

Оперативно-розшукова тактика виявлення діяльності організованих злочинних формувань і їх корумпованих зв'язків спрямована на ефективне одержання прихованої інформації, підвищення поінформованості оперативних апаратів про діяльність злочинного угруповання і використання ними корумпованих зв'язків, успішний вплив на оперативно-розшукові ситуації, що складаються в боротьбі з цими явищами і базується на глибокій розвідці протиборчої сторони, враховує ступінь її активності, злочинну спрямованість.

Підтримуючи думку про необхідність проведення двох видів розвідки: стратегічної і тактичної, можна визначити, що:

- стратегічна розвідка – це безупинний, тривалий процес пошуку інформації, здійснюваний надійно законспірованими і впровадженими в криміногенне середовище негласними співробітниками, про зміни, що відбуваються, в організованій злочинності і протиправній діяльності лідерів, активних учасників злочинної групи і їх корумпованих зв'язків;

- тактична розвідка – це обмежений за часом пошук інформації, яке представляє оперативний інтерес про криміногенне середовище розроблювальних злочинних груп, їх корумпованих зв'язках, здійснюваний негласними і оперативними співробітниками.

Тактику боротьби з організованою злочинною діяльністю при наявності корумпованих зв'язків у значній мірі визначає, з одного боку, маскування системи останньої (злочинних структур, їх складу, лідерів, фінансових операцій, планів, взаємин з державними органами, повсякденного життя учасників злочинних об'єднань), з іншого боку – так звана «активна оборона», тобто сукупність дій злочинного угруповання (у тому числі з використанням корумпованих зв'язків), спрямованих на дестабілізацію правоохоронної системи і створення перешкод у її роботі.

Як вказувалося раніше, до одного з основних ознак оперативно-розшукової діяльності варто віднести її, головним чином, негласний характер. Потреба в негласній оперативно-розшуковій діяльності – це об'єктивна необхідність у боротьбі зі злочинністю в цілому і організованою злочинною діяльністю з використанням корумпованих зв'язків, зокрема. Тільки негласна діяльність дозволяє відслідковувати підготовку і вчинення злочинів, контролювати злочинну діяльність, активно впливати на неї, приймати відповідні рішення, а також використовувати весь потенціал оперативно-розшукових заходів для розкриття вже вчинених злочинів, впливати на розслідування злочинів.

Природа негласних оперативно-розшукових заходів вимальовується при порівнянні понять «гласного» і «негласного» заходів.

Для «гласного» оперативно-розшукового заходу характерна його публічність, повна поінформованість особи, якої воно стосується. Такий захід проводить уповноважений на це законом оперативний працівник правоохоронних органів.

Негласний оперативно-розшуковий захід, природно, не носить публічного характеру. Особа, яка опинилася в сфері цієї діяльності, не знає і не повинна знати про проведений оперативно-розшуковий захід. Об'єктом такого заходу може бути особа, від якої можливе одержання інформації як про злочинну діяльність її самої, так і про злочинну діяльність інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, зв'язаних так чи інакше з об'єктом, який цікавить правоохоронні органи. Про проведення негласного заходу повинен бути інформований тільки оперативний співробітник спецпідрозділу і його безпосередній керівник.

Негласна оперативно-розшукова діяльність регулюється не підлягаючими опублікуванню відомчими нормативними актами.

Виявлення діяльності ЗО і встановлення їх корумпованих зв'язків здійснюється, головним чином, шляхом оперативно-розшукових заходів, що забезпечують одержання інформації з різних джерел як гласно, так і негласно.

Вирішення розглянутої задачі припускає попередній збір накопичування і систематизацію відомостей щодо осіб, які представляють оперативний інтерес, і фактичних даних, що вказують на різні ознаки таємної, з елементами маскування, протиправної діяльності. Це необхідно для контролю за злочинним потенціалом певних спільнот і своєчасного розпізнання і нейтралізації злочинної активності в регіоні. Початкова інформація поповнюється і деталізується за допомогою відповідних заходів. При цьому зібрані зведення конкретизуються для того, щоб:

- розподілити осіб, що представляють оперативний інтерес, на тих, чия кримінальна активність тільки імовірна, і тих, чиє протиправне поводження вже проявилося;

- підготувати прогноз можливого поводження осіб, що перебувають на оперативно-профілактичному обліку, спосіб життя і поводження яких дають підставу підозрювати їх у причетності до організованої злочинної діяльності або до тих, з ким, можливо, встановлені корумповані зв'язки.

