Шляхи оптимізації слідчої та оперативно-пошукової роботи.

 

Період переходу до ринкових відносин обумовлює необхідність проведення політичних, соціально-економічних, правових і інших реформ в Україні, для яких характерними рисами останнім часом є реорганізація економічного механізму, розрив налагоджених господарських зв'язків, спад виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, зниження життєвого рівня населення. Ці процеси супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, ростом злочинності, як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері економіки, яка все частіше здобуває організований характер.

Так, за останні десять років кількість виявлених організованих злочинних формувань зросла в Україні в 4,2 рази, а кількість вчинених ними злочинів – у 3,4 рази. Постійно збільшується їхня частка в загальному масиві зареєстрованих злочинів.

Якщо говорити про результати ліквідації найбільш суспільно небезпечних організованих злочинних формувань, то статистичні дані свідчать про збільшення кількості ліквідованих формувань, а аналіз матеріалів практики свідчить про те, що дані формування не припиняють своєї злочинної діяльності навіть після засудження частини їх учасників.

Інфільтрація організованої злочинності в легальний бізнес, проникнення представників кримінальної еліти з їхньою субкультурою і злочинним мисленням у владні структури є основою для корупції, що гальмує будь-які позитивні процеси і, таким чином, сприяє поглибленню кризових явищ.

Усезростаючі масштаби організованої злочинності і корупції являють реальну загрозу безпеці держави і суспільства. Злочинні формування, користуючись безкарністю, а часом і потуранням працівників правоохоронних органів, діють усе більш нахабно і зухвало, перетворюючи великі території в сфери впливу. Звичайні злочини поступаються місцем великомасштабним злочинним акціям, глибокому проникненню через корумповані зв'язки в економіку і фінансову систему, спробам впливати на політику держави в цьому середовищі.

Злочинні формування, що володіють великими сумами коштів, завойовують впливові позиції на внутрішньому ринку, здійснюють протизаконні великомасштабні операції вивозу з країни сировини, товарів і інших засобів споживання. Протизаконний бізнес прагне придбання контрольних пакетів акцій підприємств і організацій, створення власних «виробництв» (банківських, посередницьких організацій), упровадження до зовнішньоекономічних структур і, таким чином, формування міжнародних злочинних організацій.

Одночасно спостерігається стійка тенденція до поширення корупції та інших протиправних діянь серед представників як органів державної влади і управління, так і правоохоронних органів. Для даної категорії осіб найбільш характерні хабарництво, зловживання службовим становищем, зрощування з кримінальними структурами, протиправна участь у підприємницькій діяльності, у тому числі в незаконному бізнесі.

Так організована злочинність і корупція стають одним з основних факторів політичної і соціально-економічної нестабільності в Україні, на що неодноразово зверталася увага у виступах Президента України, керівників Уряду і Верховної Ради України, у документах керівних державних органів. Організована злочинність і корупція таять у собі страшну руйнівну силу, у тому числі і для органів, покликаних боротись з цими явищами. Ця обставина багато в чому визначає необхідність їх усебічного вивчення, усілякого стримування в рамках, що забезпечують дієздатність державних і управлінських структур.

Значний внесок у дослідження різних питань боротьби з організованою злочинністю внесли вчені-криміналісти України і країн СНД: В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, А.Н. Волобуєв, А.Ф. Волинський, Л.Л. Драпкін, С.С. Єпішин, В.О. Коновалова, В.П. Корж, В.И. Куликов, Г.А. Матусовський, В.С. Овчинський, С.С. Овчинський, А.П. Снігєрьов, Е.В. Топільська, А.Г. Філіппов, В.Ю. Шепітько, Н.П. Яблоков і ін. Однак, їх роботи присвячені окремим проблемам боротьби з організованою злочинністю в криміналістичному аспекті.

Проблемам корупції, її впливу на дестабілізацію обстановки в державі, а також взаєминам корумпованих представників органів державної влади і управління з організованими злочинними формуваннями, присвятили свої роботи такі вчені, як: Л.В. Багрій-Шахматов, А.І. Гуров, В.А. Дадалко, В.Д. Лаптеакру, О.Н.Літвак, Н.К. Мірошник, Д.А. Пєшко та ін. Незважаючи на безумовну значимість робіт вказаних авторів, слід зазначити, що в них в основному представлені кримінологічні, кримінально-правові і соціально-політичні аспекти цього явища. Відповідні ж розробки в цій області в криміналістиці фактично відсутні.

