Тема № 5: Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина.

Задачі до теми: Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина.

 

1. Директор сільськогосподарського підприємства “Колос” Г. протягом 2002-2003 років відмовлявся давати дозвіл на виплату працівникам

підприємства заробітної плати. Відмови він мотивував відсутністю коштів на рахунку підприємства, збитковістю його роботи, необхідністю розраховуватися по боргах з бюджетом тощо. На початок 2003 року заборгованість із заробітної плати становила 70 тис. грн. Призначена прокуратурою перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства “Колос” показала, що 30 тис. грн. з рахунку підприємства Головатий витратив на придбання офісних меблів і оргтехніки для приміщень правління господарства, а 12 тис. грн. ним було перераховано в рахунок оплати навчання у ВНЗі свого близького родича.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Г.

 

2. На промисловому ринку “Авангард” в товарному контейнері, який орендував приватний підприємець Г., було виявлено 500 відеокасет із записами художніх фільмів вітчизняних і закордонних кіностудій, на яких були відсутні контрольні марки. У квартирі Ц. було виявлено 9 відеомагнітофонів, на яких Г. і Ц. копіювали відеофільми, а також апарат для пакування відеокасет.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.

 

3. Після розлучення з дружиною Р. було зобов’язано рішенням суду до сплати аліментів з усіх видів заробітку на утримання двох неповнолітніх дітей. Однак, через два місяці він звільнився з автопідприємства, в якому працював, й найнявся у приватну автомайстерню. Трудової угоди він умисно не уклав, щоб не було можливості стягувати з його заробітку аліменти.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.

 

4. На зборах батьків учнів-першокурсників коледжу його директор П. оголосив, що їм належить щосеместру вносити по 150 грн. для ремонту класів, придбання устаткування, навчальних матеріалів тощо. Гроші від батьків готівкою приймав особисто П., який насправді витрачав їх на указані потреби.

Кваліфікуйте вчинене. Чи має значення для кваліфікації, перебував коледж у приватній чи в державній власності?

 

5. На будівельному майданчику невідомі особи викрали вночі будівельні матеріали загальною вартістю 1340 грн. Виконроб Н. заявив будівельникам Л. і А., що підозрює в крадіжці саме їх. Він оголосив, що вони повинні спільно компенсувати завдані збитки, інакше він поклопочеться перед керівництвом будівельного тресту про їхнє звільнення з роботи.

Варіант: Н. розпорядився відраховувати із зарплат Л., А. та працівників їх бригади по 50 грн. щомісячно „в погашення збитків”.

Кваліфікуйте вчинене.

 

6. В майстерні автотехнікуму було виявлено нестачу кількох цінних деталей устаткування, яке там перебувало. Майстер Н. повідомив про це заступнику директора У. Той спитав, які студенти займалися в майстерні в цей день, і, довідавшись, що це були студенти 3-го курсу А. й Ч., разом із Н. та двома співробітниками технікуму, яких запросив як понятих, приїхав до квартири, яку знімали А., Ч., а також їх одногрупник Е. Той впустив всіх співробітників технікуму до квартири й У. разом з Н. оглянули вміст валіз, що належали студентам, інших речей, що знаходилися в квартирі.

Кваліфікуйте вчинене. Чи зміниться правова оцінка, якщо в квартирі У. знайшов викрадені деталі?

 

7. Під час загальних зборів трудового колективу фабрики на адресу керівництва працівниками було висунуто звинувачення в зловживанні посадовим становищем, недотриманні трудових прав працівників, невиплаті заробітної плати. Один з працівників повідомив про це кореспондентові місцевої газети Д. Коли Д. з метою збирання матеріалу для репортажу про ці події спробував увійти на територію фабрики, щоб бути присутнім на зборах, пред’явивши посвідчення, охоронець А. за наказом директора фабрики Я. його не впустив.

Кваліфікуйте вчинене.

 

8. Органами досудового слідства притягнуті до кримінальної відповідальності Ч. В. і Ч. М. за злісне невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за неповнолітнім сином Ч. В. В., внаслідок чого протягом 2001 - 2002 рр. він вчинив кілька крадіжок чужого майна і останнім вироком від 19 листопада 2002 р. був засуджений на чотири роки позбавлення волі, що згідно з пред'явленим зазначеним особам обвинуваченням визнано тяжкими наслідками для неповнолітнього.