З погляду на вищесказане, можна прийти до висновку, що виявлення первинних даних, необхідних для боротьби з організованою злочинною діяльністю і корумпованими зв'язками, являє собою комплекс здійснюваних на чіткій організаційній основі пошукових заходів гласного і негласного характеру, спрямованих на одержання і накопичування інформації про протиправну діяльність ЗО, налагодженні чи здійсненні ними корумпованих зв'язків, з метою припинення такої діяльності, викриття організаторів і інших учасників вчинених злочинів.

Від ефективності тактики виявлення ЗО, їх протиправної діяльності, а також їхніх корумпованих зв'язків, залежить успіх боротьби з організованою злочинністю і корупцією в цілому.

Дане положення підкріплюється наступними обставинами:

а) виявлення первинних, тобто принципово нових зведень про наявність організованих злочинних структур, їх корумпованих зв'язків і протиправної діяльності, служить підставою для початку здійснення наступного комплексу заходів. Їх сутність зводиться до перевірки цих зведень і проведення документування або попередження, припинення злочинів і їх розкриття, виявлення осіб, що розшукуються;

б) одержання первинних даних про ЗО, використання ними корумпованих зв'язків і протиправної діяльності, навіть при їх неповноті і роз'єднаності, дозволяє дати попередню оцінку ступеня небезпеки виявленого формування і характеру його злочинної діяльності;

в) попередня оцінка отриманих первинних даних при їх обґрунтованості дає можливість визначити основні напрямки подальшої оперативної перевірки. Мова йде про те, щоб не тільки вирішити, як використовувати вже наявні зведення, але і визначити, яка інформація повинна бути зібрана додатково;

г) одержання первинних даних про ЗО, що володіють корумпованими зв'язками, їхня попередня оцінка дозволяє не тільки визначити основні напрямки подальшої перевірки, але і провести підбір засобів і методів її проведення;

д) накопичування первинних даних про ЗО і наявність в них корумпованих зв'язків, що надійшли в різний час з різних джерел, дозволяє проаналізувати і порівняти отриману інформацію і зробити принципово нові висновки про структуру цих ЗО і їх протиправну діяльність.

Дуже важлива класифікація сигналів (первинних даних), які свідчать про наявність організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками. Їх можна підрозділити на безпосередні й опосередковані. В основу цього розмежування повинен бути покладений ступінь їх важливості. Так, ряд виявлених первинних даних, при всій їх неповноті і ізольованості від інших, уже самі по собі з достатнім ступенем визначеності, що свідчать про наявність ЗО, які володіють корумпованими зв'язками. До них, наприклад, варто віднести зведення про наявність міжрегіональних зв'язків між ЗО чи деяких фактів прояву корупції серед представників влади і правоохоронних органів.

У той же час цілий ряд виявлених первинних даних не дозволяє відразу зробити однозначний висновок про їхнє безпосереднє відношення до організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками.

Однак, опосередковані первинні дані дозволяють з високим ступенем імовірності висунути припущення про наявність одного з двох наступних важливих факторів:

а) у регіоні почався процес формування організованих злочинних структур, і виявлені тенденції вимагають втручання органів внутрішніх справ по нейтралізації цих негативних явищ і попередженню завершення даного процесу;

б) у регіоні активно діють і негативно впливають на оперативну обстановку ЗО, що дозволяє припускати наявність в них корумпованих зв'язків як в органах державної влади і управління, так і в правоохоронних органах.

Якщо в першому випадку мова йде про додаткову перевірку даних і раннє попередження, то в другому – про припинення діяльності ЗО, його корумпованих зв'язків і притягнення винних до відповідальності.