Про необхідність розгляду проблемних питань організованої злочинності та корупції свідчить той факт, що в досить великому регіоні України, де вивчалися матеріали практики, фактично відсутні кримінальні справи про діяльність організованих злочинних формувань, у яких пред'являлися б обвинувачення якійсь особі у здійсненні корупційних дій на етапах досудового розслідування або судового розгляду справи.

Виходячи з цього, дослідження проблем методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, обумовлена як потребами практики, так і завданнями подальшого розвитку загальної теорії організованої злочинної діяльності і потребами посилення її впливу на результати боротьби з організованими злочинними формуваннями, які володіють корумпованими зв'язками.

Успіх у розкритті і розслідуванні злочинів багато в чому визначається науковим рівнем методики розслідування, а також рекомендаціями, які використовує слідчий.

Методика розслідування злочинів може розглядатися в двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів, що здійснюється на основі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів криміналістичної тактики, а також криміналістичних методів розслідування окремих видів злочинів. По-друге, це «розділ науки криміналістики, що містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій по виявленню, розслідуванню і профілактиці окремих видів злочинів».

Тільки у взаємозв'язку двох зазначених напрямків (теоретичного і практичного) методика розслідування злочинів може сприяти розробці наукових методичних рекомендацій і впровадженню у практику розслідування.

Як справедливо відзначає Р.С. Бєлкін, «кінцевим «продуктом» криміналістичної науки, що надходить на озброєння слідчої практики, є окремі криміналістичні методики, у змісті яких на основі положень і висновків загальної і частинних криміналістичних теорій комплексуються криміналістичні рекомендації.

В даний час слідча практика відчуває потребу в розробці криміналістичних рекомендацій по розслідуванню організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, але дослідження в даній області ведуться ще недостатньо інтенсивно, знаходячись поки що на початковому етапі. Стан же організованої злочинної діяльності, її різноманітні форми, діапазон спрямованості, прагнення до налагодження і використання в ній корумпованих зв'язків із представниками правоохоронних органів, органів державної влади і управління, ставлять перед криміналістикою задачі по самій активній розробці методики розкриття і розслідування діяльності злочинних організацій, що володіють корумпованими зв'язками.

У цілому, процес розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, може бути охарактеризований, як сукупність:

- по-перше, правової діяльності, що здійснюється шляхом кримінально-правової оцінки розслідуваної події уповноваженими законом органами;

- по-друге, пізнавальної діяльності, спрямованої на встановлення обставин визначеної події на основі застосування положень теорії судових доказів, законів логіки і психології;

- по-третє, організаційної діяльності, спрямованої на забезпечення планомірного розслідування злочинів відповідно до нормативних розпоряджень координаційного характеру;

- по-четверте, оперативно-розшукової діяльності, проведеної уповноваженими законом органами, спрямованої на виявлення злочинів;

- по-п'яте, діяльності по попередньому розслідуванню, спрямованому на процесуальне закріплення доказів в умовах постійної протидії з боку корумпованих посадових осіб.

- по-шосте, профілактичної діяльності, спрямованої на встановлення причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів.

Говорячи про поняття методики розкриття і розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, що володіють корумпованими зв'язками, представляється доцільним виходити з вже існуючого в криміналістиці положення про методику розкриття злочинів як системи наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій з метою організації і здійснення виявлення, розслідування і запобігання окремих видів злочинів.

У криміналістичній літературі виділяють на різних підставах загальні, родові, міжвидові (усередині одного роду чи стосовно до різних родів злочинів), позавидові, видові, підвидові (групові) методики розслідування злочинів.

Методику виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, можна віднести до розряду так званих позавидових методик, положення яких за визначенням Б.Є. Лук’янчикова, поряд з положеннями окремих методик застосовують протягом усього розслідування, що дозволяє розкрити злочинну діяльність у повному обсязі.

Необхідність розробки такої методики обумовлена специфікою організованої злочинної діяльності, особливості якої більш детально будуть розглянуті в наступних розділах даної роботи.

