Тема 10. «кадри управління в дснс»

План лекції:

 

1. Класифікація кадрів управління.

2. Керівник як центральна фігура процесу управління.

3. Вимоги до особистості керівника, модель керівника.

4. Комплектування керівних кадрів, кадровий резерв.

Мета:

Навчальна: Ознайомити слухачів з основами кадрової політики в ДСНС України.

Виховна: Виховання чіткості виконання поставлених задач, які входять до системи управління.

Час: 2 год.

Місце проведення: Лекційний зал – згідно з розкладом.

Матеріально-технічне забезпечення: Кодоскоп, кодослайди.

 

Класифікація кадрів управління.

З точки зору соціальної ролі і правового положення розрізняють наступні основні прошарки кадрів управління:

а) політичні діячі і кадри громадських і політичних організацій;

б) кадри державних службовців - апарат органів державної

влади і управління;

в) господарські, наукові, медичні, викладацькі та інші.

За сферами організації суспільства кадри управління розподіляються на:

а) кадри державно-політичної сфери:

- кадри громадських і політичних організацій;

- державних службовців;

- військові кадри;

б) кадри матеріально-господарської сфери:

- промисловість;

- сільське господарство;

- транспорт;

- зв'язок;

- будівництво;

- торгівля;

- побутове обслуговування;

- житлово-комунальне господарство тощо;

в) кадри соціально-культурної сфери:

- наукові, медичні, педагогічні кадри, працівники культури і

мистецтва та інші.

З наведеної класифікації можна зробити висновок про те, що кадри управління ДСНС можна віднести до кадрів державно-політичної сфери, куди віднесені військові кадри.

Кадри управління ДСНС. До кадрів управління відносяться працівники, які виконують або сприяють виконанню конкретних управлінських функцій. Вони поділяються на три основні групи:

а) керівники, які спрямовують, координують і стимулюють діяльність особового складу служби (керівний склад ДСНС, територіальних, місцевих органів управління, підприємств і установ ДСНС);

б) спеціалісти, які надають кваліфіковану допомогу керівникам у вирішенні службових питань (інженерний склад, економісти, юристи,

психологи тощо) або особи, які здійснюють самостійне керівництво інженерно-технічними, наглядово-профілактичними, планово-економічними, соціальними, кадровими та іншими функціональними службами (так звані функціональні керівники відділів, відділень, секторів, груп тощо та головні спеціалісти);

в) допоміжний персонал, який здійснює технічне та інформаційне обслуговування апарату управління - збір, певну обробку, збереження і передачу інформації (секретарі, архіваріуси, фахівці з діловодства тощо).

За рівнем управління керівники розподіляються на керівників нижньої, середньої і вищої ланки.

З урахуванням специфіки діяльності органів і підрозділів ДСНС на рис. 10.1 у загальному вигляді наведені рівні управління, де відображено аналогію між рівнями управління і рівнями керівництва.

 

 

Керівник як центральна фігура процесу управління.

Метою державної політики у сфері цивільного захисту є забезпечення гарантованого захисту здоров'я людей, земельного, водного, повітряного простору відповідних територій і об'єктів виробничого та соціального призначення від надзвичайних ситуацій природного, техногенного та військового характеру.

У цьому контексті безперечним є той факт, що всяка політика ведеться «через людей», а тому і реалізація державної політики у сфері цивільного захисту залежить майже виключно від керівних кадрів, які є центральною фігурою управлінського процесу.

Тільки відлагоджений колектив керівників у співпраці зі спеціалістами і допоміжним технічним персоналом здатен добитися успішного функціонування керованої системи.

Безперечним є той факт, що підбір кадрів для заміщення посад керівників є найбільш відповідальною і важкою проблемою управління.

В поняття «керівник » не слід вкладати однаковий зміст. І це є природним - існують керівники лінійні, функціональні, причому, як ми бачимо з класифікації кадрів управління, різних рівнів управління у зв'язку з чим важливо мати деяке загальноприйняте уявлення про принциповий зміст діяльності керівника як професіонала.

При такому підході керівник являє собою посадову особу наділену реальною владою та яка має у своєму підпорядкуванні відповідну кількість працівників. Він має право приймати рішення стосовно питань, які відносяться до сфери інтересів відповідного органу управління.

Керівник вирішує, що робити і як робити та несе за це відповідальність. Реалізуючи своє право приймати рішення, керівник тим самим отримує можливість суттєвим чином впливати на функціонування керованого об'єкта.

Керівник формує стиль роботи самим характером підбору кадрів і впливом на них притаманними йому прийомами.

В сучасних умовах професіональної діяльності ДСНС є об'єктивно обумовленою і нова роль керівника. Фактично виступаючи засобом, який забезпечує досягнення цілей діяльності з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, керівник органу або підрозділу ДСНС повинен піднятися на якісно новий рівень - стати носієм управлінських функцій і компетентним суб'єктом безпосередньо управлінської діяльності.