В обох випадках, на наш погляд, при одержанні первинних даних вимагаються активні дії по їх перевірці підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Систематичне здійснення аналогічних і залишених нерозкритими тяжких злочинів, з великою очевидністю може свідчити лише про наявність ОЗГ.

Виявлення ж міжрегіональних зв'язків між ОЗГ безперечно вказує на їх організовану злочинну діяльність.

Особливо дане положення важливе для виявлення проявів організованої злочинної діяльності в сфері економіки, в якій наявність міжрегіональних зв'язків є, як правило, однією з необхідних умов організованості з метою здобуття високих протиправних доходів.

Невід'ємною частиною організованої злочинної діяльності – є прагнення підкупити представників влади і органів правопорядку, впровадити в їхні ряди «своїх» людей. Тому виявлені факти корупції, спроби просування злочинними елементами «своїх» людей в органи влади і правоохоронні органи, а також різні зведення про дії посадових осіб, вчинені у захист представників ЗО або в їхніх інтересах, варто розцінювати як одну з ознак організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками.

Однак, як уже вказувалося, крім безпосередніх первинних даних існує ряд опосередкованих, виявлення яких дозволяє лише висловити припущення про здійснення організованої злочинної діяльності або наявність корумпованих зв'язків чи встановити тенденцію, що сприяє організованості в злочинній діяльності.

Наприклад, факт появи в регіоні небезпечної, добре оснащеної ОЗГ, інтенсивно здійснюючого однорідні види злочинів, дає всі підстави підозрювати наявність ознак ЗО і зв'язки з іншими угрупованнями. Можна також з високим ступенем імовірності припустити, що надалі це небезпечне угруповання буде прагнути підкорити собі інші, більш дрібні, і спробує об'єднати їх протиправну діяльність, розподіляючи сфери впливу, буде вишукувати можливості для налагодження «контактів» із представниками правоохоронних органів, органів державної влади і управління.

Насторожуючим для правоохоронних органів повинне бути і одержання сигналів про наявність стійких зв'язків між представниками підприємницьких структур і загальнокримніальними елементами. При цьому, якщо безпосередньо виявлена їхня спільна участь у злочинній діяльності, то висновок про наявність елементів організованості повинний бути однозначним. У той же час первинні дані можуть містити лише зведення про наявність між представниками підприємницьких структур і загальнокримінальними елементами зовні не викликаючих підозр ділових відносин (доставка вантажів, постачання товарів, забезпечення охорони особистості і майна і т.ін.) і неділових контактів (спільне відвідування бань, масажних кабінетів, ресторанів, вживання наркотиків, участь в азартних іграх і т.ін.). Такі факти ще не дозволяють стверджувати, що за ними криються організовані форми злочинності, але, безумовно, вони повинні насторожувати правоохоронні органи і служити сигналом для більш ретельної перевірки з метою виявлення організованих злочинних структур.

Так, найчастіше зовні законне створення фірм, підприємств, участь у приватизації може мати кінцевою метою здійснення злочинних угод і прикриття нелегальних протиправних операцій з нерухомістю і стратегічною сировиною. Цей останній вид первинної інформації характерний саме для збору зведень про ЗО, що володіють корумпованими зв'язками. Виявлення таких зв'язків повинне здійснюватися обов'язково поряд зі збором традиційних зведень про склад і злочинну діяльність учасників організованих структур.

Таким чином, можна зробити висновок, що по змістовній стороні первинні дані повинні нести інформацію як про характеристику виявленої організованої злочинної структури, так і про її протиправну діяльність, а також про ті зовні легальні правомірні дії, що можуть бути лише підготовчим етапом для досягнення протиправних цілей або служити прикриттям для здійснення протизаконних дій.

Важливим є також одержання первинних даних про здійснення насильницьких злочинів або знищення майна потерпілих, що володіють значними матеріальними благами чи розподіляють їх. Так, наприклад, одержання повідомлення про побиття банкіра, бізнесмена, посадової особи, а також членів їхніх родин саме по собі ще не говорить про прояв організованих форм злочинності, оскільки може носити випадковий ситуаційний характер. У той же час за одиничним фактом може критися більш серйозне - спроби вимагання або усунення конкурента, помста чесно виконуючої службовий обов’язок посадовій особі.