Відповідно поняття методики розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, на наш погляд, можна визначити як обумовлену предметом доказування систему наукових положень, що характеризують особливості вчинення злочинів формуваннями даного виду, спрямованих на їх встановлення та визначення способів їх виявлення, розкриття, розслідування і профілактики з урахуванням специфіки різних сфер організованої злочинної діяльності, її приховання і протидії розслідуванню з використанням корумпованих зв'язків з представниками правоохоронних органів і органів державної влади і управління.

Як показує практика боротьби з організованою злочинною діяльністю останніх років і нові напрямки її законодавчого регулювання, предметом вивчення даної криміналістичної методики повинні стати всі етапи, напрямки і форми боротьби зі злочинними організаціями, що мають корумповані зв'язки: виявлення, розкриття, розслідування і попередження.

Для методики розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями при наявності корумпованих зв'язків, об'єктами дослідження є вчинені ними діяння, загальнокримінальної і економічної спрямованості, а також практика кримінально-правової боротьби з такими злочинами.

Задачі методики розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, визначаються положеннями Конституції України, статтями Кримінального кодексу України, що визначають настання кримінальної відповідальності за дії в складі організованих злочинних груп і формувань; Законів України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Відповідно до зазначених задач загальним завданням даної методики розслідування є розробка найбільш ефективних методів, прийомів і засобів розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, що володіють корумпованими зв'язками, на основі використання їх криміналістичної характеристики, даних про типові слідчі ситуації, систем типових версій, типових слідчих дій, оперативно-розшукових і організаційних заходів, криміналістичних операцій, а також тактики їх проведення, у тому числі в умовах протидії з боку злочинних організацій, що володіють корумпованими зв'язками.

Безумовно, такі загальні методичні положення, як забезпечення планомірності, оперативності і швидкості розслідування, ефективне використання науково-технічних засобів у ході слідства та інші, що виступають як принципи побудови окремих методик розслідування, застосовуються і при формуванні методики виявлення, розслідування і попередження організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками. Разом з тим, принципи конструювання методики даного типу повинні додатково враховувати наступні положення:

- принцип вивчення і задоволення потреб (запитів) слідчої, експертної і судової практики, які знаходять вираження в науково обґрунтованих методичних рекомендаціях;

- принцип забезпечення зазначеної методики за рахунок аналізу та узагальнення слідчої, експертної і судової практики з виявлення, розкриття, розслідування і судового розгляду злочинів даної категорії, криміналістичної теорії, даних суміжних юридичних наук і інших галузей пізнання;

- принцип вивчення і аналізу кримінального середовища та його інфраструктури, особистості злочинця, механізму і способів вчинення і приховання злочинів різної спрямованості;

- принцип наступу, який передбачає систему постановки стратегічних і тактичних слідчо-криміналістичних завдань і засобів їх вирішення, що забезпечує постійне «випередження» діяльності по протидії розслідуванню з боку злочинних організацій, які володіють корумпованими зв'язками, на протязі всього попереднього розслідування;

- принцип комбінування усередині вже існуючих методик розслідування, що включає розробку системи методичних, тактичних і організаційно-управлінських рекомендацій для досягнення цілей розслідування переважно шляхом здійснення криміналістичних операцій і тактичних комбінацій як найбільш ефективних засобів вирішення тактичних задач на різних етапах розслідування.

Створення таких комплексів наукових рекомендацій з організації і здійснення розслідування не зводиться до розробки тільки окремих криміналістичних методик, які є одним із елементів системи криміналістичних методик.

Аналіз практики слідчої роботи дозволяє зробити висновок, що рівневу систему методик виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, можна, на наш погляд, представити таким чином:

Перший рівень. Позавидова загальна методика розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, яка повинна відбивати найбільш загальні закономірності виявлення і розслідування злочинів, що є «продуктом» даної діяльності. Ця методика відноситься до методик «високого ступеня загальності».

Другий рівень. Міжвидові методики розкриття і розслідування, побудовані з урахуванням особливостей (окремих критеріїв) сфер і напрямків організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками (так звані підгрупові методики «меншого ступеня загальності», такі як розслідування злочинів у сфері підприємництва, фінансово-кредитних відносин, сфері оподатковування, сфері оренди і приватизації, у сфері освіти і т.і.).

