Задачі до теми: Злочини у сфері господарської діяльності.

1. Б. у себе вдома виготовив на комп'ютерній техніці 10 підроблених грошових знаків НБУ номіналом 5 грн. З метою збуту підроблених грошей Б. домовився з Ш., якому передав усі зазначені грошові знаки. Наступного дня Ш. придбав буханку хліба, передавши продавцеві кіоску підроблену купюру номіналом 5 грн. Ще за одну купюру він на Центральному ринку придбав овочі. Після цього о 16-й годині Ш. придбав за чотири підроблені купюри цигарки, шоколад і хліб. Приблизно о 21-й годині Ш. використав одну підроблену купюру для повернення боргу К. Наступного дня Ш. Намагався придбати за підроблену купюру цукор, але завершити свій злочинний намір не зміг, оскільки продавець помітила підробку.

Кваліфікуйте вчинене.

 

2. На рахунок одного з підприємств м. Хмельницького з обласного бюджету було перераховано 132 тис. грн. для проведення підприємством будівництва водогону в двох селах області. Директор підприємства Б. видав розпорядження, згідно з яким 56 тис. грн. з цих коштів було залучено для розвитку підприємства (закупівлю паливно-мастильних матеріалів і запчастин, проведення ремонту у службових приміщеннях).

Кваліфікуйте вчинене.

Визначте, чи зміниться кваліфікація, якщо підприємство не є бюджетним?

 

3. Внаслідок проведення оперативних заходів співробітниками УБОЗ було затримано студента Д. та непрацюючого К. В орендованій К. квартирі він і Д. встановили комп’ютер, сканер, пластиковий принтер, ембостер (пристрій для програмування карток). В цій же оселі співробітниками ДСБЕЗ під час обшуку було виявлено виготовлені Д. дві тисячі готових платіжних карток, а також вісім тисяч спеціальних заготовок для карток з білого пластику виробництва Сінгапуру, які К. придбав у Польщі. Виготовлені Д. картки К. перевозив на власному автомобілі до м. Бєлгород, де за попередньою домовленістю збував громадянці Росії.

Дайте кримінально-правову кваліфікацію вчиненому.

Чи зміниться кваліфікація у випадку, якщо К. було затримано співробітниками СБУ під час спроби перетнути кордон, внаслідок чого останній не зміг реалізувати картки?

 

4. Придбавши 1200 л. етилового спирту, 3 тис. етикеток відомих марок горілки та коньяків, С., К-ко та К. у приватному будинку, що належав К., облаштували виробництво напоїв шляхом змішування спирту з водою, барвниками та ароматизаторами. Отриману таким чином рідину С. та К. розливали у пляшки, наклеювали на них етикетки, використовуючи пристрій для обклеювання. На закорковані за допомогою саморобного пристрою пляшки наклеювалися марки акцизного збору, які К-о придбав у працівника охорони лікеро-горілчаного заводу Ш. (цими марками Ш. заволодів, незаконно проникнувши під час зміни до приміщення бухгалтерії заводу). 1 тис. пляшок виготовлених таким чином напоїв К-ко передав на реалізацію своїм знайомим підприємцям, а 300 пляшок збув особисто на дрібнооптовому ринку за ціною 3 грн. за пляшку.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому. Чи зміниться кваліфікація дій указаних осіб, якщо двоє мешканців Харкова, вживши напої, виготовлені указаними особами, отруїлися, оскільки під час виготовлення напоїв було використано нехарчові барвники?

 

5. Директор ПП “Лада” П. та його заступник зі збуту К-кий за винагороду у 2000 доларів США домовилися з начальником зміни вантажно-пасажирського відділу митного поста “Східний” Л. про безконтрольний перетин державного кордону 12-ма вантажними автомобілями з товарами вартістю 5,5 млн. грн., що належали ПП “Лада” (побутова, аудіо-, відео- техніка, комп’ютери, одяг, взуття). Окрім того, за проханням Л., інспектор екологічної служби Б. та інспектор Системи міжнародних автоперевезень К. засвідчили документи, в яких було зазначено значно занижені обсяги й невірну номенклатуру вантажу.