Другою підставою класифікації є поділ первинних даних по об'єктами і цілями пошукової діяльності. На цій підставі первинні дані в аспекті боротьби з організованою злочинною діяльністю і корупцією можна умовно розділити на дві великі групи:

а) що представляють оперативний інтерес для попередження і розкриття злочинів у сфері економіки;

б) що мають значення для попередження і розкриття злочинів загальнокримінальної спрямованості, характерних для протиправної діяльності ЗО.

Так, до першої групи варто віднести відомості про здійснення протизаконних угод, розкрадання, порушення у сфері кредитно-грошових відносин, легалізації (відмиванні) грошей, добутих злочинним шляхом, і інших правопорушення, що порушують законні інтереси економіки держави і недержавних підприємницьких структур.

До другої групи варто віднести первинні дані щодо трьох категорій злочинів:

- загальнокримінальні злочини, вчинені у взаємозв'язку з економічними правопорушеннями чи ти, що являються джерелами матеріального забезпечення протиправної економічної діяльності ЗО. Наприклад, це може бути кваліфіковане вимагання, замовлене вбивство підприємців;

- загальнокримінальні діяння, що є основним чи єдиним видом злочинів, вчинених конкретними ЗО (торгівля наркотиками, зброєю та ін.);

- загальнокримінальні злочини, вчинені окремими учасниками ЗО поза зв'язком з основними видами злочинів, характерними для даних формувань. Це можуть бути зґвалтування, хуліганства, крадіжки, розбої.

На основі одержання перерахованих видів первинної інформації можуть бути організовані подальші оперативні заходи щодо виявлення злочинів чи організується процес її вивчення з метою виявлення зв'язків між загальнокримінальними і економічними злочинами.

Одержання первинної інформації про організовану злочинну діяльність при наявності корумпованих зв'язків, ґрунтуючись на результатах проведеного анкетування, можна здійснювати за декількома напрямками:

- шляхом вивчення способу життя, зв'язків, роду діяльності осіб, у відношенні яких проводяться оперативно-розшукові заходи (59 % оперативних працівників);

- шляхом аналізу і додаткового вивчення сигналів про незаконні господарські операції (придбання сировини, устаткування, сумнівні фінансові операції та ін.) У таких ситуаціях окреслюється коло конкретних осіб, діяльність яких необхідно перевіряти, і коло задач, для рішення яких варто проводити перевірки (70 % оперативних працівників);

- шляхом взяття під оперативне спостереження посадових осіб за сигналами про ознаки корупції в їх діяльності (64 % оперативних працівників). Спостереження повинне бути спрямоване на визначення масштабів корупції, спільників, механізму виявлення контактів із представниками ЗО;

- шляхом використання технічних засобів (прослуховування і т.п.) (53 % опитаних оперативних працівників);

- шляхом аналізу і узагальнення даних про злочини, що відбувалися серійно з встановленням й імовірною участю тих самих осіб, що дозволяє припускати про функціонування ЗО (57 % опитаних оперативних працівників). Такі дані можуть бути зосереджені в кримінальних справах, справах оперативного обліку, «відмовлених» матеріалах, листах громадян;

- шляхом аналізу і оперативної перевірки фактів, установлюваних журналістськими розслідуваннями, які також ведуться щодо конкретних осіб і фактів (34 % оперативних працівників). У цьому випадку безпосередні й опосередковані контакти з авторами публікацій можуть «вивести» на цінні джерела інформації, на конкретних осіб, з якими можуть бути встановлені конфіденційні відносини і за допомогою яких почата поглиблена оперативна перевірка.

Дуже складними є негласні оперативно-розшукові заходи, що проводяться особисто оперативним працівником. Вони вимагають ретельного аналізу конкретних обставин визначеної події, дії, поводження особи, всебічного обліку і аналізу різних варіантів передбачуваних дій, докладного моделювання, розробки «легенд», втілення на практиці спеціально підготовлених ситуацій, які повинні забезпечити підготовку і реалізацію запланованого заходу при строгому дотриманні принципу конспірації.