Третій рівень. Окремі (видові, групові) методики розслідування окремих видів злочинів, вчинених злочинними організаціями із використанням корумпованих зв'язків (так звані «конкретні» методики, наприклад, такі як: торгівля людьми чи інша незаконна угода, що має відношення до передачі людини; шахрайство з кредитно-фінансовими ресурсами і т.д.).

Як загальна, так і окрема методики повинні містити в собі:

- методику дослідчого оперативно-розшукового накопичування інформації про злочинну діяльність формувань і використання ними корумпованих зв'язків, що дозволяє почати розслідування;

- власне методику розслідування організованої злочинної діяльності формувань, які користуються корумпованими зв'язками.

Розробка зазначених методик розслідування повинна здійснюватися не ізольовано одна від одної, а у взаємозв'язку і взаємозалежності, що буде сприяти їх взаємному збагаченню.

Базуючись на думках, висловлених в криміналістичній літературі, структура зазначених методик повинна містити в собі, як традиційні елементи, такі як:

- криміналістична характеристика організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками (для загальної методики) і окремих видів злочинів (для частинних методик);

- обставини, що підлягають встановленню і доказуванню;

- особливості порушення кримінальної справи;

- типові слідчі ситуації, особливості побудови версій і планування розслідування в даних умовах;

- організація первісного і наступного етапу розслідування в умовах постійної протидії з боку представників злочинних організацій із використанням ними корумпованих зв'язків;

- організація і використання тактичних операцій при розслідуванні злочинів, вчинених злочинними організаціями, що мають корумповані зв'язки;

- тактика проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

- використання спеціальних знань у справах даного роду;

- особливості взаємодії оперативних і слідчих апаратів правоохоронних органів з представниками громадських і державних структур (види і форми) у процесі виявлення і розслідування даної організованої злочинної діяльності;

так і специфічні:

- організація і тактика виявлення ознак організованої злочинної діяльності і наявності корумпованих зв'язків;

- визначення і реалізація тактичних завдань розслідування по встановленню і доказуванню корумпованих зв'язків злочинних організацій;

- особливості використання оперативно-розшукової інформації при розслідуванні злочинів, вчинених злочинними організаціям, що користуються корумпованими зв'язками, одержаної на основі постійного оперативного супроводу розслідування кримінальної справи;

- форми і механізми міжнародного співробітництва в процесі виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що володіє корумпованими зв'язками.

Різнобічний розгляд зазначених елементів методики розслідування організованої злочинної діяльності, яка супроводжується корумпованими зв'язками, дозволить розробити методичні рекомендації по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, вчинених злочинними організаціями при наявності корумпованих зв'язків.

 

Література.

1. Бараненко Б.И., Грачев В.И. Организованные преступные группы. – М., 1984.

2. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения. Лекция. – К., 1999.

3. Бахин В.П. Криминалистическая методика. Лекция. – К., 1999.

4. Возгрин И.А. Введение в криминалистику. – СПб, 2002.

5. Волобуев А.Н. Организованная преступность в СССР: проблемы и перспективы борьбы. //Проблемы борьбы с организованной преступностью. – М., 1990. – С.5-13.

6. Гуров А.И. Красная мафия. – М., 1995.

7. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М., 1990.

8. Камлик М.І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. – К., 1998.

9. Камлик М.І. та ін. Організована злочинність в Україні. – К., 1999.

10. Коновалова В.О. Організована злочинність: проблеми методики розслідування. //Вісник Академії правових наук України. – Х., 1996. – № 6. – С.137-145.

11. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. – Ульяновск, 1994.

12. Лук'янчиков Б.Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрями удосконалення криміналістичної методики. Автореф.дис…канд..юрид.наук. – К., 2001.

13. Организованная преступность. /Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. – М., 1989.

14. Организованная преступность – 2. /Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. – М., 1993.

15. Организованная преступность – 4. /Под ред. А.И.Долговой. – М., 1998.

16. Основы борьбы с организованной преступностью. /Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М., 1996.

17. Тіщенко В.В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів. – Одеса, 2007.

18. Яблоков Н.П. Расследование организованной преступной деятельности. – М., 2002.