Об’єкти та суб’єкти управління відносно підрозділів дснс України.

Незалежно від сфери діяльності управління передбачає наявність об'єкта та суб'єкта управління. В самому загальному вигляді об'єкт управління можна визначити як об'єкт (процес), яким керують. Суб'єкт управління - як особу (орган), що керує. В залежності від прикладної сфери, об'єкт та суб'єкт управління набувають конкретного змісту.

Ми будемо розглядати управління по відношенню до органів та підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС). За своєю сутністю даний об'єкт управління є складною ієрархічною організацією, яка складається з великої кількості відносно самостійних структурних підрозділів. Функціонування кожного з них не можливе без управління. Тоді, об'єктом управління виступають структурні підрозділи ДСНС, на які спрямовується управлінський вплив. Суб'єктами управління є особи або органи, що здійснюють управлінські дії.

Для організаційних об'єктів, які мають ієрархічну будову, один і той самий структурний підрозділ може бути і об'єктом, і суб'єктом управління одночасно. Наприклад, Головне управління (ГУ) ДСНС України у області є об'єктом управління для центрального апарату міністерства. У свою чергу ГУ ДСНС в області, виступаючи суб'єктом управління, керує міськими та районними відділами, йому підпорядкованими.

Якщо суб'єкт управління керує власними діями, тобто суб'єкт і об'єкт поєднуються в одній особі, то такий частковий випадок управління називають самоуправлінням (по відношенню до організаційних об'єктів - самоврядуванням).

Об'єкти та суб'єкти управління ДСНС, будучи нерозривно пов'язаними між собою, розрізняються за рядом ознак.

· За рівнем вирішуваних завдань - загальнодержавного, регіонального, місцевого, об’єктового, внутрішньо - організаційного рівня.

· За видами діяльності - наглядово-профілактичної діяльності, реагування на надзвичайні ситуації, кадрової роботи, виховної роботи та інш.

· За адресатом впливу - департаменти, управління та відділи центрального апарату ДСНС, територіальні головні управління, міські, районні управління та відділи, органи та підрозділи ДСНС, окремі співробітники.

Розглядаючи взаємодію суб'єкта та об'єкта, управління часто вважають, що між ними встановлені односторонньо спрямовані ієрархічні відносини. Суб'єкт вважається джерелом активності, генератором управлінського впливу, який однозначно та беззаперечно сприймається об'єктом управління. Разом з тим на практиці гака логіка відносин не завжди реалізується. Суб'єкт майже завжди стикається із зустрічним впливом з боку об'єкта управління. Більше того, може виникнути ситуація, коли суб'єкт відчуває з боку об'єкта більш сильний управлінський вплив, ніж той, що реалізує сам. В таких випадках поділ на суб'єкт управління й об'єкт управління набуває формального характеру, а орган управління повинен враховувати вплив з боку об'єкта управління, який є зворотним зв'язком.

У поняття «суб'єкт управління» і «об'єкт управління» не повинна входити ідеологічна або емоційна складова. Мова повинна йти, перш за все, про об'єктивно існуючий режим взаємодії, а не про оцінку статусу кожної зі сторін. В організаціях воєнізованого типу об'єктивно існуючий режим взаємодії між суб'єктом та об'єктом управління визначається статутами, які поділяють весь особовий склад на начальників та підлеглих і встановлюють відповідні норми взаємовідносин між ними.

Невід'ємною властивістю суб'єкта управління є здатність до реалізації управлінських впливів на основі прийнятих рішень. Управлінським впливом називають таку поведінку людини, яка викликає зміну в поведінці іншої людини або групи людей (колективу). Причому взаємодія спрямовується у певному напрямку. Для реалізації управлінського впливу керівник або відповідний орган управління повинен бути наділений владою, тобто йому повинно бути надане право здійснювати вплив на інших людей: визначати завдання, вимагати їх виконання, здійснювати контроль, вживати заходів у разі невиконання завдань.

Для реалізації всього комплексу дій, пов'язаних з управлінням організацією, створюється система управління.

Існує цілий ряд визначень системи. Але всі вони вказують на те, що система є сукупністю взаємодіючих компонентів у процесі взаємодії яких виникають нові властивості, не притаманні жодному з компонентів, взятому окремо. Наприклад, система - це цілісне утворення, яке складається із взаємозв'язаних та взаємодіючих компонентів (елементів, підсистем) та володіє інтегративними властивостями, які не зводяться до суми властивостей компонентів при розгляданні їх окремо.