Джерелами одержання інформації про наявність діючого ЗО і його корумпованих зв'язків на основі діючого законодавства, даних, що представлені в криміналістичній літературі та результатів анкетування є:

- негласний апарат органів внутрішніх справ (87% оперативних працівників);

- скарги і заяви громадян (72% оперативних працівників, 80% слідчих);

- повідомлення засобів масової інформації (44% оперативних працівників, 48% слідчих);

- контрольно-ревізійні служби (44% оперативних працівників, 49% слідчих);

- матеріали розслідуваних кримінальних справ (48% оперативних працівників, 79,7% слідчих);

- оперативно-розшукові справи (57% оперативних працівників, 63% слідчих);

- «відмовлені» і припинені кримінальні справи (46% оперативних працівників, 42% слідчих);

- запити оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав.

Отримана з даних джерел інформація може бути використана для:

- наступної оперативної перевірки відомих ОЗГ і ЗО;

- проведення оперативно-профілактичних заходів;

- впровадження оперативних працівників і негласних співробітників у середовище ЗО з метою поглиблення оперативних даних, необхідних для успішного продовження оперативної розробки;

- припинення діяльності учасників злочинних організацій, окремих угруповань;

- розкриття серійних злочинів, вчинених ЗО;

- попередження налагодження ЗО (і припинення вже існуючих) корумпованих зв'язків з представниками органів державної влади і управління, правоохоронних органів.

З моменту надходження первинних даних про існування ЗО, що володіє корумпованими зв'язками, повинен відбуватися безупинний процес накопичування, перевірки і оцінки наявної та інформації, яка надходить. Перевірка інформації – це дослідження, уточнення (у тому числі і за рахунок спеціально проведених додаткових оперативно-розшукових заходів) порівняння різних видів інформації, усунення протиріч, з'ясування об'єктивності, вірогідності інформації. Оцінка включає два взаємозв’язаних елементи:

- оцінку джерела;

- оцінку отриманої з його допомогою інформації.

Ґрунтуючись на вищевикладене, можна сформулювати наступні тактичні положення (напрямку) виявлення організованої злочинної діяльності і її корумпованих зв'язків:

Першим тактичним напрямком є визначення сфер спілкування запідозрених осіб. Необхідно вивчати всі контакти, що виявляються, якої б тривалості і періодичності вони не були. Зустріч, на перший погляд, випадкова, скороминуща, може мати вирішальне значення для результату справи.

Другим тактичним напрямком є вивчення внутрішньогрупових і міжгрупових відносин, особливо конфліктів, зокрема зіткнень ворогуючих злочинних угруповань і організацій, за допомогою архівних і поточних оперативно-розшукових матеріалів, а також постійного оперативного пошуку. Такі матеріали можуть містити як цінну інформацію, так і дезінформацію. І те і інше корисно, тому що будь-яка інформація як результат активності, породжує нові факти, створює умови для одержання нових зведень, тому, якщо не має активності, доцільно застосувати тактику її стимулювання.

У боротьбі з ЗО, що мають корумповані зв'язки, всі зусилля розвідувально-пошукової діяльності повинні бути спрямовані на пошук і перевірку інформації, що представляє інтерес у боротьбі з розглянутим явищем. Поставленої мети можна досягти за допомогою різних сил, засобів і методів. При цьому потрібно мати на увазі, що, незважаючи на великі потенційні можливості техніки, у виявленні інформації, що представляє оперативний інтерес, головна роль по праву належить «людському фактору», тобто негласним співробітникам. Введення негласного співробітника в злочинне середовище – це має бути глибоко продумана тактична операція, у якій саме знайомство представників середовища, що представляє оперативний інтерес, з негласним співробітником повинне оцінюватися ними як їхня вдача, з перспективою одержання користі для злочинного співтовариства.