Як необхідно кваліфікувати дії указаних осіб?

 

6. Громадянин України К-в і громадянин Республіки Молдова Н. на території Республіки Молдова, використавши пласкі офсетні друкарські форми, виготовили поліграфічним способом 350 купюр номіналом 100 доларів США. За пропозицією К-ва і Н. 150 виготовлених ними купюр М-в перевіз на територію України, заховавши їх у одязі. На території Одеської області М. продав 100 купюр громадянці С-ко як справжні долари США. Виявивши вдома підробку, С-ко звернулася до міліції із заявою.

Кваліфікуйте вчинене.

 

7. Директор ТОВ “Гарда” С. уклав угоду про постачання його підприємству курячих стегенець з простроченим строком реалізації за зниженими цінами. Після надходження 3 тонн стегенець С. дав вказівку про виготовлення з отриманого таким чином м’яса на переробному підприємстві, що належало ТОВ, курячої тушонки. Тушонка розфасовувалася у бляшанки з етикеткою відомого м’ясокомбінату. 5 тис банок ТОВ “Гарда” було реалізовано через торгівельні заклади у одному з курортних міст. Співробітниками ДС БЕЗ і податкової міліції було вилучено зі складу підприємства 10 тис. банок. За висновками експертизи, продукт містив небезпечні для життя людей бактерії ботулізму.

Дайте діям С. кримінально-правову оцінку.

 

8. Співробітниками ДС БЕЗ на торговому місці, яке орендував на оптовому ринку приватний підприємець Г-в, виявили партію спортивних костюмів, які мали ярлики й етикетки з написом “Аdidas”. Вартість партії одягу за ринковою ціною складала 70 тис грн. Спортивні костюми Г-в придбав у Туреччині. Ліцензійної угоди з фірмою “Аdidas” Г-в не мав.

Визначте, чи є ознаки злочину у діях Г-ва. Дайте кримінально-правову характеристику його діяння.

 

9. Під час особистого митного огляду у валізі, що належала громадянину Чехії Шнекову, працівником митниці було знайдено книгу Миколи Коперніка, видану у середині XVIII ст. у Німеччині. Шнеков пояснив, що книгу він придбав у букіністичному магазині за 1500 грн., однак жодних документів, які б це засвідчили, він не мав. Було встановлено, що ця книга була три роки тому викрадена з наукової бібліотеки ім. Вернадського.

Кваліфікуйте вчинене. Чи має значення, в який спосіб Шнеков перевозив указаний предмет: сховавши у потаємному відділенні валізи або, сховавши під одяг? Чи впливає на кваліфікацію вартість книги?

 

10. Директор дочірнього підприємства ВАТ “Нацвугілля” Ж. і головний бухгалтер цього підприємства Ш-н уклали кредитний договір з місцевим АКБ і отримали для підприємства кредитні кошти на будівництво виробничої лінії у розмірі 1,5 млн. грн. При цьому як заставне майно Ж. і Ш-н зазначили 500 тис. тонн готової продукції (вугілля). Насправді ж на час укладання договору підприємство мало лише 200 тис. тонн готової продукції.

Дайте кримінально-правову оцінку діям указаних осіб. Чи потребують вони додаткової кваліфікації як службове підроблення?

