Аналіз результатів розвитку ситуації після управлінських впливів.

Реалізований план управлінських впливів чи його фрагмент, що представляє інтерес, повинні піддаватись ретельному аналізу з метою оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень та їхньої реалізації.

Такий аналіз повинен визначити:

- слабкі і сильні місця прийнятих рішень і планів їхньої реалізації;

- додаткові можливості і перспективи, що відкриваються в результаті змін, що виникли;

- додаткові ризики, які можуть існувати при досягненні намічених цілей.

Аналіз результатів управлінських впливів крім "науки на майбутнє", може послужити підґрунтям для нової оцінки можливостей організації, причому необов'язково у бік їхнього зменшення.

Якщо результати аналізу змушують серйозно задуматися про можливий розвиток ситуації і виникають сумніви у правильності поставлених цілей, то можливе переосмислення і зміна стратегії організації.

Розглянемо процес прийняття управлінського рішення умовно покроково, на конкретному прикладі.

У зв'язку з погіршенням погодних умов на території Н-ської області починається інтенсивне підвищення рівня води у річці Глибока, що може призвести до затоплення населених пунктів, які знаходяться в її поймі. Повідомлення про ситуацію надходить до начальника ЦЗ міста від диспетчера підпорядкованого підрозділу МВ ГУ ДСНС України в Н-ській області, або завідувача відділу з питань НС та ЦЗН міськвиконкому (крок 1. Отримання інформації про ситуацію).

- При отриманні повідомлення про загрозу виникнення НС.

пов'язаної з екстремальними погодними умовами, начальник ЦЗ міста вводить у дію план реагування органів управління та сил ЦЗ міста при виникненні НС, пов'язаних з несприятливими погодними умовами. Основною метою його введення є (крок 2. Визначення цілей) запобігання загибелі людей, зменшення матеріальних втрат, надання допомоги постраждалому населенню місцевими органами виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в разі загрози або при виникненні НС під час несприятливих погодних умов. Крім того, його метою є:

- визначення органів управління, порядок їх дій та взаємодії при реагуванні на НС і ліквідації їх наслідків;

- визначення порядку та умов розгортання сил та засобів, які залучаються до ліквідації наслідків НС, та порядку взаємодії між ними і органами управління;

- визначення конкретних завдань органам управління, силам і засобам ЦЗ міста щодо дій у разі загрози або виникнення НС.

З отриманням інформації про виникнення НС, пов'язаної з екстремальними погодними умовами, за розпорядженням начальника ЦЗ міста проводиться переведення особового складу органів управління й аварійно-рятувальних формувань цивільного захисту району на режим підвищеної готовності, оповіщення членів міської постійної комісії з питань ТЕБ та НС, спеціальної комісії з ліквідації НС, міської евакуаційної комісії, міського штабу реагування на НС, приведення в підвищену готовність мобільної оперативної групи (МОГ) і вихід її в район НС, маючи задачу: контроль і координація дій з локалізації та ліквідації НС.

 

 

Весь час з моменту загрози виникнення НС організується та проводиться постійне спостереження за метеорологічною обстановкою, що дозволяє виконати оцінку розвитку НС, визначити номенклатуру й обсяги запасів матеріальних засобів для життєзабезпечення населення, здійснити розрахунки необхідних сил та засобів для ліквідації НС у разі її виникнення і порівняння їх з наявними, передбачити фінансові і матеріальні витрати та інш. Згідно з Класифікатором НС в Україні за класифікаційними ознаками НС, згідно з пороговими значеннями, проводиться оцінка обстановки та масштабів НС (Крок 3. Розробка (використання наявної") системи оцінок).

За даними моніторингу розвитку НС визначається необхідність залучення сил та засобів, проводяться відповідний аналіз і оцінки характеру, масштабу та можливих наслідків НС, визначення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт, кількості населення, яке може постраждати, необхідність інформування і можливість їхньої евакуації та інш. (Крок 4. Аналіз та діагностика ситуації, розробка прогнозу її розвитку).

В органи управління ЦЗ міста (міська постійна комісія з питань ТЕБ та НС, міські служби ЦЗ) доводиться інформація про загрозу виникнення НС і розробляються різні (альтернативні) варіанти щодо виконання заходів з проведення першочергових запобіжних заходів і заходів у разі погіршення обстановки і виникнення НС, зокрема:

- оповіщення і зв'язку, доведення до населення міста інформації про загрозу виникнення НС;

- підготовки та залучення спеціалізованих формувань ЦЗ, підрозділів аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних служб (уточнення розрахунків, складу, укомплектованості, технічної оснащеності формувань та термінів їх залучення);

- попереджувальних інженерно-технічних, спеціальних та інших заходів, спрямованих на запобігання (зниження небезпеки) і зниження можливих наслідків НС;

- підготовки транспорту для перевезення аварійно-рятувальних команд, населення (у разі евакуації"), запасів матеріально-технічних засобів;

- приведення в готовність державної служби медицини катастроф та структурних підрозділів охорони здоров'я міста та інш. (Крок 5. Генерування альтернативних варіантів рішень).

Залежно від об'єктивних обставин розвитку НС органи управління ЦЗ міста здійснюють відбір кращих варіантів запобігання і реагування на НС, з урахуванням економічної ефективності, швидкості реалізації, потенційних можливостей сил ЦЗ міста та інш. вимог (Крок 6. Добір основних варіантів управлінських впливів).

Доповіді фахівців на засіданні міської комісії з питань ТЕБ та НС дозволяють також розглянути найбільш ймовірні альтернативні варіанти очікуваних змін ситуації як за наявності керуючих впливів, так і за їхньої відсутності, розробити варіанти розвитку ситуації. Причому аналіз різних альтернативних варіантів розвитку ситуації дає більшу інформативність і сприяє виробленню більш ефективних управлінських рішень (Крок 7. Розробка сценаріїв розвитку ситуації).