Поряд з цим у необхідних випадках може здійснюватися оперативне впровадження, що представляє собою проникнення в ЗО оперативного працівника спецпідрозділу, який відповідно до розробленої легенди, маючи фіктивні документи і інше забезпечення, переводиться на нелегальне становище з метою «розробки» цього формування, добування всебічної, повної і достовірної інформації про характер його злочинної діяльності, керівництво, учасників формування, злочинні і корумповані зв'язки, запланові злочини та іншу інформацію.

На відміну від традиційних об'єктів оперативного пошуку, одним з об'єктів оперативного пошуку в боротьбі з організованою злочинною діяльністю при наявності корумпованих зв'язків стають особи, що володіють конкретною інформацією, і підтверджуючими її документами. Причому оперативний пошук поінформованих осіб і подальша робота з ними мають всі ознаки оперативної перевірки.

Зведення про учасників ЗО, втягнених ними осіб, корумповані зв'язки, технологія вчинення злочинів не лежать на поверхні. У ході оперативного пошуку можна одержати деякі орієнтири, вийти на поінформованих осіб. А далі випливає предметна робота з конкретними особами з метою одержання максимально повної інформації. Ось де і використовуються тактичні прийоми оперативної перевірки: застосування оперативних комбінацій для встановлення довірливих відносин, їхнього розвитку до стану повної відвертості; одержання, а при необхідності фіксація інформації про конкретну організовану злочинну діяльність; просування глибоко законспірованих оперативних працівників чи негласних співробітників у структуру ЗО шляхом надійного легендування їхньої особистості (біографії, професії, злочинного досвіду і зв'язків).

Оперативна перевірка поінформованих осіб, як різновид оперативного пошуку повинна бути систематичною і постійною (тому що такі особи на оперативний облік не ставляться).

У процесі проведення різних оперативно-розшукових заходів необхідно враховувати дислокацію основних позицій, зайнятих особами, що входять в ЗО, їхній соціальний стан, ділові, службові, політизовані зв'язки на різних рівнях, у різних відомствах. Необхідно прогнозувати можливі дії представників ЗО, і їхніх заступників. Усе вищесказане приводить до висновку про необхідність дотримання вимог строгої конспірації, щоб запобігти розголошенню службових секретів за межі кола осіб, які безпосередньо займаються розробкою.

Повнота збору інформації про організовану злочинну діяльність, що супроводжується корумпованими зв'язками, забезпечується також застосуванням засобів оперативної техніки для негласного аудіо- і відеозапису по можливості у всіх місцях, де може виникнути інформація, яка представляє оперативний інтерес.

Для тактики розробки і наступного доказування корисними можуть виявитися будь-які факти: зустрічі з відомими і невідомими особами, придбання цінностей, зброї, валюти, передача документів, грошей, посилок і т.ін. Будь-який «дріб'язок», як уже відзначалося, може виявитися вагомою ланкою в ланцюзі доказів.

Однак, необхідно відзначити, що рівень технічної оснащеності, оперативно-розшукових апаратів органів внутрішніх справ у даний час залишається низьким (про це свідчать 51% опитаних оперативних працівників). У більшості підрозділів відчувається недостача засобів зв'язку і пересування. Часом навіть відсутні самі необхідні технічні засоби, якими оснащені ЗО. Створене положення не дозволяє оперативним працівникам у ряді випадків якісно здійснювати документування злочинної діяльності учасників ЗО і проводити інші оперативно-розшукові заходи, що настійно вимагає термінового вирішення цієї проблеми шляхом значного збільшення фінансування в даній області.

Третім тактичним напрямком можна вважати ретельну роботу з документами всіх можливих видів, у яких можуть бути і не відображені події, що безпосередньо відносяться до справи (так званий аналітичний пошук). При цьому виробляється «незалежна» оцінка всіх старих і щойно одержаних матеріалів про яку-небудь організовану злочинну діяльність.

Аналізу підлягають кримінальні справи і відповідні оперативні матеріали, по яких проводилось слідство, відмовлені матеріали, дані інформаційних центрів, обліки і архіви інших служб і відомств (наприклад, використання матеріалів кадрових апаратів підприємств, навчальних і інших закладів, дані обліку зброї, автомотозасобів, реєстрації документів у нотаріальних конторах, дані митних органів і ін.).