 

11. Співробітники ДСБЕЗ та податкової міліції отримали інформацію, що мешканці Козельщанського району Полтавської області Р. та З-ка збувають партії лікеро-горілчаних виробів за нижчими, аніж ринкові, цінами. Під час огляду у приміщенні господарських будівель, які належали сестрі З-кої, було виявлено 11 ємностей по 200 л. кожна, для зберігання спирту, обладнання для його перекачування, розливу, закупорювання та оклеювання пляшок, 5 тис кришок, засоби маркування. У окремому приміщенні зберігалися 9 тис. шт. акцизних марок старого й нового зразка. З приміщень було вилучено 65 ящиків (1300 пляшок) горілки “Московська особлива”, 61 ящик (1220 пляшок) спиртного напою “Дядя Ваня”. Під час допитів робітників, що були затримані на території двору (Р., Ш. та інші) було встановлено, що їх наймав і керував ними Р., а З-ка здебільшого займалася поставкою спирту й реалізацією виробів.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.

 

12. Л., П. і Н. заснували ТОВ „Мета”, директором якої було призначено Л. За пропозицією Н., було орендовано у військової частини приміщення з ємностями для паливно-мастильних матеріалів, найняли кілька робітників і розпочало випуск сурогату нафтопродуктів. Суміш, виготовлену шляхом змішування стабільного бензину, виготовленого з газового конденсату, бензину марки А-76 (придбаного на Кременчуцькому НПЗ) та присадок і ароматизаторів (їх П. купував у Польщі), реалізовувалася власникам АЗС за домовленістю. АЗС продавали її як високооктановий бензин марки А-92 та А-95. Під час обшуку на орендованій території співробітниками СБУ було виявлено 4 тис. тон. нафтосурогату (вартістю 10 млн. 234 тис. грн.), устаткування для його виготовлення, присадки.

Кваліфікуйте вчинене.

 

13. Під час митного огляду міжнародного поштового відправлення, яке надійшло з Москви до України, проведеного співробітниками Київської регіональної таможні, було виявлено 68 старовинних монет, прихованих в паперах. За висновками експертів Головного управління культури, мистецтв і охорони культурного спадку Київської міської держадміністрації, це були мідні монети Босфорського царства і Пантикапеї, що були виготовлені у IV-I столітті до н.е. монети мають культурну й історичну цінність – як об’єкти культури, що мають історичне значення. Дозвіл Міністерства культури Росії на вивіз монет був відсутній. Відправником цих предметів був громадянин Росії О., а адресатом відправлення – громадянин України Р.

Кваліфікуйте вчинене. Чи має значення для кваліфікації вартість зазначених предметів? Чи зміниться кваліфікація, якщо рік тому О. придбав ці монети в Криму й незаконно вивіз їх до Росії на власному автомобілі?

 

14. В. і Л., мешканці Харківської області придбали на Черкізівському ринку м. Москви промислові товари на суму 148 тис. грн. На прохання В. і Л., і за винагороду з їх боку, К. та Н. перемістили через митний кордон України поза митним контролем ці товари. Домовившись про це між собою, використовуючи автобус "Мерседес", вночі вони перетнули кордон України з Російською Федерацією поза пунктом митного контролю. Місцевим судом В., Л., К., Н. було засуджено за контрабанду й ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Апеляційний суд, направляючи справу на новий судовий розгляд, зазначив, що обвинувачені К. й Н. не мали на меті ухилитися від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки не були власниками товарів, які переміщувались через митний кордон України поза митним контролем.

Як кваліфікувати вчинене?

15. Голова АТ "Едельвейс" Т., домовившись із директором приватної фірми "Бора" Ф., перерахував останній з рахунку АТ 3 млн. 760 тис. грн., призначених для закупівлі устаткування для виробництва шпалер, з умовою, що Ф. протягом двох-трьох тижнів використає ці кошти, після чого поверне їх й передасть йому, Т., частину отриманого прибутку. Фактично отримавши безвідсотковий кредит, Ф. використав його в своїх цілях. Оскільки Ф. не зміг своєчасно повернути АТ указані гроші, то він спільно з Т. з метою отримання в банку кредиту для розрахунку з АТ у службовому кабінеті Т. підписали завідомо неправдиву накладну, згідно з якою АТ безоплатно передавало приватній фірмі "Бора" п’ять станків вартістю 3 млн. 832 тис. грн. Наступного дня Ф. передав цю накладну в відділення комерційного банку, що дало підстави скласти договір застави зазначеного майна між фірмою "Бора" й банком і отримати під цю заставу короткостроковий кредит строком на три місяці в розмірі 3 млн. 500 тис. грн. Кредит Ф. використав для повернення боргу АТ "Едельвейс", а з банком, не розрахувався, чим спричинив останньому шкоду на загальну суму (з урахуванням відсотків) 3 млн. 987 тис. грн.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.