Наявність достатньої повноти інформації про стан НС, варіанти її розвитку та залучення сил і засобів ЦЗ міста дозволяють фахівцям виконати як індивідуальну експертну оцінку управлінських впливів та їх результатів при запобіганні або реагуванні на НС у разі її виникнення, так і колективну, що є найбільш важливим у експертних оцінках. Це дозволяє оцінити ризики рішень, що приймаються, їх наслідки, обґрунтувати найбільш прийнятні варіанти рішень перед вибором остаточних, найбільш ефективних (Крок 8. Експертна оцінка основних варіантів керуючих впливів).

Рішення складається з елементів. Елементами рішення у нашому прикладі можуть виступати різні числа, функції, фізичні ознаки та інше, основними з яких є:

- першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні НС при її виникненні;

- порядок організації робіт щодо ліквідації НС та визначення комплексу заходів щодо ліквідації її наслідків;

- порядок залучення до проведення робіт з ліквідації НС та відбудовних робіт відповідних аварійно-рятувальних, транспортних, будівельних, медичних та інших формувань;

- кількість сил ЦЗ, необхідних для ефективного реагування на загрозу або виникнення НС;

- пропозиції стосовно кількості виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації НС;

- порядок інформування населення про стан справ, наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід ліквідації та правила поведінки (Крок 9. Прийняття рішень) та інш.

На основі прийнятих рішень органи управління ЦЗ міста розробляють або використовують заздалегідь розроблені плани реагування як на загрози виникнення НС, так і на НС, що виникли. В нашому випадку основним планом є план реагування органів управління та сил ЦЗ міста при виникненні НС, пов'язаних з несприятливими погодними умовами. Він включає в себе загальну частину, висновки із оцінки техногенно-екологічної обстановки на території міста, порядок приведення до готовності та організацію роботи органів управління та сил ЦЗ при загрозі та виникненні НС, дії органів управління та сил ЦЗ, спрямованих на локалізацію та ліквідацію НС, пов'язаних з екстремальними погодними умовами, організацію забезпечення заходів та дій ЦЗ, сил і засобів ЦЗ, що залучаються для ліквідації наслідків НС, порядок надання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі НС, організацію оповіщення та зв'язку при виникненні НС, організацію всебічного забезпечення заходів та дій під час ліквідації наслідків НС, пов'язаних з екстремальними погодними умовами, організацію управління.

Відповідно до цього плану розробляються й узгоджуються з керівництвом органів управління ЦЗ міста плани реагування на загрозу або виникнення НС підрозділів аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних служб, підприємств, установ, організацій, плани евакуації населення та інш. (Крок 10. Розробка планів реалізації рішення).

Наступний етап реалізації рішення (Крок 11. Організація виконання рішення) включає видання керівництвом органів управління ЦЗ наказів і розпоряджень з організації виконання прийнятих управлінських рішень та безпосередню організацію виконання визначених планами дій сил ЦЗ щодо запобігання та реагування на НС. У наказі, як правило, вказується наступне:

- короткі висновки з оцінки стану об'єкта управління;

- наявні ресурси управління (у тому числі залучені й допоміжні);

- загальне завдання й задум;

- конкретні завдання підрозділів і виконавців (у тому числі залучених і допоміжних);

- забезпечення матеріальними ресурсами, розміри й порядок їх використання;

- час готовності підрозділів і виконавців до виконання завдання;

- порядок координації, звітності і засоби контролю під час виконання наказу.

(У разі швидкого розвитку НС, безпосередньої загрози життю і безпеці людей, великої втрати матеріальних цінностей, накази і розпорядження керівництва можуть носити усний характер).

З метою вчасного виконання прийнятих управлінських рішень необхідно виконання такої важливої функції управління як контроль (Крок 12. Контроль реалізації плану).

Він може бути вхідним, наприклад, контроль відповідності наявних матеріальних ресурсів їх необхідній, запланованій кількості (піску для спорудження захисних споруд від води, бензину для насосних установок з відкачування води та інш.).

Але найбільш важливим є безперервний поточний контроль за виконанням рішень, що дозволяє вчасно реагувати на відхилення від плану їх реалізації і досягти намічених цілей. Ця форма контролю здійснюється на усіх етапах і напрямках реагування на НС (наприклад, швидке погіршення погодних умов, підвищення рівня води в річці вимагає залучення додаткових сил та засобів ЦЗ, введення в дію плану евакуації населення та інш. термінових заходів реагування керівника на зміну обстановки).

Заключний (підсумковий) контроль дозволяє порівняти отримані результати боротьби зі стихією з тими планами реалізації рішень, що були розроблені раніше, знайти недоліки у плануванні та організації робіт з реагування на НС, прийнятті управлінських рішень (Крок 13. Аналіз результатів розвитку ситуації після управлінських впливів). Важливою формою такого аналізу є розбір дій органів управління та сил ЦЗ з реагування на загрозу або ліквідацію НС (у нашому випадку на повінь).

У загальному вигляді процес розробки та реалізації управлінських рішень щодо запобігання й реагування на НС техногенного та природного характеру наводиться у планах реагування органів управління та сил ЦЗ міста при виникненні зазначених НС за конкретними видами (повінь, землетрус, вибух, пожежа та інш.). але які потребують корегування залежно від обставин.

Найбільш зручною формою плану є подання його у графічній формі у вигляді мережного графіка, який будується на основі розрахунків і дозволяє оптимізувати перелік і послідовність робіт з урахуванням часу на їх виконання. Як приклад фрагмент такого графіка наведено на рис. 6.3.