Олевський районний суд Житомирської області вироком від 18 травня 2004 р. виправдав Ч. В. і Ч. М. за відсутністю в їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 166 КК.

Чи законне рішення суду. Обґрунтуйте своє рішення.

 

Семінарське заняття № 1.

Тема: Поняття, загальна характеристика, види та кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Навчальна мета – студенти повинні отримати та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина. Поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, про їх поняття і види, конструктивні ознаки і особливості кваліфікації. Виробити вміння та навички визначення юридичних ознак окремих складів злочинів.

Кількість годин - 2 г.

Місце проведення – аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Злочини проти виборчих прав.

3. Злочини проти трудових прав.

4. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

 

Під час опрацювання першого питання студентам слід знати, що родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом V Особливої частини КК, є суспільні відносини, у сфері конституційних прав та свобод людини і громадянина (виборчі, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина). Традиційно, права та свободи людини і громадянина поділяють на такі основні види: політичні права та свободи; соціально-економічні; культурні права та свободи; особисті (громадянські) права та свободи. Залежно від групового (видового) об’єкта, всі злочини, передбачені V розділом Особливої частини КК України, можна поділити на такі види: злочини проти особистих прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 161–163, 168, 169, 182 КК); злочини проти політичних (виборчих) прав і свобод громадянина (ст.ст. 157–160 КК); злочини проти соціально-економічних прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 164–167, 170–177, 184 КК); злочини проти культурних прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 178–181, 183 КК).

При вивченні цієї теми слід звернути увагу на те, що більшість злочинів передбачених цим розділом відносяться до злочинів з формальним складом, однак деякі склади злочинів є злочинами з матеріальним складом (наприклад, ст.ст. 1581, 166, 176–179, 181 КК та ін.). Наслідок, як обов’язкова ознака складу злочину передбачено також деякими кваліфікованими складами (наприклад, ч. 3 ст. 161, ч. 2 ст. 168 КК). Додатковими обов’язковими ознаками об’єктивної сторони може виступати спосіб вчинення злочину (наприклад, у ст. 157 КК – підкуп, обман або примушування; у ст. 174 КК України – застосування насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій та ін.).

Суб’єктивна сторона даних злочинів в виражається в умисній формі вини. Додатковими обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони можуть виступати мотив (наприклад, у ст. 172 КК – особисті мотиви) або мета (наприклад, у ст. 167 КК – корислива мета).

Суб’єктом цих злочинів, у більшості випадків, є загальний суб’єкт – фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Але в деяких складах злочину передбачено вчинення злочинів спеціальним суб’єктом – службовою особою (наприклад, член виборчої комісії (ст.ст. 158-159 КК), член комісії з проведення референдуму (ст. 160 КК), особа, яка має право прийому та звільнення працівника з роботи (ст. 172 КК), виплати заробітної плати (ст. 175 КК) та ін.).

Під час опрацювання другого питання студентам слід пам’ятати, що Основними політичними правами є право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади й органі місцевого самоврядування (ст. 38 Конституції України).

До злочинів проти виборчих прав і свобод громадянина відносяться:

· перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст.157 КК).

· неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158 КК);

· голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз (ст. 158-1 КК);

· незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-2 КК);

· порушення таємниці голосування (ст. 159 КК);

· порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159-1 КК);

· порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК).

· Під час опрацювання третього питання студентам слід пам’ятати, що до злочинів проти трудових прав і свобод людини і громадянина відносяться:

· перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК);

· перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК);

· грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК);

· грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК);

· примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК);

· невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат (ст. 175 КК).

· Слід звернути увагу на безпосередній об'єкт цих злочинів, яким є конституційні права громадян у сфері трудових відносин. Зміст права на працю визначає ст. 43 Конституції України, вказуючи, що «кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Тому порушення права на працю недопустиме, а найбільш небезпечні порушення цих прав тягнуть кримінальну відповідальність.

· Під час опрацювання четвертого питання студентам слід пам’ятати, що злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина залежно від видового об’єкту поділяються на:

· Злочини які посягають на права інтелектуальної власності: порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК); порушення права на об’єкти промислової власності (ст. 177 КК).