 

16. За вказівкою директора ТОВ Л. головний бухгалтер О. подала до міської податкової інспекції довідку, в якій зазначалося, що 65% працівників підприємства – інваліди, а фонд їх заробітної плати складає 55% від загального фонду оплати праці. На підставі цієї довідки підприємству було надано пільги з податків, і протягом 2004 року підприємством не було сплачено податків на загальну суму 98 тис. грн. Насправді з 34 працівників підприємства інвалідами були 11 робітників.

Варіант: станом на початок 2004 року довідка відповідала дійсності. Однак, у травні штат підприємства було розширено, й інвалідів на ньому стало 30%.

Л. звернувся до будівельної фірми для замовлення ремонту в будинку. Майстер Р. при визначенні обсягу робіт оцінив їх у 12 тис. 067 грн., при їх прейскурантній вартості 10 тис. 212 грн. Л. сплатив визначену суму.

Чи є у вчиненому ознаки злочину? Якщо так, кваліфікуйте вчинене.

 

18. З вересня по грудень 2003 року кондитерська фабрика випустила 12 т. мармеладу та печива з відступом від стандартів. За цей період замовники вісім разів повертали нестандартну продукцію, від чого фабрика понесла збитки на суму 47 тис грн. Тричі держторгінспекція визнавала продукцію фабрики непридатною до реалізації.

Відповідальними за якість продукції особами в цей час на фабриці були директор К. та завідуюча лабораторією технічного контролю О.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.

 

19. Р., який був засновником і директором ПП „Хвиля” в 4-му кварталі уклав від імені ПП угоду, згідно з якою ПП „Хвиля” зобов’язалася поставити, а Федеральне підприємство із захисту хлібопродуктів (Російська Федерація) – прийняти та оплатити метил бромистий. Виконуючи умови контракту, ФПЗХ перерахувало на розрахунковий рахунок „Хвилі” як передоплату 6 млн. російських рублів (1.174.200 грн.). до кінця року „Хвиля” відвантажила ФПЗХ бромметилу на суму 341.002 грн. Таким чином, станом на 31 грудня сума попередньої оплати, за якою „Хвиля” не відвантажила продукції, склала 830 тис 265 грн. 04 коп. Тому цю суму слід було включити у валовий дохід підприємства. Однак, Р. надав головному бухгалтеру М-вій для відображення у звітних документах за рік фіктивну угоду, за якою ФПЗХ надає „Хвилі” позику в 6 млн. російських рублів строком на два роки. Знаючи про фіктивність даної угоди, М-ва не внесла до складу валового доходу підприємства за рік суму в 830.265 грн. 04 коп.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.

 

20. Директор торгівельно-промислового центру „Пошук” К. придбав 20 цистерн спирту-ректифікату й поставив його об’єднанню ”Вино”, де зі спирту було виготовлено алкогольний напій «Чумацький». Маючи ліцензію на торгівлю алкогольними напоями, К. організував збут напою через магазини, що належали „Пошуку”, отримавши дохід у 113625 грн. Не бажаючи сплачувати ПДВ й акцизний збір, К. власноруч заповнив бланки документів (угоди, товарно-транспортні накладні тощо) з відбитками печаток ПП «Коломийське». З документів слідувало, що власником спирту й отриманих з його переробки напоїв є не «Пошук», а «Коломийське», яке й повинне сплатити податки. Під час перевірки дотримання вимог податкового законодавства було виявлено, що ПП «Коломийське» статус юридичної особи ніколи не набувало, в органах державної влади не реєструвалося, до Єдиного реєстру підприємств і організацій України не внесено. Окрім того, термін дії ліцензії на торгівлю алкогольними напоями в „Пошука” скінчився.