Кропіткий аналіз цих матеріалів дозволяє в ряді випадків знайти ознаки організованої злочинної діяльності, визначити її можливі корумповані зв'язки, передбачувані межі і форми їхньої локалізації, визначити напрямок і зміст оперативно-розшукових заходів, необхідних для припинення цієї діяльності також шляхом проведення оперативно-профілактичних заходів.

Даний аналіз необхідний, тому що тільки в процесі його проведення можливе виявлення серед осіб, які були учасниками кримінального процесу по цих справах, учасників ЗО і осіб, з якими ЗО мали можливість встановлювати корумповані зв'язки. Виявлення їх залежить від уважного зіставлення обставин подій, даних про особистість свідків, потерпілих, осіб, що проводили оперативно-розшукові заходи.

Одним з різновидів аналітичного пошуку є економічний аналіз діяльності банків, фірм, різних малих підприємств. Він «висвітлює» обігові кошти ЗО і представляє вихідні дані про нових осіб, якимось чином зв'язаних зі злочинними структурами, забезпечує з'ясування «технології» руху матеріальних і грошових засобів. Така поінформованість необхідна для документування дій осіб, втягнених в організовану злочинну діяльність (у тому числі тих, з якими встановлені корумповані зв'язки).

Оперативний і аналітичний пошук у боротьбі з організованою злочинною діяльністю і її корумпованими зв'язками повинен вестися безупинно з використанням усіх тактичних можливостей спеціальних оперативних підрозділів. Мета їх складається в одержанні з будь-яких джерел інформації про ознаки організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками.

Тільки на основі результатів якісного проведення оперативно-аналітичного пошуку можливе виявлення ознак і достовірне прогнозування розвитку організованої злочинної діяльності.

 

Література.

1. Быков В.М. Проблемы разработки методики расследования групповых преступлений. //Проблемы групповой и рецидивной преступности. – Омск, 1981. – С.145-155.

2. Гевко В.І. Використання оперативно-розшукової інформації у боротьбі з організованою злочинністю. //Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К., 1997. – Том 7. – С.248-250.

3. Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. – М., 1996.

4. Коновалова В.О. Криміналістичні аспекти боротьби з організованою злочинністю. //Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. – Х., 1995. – С.343-345.

5. Куликов В.И. Криминалистическая операция как средство разрешения сложных ситуаций расследования организованной преступной деятельности. //Актуальные проблемы расследования и предупреждения преступлений в условиях перехода к рыночной экономике. – Барнаул, 1993. – С.37-39.

6. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. – Ульяновск, 1994.

7. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия. – М., 1999.

8. Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация. – М., 2000.

9. Оперативно-розыскная деятельность. /Под ред. К.К.Горяинова, В.С.Овчинского, А.Ю.Шумилова. – М., 2001.

10. Основы борьбы с организованной преступностью. /Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М., 1996.

11. Основы оперативно-розыскной деятельности. /Под ред. В.Б. Рушайло. – СПб, 2000.

12. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі. – Х., 2007.

13. Шепитько В.Ю. Тактика расследования преступлений, совершаемых организованными преступными группами и преступными организациями. – Х., 2000.

14. Шумилов А.Ю. Курс основ оперативно-розыскной деятельности. – М., 2008.

 

 

Лекція 7. Проблеми використання оперативно-розшукових матеріалів при розкритті та розслідуванні злочинів

Особливості використання непроцесуальної інформації як доказів при розслідуванні кримінальних справ.

Проблеми вдосконалення правового механізму процесуального закріплення непроцесуальної інформації як доказів.

Форми та тактичні прийоми забезпечення результатів оперативно-розшукової діяльності ознаками процесуальних доказів.

 

Практика останніх років свідчить, що успіх боротьби зі злочинами, що мають організований характер, забезпечується застосуванням разом із процесуальними засобами (вони залишаються основними, оскільки саме вони складають зміст досудового розслідування і судового розгляду справи) методів оперативно-розшукової діяльності.

Використ<