Соціально-психологічні методи.

Для того щоб вплив на колектив був найбільш результативним, необхідно не тільки знати моральні й психологічні особливості окремих виконавців, соціально-психологічні характеристики окремих груп і колективів, але й здійснювати керівний вплив. Для цього застосовуються соціально-психологічні методи управління.

Соціально-психологічні методи управління являють собою сукупність специфічних способів впливу на особистісні відносини й зв'язки серед працівників, що виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси, що протікають у них. Тому у своїй діяльності кожен керівник тим чи іншим чином застосовує їх для ефективної роботи підлеглих.

Встановлено, що результати роботи багато в чому залежать від цілого ряду психологічних факторів. Уміння враховувати ці фактори та з їхньою допомогою цілеспрямовано впливати на окремих працівників допоможе керівникові сформувати колектив з єдиними цілями й завданнями.

Перш ніж починати вести розмову про соціально-психологічні методи управління необхідно розглянути поняття соціальної психології.

Соціальна психологія - це наука, яка вивчає закономірності поведінки та діяльності людей, закономірності групової психології.

Соціальна психологія досліджує психологію великих соціальних груп (класів, націй тощо), малих груп і колективів, а також особливості психології особистості, яка формується та проявляється у громадській та спільній діяльності (як людина розвивається, поводить себе в колективі, як колектив впливає на особистість та як особистість впливає на колектив).

Об'єктом соціально-психологічної теорії управління є форми взаємодії людей у структурах, групах, колективах, які вирішують різноманітні задачі, що постають перед ними.

Задачі органів та підрозділів ДСНС - реагування на надзвичайні ситуації, що здійснюють оперативно-рятувальні підрозділи, виконання наглядово-профілактичних функцій, що здійснюють наглядові органи (державний пожежний нагляд, інспекція техногенної безпеки та цивільного захисту). Виконання усіх цих задач пов'язане з ризиком для життя співробітників, які їх виконують. Тому важливого значення в діяльності керівників органів та підрозділів системи ДСНС України по управлінню колективами та окремими групами людей набуває застосування соціально-психологічних методів управління.

Соціально-психологічні методи управління можна розділити на дві групи:

- соціальні методи управління;

- психологічні методи управління.

Соціальні методи управління. Соціальне управління - це діяльність, що стосується організації громадських процесів і заснована на свідомому використанні закономірностей, притаманних цим процесам.

До діючих соціальних методів управління можна віднести:

- поліпшення (покращення) житлових та побутових умов співробітників (квартири, квартирні телефони, улаштування дітей співробітників в дитячі садки, школи, табори відпочинку, путівки в санаторії, пансіонати, бази відпочинку тощо);

- полегшення умов праці та фізичної реабілітації (комп'ютеризація, нова пожежно-рятувальна техніка, сучасне обладнання та спорядження, кімнати психологічного розвантаження, будівництво нових пожежних депо, спортмайданчиків тощо);

- підвищення освітнього та культурного рівня співробітників (створення умов для отримання вищої освіти, самореалізації здібностей працівників, залучання їх до культурно-масових заходів тощо).

Механізм використання соціальних методів складається з: соціальних (соціологічних) досліджень, соціального нормування, соціального планування, соціального регулювання та морального стимулювання.

Соціальне (соціологічне) дослідження - виявлення проблем і напрямків впливу.

Існує декілька основних методів соціологічних досліджень: опитування, аналіз, спостереження, експеримент.

Опитування - метод отримання первинної соціологічної інформації, що базується на усному або письмовому спілкуванні (анкетування, інтерв'ю).

Аналіз - це метод, який дозволяє побачити важливі сторони соціального життя (міжособистісні відносини в малих групах).

Спостереження - метод збору первинної інформації про об'єкт, який вивчається.

Експеримент - спосіб отримання соціальної інформації в результаті впливу на об'єкт дослідження.

Соціальне нормування - це встановлення норм відносин між співробітниками органів та підрозділів МИС, громадянами і т.п., які містяться у правилах внутрішнього розпорядку, службового етикету, в кодексі честі і т.д.

Соціальне планування - планове вирішення соціальних проблем колективів підрозділів системи ДСНС (покращення умов праці, духовного та фізичного розвитку і т.д.)

До таких планів обов'язково включають розділи: зміна структури кадрів, підвищення рівня кваліфікації, покращення умов праці, побуту, охорони здоров'я, підвищення життєвого рівня працівників.

До методів соціального регулювання відносяться наступні, які у свою чергу теж підрозділяються на дві групи:

- підвищення активності співробітників в соціальній та в оперативно - службовій сферах діяльності;

- підтримання соціальної спадкоємності.

До методів морального стимулювання можна віднести заохочення (оголошення подяки, вручення грамоти, фотографування біля прапора частини, надсилання вдячного листа батькам, нагородження нагрудними знаками тощо).

Методи соціальних досліджень впроваджуються за допомогою анкетування, опитування, тестування. Ці заходи проводять серед працівників органів та підрозділів працівники психологічної служби, які діють в усіх органах ДСНС. Часто проводять опитування і тестування з метою виявлення рівня інтелекту працівників, виявлення групи ризику тощо. Це дуже кропітка робота, але її необхідно проводити постійно для формування малих груп і колективів.

Психологічні методи управління. Знаючи особливості поводження, характеру кожної окремої людини, можна прогнозувати її поводження в потрібному для колективу напрямку. Це пов'язано з тим, що кожній групі притаманний свій психологічний клімат. Тому істотною умовою утворення й розвитку трудових колективів є дотримання принципу психофізіологічної сумісності. Японські соціологи стверджують, що від настрою, бажання людини працювати й від того, яка морально-психологічна обстановка в колективі, продуктивність праці приблизно в 1,5 рази може збільшитися або в кілька разів зменшитися.