Кваліфікуйте вчинене.

 

21. Оперативними заходами було виявлено, що громадянин П. під’єднував радіопередавачі, що дозволяли знімати інформацію з телефонної лінії, до телефонів директора, керівників й співробітників технічного та комерційного відділів ДП „Промінь”, встановив радіомікрофон в кабінеті головного інженера. Отриману таким чином інформацію П. записував на аудіо плівки. Указані дії він виконував за замовленням комерційного директора промислового концерну „Реверс” Д., який займався виробництвом такого ж промислового устаткування, як і „Промінь”, а тому хотів дізнатися про обсяги виробництва продукції, промислову потужність, постачальників і партнерів „Променю”, проведені ним фінансові операції тощо.

Кваліфікуйте вчинене.

 

22. Г. С. О. вступив у попередню змову з громадянкою Російської Федерації Л. О. В. та представниками ізраїльської фірми для вчинення контрабанди кондиціонерів.

30 квітня 2002 року Г. С. О., Л. О. В. та представники ізраїльської фірми теплоходом контрабандно перемістили через митний кордон України - митний пост "Іллічівськ" Чорноморської регіональної митниці (м. Іллічівськ, Одеська область) товари - 890 кондиціонерів марки "Поларіс" спліт системи настінного типу комплексі, що містились у 4-х морських контейнерах, надавши митниці підроблені документи з неправдивими даними про їх митну вартість: вказано 919811 грн., а за висновком судово-товарознавчої експертизи - 1179234 грн.; країну виробника вказано Англію, а насправді - Китай; фірму одержувача вказано "В. к." за адресою в м. Москві, але такої фірми взагалі не існує.

Частину підроблених документів для митного оформлення вантажу Г. С. О. отримав з Москви (інвойси, морські коносаменти, копію облікової картки учасника зовнішньоекономічної діяльності, копію сертифіката походження щодо кондиціонерів), за вказівкою Л. О. В., частину підробив сам (договір купівлі-продажу, довіреність), використавши для оформлення вантажу в порту і на митниці інших осіб, які не були обізнані зі злочинним характером цих дій.

Працівники ЗАТ "Т." 16, 17 травня 2002 року оформили і подали на митний пост "Іллічівськ" митні декларації, на підставі яких одержали в Іллічівському морському порту 774 кондиціонери та провели їх митне оформлення для транзитного перевезення через митну територію України до Російської Федерації.

116 кондиціонерів вартістю 146160 грн. залишились у порту, тому що не помістились в автомобілях, які прибули з Москви.

18 травня 2002 року автомобілі, які рухались до Новгород-Сіверської митниці з 774 кондиціонерами, були затримані у м. Києві працівниками Служби безпеки України.

Дайте кримінально-правову оцінку скоєному.

 

23. В. В. І. органами досудового слідства звинувачувався у контрабанді, тобто в переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненому у великих розмірах. Як встановив суд, підсудний в Німеччині придбав автомобіль марки "Тойота Лексус", вартістю 50000 євро, що становило станом на 15 березня 2003 року 289770 грн., перемістив його через митний кордон України, маючи намір продати його та приховати від митного контролю.

1 березня 2003 року В. В. І. прибув в Україну на цьому автомобілі, на митниці підписав зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля до 1 травня 2003 року, але в місті Києві реалізував автомобіль за готівку. Щоб приховати протиправність своїх дій, він 25 квітня 2003 року здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, офіційно заявивши в органи міліції про викрадення у нього автомобіля.

Дайте кримінально-правову оцінку незаконним діям винного щодо переміщення транспортного засобу через митний кордон України. Обґрунтуйте своє рішення.