· Слід звернути увагу, що ці злочини спрямовані проти інтелектуальної власності, тобто проти прав громадян на володіння, користування, розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, гарантованих ст. 41 Конституції України.

· Злочини проти особистих прав і свобод людини і громадянина: порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); порушення недоторканності житла (ст. 162 КК); порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (ст. 163 КК); порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК); порушення права на отримання освіти (ст. 183 КК); порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК).

· Злочини проти сім’ї: ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК); ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК); злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 КК).

· Злочини проти свободи совісті (злочини, що посягають на релігійні права та свободи громадян): пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК); посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК).

Слід наголосити, що під час дослідження злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина студент обов’язково повинен з’ясувати зміст диспозицій статей розділу V Особливої частини КК з урахуванням положень чинного законодавства України, визначити та дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів цих злочинів, опрацювати кваліфікуючі ознаки. Крім того, враховуючи специфіку цих злочинів студенти повинні ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, та вміло їх застосовувати при розгляді об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів.

Теми рефератів:

1. Відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини та громадянина, як об’єкт злочинів, передбачених Розділом VІ КК;

2. Ознаки об’єктивної сторони перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК);

3. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ч. 2-4 ст. 157 КК);

4. Особливості спеціального суб’єкта злочинів проти виборчих прав громадян;

5. Виборча документація або документи референдуму, як предмет незаконного знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-1 КК);

6. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про референдум;

7. Проблеми кваліфікації злочинів у сфері авторського і суміжних прав;

8. Форми грубого порушення законодавства про працю (ст. 172 КК);

9. Відносини у сфері авторського права і суміжних прав, як об’єкт злочину, передбаченого ст. 176 КК (Порушення авторського права і суміжних прав);

10. Проблеми кваліфікації злочинів проти виборчих, трудових прав і свобод людини і громадянина;

11. Ознаки об’єктивної сторони порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК);

12. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК) зі злочинами у сфері службової діяльності;

13. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК) зі злочинами проти власності;

14. Співвідношення порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК) з вимаганням (ст. 189 КК);

15. Відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 164-169 КК;

16. Форми об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 164 КК (Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей);

17. Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усиновлення (удочеріння);

18. Відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 178-181 КК;

19. Співвідношення пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК) зі злочинами проти власності;

20. Співвідношення перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК) з хуліганством (ст. 296 КК).

 

Література.

Перелік нормативної бази: 8, 13, 15, 17, 31, 35, 36, 37, 40, 60, 73, 75, 89, 93, 100, 109, 111, 114.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Додаткова література: 6, 37, 70, 82, 83, 89, 123.

 

Контрольні питання до семінару.

1. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК).

2. Кримінальна відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права. Форми та кваліфікуючі ознаки цього злочину.

3. Кримінальна відповідальність за фальсифікацію виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Форми та кваліфікуючі ознаки цього злочину.

4. Кримінальна відповідальність за голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

5. Кримінальна відповідальність за незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

6. Кримінальна відповідальність за порушення таємниці голосування. Суб‘єкт порушення таємниці голосування. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

7. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про референдум. Форми та кваліфікуючі ознаки цього злочину.

8. Кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

9. Кримінальна відповідальність за грубе порушення угоди про працю. Кваліфікуюча обставина цього злочину.

10. Кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

11. Кримінальна відповідальність за перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

12. Кримінальна відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

13. Кримінальна відповідальність за примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

14. Кримінальна відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

15. Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності житла. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

16. Кримінальна відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв‘язку або через комп‘ютер. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

17. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

18. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

19. Кримінальна відповідальність за злісне невиконання обов‘язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Об’єктивні ознаки. Суб’єкт цього злочину.

20. Кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами. Види зловживань. Суб’єкт злочину.

21. Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усиновлення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

22. Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

23. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

24. Кримінальна відповідальність за порушення права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

25. Кримінальна відповідальність за пошкодження релігійних споруд чи культових будинків.

26. Кримінальна відповідальність за незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь.

27. Кримінальна відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

28. Кримінальна відповідальність за посягання на здоров‘я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

29. Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

30. Кримінальна відповідальність за порушення права на отримання освіти. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

31. Кримінальна відповідальність за порушення права на безоплатну медичну допомогу. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.