Виходячи з загальної теорії, визначимо систему управління ДСНС як упорядковану сукупність взаємозалежних і взаємодіючих органів і пунктів управління, систем зв'язку та автоматизації процесів управління, що призначена для вирішення завдань управління підпорядкованими силами при підготовці їх до використання за призначенням, в ході реагування на надзвичайні ситуації і в повсякденній діяльності, з метою виконання поставлених завдань. Система управління ДСНС повинна забезпечувати ефективну діяльність за всіма напрямками роботи. При цьому до самої системи управління висуваються ряд вимог: надійність, життєздатність, точність, оптимальність структури.

Висновок: Процес управління на прикладі діяльності підрозділів ДСНС включає в себе: безпосереднє добування, збір, вивчення і аналіз даних про обстановку; прийняття рішень, доведення завдань до підлеглих; планування дій; організацію та підтримання взаємодії; підготовку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, безпосереднє керування ними; організацію і проведення заходів з усіх видів забезпечення; організацію контролю й допомоги підлеглим.

Тема 1. «Теоретичні основи управління в діяльності підрозділів ДСНС України».

1. Розкрити поняття управління.

Розглянемо поняття „управління". Як відомо, «поняття» - це логічно оформлена думка про предмет, ідея чого-небудь; цілісна сукупність міркувань про визначальні ознаки досліджуваного об'єкта. На перший погляд значення поняття „управління" здається очевидним. Але, незважаючи на це, не існує єдиного його тлумачення. Управління не піддається формалізації настільки, щоб можна було дати його точне і при тому достатньо повне визначення. Причиною є те, що це поняття є ємним за змістом та охоплює все різноманіття сфер життєдіяльності. Приведемо декілька визначень із енциклопедичної та довідникової літератури.

Управління - це „елемент", функція організаційних систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечує збереження їхньої визначеної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності.

Управління - сукупність впливів, які або зберігають стан системи, або переводять її з одного стану в інший.

Управління - це функція системи, орієнтована на збереження її основних якостей (тобто сукупності властивостей, втрата яких веде до зруйнування системи) в умовах змін середовища або на виконання деякої програми, що повинна забезпечити стійкість функціонування, досягнення певної мети [18].

У випадку, коли як керований об'єкт розглядається соціальна система або організація, „управління" визначають як процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформувати і досягти цілі організації.

Наведені визначення не є суперечливими, а доповнюють одне одного.

В той же час термін «управління» має більш широке тлумачення. Поняття управління можна розглядати з різних точок зору.

З точки зору загального підходу, управління - це теорія та практика керування.

З точки зору функціонального підходу, управління - це планування, організація, мотивація та контроль.

З точки зору процесуального підходу, управління - це процес діяльності щодо прийняття та реалізації управлінського рішення.

З точки зору об'єктивно-суб'єктивного підходу, управління - це цілеспрямований вплив на об'єкт управління для зміни його стану або поведінки.

 

2. Охарактеризувати сутність та зміст управління.

Якщо в самому загальному вигляді охарактеризувати сутність (зміст) управлінської діяльності, то вона полягає у впливі на об'єкт (процес) через прийняття управлінських рішень та їх реалізацію. Управління являє собою усвідомлену цілеспрямовану діяльність людини, за допомогою якої вона упорядковує і підкоряє своїм інтересам елементи зовнішнього - середовища суспільства, техніки і живої природи. Управління є складним динамічним процесом. Його можна розглядати як циклічно повторюваний процес впливу органу управління на керований об'єкт, у якому послідовно на основі обробки вихідної (первинної) інформації про стан об'єкта та оцінки обстановки створюється план досягнення мети з конкретними заходами та виконавцями, здійснюється управлінський вплив на об'єкт і контроль виконання плану, за умови зміни обстановки та стану об'єкта проводиться корекція плану, вироблення і передача нових впливів, обраних з множини можливих варіантів досягнення мети при раціональних (оптимальних) витратах ресурсів. Складовими частинами управління є визначення мети, збір, обробка й оцінка інформації про об'єкт управління та обстановку, динамічне планування (планування з періодичним (якщо є потреба) введенням корективів до раніше розробленого плану) впливів на об'єкт управління, контроль виконання (оцінка результату виливу). Ці елементи циклічно повторюються.

 

3. Назвати основні категорії управління, дати їм загальну характеристику.

4. Як Ви можете охарактеризувати поняття управління?

5. Які особливості процесу управління Ви можете назвати?

6. Що є метою управління?

7. Які завдання розробляються залежно від масштабності управлінських проблем?

8. Чим визначається суть процесу управління?

9. Назвіть загальні властивості процесу управління?

10. Які основні завдання в управлінні?

11. Кого можна віднести до суб'єктівуправління соціальної системи?

12. Які Ви знаєте види прямих зв’язків?

13. Які Ви знаєте види зворотних зв’язків?

 

 

Л Е К Ц І Я 2