 

24. С. діючи за попередньою змовою із Т. використовуючи підроблений паспорт мешканця Харківської області К. із фотокарткою Т., з метою приховання подальшої незаконної діяльності 29 серпня 2001 р. створив від імені К. суб'єкт підприємницької діяльності - приватну фірму (далі - Фірма) і підробив підпис К. на її статуті. 30 серпня 2001 р. за тими ж документами Фірма була зареєстрована у виконавчому комітеті Харківської міської ради, а 18 вересня 2001 р. - в ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.

21 вересня 2001 р. С., продовжуючи свою злочинну діяльність, разом із Т. відкрив поточний рахунок Фірми у Харківській філії акціонерного комерційного банку "Надра" (далі - Банк), надавши Банку підроблений паспорт на ім'я К. і картку зі зразками відбитків печатки Фірми та підробленими підписами зазначеної особи. 26 вересня 2001 р. з метою отримання можливості контролювати й використовувати грошові кошти під час злочинної діяльності С. зареєстрував у нотаріуса Харківського міського нотаріального округу картку зі зразками відбитків печатки Фірми з підробленим ним підписом фіктивного директора фірми Д. При цьому він надав нотаріусу підроблений ним паспорт на ім'я Д. зі своєю фотокарткою. У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заняття фіктивною підприємницькою діяльністю, С. надав у Банк підроблені документи на ім'я Д., а також довідку з Нововодолазької міжрайонної ДПІ Харківської області про присвоєння Д. ідентифікаційного номера та фіктивний наказ про звільнення з посади директора Фірми К. і призначення на цю посаду Д., внаслідок чого отримав одноособове право розпоряджатися грошима на рахунку Фірми.

Наприкінці вересня 2001 р. С, представляючись директором Фірми Д., за попередньою змовою із Т., який діяв як представник Фірми, маючи умисел на вчинення шляхом обману шахрайства в особливо великих розмірах, запропонував Є. О., який діяв за дорученням приватного підприємця Ю., придбати у Фірми 40 тонн вершкового масла за ціною 6 грн. за кілограм. З цією метою зловмисники надали підроблені документи про зберігання масла в кількості 100 тонн на складах ТОВ "Указ".

15 жовтня 2001 р. на підставі усної домовленості про продаж 20 тонн масла з розрахункового рахунку Ю. на рахунок Фірми було перераховано попередню оплату в сумі 120 тис. грн., якими С. за попередньою змовою із Т. заволодів, перерахувавши їх через Банк на підставі підроблених ним трьох платіжних доручень фіктивному ТОВ "Інтервектор". Отримавши зазначені грошові кошти, цього ж дня зник. Унаслідок зазначених дій Ю. було заподіяно шкоду в особливо великому розмірі.

Дайте кримінально-правову оцінку скоєному. Обґрунтуйте своє рішення.

 

25. Ч., у січні 2007 р., не маючи спеціального дозволу, на подвір`ї свого дому організувала пункт прийому, зберігання та збуту металобрухту.

2 вересня 2007 р. на подвір`ї Ч. працівниками міліції виявлені та вилучені ваги 500 кг, брухт залізничних деталей: залізничні костилі – 8 шт., кріплення КПП № 5 – з шт., стикові болти – 8 шт, а також інший брухт чорного металу загальною вагою 1200 кг, які Ч. приймала від населення без державної реєстрації та ліцензії.

Дайте кримінально-правову оцінку скоєному.

Семінарське заняття № 1.

Тема: Поняття, загальна характеристика, види та кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності.

Задачі до теми:

 

Навчальна мета – поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів у сфері господарської діяльності; про їх поняття і види; виробити вміння та навички визначення юридичних ознак злочинів у сфері господарської діяльності, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів.

 

Кількість годин - 2 г.

Місце проведення – аудиторія.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Злочини проти системи грошового обігу, валютного регулювання, валютного контролю та фондового ринку.