Психологія управління - це галузь психології (окремий напрямок), що вивчає закономірності спілкування та взаємодій людей у процесі їхньої управлінської діяльності. її задача полягає в аналізі умов і особливостей управлінської діяльності для підвищення ефективності та якості роботи.

Психологічна діяльність здійснюється за допомогою психологічних методів управління.

Психологічні методи управління спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом створення оптимального психологічного клімату в колективі. Завдяки цьому вирішуються і зникають суперечки, конфліктні ситуації, працівники наглядово-профілактичних органів не відокремлюються від бойових підрозділів, разом з працівниками оперативного спрямування беруть участь у громадському житті підрозділу, надається допомога у вирішенні соціальних проблем працівників тощо.

Вся службова діяльність працівників органів та підрозділів ДСНС здійснюється з урахуванням психіки співробітників.

Тому, звичайно, психологічний стан людини в тій чи іншій ситуації впливає на результати діяльності самого співробітника.

До основних психологічних методів управління відносять: формування малих груп і колективів, методи психологічної мотивації, методи професійного відбору та навчання.

Говорячи про малі групи, слід визначити, що розуміється під таким поняттям як група.

Група - це дві або більше особи, які так взаємодіють одна з одною, що кожна з них впливає на інших і в той же час знаходиться під їхнім впливом.

Наприклад, начальник будь-якого підрозділу справляє вплив на підлеглих (віддає розпорядження, накази, доручення в усній чи письмовій формі) і у той же час знаходиться під їхнім впливом, очікуючи доповіді про виконання отриманих розпоряджень чи завдань, бо від цього залежить ефективність діяльності усього підрозділу, оцінка діяльності самого керівника, на думку керівників більш високого рівня управління.

Те ж саме можна сказати і про спільну діяльність працівників одного рівня управління, коли їхня робота, її ефективність залежить від внеску кожного працюючого у досягнення поставленої мети (діяльність наглядових органів з попередження надзвичайних ситуацій, оперативно-рятувальних підрозділів під час ліквідації надзвичайних ситуацій та їхніх наслідків).

Від того, як виконуються розпорядження та накази керівника, від злагодженої спільної діяльності працівників окремих рівнів залежить отримання стимулів за виконання задачі і, врешті-решт, моральний клімат в колективі (нервує керівник - нервують і його підлеглі, немає порозуміння між працівниками одного рівня - неефективно виконуються поставлені завдання тощо).

У практиці управління до методів психологічної мотивації відносяться:

- переконання - коли керівник впливає на почуття, волю, свідомість підлеглих, що є доказом його авторитету;

- навіювання - цілеспрямований словесний вплив керівника на свідомість працівників;

- наслідування - вплив керівника на підлеглих шляхом прикладу, в тому числі і свого особистого.

- примушування (примус) - вплив на співробітника навіть проти його волі виконувати певну дію. Однією з форм є наказ.

Це прямі методи психологічної мотивації.

Методи професійного відбору та навчання співробітників застосовуються для більш ефективного застосування індивідуальних здібностей працівників в діяльності органів ДСНС.

Наприклад, в підрозділи ДСНС підбирають водіїв - професіоналів, бажано 1-го або 2-го класу, а рятувальників підбирають після служби у Збройних Силах, і краще, якщо вони проходили службу в пожежних частинах чи командах відомчої пожежної охорони силових структур (Міністерства оборони, Держдепартаменту виконання покарань, Держкомітету по охороні кордонів тощо). Після прийому на службу їх відправляють на навчання до навчального закладу для отримання професійних навичок і сертифікату, який дає право на самостійну роботу з ліквідації надзвичайних ситуацій, право стати у подальшому професіоналами.

Вищі заклади освіти, що готують спеціалістів для системи ДСНС України за певними спеціальностями і спеціалізаціями, завжди рекомендують використовувати випускників на практичній роботі залежно від рівня освіти, відповідної спеціальності або спеціалізації.

Згідно з вимогами нормативних документів, не рідше одного разу у 5 років для працівників, які працюють в одній посаді, передбачено перепідготовку з метою підтримання ними професійної майстерності.

Недостатня увага до соціальних і психологічних аспектів керування викликає нездорові взаємини в колективі, що знижує продуктивність праці.

Виконання будь-якої задачі, що стоїть перед системою управління, тягне за собою необхідність її перебудови, мобілізації працівників на вирішення поставлених задач, координації роботи всіх ланок системи управління, зацікавленості людей в якісному і своєчасному досягненні намічених результатів.

Все це забезпечується різноманітними методами. Тому керівник в такій ситуації повинен передбачити використання як організаційно-розпорядчих (адміністративних), так і економічних і соціально-психологічних методів.

Висновок. Принципи управління - це основні положення, норми поведінки та керівні правила, які лежать в основі відносин управління. Принципи управління є суб'єктивними за своєю природою. В них знайшли узагальнення пізнані закони і закономірності, виправданий досвід управління. Вони визначають способи діяльності та взаємодії з підлеглими, виступають як правила і норми управлінської діяльності. Набір принципів, які застосовуються у практиці управління, часто називають ідеологією управління.

Від правильності застосування методів управління значною мірою залежить ефективність діяльності органів та підрозділів системи ДСНС України, окремих спеціалістів та працівників. Уміння вибрати найбільш ефективний спосіб впливу в кожному конкретному випадку є дуже важливим для керівників органів та підрозділів системи ДСНС України.

 

 

Л Е К Ц І Я 8