3. Злочини проти системи мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

4. Злочини проти системи розподілу і використання бюджетних коштів.

5. Злочини проти системи розподілу і використання бюджетних коштів та приватизації державного та комунального майна.

6. Злочини проти забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції.

7. Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів, споживачів товарів і послуг.

8. Злочини у сфері виготовлення і використання документів у господарській діяльності.

9. Злочини проти порядку зайняття господарською діяльністю.

 

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування в якому значенні у відповідних статтях КК вжиті терміни «господарська діяльність» і «підприємницька діяльність» та похідні від них – «суб'єкт господарської діяльності» і «суб'єкт підприємницької діяльності, «громадянин», «громадянин-підприємець» і «засновник», «власник» чи «службова особа» суб'єкта господарської або підприємницької діяльності тощо, оскільки від правильного розуміння значення цих термінів у конкретних статтях КК залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину.

При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Далі слід визначити поняття господарського злочину, з’ясувати його ознаки.

Розгляд загальної характеристики злочинів у сфері господарської діяльності слід розпочати із визначення родового та безпосередніх об’єктів цих злочинів. Приділити увагу розгляду предмету злочинів у сфері господарської діяльності передбачених ст. ст. 199–201, 203-1–204, 207–217, 220– 227, 229–235 КК, оскільки відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує не тільки із самим предметом злочину, але і з його розміром (вартістю).

Далі слід з’ясувати об’єктивну сторону злочинів у сфері господарської діяльності. Слід пам’ятати, що диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, є банкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони цих злочинів передбачає звернення до низки законодавчих та інших нормативних актів інших галузей права (наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо).

При розгляді суб’єктивних ознак студенти повинні приділити увагу з’ясуванню вини, мотивів та мети вчинення злочинів у сфері господарської діяльності. Суб’єкт цих злочинів може бути як загальним, так і спеціальним, тому встановленню ознак спеціального суб’єкту господарських злочинів слід приділити особливу увагу.

Після з’ясування об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів у сфері господарської діяльності, на підставі безпосереднього об’єкту слід визначити види цих злочинів та з’ясувати їх видові ознаки. Слід пам’ятати, що розподіл господарських злочинів на конкретні види залишаться питанням дискусійним і вирішується у навчальній та науковій літературі по різному.

Розгляд другого питання, перш за все, передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері грошового обігу, валютного регулювання, валютного контролю та фондового ринку (ст.ст. 199, 200, 209, 209-1 КК). Слід обов’язково визначити диспозиції цих злочинів, з’ясувати їх зміст. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд третього питання передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів (ст. ст. 204, 212, 212-1 КК). Слід обов’язково визначити диспозиції цих злочинів, з’ясувати їх зміст, та зміст понять: господарська та підприємницька діяльність, ліцензія, ліцензування, підакцизні товари, податки тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд четвертого питання перш за все, передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері розподілу і використання бюджетних коштів та приватизації державного та комунального майна (ст. ст. 210, 211, 233 КК).

Слід визначити та з’ясувати зміст диспозиції цих злочинів, дослідити об’єктивні ознаки. Особливу увагу приділити з’ясуванню понять: бюджетна система України, бюджетні кошти, нормативно-правові або розпорядчі акти, які змінюють доходи і видатки бюджету. Далі слід дослідити суб’єктивні ознаки та кваліфікуючи ознаки. З’ясувати кваліфікацію злочинів цього виду. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд п’ятого питання передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері господарської діяльності, що відносяться до злочинів у сфері забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції (ст. ст. 206, 229, 231, 232, 232-1, 232-2 КК).

Перш за все, слід визначити та дослідити зміст диспозиції цих злочинів, з’ясувати юридичний зміст понять: господарська діяльність, конкуренція, відомості, що становлять комерційну або банківську таємницю, інсайдерська інформація тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд шостого питання передбачає з’ясування ознак злочинів прав і законних інтересів кредиторів, споживачів товарів і послуг (ст. ст. 219, 222, 227 КК).

Перш за все, слід визначити та з’ясувати зміст диспозиції цих злочинів, дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки. По-друге, з’ясувати юридичні ознаки понять: банкрутство, субсидії, субвенції, дотації, кредити тощо. З’ясувати кваліфікацію цих злочинів. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд сьомого питання передбачає з’ясування кола злочинів сфері виготовлення і використання документів у господарській діяльності (ст.ст. 216, 223-1, 223-2 та 224 КК). Слід визначити диспозиції цих злочинів, дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

 

Розгляд восьмого питання передбачає з’ясування кола злочинів проти порядку зайняття господарською діяльністю (ст.ст. 203-1, 203-2, 205, 213 КК).

Перш за все, слід визначити диспозиції цих злочинів. Обов’язково дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів, та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Слід наголосити на тому, під час що дослідження злочинів у сфері господарської діяльності студенти обов’язково повинен з’ясувати зміст диспозицій статей розділу VII Особливої частини КК з урахуванням положень чинного законодавства України, визначити та дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів цих злочинів, опрацювати кваліфікуючі ознаки. Крім того, враховуючи специфіку цих злочинів студенти повинні ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, та вміло їх застосовувати при розгляді об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів.

Теми рефератів:

1. Історія розвитку кримінального законодавства у сфері протидії злочинним посяганням на економічну систему України.

2. Кримінально-правова характеристика злочинів проти системи грошового обігу, валютного регулювання, валютного контролю та фондового ринку.

3. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти системи грошового обігу, валютного регулювання, валютного контролю та фондового ринку.

4. Кримінально-правова характеристика злочинів проти системи мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

5. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти системи мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

6. Кримінально-правова характеристика злочинів проти системи розподілу і використання бюджетних коштів та приватизації державного та комунального майна.

7. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти системи розподілу і використання бюджетних коштів та приватизації державного та комунального майна.

8. Кримінально-правова характеристика злочинів проти забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції.

9. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції

10. Кримінально-правова характеристика злочинів проти прав і законних інтересів кредиторів, споживачів товарів і послуг.

11. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти прав і законних інтересів кредиторів, споживачів товарів і послуг.

12. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері виготовлення і використання документів у господарській діяльності.

13. Кримінально-правова характеристика злочинів проти порядку зайняття господарською діяльністю.

14. Характеристика предмету злочину, передбаченого ст. 199 КК.

15. Характеристика предмету злочину, передбаченого ст. 200 КК.

16. Відмежування шахрайство з фінансовими ресурсами від інших злочинів.

17. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом.

18. Кримінальна відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

19. Характеристика спеціального суб’єкту злочинів у сфері господарської діяльності.

20. Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.

 

 

Література.

Перелік нормативної бази: 3, 13, 15, 34, 44, 50, 63, 64, 65, 80, 81, 86, 90, 91, 99, 103, 114.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Додаткова література: 8, 9, 14, 26, 39, 40, 46, 47, 71, 122, 134, 135.

Контрольні питання до семінару.

1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів.

2. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення.

3. Контрабанда.

4. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва.

5. Зайняття гральним бізнесом.

6. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

7. Фіктивне підприємництво.

8. Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців.

9. Протидія законній господарській діяльності.

10. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації.

11. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

12. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

13. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням.

14. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.

15. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

16. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.

18. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок.

19. Доведення до банкрутства.

20. Шахрайство з фінансовими ресурсами.

21. Маніпулювання на фондовому ринку.

22. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів.

23. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

24. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів.

25. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції.

26. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

27. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю.

28. Розголошення комерційної або банківської таємниці.

29. Незаконне використання інсайдерської інформації.

30. Приховування інформації про діяльність емітента.

31. Незаконна приватизація державного, комунального майна.